"Буде катастрофа": архітектор назвав небезпечні ділянки метро Києва, яким загрожує повне затоплення

У Києві аварійна ситуація та ремонт тунелю біля станції метро “Либідська” викликає нові та жваві дискусії.

За деякими оцінками, наслідки підтоплення тунелю метро набагато складніші, ніж про це говорять офіційно. Як і уникають теми наслідків хаотичної забудови території над гілкою підземки й у прилеглих зонах.

Редакція запитала архітектора, активіста та голову у КМЦ “Українське товариство охорони пам'яток історії та культури” Анатолія Фролова, у чому складність НП на “Либідській” та коли запустять рух поїздів на цій проблемній ділянці?

Пропонуємо до вашої уваги першу частину інтерв'ю з експертом.

— Минулого тижня термін завершення ремонтних робіт на синій гілці попередньо продовжили до осені, хоча раніше влада міста говорила про півроку. Осінь-2024 є реальним терміном для запуску повноцінного руху поїздів між “Либідською” та “Деміївською”, чи все ж таки є загроза, що ліквідація наслідків аварії порушиться на наступний, 2025 рік?

— Якщо вони хочуть новий тунель вирити, то це буде не 2025-й, а скоріше 2026 рік, коли, власне, і запустять рух тією ділянкою.

- Чому?

— Тому що є серйозна проблема. Сьогодні багато хто говорить, що це винен Янукович, адже під час його каденції будували ту ділянку і запускали нові станції у бік житлового масиву “Теремки”.

Але є геологія, і в цій ситуації потрібно знайти першопричину, чому ця аварія сталася. З мостового переходу біля будинку з “літаючою тарілкою” (на Антоновича, 180, де надбудова на Українському інституті науково-технічної експертизи та інформації. — Авт.) ви побачите, що нова будівля, що будується, вже сьогодні — поза законом. Чому? Тому що коли будинки чи будинки будують, вони не повинні переходити межі “червоних ліній”.

Те, що зараз будується там, де холодильники стояли (на території знесеного під новий ТРЦ Ocean Mall "Холодокомбінату № 2". - Авт.), будівля формою почалася з "червоної лінії", але вона зводиться під нахилом, а це вже заборонено . Цього не можна робити.

Архитектор, що спроектував це, порушив норми. У місті навіть балкони не можна робити великих габаритів, які виступають за червоні лінії.

Крім того, на новому будмайданчику встановили дуже велику кількість паль. Щоб вони нормально стояли, вони мають стати на твердий ґрунт. Палі там переважно поглиблені на 12-15 метрів, невеликі, щоб менше коштували. Але якщо проводити аналогії, то вони сидітимуть у землі, як устромлена в желе вилка. Тобто бовтатимуться. Якщо ж ви поглибите її до міцної основи (стола або дна тарілки), воно міцно стоятиме вертикально, не буде ніяких зсувів.

На сьогоднішній день, думаю, будівельники погано розрахували довжину цих паль до рівня міцного ґрунту. У тій місцевості вони впливають на верхній шар грунту. Палі ж, навпаки, повинні надавати жорсткості. А якщо встромити в желе або хліб багато елементів, вони стануть міцнішими.

Відразу вийшло, що під землею стоїть вода. Адже вона не тільки зверху річками йде на відкритих ділянках. Більше того, коли поверхнею землі тече річка, то внизу під нею протікають підземні води — теж своєрідна підземна річка. У районі "Либідської" будівельники перекрили їй проходи і вода розтеклася, як було на Подолі.

- Що саме ви маєте на увазі?

— Коли на Подолі будували метрополітен, з гір у шахти почала стікати вода. Вона там з висот проходить під будинками, під фундаментами, під цим житловим масивом. Коли закінчили прокладання метрополітену, через тунелі вода почала зупинятися та підніматися. Тоді було зроблено різні інженерні речі, які дозволили знизити рівень ґрунтових вод.

Якщо згадаємо, то один із храмів біля Житнього ринку впав на початку 1980-х років. Там зруйнувалася вівтарна частина та були знищені унікальні фрески. Будинки на Подолі від лінії метрополітену до гір стоять практично без підвалів: їх залили бетоном або засипали, щоби вода там не з'являлася і не псувала ці будівлі.

Я дивився на ґрунт на місці колишнього Деміївського ринку — і на “Либідській” відбувалося те саме. Але після НП на перегоні неправильно було проведено геологічну розвідку. Якісь молоді хлопці пригнали бурильні машини, пробили ґрунт, щоб подивитися, що там унизу. Скільки вони отворів наробили, ніхто точно не знає. Проте вода завжди наповнює земельні порожнечі. Так само і там, гадаю, вода наповнила отвори.

