Бізнес знову скаржиться на силовиків через рекордну кількість «завислих справ». У чому проблема і чи можна її вирішити

Більшість кримінальних справ, які правоохоронці порушують проти бізнесу, не доходять до суду. В Офісі генпрокурора кажуть, що причина незручної статистики не в тиску силовиків, а в нормах Кримінально-процесуального кодексу (КПК). Як це сталося?

За десять місяців 2023 року близько 77% кримінальних справ, які були порушені проти бізнесу, не доходять до суду, зазначають представники громадського руху «Маніфест 42», посилаючись на дані Офісу Генерального прокурора. Проблема з «підвішеними» справами також має члени Спілки українських підприємців (СУП), що підкреслює і бізнес-омбудсмен Роман Ващук.

Бізнес вбачає в цьому ознаки тиску з боку правоохоронців, а Офіс генерального прокурора посилається на норми КПК, які були змінені 2012-го заступником глави Адміністрації президента часів Януковича Андрієм Портновим.

Чи можна змінити ситуацію?

Що про проблему говорить бізнес та правоохоронці

За даними Офісу генерального прокурора, за січень – жовтень 2023 року було відкрито 4249 кримінальних проваджень проти представників бізнесу. З них лише 989 (23%) було направлено до суду. У 2022 році показник спрямованих до суду справ був вищим – 33% (1149 проваджень із 3414 зареєстрованих), а у 2021 році – 39% (2164 проваджень із 5469 зареєстрованих).

Статистика Спілки підприємців ще промовистіша. «Серед кейсів, за якими звернення відбулося до початку судового процесу, 100% справ не направлено до суду», – каже виконавчий директор СУП Катерина Глазкова. Найбільше справ порушили Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Національна поліція, додає Глазкова. Національна поліція серед лідерів скарг і у Раді бізнес-омбудсмена.

Бізнес у цьому бачить ознаки тиску. «Тисячі «порожніх» справ, як правило, необхідні тиловим силовикам з метою корупційного тиску на бізнес», – каже координатор громадського руху «Маніфест 42» та голова Асоціації підприємців-ветеранів Сергій Позняк. Сам факт наявності справ заважає підприємцям залучати інвестиції та виходити на європейські ринки, додає Позняк.

Така статистика обумовлена ​​недосконалістю норм КПК, які дозволяють реєструвати справу за наявності лише звернення, а не складу злочину, апелює співрозмовник в Офісі Генерального прокурора, який попросив не згадувати його прізвище у цій статті.

Зміна «радянського» КПК, що діяла з 60-х років, відбулася з ініціативи юриста та заступника голови Адміністрації президента часів Януковича Андрія Портнова у 2012 році. Серед низки змін було й те, що зобов'язує зареєструвати кримінальне провадження за заявою позивача.

Раніше прокурор чи слідчий могли відмовитися від цього, якщо не бачили у справі складу злочину. "Тому є зареєстровані справи, але це не реальне кримінальне провадження з перспективою", - пояснює співрозмовник в Офісі Генерального прокурора.

Як зменшити кількість «завислих справ»

Наприкінці червня Володимир Зеленський доручив заступнику голови його офісу Ростиславу Шурме розібратися у проблемах тиску на бізнес із боку правоохоронців.

Для цього у липні на базі Офісу президента (ВП) було організовано серію зустрічей за участю бізнесу, представників Мінекономіки та правоохоронних органів. Модераторами виступили Шурма та ще один заступник голови ВП Олег Татаров.

Поки що бізнес не побачив бажаного ефекту. Шість підприємців, які були на зустрічі в ОП, у розмові з Forbes говорять про відсутність змін у розгляді їхніх справ. Стриманий оптимізм і бізнес-омбудсмена. "Сама ідея діалогу - крок уперед, але без подальших інституційних змін тривалого ефекту від зустрічей не буде", - вважає Ващук.

Необхідно переглянути норми КПК, які дають змогу множити кримінальні справи, змінити правову культуру, додає він.

Бізнес має інші пропозиції. Необхідно спростити та автоматизувати закриття «завислих» справ, за якими не відбуваються слідчі дії, а також переглянути роботу дисциплінарних комісій у правоохоронних органах, повідомляє Позняк із громадського руху «Маніфест 42».

У СУП вважають, що змінити систему можна лише запровадивши персональну відповідальність для правоохоронців. «Необхідне запровадження обов'язкових для виконання стандартів діяльності всіх силових органів та покладання персональної відповідальності на слідчих за неправомірний тиск на бізнес, а тому для дієвості потрібні відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України», – каже Глазкова.