Чим займаються Сергій Вязьмікін та Ігор Купранец після звільнення з Департаменту захисту економіки поліції?

Хоча ім'я колишнього заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Сергія Вязьмікіна стало відоме широкому загалу лише 2022 року, коли його помітили на Лазурному узбережжі Франції в компанії з нардепом від ОПЗЖ Ігорем Абрамовичем, у скандали він потрапляв і до цього.

Здебільшого – у компанії зі своїм начальником, керівником Департаменту захисту економіки Національної поліції України генералом поліції Ігорем Купранцем.

Теж уже колишнім – Ігор Михайлович, як і його вірний підлеглий Сергій Анатолійович Вязьмікін, після звільнення з лав Нацполіції подався до бізнесу. І тут, на честь обох, треба визнати – обидва офіцери досягли своїх високих посад у Департаменті захисту економіки не лише завдяки зв'язкам, а й унаслідок глибоких професійних знань. Бо й майно, та їхні бізнес-структури ретельно сховані за ланцюжками підставних осіб. І знайти ці структури дуже важко. Хоча дещо все-таки можна – бізнес повинен працювати та заробляти, тому без контактів та засвіток не обійдешся. І навіть відкриті дані свідчать, що Вязьмікін і Купранец, як і під час служби, тісно пов'язані між собою.

Як свідчать дані реєстрів, Сергій Анатолійович Вязьмікін є керівником АТ «Закритий недиверсифікований корпоративний венчурний інвестиційний фонд Фарт капітал». Однак до червня 2021 року він був бенефіціарним власником цього фонду. Разом із Михайлом Григоровичем Купранцем:

Нині бенефіціаром фонду вважається Сетак Марія Олександрівна. Це теща Сергія Вязьмікіна, яка говорить про те, що вихід із власників фонду «Фарт капітал» для Сергія Анатолійовича – чиста формальність. А Михайло Григорович Купранець – батько Ігоря Купранця. Тож і його непричетність до фонду викликає сумніви.

Тим більше, що Ігор Купранец вважається бенефіціаром іншого венчурного фонду – «Маркус Макс». Де до нього бенефіціарами були по черзі Купранець Михайло Григорович та Купранець Ольга Миколаївна.

І тут нам відкривається справжній клондайк. Якщо Ольга Миколаївна Купранец серед реєстрів не значиться, то Михайло Григорович Купранец, який є батьком колишнього поліцейського, незважаючи на свій поважний вік, веде активну бізнес-діяльність. Він є власником принаймні десяти компаній:

Ці компанії ведуть активну діяльність і займаються всім - від оренди майна до видобутку граніту та виробництва електроенергії. І тут ми повертаємося у 2017 рік, коли генерал Ігор Купранець, чинний тоді начальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України, засвітився у скандалі з фірмою-прокладкою, яка заробляла на зборах за швартування у чотирьох портах, де замість держави гроші почали збирати приватні компанії з однієї групи. Її назва – «Портосервіс-Україна» і через підставні особи належала вона саме Купранцю. Історія давня, але вона підтверджує простий факт – генерал поліції Ігор Купранець, котрий, до речі, був заступником голови Нацполіції, заробляв, використовуючи своє службове становище давно. Хоча, як свідчить його декларація, мешкав на одну зарплату.

Хоча та сама декларація нам підказує, що вона чистої води липа. Навіть її побіжний перегляд наводить на цікаві думки – частина нерухомості Купранця оформлена на дружину та дітей (що зрозуміло) та на громадянку Леонець Надію Анатоліївну.

Причому це не якийсь будинок у глухому селі, а квартира у Києві площею 300 метрів та земельна ділянка у тисячу метрів там же. Однак питань ні у керівника Купранця, ні у НАЗК до декларації не виникло. На цю ж Леонець Надію Анатоліївну зареєстровано ТОВ «Київські пиріжки», яким вона володіє разом із Леонідом Волошуном.

Далі ми не заглиблюватимемося, але наведене вище – приклад того, як має розвиватися слідство щодо Купранця, будь він у Німеччині чи хоча б Польщі: слідчі просто розмотали всі ланцюжки, які ведуть від його прізвища. Достатньо було б на кілька десятків, а то й сотень томів кримінальної справи. Але, як усі розуміють, "тут вам не тут". Тому Ігор Купранец спокійно пішов у відставку та вирушив у венчурні капіталісти.

