Вища рада правосуддя звільнила голову Апеляційного суду в Полтавській області Сергія Галенка, який “спеціалізувався” на захисті п'яних водіїв та підказував колегам “правильні рішення”
Вища рада правосуддя 12 вересня ухвалила рішення про звільнення 63-річного голови Апеляційного суду в Полтавській області Сергія Галєнкіна, якого народ називає (або тепер уже називав) головною “вирішальною” на Полтавщині.
Про трудові успіхи судді на обраній ниві красномовно говорить його 4-поверховий будинок з куполами, схожий на церкву чи справжній замок, який він збудував у передмісті Полтави. Фото та відео цього "шедевру архітектури" загальною площею 661 квадратний метр давно гуляють інтернетом. "Ну, що ж, склалися грошима з дружиною та батьками і побудували за кілька років", - пояснював колись громадським активістам пан Галенкон (цитата не дослівна).
Щоб не платити 17 тис. грн, дав на лапу судді 1800 доларів та “спалив” його
Останнім часом Галєнкін "спеціалізувався" на справах порушників Правил дорожньо-транспортного руху. А оскільки їх завжди багато (з початку року, наприклад, на території Полтавщини сталося 639 ДТП, значну частину яких вчинили водії у нетверезому вигляді), то кількість дорожньо-транспортних пригод перетворювалася на фінансові досягнення судді. Адже ухиляння від адмінкари коштує порушникам чималих грошей. До протиправних дій голова суду також схиляв інших колег, втручаючись у адміністративні справи.
Щоб зрозуміти, який лише офіційний дохід втратив Сергій Галенкін після звільнення, достатньо заглянути до його декларації за 2023 рік. Як бачимо з неї, його заробітна плата за 12 місяців становить майже 3 мільйони гривень. Завісу над тим, як працював суддя, частково прочинили детективи НАБУ, які проводили досудове розслідування у відкритому щодо нього дисциплінарному провадженні.
Початок цієї історії датується 19 травня 2022 року. Вранці на вулиці Зіньківській у Полтаві екіпаж дорожньо-патрульної служби зупинив автомобіль Chery Amulet. Водій Юрій Улітін виявляв легкі ознаки алкогольного сп'яніння, що підтвердив алкотестер. Патрульні склали відповідний протокол та направили його на розгляд до Київського райсуду.
Улітін одразу ж кинувся шукати того, хто погодився б допомогти йому уникнути адміністративної відповідальності, та звернувся за правовою допомогою до юриста Максима Садошенка. Той порадив порушнику... дати судді "на лапу". І підключив до вирішення справи адвоката Олега Бутиріна, помічником якого нібито був. Але “великі комбінатори” залишилися ні з чим — районний суддя Юрій Куліш грошей не взяв і виніс справедливе рішення, згідно з яким Улітін був визнаний винним в керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння, за що мав сплатити 17 000 грн штрафу та цілий рік не мав права сідати за кермо автомобіля.
Тоді правознавці пішли до апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга на рішення Київського районного суду Полтави дивним чином потрапила саме у провадження Сергія Галенка, Олег Бутирін порадив своєму клієнту взяти адвокатом Володимира Костенка, який був на короткій нозі з головним суддею апеляційного суду.
Отримавши 300 доларів авансу, 15 листопада 2022 року Сергій Галєнкін скасував рішення суду першої інстанції, аргументуючи це тим, що в матеріалах справи міститься лише частина відеозапису з нагрудної камери патрульного та зафіксовано лише момент спілкування водія та патрульних, а не весь процес зупинки автомобіля. Він також поставив під питання показники алкотестера. Тобто задовольнив усі заявлені клопотання адвоката Володимира Костенка.
Улітін таким чином був виправданий!
Винному мовчки погодитися з рішенням районного суду, і це обійшлося б йому набагато дешевше. Але він узявся вивести всіх на чисту воду і став агентом НАБУ. Таким чином, тепер нам відомі розцінки суддівської “справедливості”.
Після виправдувального рішення на знак подяки адвокат Костенко заніс другий транш хабара у розмірі 1500 доларів особі, наближеній до судді-рішали, яка працювала в обласному суді. Після цього, 17 листопада 2022 року, детективи НАБУ, які вели по Галенкіну негласні слідчі дії, провели обшук у кількох кабінетах суду. Втім, як зазначено у рішенні Третьої дисциплінарної палати ВРП, НАБУ все ж таки не вдалося встановити факт передачі Сергію Галёнкіну грошових коштів, а тому невідомо, чи повинен був суддя їх взагалі отримати.
