Після призначення Шурми до Офісу Президента заступником Єрмака кілька журналістів видання «Українська правда» навперебій на різних ефірах нахвалювали Ростислава: і яке це вдале придбання, і як було складно умовити його дружину, щоб вона дозволила йому піти на держслужбу. Наче доларовий мільйонер дуже хотів кинути бізнеси, щоб отримувати 20-30 тис. грн. в Офісі Президента. Ось тільки дружина відпускала.
Потім, мабуть, бюджети на нахвалювання закінчилися і в тій же «УП» раптом згадали, як ще на початку 20-го Шурма хотів потрапити в уряд Гончарука. СБУ тоді поклало на стіл Президентові характеристику: «Той, хто дивиться» за Запорізькою областю від Ріната Ахметова, фігурант кримінальних справ про підкуп виборців і розкрадання міського та обласного бюджету тощо. На що Зеленський сказав лобістам Шурми: «Навіщо ви мені підсовуєте цих корупціонерів?».
Призначення не відбулося, але лобісти не лишали спроб. У 21 році Єрмак взяв його позаштатним радником, а Зеленський підписав призначення до наглядової ради Укроборонпрому. Пізніше отримав посаду заступника Офісу Президента і до його сфери впливу потрапила економічна галузь цілими галузями та підприємствами. Він повністю контролює діяльність міністра енергетики Германа Галущенка. Потім йому передали безліч націоналізованих активів, куди він розставив своїх людей, таких як: ВАТ "Мотор Січ", "Запорізький трансформаторний завод", "КрАЗ", "Sense банк" та ряд обленерго. А із серпня 2023 року конфліктує з головою Нафтогазу Олексієм Чернишовим за вкрай цікавий актив: мережу автозаправок Віктора Медведчука «GLUSCO», які зараз називаються «U.GO». Але щоб розкрити всю тему, треба розпочати із самого початку.
Біографія Ростислава Шурми
Хоча спочатку мова йтиме навіть не про нього, а про батька — Ігоря Шурму. Оскільки Ростислав Шурма це ніякий не self-made менеджер чи бізнесмен. Це продукт домовленостей Ігоря Шурми та братів Медведчуків (так, у кума #уйла є брат).
Ігор Шурма
Ігор Шурма за освітою був медиком і до розвалу совка посідав досить непогані номенклатурні позиції — керував Львівською обласною профспілкою охорони здоров'я. Через кілька керівних посад у приватних компаніях у нього до 1996 року утворилася ціла мережа аптек, керована через фірму ТОВ «Декада-Львів». А з 1998-го обійняв посаду начальника відділу планування та підготовки кадрів Львівського облздорову.
Головою податкової Львівської області із 1997 року був Сергій Медведчук. Який познайомив Ігоря Шурму із братом Віктором і у 1999 році він вступив партію СДПУ(о).
Вплив та фінансовий ресурс Медведчуків відчиняли перед сімейством Шурми всі двері. У тому 99-му Ростислава Шурму відправили вчитися не кудись, а до елітної Києво-Могилянської академії на спеціальність «економіка та підприємництво». Після випуску його одразу влаштували фінансовим менеджером в українську філію Procter & Gamble. Потім посаду в консалтинговій компанії «BCG» і у 2006 році він опинився вже у «Метінвесті» дружнього Медведчука олігарха Ахметова. Де одержав посаду фінансового директора Макіївського металургійного заводу.
«Запоріжсталь»
Про Ростислава Шурму не згадували до 2012 року. Поки Ахметов не вирішив придбати великий металургійний комбінат «Запоріжсталь», на додачу до якого йшли також «Запорізький ЖРК», «Запоріжогнетрив» та «Запоріжкокс». Переговори йшли ще з 2010 року і хоча з усіма акціонерами було досягнуто домовленостей та підписано попередні договори, в угоду втрутилися деякі неназвані росіяни через російський державний «Зовнішекономбанк». Угоду супроводжував, зрозуміло, Віктор Медведчук. Деякі неназвані росіяни отримали 50% активів, а «Метінвест» визнав володіння 49% і ще 1% отримала «якась група неназваних інвесторів», за якою цілком можна припустити вуха Медведчука, що стирчать.