Як і його колишній підлеглий, Сергій Вязьмікін. Який, на відміну від свого начальника, не сидів тихенько, а засвітився у компанії нардепа Абрамовича в Ніцці. Що саме пов'язує колишнього заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Сергія Вязьмікіна та також колишнього нардепа від ОПЗЖ Ігоря Абрамовича – не секрет. Про це писав «Останній бастіон» у статті з досить промовистою назвою «Податкові схеми з Лазурного узбережжя». Рекомендуємо прочитати, а суть зводиться до наступного. В'язьмікін, Купранець та Абрамович через голову ДПС Києва Оксану Датій (ту, у якої знайшли записки бажань про мільйон доларів, шуби та подорожі) налагодили масштабні схеми з блокування податкових накладних. За розблокування яких брали від зацікавлених осіб чималі кошти – йшлося про десятки мільйонів доларів.

У цій історії звучали й інші цікаві прізвища. Ось чому вона також закінчилася нічим. Сам Вязьмікін спокійно зайнявся венчурним бізнесом через АТ «Закритий недиверсифікований корпоративний венчурний інвестиційний фонд Фарт капітал». Який оформлений на його тещу Марію Олександрівну Сітак. На неї оформлена і частка Ігоря Купранця в цьому ж фонді.

Марія Сітак – дружина відомого бізнесмена Олександра Петровича Ситака, який, схоже, оформив більшість своїх фірм також саме на неї. Поки що вона володіє 24 фірмами, і розібратися, які з них належать Ситаку, а які Вязьмікіну чи Купранцу, дуже складно. Тим більше, що до цього сімейного бізнесу підключається ще й дружина Сергія Вязьмікіна, Оксана, яка володіє фірмою AMO-SV DMCC в ОАЕ та корпоративними правами ТОВ «Перша українська аграрна компанія». Так що розібратися в цьому поєднанні прав і часток дуже важко. І тут би мало своє слово сказати слідство, яке (ви не повірите!) таки було розпочато після того, як Вязьмікіна знайшли в Ніцці, але воно, як всі це (знову) розуміють, закінчилося гучною заявою про його початок.

Окрім венчурного фонду «Фарт капітал» прізвище Вязьмікіна знаходиться у переліку засновників ТОВ «ОССОЙО», бенефіціаром якого є Марія Сітак. Також Вязьмікін деякий час був власником ТОВ "Автодром", бенефіціаром якого зараз вважається Сергій Володимирович Шевчук. Однак інші власники приховані за кіпрським офшором «Вентіс Лімітед» та кіпріотом Зеніосом Георгіосом, який є чистим номіналом:

Знову ж таки – цей ланцюжок мають розмотати українські правоохоронці, у них є на це і повноваження, і кадри, проте вони чомусь не зацікавилися офшорами, до яких явно причетний їхній колишній колега та начальник Сергій Вязьмікін. Про те, що Сергій Володимирович Шевчук теж чистої води номінал, або «фунт», говорить його послужний список:

Зверніть увагу на другий рядок – «власник» успішного бізнесу Сергій Шевчук здавав кров, щоб отримати хоч якусь копійку. Однак такою цікавою персоною, з якою пов'язаний Сергій Вязьмікін, чомусь знову ж таки не зацікавилися правоохоронці.

Чому? Відповідь очевидна. Ніхто не хоче чіпати колишніх керівників Департаменту захисту економіки Національної поліції України Купранця та Вязьмікіна, оскільки вони обоє, хоч і пішли з поліції, своїх зв'язків на найвищому рівні керівництва держави не втратили. Про це говорить хоча б факт того, що обидві ці прізвища попливли у зв'язку з прізвищем Оксани Датій. А, як стверджував колишній нардеп Ігор Мосійчук, у цьому скандалі є ще як мінімум одне могутнє прізвище – Данило Гетьманцев. І ті, хто стоїть за ним. Якщо це так (а заяву Мосійчука ніхто не спростував), то стає зрозумілим, чому ні Ігоря Купранця, ні Сергія Вязьмікіна, ні їхню бізнес-імперію ніхто не чіпає. Хоча все лежить на поверхні. Ну і не забуватимемо про всесильність «блакитного лобі» у правоохоронних органах. І про те, що Купранець та Шило — давні знайомці та «соратники».