Бронювання аграріїв. Кому вірити?

Гостра нестача комбайнерів та водіїв. Галузь б'є на сполох, чиновники знизують плечима

«Наш бухгалтер Світлана Володимирівна перекваліфікувалася на агронома, не маючи відповідного диплома. Програміст Славко сів на комбайн. Усі чотири інженери теж приєдналися до жнив — водять комбайни». Це епізод не з якогось телевізійного реаліті-шоу, а фрагмент реального життя агропідприємства в Україні. Події розгортаються в одній із тилових областей України. Велике підприємство, яке опрацьовує близько 10 тис. гектарів угідь і містить шість тисяч поголів'я великої рогатої худоби, що рятує виробничі процеси в умовах повномасштабної війни та загальної мобілізації.

«За останні два роки суттєво просів напрямок запліднення тварин, що впливає на кількість молока та, власне, здоров'я худоби. Все тому, що під мобілізацію потрапили ветеринари та зоотехніки. Зараз маємо йти у виші та шукати молодих спеціалістів», — скаржиться співрозмовник директор агрогосподарства.

Усього за час вторгнення зі згаданого підприємства мобілізовано 66 працівників, 27% від загальної їхньої кількості. Керівник господарства уточнює відому кожну його колегу в Україні деталь: зараз законодавство дозволяє бронювати від мобілізації 50% військовозобов'язаних працівників.

Минулими вихідними виконувач обов'язків міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомив новини для аграріїв. По-перше, автоматично пролонгуються бронювання, що діють, на три місяці без необхідності подання жодного пакету документів. По-друге, нове бронювання надаватиметься на 12 місяців (до цього діяло півроку). Відповідні зміни Кабмін справді відобразив у новій ухвалі від 5 червня №650.

Також чиновник уточнив: незважаючи на загальну норму бронювання до 50% за деякими професіями, можна подати клопотання з обґрунтуванням збільшення цієї квоти. А ось цю частину повідомлення Висоцького зараз практично неможливо реалізувати. І про це також йтиметься нижче.

Загалом усі ці бадьорі заяви, без перебільшення, збентежили галузь. Профільні сайти та чати замайоріли обговореннями того, що саме мав на увазі в.о. міністра і чи справді сказане їм буде реалізовано.

Ми зібрали питання від фермерів і вирушив до Мінагро. Що вдалося з'ясувати далі в матеріалі.

Роз'яснення Мінагрополітики

Підлеглі Тараса Висоцького одразу виявились неготовими хоч якось тлумачити заяви шефа. Але той ажіотаж, який спричинив коментар в.о. міністра, таки змусив відомство якось реагувати... Сталося це лише четвертого дня. 19 червня Мінагрополітики провела робочу нараду щодо бронювання військовозобов'язаних працівників на період мобілізації та під час військового стану. Як зазначила у коментарі «Головкому» виконувач обов'язків начальника відділу з питань мобілізаційної роботи міністерства Юлія Бабенко, найбільше питань у присутніх викликала норма, яку було вилучено з урядової постанови від 27 січня 2023 року №76. Вона стосувалася бронювання військовозобов'язаних працівників підприємств за мобілізаційним завданням. Органом, який встановлює мобілізаційне завдання, може бути обласна військова адміністрація.

Крім того, запевнила спеціаліст, бронювання за мобілізаційним завданням все ж таки здійснюється, згідно з іншою урядовою постановою від 4 лютого 2015 року №45 (доповнено змінами постановою Кабміну від 7 червня 2024 року № 674). Проте цей документ має гриф «Для службового користування». Підприємства, у разі потреби, можуть ознайомитись із зазначеною постановою через орган, який безпосередньо встановив мобілізаційне завдання.

Найсуперечливішою виявилася частина заяви в.о. міністра Тараса Висоцького, яка стосувалася можливого бронювання понад 50% за окремими видами агропрофесій. За словами керівника відділу з питань мобілізаційної роботи Мінагрополітики, підприємства, зокрема, та агропромислового комплексу, до набрання чинності змінами, внесеними постановою Кабміну від 5 червня 2024 року №650, у разі обґрунтованої необхідності зверталося з ініціативою до Генштабу ЗСУ щодо збільшення квоти бронювання понад 50% військовозобов'язаних.

«Бували випадки, що раніше Генштаб ЗСУ надавав позитивні рішення щодо підвищення відсотків на бронювання військовозобов'язаних. Так, окремим підприємствам агропромислового комплексу було надано дозвіл на бронювання військовозобов'язаних на рівні 70-80%», - повідомила Юлія Бабенко.

Однак на початку червня все змінилося. Як стало відомо «Головкому», після того, як повноваження Генштабу ЗСУ за погодженням списків бронювання військовозобов'язаних перейшли до Міноборони, відомство перестало бронювати працівників сільського господарства за окремими професіями обсягом понад 50%.

«Проколи» в агроміністерстві: що кажуть депутати

Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат від «Слуги народу» Федір Вениславський у розмові з «Головкомом» зазначив, що не вистачає взаємодії між центральними органами влади щодо бронювання осіб. Зокрема, чиновники не можуть оперативно. узгодити перелік професій у тій чи іншій сфері, без яких не функціонуватиме економіка.

«Звідси і виникають перекоси, коли бухгалтер перекваліфікувалася на агронома… Тобто профільне міністерство несвоєчасно реагує на проблеми галузі, щоб забезпечити її стабільність розвитку», — констатував обранець у коментарі «Головкому».

Провладний нардеп розповів, що при внесенні змін до пакету мобілізаційних законів парламентарі не передбачали бронювання працівників конкретних галузей, крім державної служби. Водночас прописали критерії та підходи для бронювання від мобілізації. Зокрема, йдеться про критично важливі підприємства для функціонування економіки. Далі Кабінет міністрів на рівні підзаконних актів визначив перелік критичних галузей та документів, необхідних для «броні». Саме списки людей, які резервуються від мобілізації, стверджує Міністерство економіки.