Через це ще збільшилося таке собі водяне дзеркало. Глобально все це утворилося через нову забудову зверху. Цього зараз ніхто не враховує. Усі кажуть, мовляв, усе було колись за Януковича. Однак згадаймо ще князя Володимира! Давайте ще згадаємо XII століття. З XII століття Деміївський ринок, торжище, вже було. Воно – літописне.

Я виходив на департамент містобудування КМДА і запитував: “Ви вже його зробили як археологічну зону?”. Там же археологія, там жили люди. Це потрібно досліджувати, розкопувати, вивчати та інше. Всім начхати.

Якщо ми не маємо історичної основи, самої нашої історії, то не матимемо майбутнього. Нація без історії – не нація.

- Повернемося до метро. Які ще проблемні ділянки на синій гілці та ризики перекриття інших тунелів — до чого готуватись городянам?

— Вода також йде у тунелі у районі станції метро “Голосіївська”. Це відбувається тому, що знову ж таки, по обидва боки від станції збудували висотки. Біля готелю "Мир" (проспект Голосіївський, 70) збудували будинок із соціальним житлом. Але, гадаю, не заселили його лише тому, що там дуже проблемні ґрунти. І вони (чиновники з підрядниками. — Авт.) так бояться, що у разі заселення туди людей потім до них прийдуть із претензіями і вибухне скандал.

— Чому інженерні та архітектурні роботи не проводяться щодо зміцнення ґрунтів у тому місці з урахуванням потенційної небезпеки, зокрема для метро та пасажирів?

— Тому що є системна проблема. По-перше, в Україні досі діє Житловий кодекс, розроблений ще 1984 року за СРСР.

По-друге, місцеві органи влади та депутати, які працюють на місцях, вирішують, як розпоряджатися територіями, розробляють генеральний план. А Генплан у Києві недоопрацьований, і КМДА з Київрадою не контролюють вимоги навіть цього морально застарілого Житлового кодексу. Адже вони дали можливість для корупційних дій чиновників.

— У контексті забудови Голосєєва, чи впливає якось на ділянку синьої гілки житлове будівництво поблизу Довженка-центру?

- Ситуація на перегоні "Либідська" - "Деміївська" була дуже складною, там і прорвало. Далі на “Голосіївській” може прорвати шахти метро. Тому що Ткаченко (напевно йдеться про екс-міністра культури. — Авт.) скоротив територію культурно-освітнього хаба, щоб віддати землю забудовникам. Вони вже збудували там висотки — збільшився тиск на ґрунт. Вона ж так просто не встоїть. А підземну воду відвели у закриту зараз штольню.

Там була прокладена канава, якою відходила вода. Думаю, далі ставили насос і цю воду кудись відкачували.

У напрямку від "Голосіївської" до "Теремок" далі немає проблем на цій лінії метро.

— Які ще небезпечні критичні точки на синій гілці, коли ми про неї так докладно говоримо?

- Проблема є з іншого боку. На ділянці від станції “Тараса Шевченка” до “Почайної” справді дуже небезпечна територія. Наприклад, коли ви поїдете в метро від центру у напрямку Оболоні, уважно придивіться — на певній ділянці у напрямі “Почайний” вагон поїзда починає качати. Це відбувається тому, що у тій зоні шахти не розрахували розмір тунелю та поворот. Там завжди були проблеми з електричними кабелями. Ці проблеми залишились і сьогодні. У тій частині треба робити реконструкцію, щось міняти, налагоджувати.

Більше того, ця лінія знаходиться біля дніпровської гавані. І якщо не приділити увагу ділянці від станції “Тараса Шевченка” до “Почайної”, то там теж може прорвати тунель, і тоді Дніпро піде до шахт і повністю заллє всю лінію метрополітену. Це дуже сильна проблема.

На “Героїв Дніпра”, вже на Оболоні, також є ризики.

— У чому вони?

- Ця станція дуже маленька, низька, а зверху над нею поставили торговий центр "Оазис". І Dream Town також. Хоча перед його зведенням на Оболоні мала проходити дорога міського значення, щоб машини швидко проходили (і їхали зі швидкістю 60 км на годину, а не так, як зараз, лише 20 км). Однак, забудовнику дозволили поставити ринок контейнерного типу. На кшталт того, як виглядає відомий книжковий ринок на “Почайній”. Але девелопери збудували зовсім інший торговий центр.

— Хіба можна так чинити?

- Не можна. На другому етапі при будівництві Dream Town-2 забудовники ТРЦ ще облаштували басейн (спочатку там був аквапарк Dream Island, згодом на його місці відкрили фітнес-клуб Sport Life з трьома басейнами. — Авт.). Це треба здогадатися – басейн поставити над метрополітеном! Якщо раптом виникне якась проблема в при умовно надзвичайній ситуації, воду треба буде екстрено спускати. Отже, є ризик, що вона потрапить у метрополітен і все заллє. Що це буде? Катастрофа.