Виникло питання, а як же керувати такими спірним активом? І компромісною фігурою став Ростислав Шурма, який уже працював у «Метінвесті».
Партія "Опозиційний блок" (майбутня ОПЗЖ).
Після Революції Гідності «регіонали» вирішили переформатуватись. Ахметов, володіючи рядом великих підприємств в області, вирішив отримати над нею повний контроль і Ростислав Шурма, якого Ахметов чомусь продовжував вважати своєю людиною, став місцевим головою партії «Опозиційний блок». Щедрі фінансові вливання та підневільні співробітники підприємств зробили свою справу — Запоріжжя перейшло під повний контроль, як більшість міст регіону.
Ахметов вважав, що його «ефективні менеджери» покажуть хороші результати і таким чином забезпечать найвищі результати партії на виборах. Але все виявилося зовсім інакше — Шурма розставив своїх людей на ключові посади та зайнявся пограбуванням регіону.
Вал публікацій про корупційні порушення вважали підступами політичних конкурентів, поки не вийшло розслідування про те, що Ростислав Шурма крав навіть у Ахметова . Де йшлося про закупівлю ільменітової руди, яку українські фахівці адаптували для підвищення ефективності виплавки сталі.
Ростислав Шурма, спільно з фінансовим директором Русланом Божком, комерційним директором Володимиром Байдою та начальницею служби безпеки Тетяною Бушман, які мали доглядати за Шурмою, організували власні закупівлі ільменітової руди за завищеними цінами на біднішому родовищі.
А спонукати їх на цю схему і прикривати могли ті самі «анонімні росіяни» з Віктором Медведчуком. Закупівлі йшли спільно зі словацькою фірмою «Minerfin», яка нині за завищеними цінами постачає рейки для «Укрзалізниці» .
Божко та Байда втратили посади на «Запоріжсталі», але Шурма їх забезпечив політичними посадами. Шурму звільняти було політично невигідно, але жодних самостійних рішень на комбінаті він не приймав. Та йому це було вже не надто й потрібно.
Усі підряди та тендери, потоки з комунальних підприємств Запорізької області стікалися до кишені Шурми та його спільників. Руслан Божко придбав офісну будівлю, де формально знаходилася його компанія «Астра Капітал Груп», але куди на звіт приходили директори комунальних підприємств та депутати місцевих рад.
Маючи контроль над депутатами місцевих рад, вони отримували нерухомість та земельні ділянки у величезних обсягах буквально за копійки.
У Запоріжжі Ростислав Шурма отримав низку земельних ділянок та розпочав будівництво багатоквартирних будинків та стоянок, ділянку під супермаркет, шляхом тиску депутатів земельної комісії змусив продати з великим дисконтом недобудований офісний будинок у Костянтина Григоришина у центрі року. Більшість награбованого Ростислав Шурма оформив у своєму інвестиційному фонді «Геліос».
В області отримав частку в компанії «Токмак Солар Енерджі» спільника Пшонки та колишнього субушника Олександра Рєпкіна та низку земельних ділянок для розширення бізнесу. Принагідно відкрив і свої компанії у сфері сонячної енергетики:
- ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «Відновна Енергія Запоріжжя» - оформлені на брата Шурми Олега
- ПП «Нацпрод», станція якого згадується на корпоративному сайті серед «зелених» проектів Олега Шурми та партнерів;
- ТОВ «Грін Енерджі Токмак» та ТОВ «Грандпауер ЛЛС» - співвласником є Руслан Божко.
Які стали фігурантами журналістського розслідування про отримання бюджетних грошей після окупації потужностей, що виробляють. https://izdato.net/news/politics/item/2534-na-zamenu-shmygalyu-gotovat-korruptsionera-rostislava-shurmu-svyazannoho-s-viktorom-medvedchukom1
