Бізнес-клімат в Україні – або ти граєш по нотах Єрмака-Татарова, або йдеш у СІЗО

Відносини бізнесу та влади погіршилися настільки, що спроба влади примиритись фіксувалася цілим наказом РНБО.

На окремих бізнесменів це справді справило враження: "нас почули!", "Президент швидко і жорстко відреагував", "зроблені кроки в правильному напрямку", - і зовсім соромне: "Дякую президенту та його команді". Щоб не думати чогось зовсім поганого, спишемо цю реакцію частини підприємців на непоінформованість, невключеність до реформ останніх років, стрес і недосипання.

Хоча, щиро кажучи, важко було не помітити, що “долоносне” рішення РНБО запропонувало реальному сектору величезне нічого.

Пункт перший – створити Раду з питань підтримки підприємництва. Та й справді, він посилить Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва, Офіс з розвитку підприємництва, Раду бізнес-омбудсмена та всі регіональні центри підтримки підприємництва разом узяті. Вінчатиме цю множину порад Всеукраїнська економічна платформа, ідея створення якої осяяла президента вже після рішення РНБО, але озвучувалася в тому ж ключі. Як платформа запрацює, всім допоможемо, всіх почуємо!

Реальні результати допомоги бізнесу показує лише Рада бізнес-омбудсмена, інші ж просто існують.

Наприклад, про Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва, створену Зеленським у 2020-му, відомо таке:

• у грудні 2020 року відбулося її перше засідання за участю Андрія Єрмака, на якому було "договорено якнайшвидше підготувати рішення з проблемних питань бізнесу";
• у грудні 2021-го указом президента його головою призначено Ростислава Шурма.

Все, далі – пустка. Що сталося з проблемними питаннями та їх швидкими, з 2020 року, рішеннями? Ну якось не пішло.

Натомість тепер, коли запрацює Рада з питань підтримки підприємництва та ще й Всеукраїнська платформа, все точно буде інакше.

Пункт другий – перезавантажити Бюро економічної безпеки консолідацією там усіх економічних злочинів, внести зміни до оборонних закупівель та здійснювати моніторинг ризиків та критеріїв для блокування податкових накладних.

Почнемо з моніторингу ризиків, тобто багаторічної планової роботи Мінфіну. Доручити її уряду окремим указом РНБО – це як доручити окремим указом сонечко сходити на Сході. Та й якби цей моніторинг міг би чимось допомогти, повірте, вже допоміг би.

Тут дуже хочеться відправити авторів документа на тренінг до бізнес-омбудсмена Романа Ващука, організація якого вже показує реальні результати у покращенні ситуації із блокуваннями податкових. Завдяки не моніторингу, а систематичній роботі.

Люди зробили аналіз, склали перелік основних та технічних рекомендацій та планомірно, вибачте за вираз, дістають і Мінфін, і податкову питанням “коли наші рекомендації будуть враховані?”. Так, система чинить опір, і навіть мінімальний прогрес – це місяці. Але у пана Ващука є натхненний графік із цим прогресом та зафіксоване зменшення обсягів блокувань. А що буде у Кабміну за результатами моніторингу, окрім самого моніторингу? Отже.

Зміни в оборонні закупівлі (поки незрозуміло, які, оскільки йдеться про “врегулювання”), незалежно від подробиць, можуть порадувати лише бізнес, зацікавлений у цих оборонних закупівлях. За всієї поваги, не революція. У липні минулого року уряд вносив зміни до закупівель Міноборони прохідною постановою – навіть не всі в новинах це згадали. А зараз прямо цілим рішенням РНБО доручили невідомо що.

Як там було? – Нас почули!

Цирк із перезавантаженням БЕБ, яке взагалі є вимогою МВФ і ЄС, тягнеться з березня 2023 року, саме тоді до парламенту внесли перший відповідний законопроект. А у вересні 2023-го – другий. А у жовтні – третій. Окремі наївні депутати навіть сподівалися, що ще у 2023 році конкурси в оновленому ВЕБ проведуть, але також якось не пішло.

Подейкують, що не обійшлося без заступника керівника ВП Олега Татарова. Про його вплив на процеси більш ніж вичерпно розповідав Олександр Леменов.

Тому чергова згадка про перезавантаження БЕБ як вирішення всіх проблем виглядає вже відвертим знущанням. Раніше не могли перезавантажити, бо указу РНБО не було?