Відбулися обшуки за місцем роботи та проживання адвокатів Бутиріна, Костенка та юриста Садошенка, результатом яких стали виявлені великі суми грошей в іноземній валюті, золоті вироби, прикраси та зливки, а також дорогоцінні старовинні монети. Вищий антикорупційний суд обрав тоді для зазначених осіб запобіжні заходи.
П'яний син колеги не може бути винним
Паралельно з цією справою пан Галенкін, не знаючи, що перебуває під прицілом борців з корупцією, заходився захищати ще одного любителя сідати п'яним за кермо. Цього разу, щоправда, безоплатно, виявляючи лише солідарність із колегою Валентином Томілком. Сина пана Томілка, Олександра, згідно з матеріалами адмінвиробництва, також зупинив дорожній патруль. Це сталося близько десятої вечора 24 вересня 2022 року на вулиці Олександра Бідного в Полтаві, одразу після того, як він на BMW Х5 від'їхав від бару. Поліцейські запідозрили, що водій не зовсім тверезий і відвезли його до Полтавського обласного центру терапії залежностей. Лікар-нарколог підтвердив припущення поліцейських, виявивши алкоголь у аналізах клієнта.
Справа потрапила на розгляд судді Ленінського райсуду Полтави Вікторії Москаленко. Батько “штрафника” не ризикнув безпосередньо втручатися у хід судового розслідування колеги, а попросив про це шефа. Секретна розмова між чоловіками в мантіях відбулася у службовому кабінеті Галенка за день до обшуків НАБУ. Валентин Томілко скаржився, що син після розлучення знову почав випивати… Але, мовляв, поліцейські порушили низку правових норм під час оформлення адмінпротоколу, тож Олександра треба виправдати.
Галєнкін зателефонував своїй людині — голові Ленінського райсуду Наталії Крючко і попросив приїхати на важливу розмову, під час якої поставив завдання вплинути на нову співробітницю, щоб та ухвалила потрібне рішення.
Слідчі НАБУ зафіксували цю розмову трьох, яка увійшла до матеріалів Вищої ради правосуддя. Судячи з розмови, син Томілко вже не вперше "залітав" за керування автотранспортом у нетверезому стані. На той раз він, як пояснив батько, випив із друзями всього пару пляшок пива, але поліцейські, мовляв, не вказали в протоколі ступінь алкогольного сп'яніння.
Трійця вирішує, що були "найгрубіші порушення" при складанні протоколу, а тому дитина судді ні в чому не винна. “Ми ж люди нормальні, ми завжди на все підемо. Якщо треба допомогти, ми завжди допоможемо”, — “красномовно” зауважує Сергій Галєнкін, а його колега Наталія Крючко обіцяє поговорити із суддею Вікторією Москаленком, адже “нічого ніби щось там такого політичного”.
Проте новенька суддя (Вікторія Москаленко у зв'язку з окупацією Рубіжного Луганської області, де вона працювала суддею в міському суді, була відряджена до Ленінського райсуду Полтави) не піддалася зовнішньому впливу і оштрафувала Олександра Томілка на 17 000 грн за п'яне водіння 1 рік.
Олександр Томілко та його захисник з огляду на конфлікт інтересів оскаржили рішення у Харківському апеляційному суді. І він повернув справу патрульним поліцейським для усунення недоліків. Проте ті не могли додати у справу відео з боді-камер під час проходження Томилка медогляду — у центрі терапії залежностей, виявляється, є внутрішній розпорядок, який не дозволяє фіксувати документи, які містять персональні дані…
Саме цього відео й не вистачило судді Ленінського райсуду Марині Високих як доказ провини Олександра Томілка. Тому 21 березня цього року вона закрила провадження у справі за відсутністю складу правопорушення.
Корпоративний гуманізм захисту недобросовісності
Наприкінці грудня 2023 року Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя на основі скарги директора НАБУ Семена Кривоноса відкрила дисциплінарне провадження щодо судді Полтавського апеляційного суду Галенкіна С. А. “на підставі допущення ним поведінки автора, що ганьбить звання судді або під час звання судді. Примітно, що старий склад палати виніс Галєнкіну лише сувору догану з позбавленням доплат до посадового окладу протягом трьох місяців. Інакше кажучи, виявив корпоративний гуманізм. Однак Гальонкіну не сподобалася "надмірна" суворість, і він оскаржив рішення. НАБУ ж не погодилося з м'якістю покарання та також його оскаржило.
