Як активісти виборюють збереження екопарку «Осокорки» і що відомо про нещодавню пожежу на його території
Екопарк «Осокорки» - це природна територія на лівобережжі Києва, розташована поблизу щільно забудованих житлових масивів Осокорки, Позняки та Харківський.
У складі екопарку озера Небреж, Мартишев та Тяглі, а також канали та гаї навколо них, квітучі заплавні луки та залишки ландшафтних комплексів лівобережної заплави річки Дніпро, які у майже первозданному стані в межах Києва збереглися лише на Осокорках. Ця місцевість є унікальним природним будинком для багатьох представників флори та фауни, деякі з яких занесені до Червоної книги України.
Протягом майже десяти років місцеві жителі, об'єднані спочатку в ініціативну групу, а згодом і в громадську організацію «Екопарк Осокорки», борються за збереження цього природного парку та виступають проти його забудови. За цей час відбулося кілька спроб забудувати парк, судові позови, щоб визнати будівництво незаконним, тиск та погрози активістам, а також недавню пожежу на кількох ділянках заплавних лук.
З чого все почалося
Боротьба за вільні від забудови озера на південних Осокорках розпочалася ще у 2005-2006 роках, коли місцеві жителі знесли перший паркан, яким забудовник відгородив доступ до озера Небреж. Закриття проходу до озера викликало значне обурення з боку місцевої громади. Паркан зламали і спалили, а забудовник відступив.
Для початку варто сказати, що земля, яка була передана забудовнику для будівництва житлових комплексів, не повинна була переходити в оренду. Однак це все ж таки сталося у 2005 році з дозволу тодішнього мера Києва Олександра Омельченка з кричливим порушенням процедури. І коли ми звертаємо на це увагу, то всі кажуть, що тоді були такі часи. Омельченко одноосібно підписав наказ про створення та підготовку проекту землеустрою без погодження з Київрадою. Згодом минули терміни давності, і це рішення вже не можна було оскаржити», — згадує співзасновник та керівник ГО «Екопарк Осокорки» Олександр Пилипенко.
У 2008 році почалася світова фінансова криза, яка обвалила ринок нерухомості, внаслідок чого забудову південних Осокорків відклали на невизначений термін. Проте забудовник продовжував готувати ґрунт для майбутнього масштабного будівництва.
А вже у 2009 році, коли містом керував Михайло Черновецький та його «молода команда», о третій годині ночі, за словами активіста, просто з голосу ухвалили скандальний «Детальний план території району Осокорки», який повністю суперечив чинному Генеральному плану міста та дозволяв житлову забудову всієї природоохоронної території навколо озера Небреж, де згідно з Генпланом передбачено облаштування великого рекреаційного гідропаркового комплексу
У 2015 році, як тільки в Києві запрацював сервіс електронних петицій Київради, однією з перших було подано електронну петицію №713 «Ландшафтний природний парк замість забудови південних Осокорків» з вимогою зупинити будівництво на озерах південних Осокорків та створити у цій місцевості великий регіональний ландшафтний екопарк. «Осокорки». Петиція у рекордно швидкий термін набрала понад 11 тисяч голосів городян.
«Петиція стала для нас одним із перших інструментів впливу на місцеве самоврядування. Після того, як вона швидко набрала голос, вже навесні 2016 року ми зібрали нашу першу команду організації. Було очікування, що якщо петиція стала успішною, голоси зібрані, то далі раз-два і буде в нас парк. Як виявилося, все набагато складніше. Тривали комісії, консультації, обговорення, до нас потроху приєднувалися нові люди. Але восени 2017 року забудовник, тоді це була «Аркада», розпочав роботи на березі озера Небреж. І стало зрозуміло, що тут однієї петиції замало, треба підключати боротьбу в юридичній площині», — розповідає Олександр Пилипенко.
2017 року активісти ініціативної групи створили громадську організацію «Екопарк Осокорки». Тоді юристи організації зібрали документи та подали клопотання до прокуратури міста Києва з вимогою зупинити незаконну забудову понад 300 гектарів озер та лук у межах південних Осокорків.
Паралельно організація розпочала процес підтвердження того, що екопарк є природоохоронною пам'яткою і тому її не можна забудовувати.
На території екопарку – понад 160 видів рідкісних птахів. Зокрема, це вусата синиця, рибалка, синішійка, щиглик, кулик-сорока, змієяд, грицики, орлан-білохвіст та інші. А також ростуть такі рослини як гвоздика борбаша, дзвіночок малий, дрібок фарбувальний, жовтий осот польовий, конюшина альпійська, оман британський та ін. Вони і створюють маленький природний оазис серед міської забудови на лівобережжі Києва.
«Екопарк складається фактично з набору земельних ділянок, частина яких в оренді у компанії «Контакт-Будсервіс», і раніше належали банку «Аркада», а зараз забудовнику «Столиця груп». Ця територія – великий прямокутник площею 176 гектарів. Він охоплює озера Небреж, Тяглі та їх прибережні смуги. Ще одна велика ділянка, що входить до парку, — ландшафтний заказник місцевого значення «Осокорківські луки». Всі ці ділянки мають природоохоронний статус, проте значна частина території екопарку, причому з дуже цінними природоохоронними та екологічними зонами, залишається в оренді у забудовника. Тож загроза забудови нікуди не зникла. І забудовник від своїх планів не відмовився», – каже Олександр Пилипенко.
За словами активіста, забудовник планує звести понад 40 багатоповерхівок, що повністю змінять ландшафт території.