Пункт третій, улюблений – доручити Офісу генпрокурора, Державному бюро розслідувань, Нацполіції, БЕБ та СБУ провести аудит вжитих щодо суб'єктів господарювання обмежувальних заходів щодо кримінальних проваджень та визначити їх доцільність. Тобто перевірити себе.

І всі вони візьмуться за розум та й напишуть у цих звітах, як не мали рації, де перевищували, де зловживали, де вимагали, коли маніпулювали…

Добре, скажімо, напишуть, що далі?

А далі – чудове: за результатами аудиту виробити ефективні механізми забезпечення захисту підприємництва від можливих зловживань із боку правоохоронних органів. Це якихось нових? Які не потрапили до останнього видання Кримінального процесуального?

Виготовлятимуть їх, до речі, ті самі Офіс генпрокурора, ГБР, Нацпол, БЕБ та СБУ. Перевірять самі себе. Самі ж для себе рекомендації напишуть після групового каяття.

У цьому місці хочеться зацитувати президента про “чітко певні кроки, які допоможуть і українським підприємцям, і державним інститутам подолати весь той комплекс проблем, про який багато йшлося у ці тижні”. З чітко визначеними кроками, гадаю, ми розібралися.

А тепер щодо “тижнів”, бо у Гуглі нас не забанили.

• Березень 2020 року. Зеленський провів зустріч із олігархами.
• Березень 2021 року. Єрмак зустрівся із представниками міжнародних бізнес-асоціацій.
• Лютий 2022-го. Зеленський зустрівся із великим бізнесом.
• Червень 2023-го. Зеленський зібрав підприємців.
• Липень 2023-го. Заступники керівника ВП Шурма та Татаров провели "закриту" зустріч із представниками бізнесу.
• Вересень 2023 року. Заступник керівника ВП Шурма провів зустріч із підприємцями.
• Січень 2024 року. Віце-прем'єри Юлія Свириденко та Михайло Федоров та спікер парламенту Руслан Стефанчук провели зустріч із бізнесом. Від ВП була присутня радник Єрмака Дар'я Зарівна.

Щоразу, як мова заходить про недружній бізнес-клімат в Україні, офіс президента, засукавши рукави, кидається точково вирішувати глобальну проблему: інвестняни, зустрічі з бізнесом, поради при президенті, знову зустрічі, перезавантаження БЕБ, зустрічі, знову перезавантаження, знову поради. Дійшли вже до Ради безпеки та оборони, а результат незмінно нульовий.

А головне, зауважили, як за чотири роки обмеліло бажання ВП підтримувати хоч якісь адекватні стосунки із реальним сектором? Де ті часи олігархів та міжнародних бізнес-асоціацій? Залишилися знекровлені рештки. Хтось на межі, хтось за межею, але навіть ті, що у кращій формі, точно не живуть свого кращого життя і мабуть мали б розраховувати на елементарну повагу. Хоча про що я, – вистачить радниці Єрмака та рішення ні про що.

Ключова теза “мазепінської” історії, яка й спровокувала нинішнє загострення – тут справді ніхто не без гріха. Зеленський та компанія, які ніколи не залишали амбіцій побудувати тут міцну автократію, не втомляться нагадувати про це бізнесу. Вже не надто морочачись якимись імітаціями нечуваного занепокоєння. І без цього все зрозуміло, згадайте ті всі "нас почули!" і “президент жорстко відреагував” – що це як не зразкове виконання команди “служити”. Конвертувати таку відданість можна цілу купу профітів, але головний, безумовно, – політичний.

Навряд чи Зеленському не вистачає на власну компанію, але він, напевно, не хотів би, щоб у когось знайшовся стан на підрощування його потенційних конкурентів або, не дай Боже, на власні політичні амбіції. Все просто – або з ВП, або СІЗО.

Мабуть, найкраще, що має зробити бізнес у такому разі, – перестати заглядати в рот господареві. А західні партнери (яких, сподіваємося, цей цирк із РНБО не ввів в оману) – підтримати реальний сектор у цьому прагненні. Як би там не було, відбудовуватимуть країну не “татарівські хлопчики” та “єрмаківські дівчатка”, а люди, які створюють робочі місця, додану вартість та податкові відрахування.