До речі, старий склад ВСП часто замість звільнення просто відправляв недобросовісних суддів у відставку, через що з бюджету на їхнє утримання щороку витрачаються сотні мільйонів гривень.
І все-таки 27 червня Вища рада правосуддя переглянула рішення Третьої дисциплінарної палати та застосувала до голови Полтавського апеляційного суду Сергія Галєнкіна максимально суворе дисциплінарне стягнення – подання про звільнення з посади судді. Пропозицію вніс член ВСП Роман Маселко. Вона була підтримана більшістю. Хоча до цього деякі пропонували обмежитися тимчасовим усуненням Галенкона від виконання обов'язків.
У судовому засіданні Галенкон визнав, що не мав права на позапроцесуальне спілкування з адвокатами та іншими суддями, оскільки це у “стороннього спостерігача може викликати недовіру до суддів та судової влади загалом”. Щодо випадку з сином Валентина Томілко, суддя попросив врахувати, що він чисто “по-людськи” підійшов до цього питання. А під “допомогою” він розуміє лише винесення справедливого рішення. Суддю ж Крючко викликав до себе, щоб проконсультуватися.
За результатами розгляду справи Галенкіна звільнили з посади, незважаючи на те, що він кілька разів намагався відкласти засідання, посилаючись на нездужання.
До речі, НАБУ подала скаргу до ВСП та стосовно Валентина Томилка на підставі допущення ним поведінки, яка ганьбить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема, у питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, що забезпечують суспільну довіру до суду. Суддя хотів тихо звільнитися з посади, але Вища рада правосуддя 27 серпня цього року зупинила розгляд його заяви через відкрите за 20 днів до цього дисциплінарне провадження.
Про подання скарги на Наталію Крючко інформація поки що відсутня.
Кожен суддя несе персональну відповідальність за судову владу загалом
— Це рішення Вищої ради правосуддя можна назвати безпрецедентним: за втручання у діяльність інших суддів із суддівських лав із ганьбою вигнано багаторічного голову апеляційного суду, — прокоментувала рішення на своїй сторінці у Фейсбук суддя-викривальниця з Жовтневого районного суду Полтави Лариса Гольник. — Це рішення можна назвати вистражданим, бо процедури тривали тривалий час, у тому числі через певні дії з боку недобросовісного судді та його адвоката. У той же час Галєнкін намагався оформити почесну відставку — з величезною вихідною допомогою та довічним грошовим змістом. Зрештою ВСП змінив рішення Третьої дисциплінарної палати і застосував до судді Галєнкіна стягнення у вигляді подання про звільнення. Залишалося винести суто формальне рішення про звільнення, на що пішло ще 2,5 місяці.
Але хотілося б відзначити не неповороткість органів суддівського управління щодо очищення рядів суддів, а те, що зганьблений мантіоносець досі обіймав адміністративну посаду голови (!) апеляційного (!) суду. А колектив суддів не бачив у цьому жодної проблеми. І не робив зусиль щодо повернення авторитету правосуддя — принаймні за своїм власним судом.
Тривожні дзвіночки лунали й раніше. Та й скандали з його чотириповерховим будинком-“церков'ю” не завадили Галёнкіну бути обраним головою апеляційного суду.
Навіть рішення ВСП про звільнення “рішали в мантії” з посади судді не завадило йому 28 червня з офіційної сторінки суду – у статусі “керівника” установи – вітати колег та всіх українців із Днем Конституції! Із фразами на кшталт “ми будуємо демократичну, правову державу, де панує справедливість”.
Збори суддів Полтавського апеляційного суду, які відбувалися протягом поточного року, стосувалися буденних питань. Усувати від адміністративної посади одіозного голови суду суддівський колектив не бачив необхідності.
Довідка: обирають голів судів та їх заступників, а також зміщують їх із цих посад зборів суддів — первинну ланку суддівського самоврядування. Але, як показує приклад Галенкіна, на рівні конкретних суддівських колективів прагнення самоочищення системи не спостерігається. Дискомфорту від асоціювання їх самих із головою суду, який завдав непоправної шкоди авторитету правосуддя, члени суддівського колективу не відчувають.
Тим часом у висновку Консультативної ради європейських суддів № 21 (м. Загреб, 09.11.2018) “Запобігання корупції серед суддів” записано: “Кожен суддя несе персональну відповідальність не лише за свою поведінку, а й за судову владу загалом”.