«За пісками починається повноцінний ліс, а за ним заплавні луки. Якщо там буде будівництво, то вся територія лісів має бути вирубана та намита на той самий рівень пісків до рівня решти району. І наголошу, що ця територія — зона паводкового підтоплення і тому забудова тут неможлива. Але, якщо забудовник все ж таки втілюватиме цей проект, йому доведеться згідно з будівельною документацією підвищити рівень території на 6-8 метрів», — пояснює Олександр Пилипенко.
У 2018 році активісти розпочали судовий процес щодо оскарження дозволу на будівництво житлового комплексу. У першій інстанції вони програли, проте в апеляції виграли, і будівництво вдалося на якийсь час зупинити. А вже в касації це рішення відправили назад до тодішнього одіозного Окружного адміністративного суду Києва. Після його ліквідації справа перейшла до Вищого адміністративного суду Києва, проте більш як за два з половиною роки черга до справи не дійшла.
«Наша справа підвисла. Але скажу, що окрім скасування дозволів на будівництво біля озер, ми ще й вимагаємо визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради про затвердження Детального плану території району Осокорки», — каже активіст.
Про тиск на активістів та залякування «титушками»
За словами Олександра Пилипенка, боротьбу проти забудови екопарку варто розділити на два періоди: коли там був колишній забудовник «Аркада» та нинішній «Столиця груп».
«За часів «Аркади», коли у 2018 році були активні зіткнення на пісках між активістами та тими, хто нібито представляв забудовника, ми мали погрози від так званих тітушок. Це були 2018-2019 роки», – розповідає активіст.
У мережі можна знайти новини за липень 2018 року, в яких йдеться про зіткнення між активістами з одного боку та невідомими озброєними людьми у масках та поліцією з іншого. Тоді поліція почала розганяти протестувальників і у сутичках використовувала газові балончики. Було затримано двох активістів.
Наприкінці вересня активісти знову вийшли на протест перед будмайданчиком та намагалися знести паркан навколо будівництва. Тим часом за парканом на них чекали «охоронці» спортивної зовнішності та в масках. Коли підійшла поліція, то так звані тітушки почали кидати петарди. Тоді правоохоронці затримали орієнтовно 40 молодих людей та вилучили ящики із запальною сумішшю, піротехніку, холодну та вогнепальну зброю.
У листопаді того ж 2018 року додому до Олександра Пилипенка прийшла податкова поліція і, за словами активіста, провела обшук із грубими порушеннями та погрожувала забрати машину. Податківці звинувачували Олександра у несплаті податків. Ці слідчі дії він пов'язував із боротьбою його організації проти забудови озер.
У 2019 році активної доби не було, і боротьба перейшла до судових залів.
«Потім «Аркада» накрилася і прийшов новий забудовник – «Столиця груп». І я не сказав би, що після цього проти нас були якісь загрози», – зазначив Олександр Пилипенко.
Пожежа в екопарку «Осокорки»
5 березня цього року сталася пожежа на кількох ділянках екопарку. Горіли вологі луки та очеретяні плавні. Активісти переконані, що пожежа виникла внаслідок підпалу. Адже, на їхню думку, з огляду на погоду та різні місця займання це не могло бути самозайманням.
«Щодо того, хто підпалив екопарк, ми нікого за руку не зловили. Тому все це може бути лише припущеннями. Чи вигідна ця пожежа забудовнику? Так, вигідно. Займання було на його ділянках? Так, на двох його ділянках. Без квадрокоптера неможливо оцінити масштаб трагедії, тому що територію залито водою», — каже активіст.
На його думку, рослинність на тих ділянках більш-менш швидко відновиться, проте з погляду довкілля для водоплавних птахів та всіх інших живих істот, які там жили, місцевість значною мірою знищена.
«Ми наступного дня після пожежі були в поліції, написали ще з двома активістами заяви, і правоохоронці взялися розслідувати підпал, тому що інших варіантів там не може бути», — додав Олександр Пилипенко.
Як написала на своїй сторінці у фейсбуці депутат Київради Ксенія Семенова, вогонь вирував одразу на двох об'єктах природно-заповідного фонду Києва — у ландшафтних заказниках місцевого значення «Озеро Тяглі» та «Осокорківські луки».
Компанія «Столиця груп» оприлюднила на своєму сайті заяву про те, що вона неприємно вражена подією та запропонувала рятувальникам допомогу. У компанії також закликали ЗМІ "не ставати учасниками цілеспрямованої інформаційної атаки" на будівельну компанію, яку нібито "розгорнули окремі фізичні особи та організації".
«Stolitsa Group залишає за собою право обстоювати свою ділову репутацію у судовому порядку. Окремо просимо правоохоронців з'ясувати мотиви «джерел», які поширюють маніпулятивні та брехливі заяви на адресу нашої компанії», — йшлося у повідомленні.
Водночас поліція Києва розслідує пожежу в екопарку як навмисний підпал, адже кримінальне провадження розпочато за частиною 2 статті 252 ККУ («Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду»).
За кілька днів після пожежі активісти організації спільно з департаментом захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА, «Київзеленбудом», Управлінням зелених насаджень Дарницького району, представником ботсаду Гришка та іншими посадовими особами приїхали на місця горіння.
«Ключовим нашим питанням було: що ми можемо зробити, щоби мінімізувати наслідки пожежі. Правду кажучи, як би це не звучало, особливо робити нічого не потрібно — варто дати природі трохи спокою. Головна допомога від природи – це дощова погода», – каже Олександр Пилипенко.
Проте також активістам вдалося порушити й інші важливі для організації питання. Зокрема, це винесення в натуру кордонів заказників «Осокорківські луки» та «Озеро Тяглі», бо зараз це ділянки території, яких немає на кадастровій карті і тому не можна сказати, де замовники починаються, а де закінчуються; а також питання ліквідації стихійних звалищ на прилеглих територіях екопарку з боку вулиці Колекторної та Ревуцького.