Щоб підприємство визначили критично важливим для функціонування економіки та життя населення, воно має відповідати мінімум трьом з цих критеріїв, визначених урядовою постановою від 27 січня 2023 року №76:

• загальна сума сплачених податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів (крім митних платежів) та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим курсом Нацбанку;
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів та позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим курсом Нацбанку;
• підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави та входить до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №83;
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади – ці критерії встановлюють профільні міністерства (у сфері управління чи галузі національної економіки) чи обласні адміністрації; відсутність заборгованості щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
• розмір середньої заробітної плати застрахованих працівників на підприємстві за останній календарний квартал не менший за розмір середньої заробітної плати в регіоні за IV квартал 2021 року.

«Справді, аграрна галузь є стратегічною для держави за умов війни. Враховуючи, що більшу частину економіки країни зруйновано, саме сільське господарство забезпечує приплив валюти в Україну. З іншого боку, важко порівнювати, наприклад, аграрне підприємство та підприємство оборонної сфери: хто з них важливіший? Тому Міністерство аграрної політики та продовольства та виконувач обов'язків міністра Тарас Висоцький мають напрацювати перелік критично важливих професій в аграрній галузі для бронювання», — наголосив Федір Веніславський.

Член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко у розмові з «Головкомом» повідомив: Мінагрополітики чи обласні військові адміністрації на місцях визначають ступінь критичності господарств для економіки країни. Далі вже бронює Мінекономіки.

«Земля має оброблятися. Відповідно, мають бути задіяні механізатори, комбайнери, комірники, водії зерновозів. Тим більше, що наступні шість місяців є дуже важливими для збирання врожаю», — визнає обранець.

Водночас народний депутат зазначив, що на рівні комітету нацбезпеки знайдено консенсус: поки триває перебронювання працівників сільського господарства (приблизно цей процес затягується на місяць) працівник агропідприємства, яке подало списки своїх людей, через мобільний додаток «Резерв+» отримує спеціальний QR-код . Це унеможливить вручення «бойових» повісток військовозобов'язаним фахівцям, які підтверджують «бронь». До введення додатка «Резерв+», як визнав нардеп Івченко, багато фахівців аграрного сектору було мобілізовано, незважаючи на те, що вони мали право на бронювання.

Юрист: бронювання є, але…

У коментарі «Головкому» військовий адвокат Дар'я Соларьова підтверджує: процедура бронювання аграріїв досить копітка. Для того, щоб особу забронювати, треба, щоб вона вже перебувала на військовому обліку, мала військово-обліковий документ та актуальний номер військово-облікової спеціальності. Із цим теж бувають проблеми, оскільки неодноразово вносилися зміни до законодавства.

Бронювання військовозобов'язаних здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Міноборони.

«А далі відбувається найцікавіше: особа з випискою з наказу Міністерства економіки приходить до ТЦК та СП, а там на неї може чекати неприємний сюрприз — відмова! Тому що, наприклад, номер військово-облікової спеціальності, зазначений у військово-обліковому документі, є застарілим. Або у рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного неправильно зазначено інформацію про його прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування підприємства — все це може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік. Тоді й виходить, що бронювання є, а зарахувати на спеціальний військовий облік не можуть (облік, який ставлять військовозобов'язаних, які заброньовані). Поки триватиме процес виправлення документів, представника агросектору можуть мобілізувати», — пояснює юрист.

Соларьова зазначає: аграрії мають скрупульозно ставитись до подання документів на бронювання.

А щодо змін у бронюванні аграріїв, то, за словами адвоката, станом на зараз до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час військового стану не внесено працівників аграрного сектору як окрему професію. Це означає, що вони бронюються виключно за критерієм критичності підприємства та не більше 50% кількості військовозобов'язаних на цьому підприємстві.

Отже, усі обнадійливі заяви в.о. міністра Висоцького на даний момент є нічим іншим, як порожніми словами?

Нестача комбайнерів та водіїв зерновозів. Що далі?

У Всеукраїнській аграрній раді підтвердили «Головкому»: нині колосальний дефіцит кадрів через мобілізацію. Відчувається гостра нестача комбайнерів та водіїв вантажівок.

«Зараз фактично проходимо п'яту хвилю бронювання. І зарезервувати 50% працівників, які дозволяє законодавство, практично нема з кого. Маємо парадоксальну ситуацію: з одного боку аграрний сектор наповнює державний бюджет, гроші з якого перерозподіляються на оборону країни. З іншого боку — брак кваліфікованих фахівців-аграріїв бумерангом битиме за продовольчою безпекою нашої країни», — каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Він зазначив: сьогодні жодна компанія не ризикне посадити студента за кермо комбайна вартістю $300-400 тис. Для освоєння потрібних навичок та знань необхідно щонайменше півроку.

Представник аграрної ради вважає ідею Мінагрополітики щодо бронювання на рік фахівців агросектору виправданою. Він зазначає: за нинішніх умов, коли працівники сільського господарства працюють чотири місяці, а наступні два місяці збирають довідки на повторне бронювання, це негативно впливає на роботу підприємств. Плюс є ризики, що поки що готуються документи, працівників можуть мобілізувати.

Великі сподівання у Всеукраїнській аграрній раді покладають на електронне бронювання, завдяки якому вдасться уникнути бюрократичних процедур. Нагадаємо, що віце-прем'єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував запровадження електронного бронювання від мобілізації у додатку «Дія». Ця функція стане доступною вже у липні.