Сергія Касьянова, голову Ради директорів холдингу KSG Agro, виправдали у Дніпровському районному суді Києва від звинувачень у пособництві в організації замаху, затримання та притягнення до кримінальної відповідальності банкіра Сергія Дядечка.
За версією звинувачення, в 2013 році екснардеп Олександр Шепелєв попросив свого друга і родича Касьянова забезпечити транзакцію 1,2 млн доларів для подальшої передачі цих грошей через свого кума Омелян Захаров працівникам ФСБ РФ, щоб ті затримали та заарештували Сергія Дядечка у сфабрикованій справі. На той час Шепелєв ховався за кордоном від українських правоохоронців і був оголошений у розшук після першого невдалого замаху на банкіра Дядечка та за підозрою у заволодінні коштами Родовід банку.
Тому, не маючи можливості самостійно проводити фінансові операції, Шепелєв начебто звернувся до Касьянова. Останній, у свою чергу, дав вказівку посадовим особам компанії ICD Investment SA укласти фіктивний кредитний договір із компанією Triumpf Art Promotion LTD Захарова на суму 1,5 мільйона доларів та під виглядом надання кредиту забезпечив перерахування коштів.
Шахраї підготували для Шепелєва фейкові документи про затримання та арешт Дядечка через його причетність до фінансування підготовчих дій учасників незаконних збройних формувань, які 23.10.2012 року організували вибух митному контрольно-пропускному пункті «Кізляр» у Дагестані.
Втім, план Шепелєва щодо затримання Дядюшки не вдався через незалежні від нього причини. Колишній оперуповноважений ГУ МВС РФ по Північно-Кавказькому федеральному округу РФ Руслан Хумакієв начебто ввів Шепелєва в оману, заволодів його грошима, а всі документи у справі проти Дядечка виявилися підробленими.
Касьянова звинувачували у тому, що він перерахував кошти, призначені на оплату послуг виконавців злочину.
Ключовим було довести, чи діяв Касьянов із прямим наміром на незаконне позбавлення волі Дядечка.
Дослідивши всі докази, суд визнав цей факт недоведеним.
Суд з'ясував, що учасниками описаних подій справді були Касьянов, Шепелєв та Дядюшка, які у 2012-2013 роках були українськими бізнесменами.
Дядечко та Шепелєв конфліктували між собою.
Касьянов, навпаки, перебував у дружніх та споріднених стосунках із Шепелєвим — у 2010 році їхні діти вступили у фактичні шлюбні стосунки та мають спільного сина.
У суді Касьянов дав свої пояснення щодо перерахунку коштів, висунув альтернативну версію подій. Він повідомив, що його компанія справді надавала кредит Triumpf Art Promotion LTD Омеляну Захарову. Оскільки гроші не повернули, його фірма ініціювала арбітражне провадження у Швейцарській Конфедерації.
Але Захаров, щоб уникнути будь-яких негативних наслідків і не повертати гроші у 2015 році, ліквідував компанію Triumpf Art Promotion LTD та вигадав історію для правоохоронних органів, ніби кредитні кошти використовувалися як засоби скоєння злочину.
Суд вважає, що злочинну змову обвинуваченого Касьянова з Шепелєвим взагалі ніяким доказом не доводиться. І навіть спростовується записом їхньої розмови, з якої випливає, що ці особи перебували у дружніх відносинах, спілкувалися на різні теми, зокрема, про політику, бізнес, обговорювали потерпілого Дядечка, з яким обидва були знайомі тривалий час, і все.
Навіть якщо Шепелєва визнають винним в організації оплати злочинів проти Дядечка з використанням компаній Касьянова, це не вказуватиме на винність самого Касьянова. Іншими словами, сторона звинувачення не довела, що транзакція відбувалася як операція з оплати злочину, а не просто, наприклад, на прохання, без поінформованості про дійсну мету.
Адже навіть у обвинувальному акті написано, що у зв'язку з приховуванням Шепелєва за кордоном, наприкінці 2012 — на початку 2013 років Касьянов отримав у розпорядження та управління гроші родини Шепелєвих у сумі майже 21 млн. доларів США на рахунок своєї компанії ICD Investment SA під виглядом позики , а також 4,6 млн доларів США та 880 тисяч євро готівкою, які розмістив на своїх рахунках у банку, завдяки чому став фактичним розпорядником цих коштів на користь Шепелєва.
Суд вважає, що прокурор не доводить нічим іншим як власним припущенням, що подальше перерахування певної суми вказує на участь Касьянова у злочинах, а не те, що він діяв просто як розпорядник коштів сім'ї Шепелєвих.
На доказ прокурори надали суду аудіозаписи розмов Шепелєва та Касьянова. Дядюшка, який флеш-накопичував із цими записами, нібито купив за 500 тисяч євро у незнайомця, який представлявся то агентом спецслужб Великобританії, то російським хакером.
Наприкінці 2012 року Шепелєв з метою конспірації почав спілкуватися зі своїм оточенням через зашифровані канали зв'язку IP-телефонії. Хакер стверджував, що має доступ до серверів, які використовуються у роботі цієї системи зв'язку. За розшифровку всієї інформації із сервера Шепелєва чоловік попросив 500 тисяч євро.
Суд погодився з доводами захисту щодо сумнівності походження цих записів та визнав їх неприпустимими доказами. І водночас аудіофайли та стенограми розмов не свідчили про те, що Шепелєв чи інші особи доводили до відома Касьянова злочинний план щодо незаконного затримання та притягнення Дядюшки до кримінальної відповідальності.
Нагадаємо, що у лютому 2018-го Шепелєва затримали на Київщині, з того часу він утримується під вартою.
3 серпня 2022 року Оболонський райсуд Києва визнав Олександра Шепелєва винним в організації вбивства власника «АвтоКразБанку» Сергія Кириченка у 2003 році та призначив 15 років ув'язнення з конфіскацією майна.
7 серпня 2020 року Деснянський суд Києва засудив Шепелєва до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна за надання неправомірної вигоди конвоїру та втечу з-під варти.
У Святошинському, Дарницькому, Києво-Святошинському та Шевченківському судах розглядаються також інші справи Шепелєва щодо розтрати коштів «Родовід Банку», організації двох замахів на вбивство банкіра Сергія Дядечка, замовлення вбивства у 2006 році полковника УБОЗ Романа Єрохіна.
