Через терни до ЄС: іспит для Верховної Ради

Рада адаптує законодавство України до вимог ЄС та вже зареєструвала майже дві сотні законопроектів із ознаками євроінтеграційності

"Шлях попереду буде складним, але повним можливостей" - такими словами президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн повідомила про офіційний старт переговорів ЄС з Україною про вступ.

Україна вже подолала значний відрізок на шляху євроінтеграції та виконала низку вимог. А частина важливих євроінтеграційних рішень набула чинності під час повномасштабного вторгнення.

Зокрема, у цьому скликанні Верховної Ради вже зареєстрували 177 законопроектів із ознаками євроінтеграційності, 58 із них уже стали законами. Всі вони були остаточно прийняті парламентом і набули чинності лише після повномасштабного вторгнення.

Більшість євроінтеграційних законопроектів реєстрували народні депутати, проте у відсотковому співвідношенні чинними актами частіше стають ініціативи президента та уряду.

Рух «Чесно» проаналізував подані до українського парламенту євроінтеграційні законопроекти з початку цього скликання і досі, щоб продемонструвати, як Рада адаптує українське законодавство до вимог ЄС.

Євроінтеграція в умовах великої війни

За кілька днів після повномасштабного вторгнення Україна подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Тоді президент Володимир Зеленський разом із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та прем'єр-міністром Денисом Шмигалем підписали спільну заяву.

«Україна, заплативши таку величезну ціну за європейський вибір та безпеку Європи, зможе пройти цей шлях», — наголошується в заяві.

Вже 1 березня 2022 року Євросоюз прийняв його, Україна набула статусу кандидата та політичного рішення про початок переговорів про вступ, а через два роки, 25 червня, вони офіційно розпочалися.

У липні 2022 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що євроінтеграційні законопроекти є пріоритетними і їм буде приділено особливо пильную увагу. Після ухвалення окремої ухвали з цього приводу (№ 7595) євроінтеграційні законопроекти розглядаються в парламенті за окремою процедурою і маркуються спеціальною позначкою.

Спікер парламенту пояснив, що до законопроектів до першого читання комітети подаватимуть таблиці відповідності міжнародно-правовим зобов'язанням ЄС, а до другого — додаткову експертизу. Крім того, у кожному комітеті буде підкомітет, який займатиметься саме євроінтеграцією. Водночас комітет з питань регламенту має врегулювати особливості внесення євроінтеграційних законопроектів та пріоритетність їх розгляду. Загалом усі ці кроки були спрямовані на те, щоб євроінтеграційні законопроекти «не затримувалися» у комітетах та відповідали міжнародним зобов'язанням ЄС.

Однак у коментарі Руху «Чесно» голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Клімпуш-Цинцадзе зазначила, що у парламенті існує проблема «повноцінної політичної волі» та заплановану процедуру досі не закріпили у регламенті Верховної Ради, тому євроінтеграційні законопроекти розглядаються відповідно із постановою.

Домашня робота парламенту

З початку роботи Верховної Ради ІХ скликання у парламенті було зареєстровано 177 ініціатив, позначених як євроінтеграційні, проте лише 58 із них стали чинними актами (33%). Крім того, усі вони стали законами лише після повномасштабного вторгнення. До цього за ці ініціативи з різних причин не голосували остаточно.

Зазначимо, що більшість євроінтеграційних законопроектів було подано народними депутатами, далі йдуть ініціативи Кабміну та президента. Однак у відсотковому співвідношенні чинними актами частіше стають ініціативи президента (39%) та уряду (34%).

У динаміці бачимо, що пік подання євроінтеграційних законопроектів був 2021 року, а остаточне голосування та їх підписання відбулося 2023 року.

У секретаріаті Комітету з питань інтеграції України до ЄС Руху «Чесно» розповіли, що євроінтеграційних законопроектів у цьому скликанні парламенту загалом було подано трохи більше — 192, з яких чинними стали 74, проте не всі вони мали відповідну позначку, а з частини ініціатив цю маркування зняли через певні невідповідності.

«Законопроекти, ухвалені ще з 2019 року, спрямовані на виконання Угоди про асоціацію з ЄС, не мали відповідного маркування, тому не можемо сказати, скільки всього їх було до 2022 року. Крім того, комітет з євроінтеграції після розгляду зняв позначку із частини законопроектів, визначених таким урядом. Загалом спочатку не було певної процедури, хто це може робити. Наразі є дві інституційні можливості надати позначку євроінтеграційності законопроекту або зняти її — це уряд та віце-прем'єр-міністр з питань євроінтеграції України Ольга Стефанишина чи наш комітет», — розповіла Іванна Клімпуш-Цинцадзе.

Серед ухвалених законів найбільше законопроектів Комітету з питань правової політики та фінансів, а також екології, аграрного, правоохоронного та енергетичного комітетів.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС також розповіла, що зараз до другого читання у парламенті готуються 29 євроінтеграційних законопроектів, до першого – 16, 36 – на початковому розгляді комітету.

Серед ключових ухвалених євроінтеграційних законопроектів, очевидно, ті, що стосувалися виконання семи блоків реформ, що супроводжували рішення про кандидатство України в ЄС (реформа Конституційного суду, продовження судової реформи, антикорупція, включаючи призначення керівника САП, боротьбу з відмиванням коштів, втілення антиолігархічного закону, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським, зміна законодавства про нацменшини).

Зокрема, це законопроекти, які стосувалися не тільки економічної площини, а скоріше сфери верховенства права, прав і свобод — повернення вимоги про е-декларування публічних службовців, доброчесне лобіювання, закон про медіа, про нову процедуру конкурсного відбору кандидатур на посаду судді, посилення повноважень. Антимонопольного комітету України тощо.

Надалі, за словами голови комітету з євроінтеграції, зусилля українського парламенту мають бути спрямовані насамперед на супровід плану для Ukraine Facility, який стане основою реалізації програми фінансової підтримки України від ЄС протягом 2024-2027 років. Крім того, є низка вимог від міжнародних партнерів та фінансових організацій для надання Україні наступних траншів макрофінансової допомоги.

Євроінтеграція – стимул для Верховної Ради

Реалізація Україною євроінтеграційних зобов'язань позитивно вплинула і на роботу українського парламенту, зокрема, консолідації навколо ухвалення відповідних законопроектів.

Крім того, за словами самих нардепів, зросло усвідомлення відповідальності за те, що Україна не може провалити свої міжнародно-правові зобов'язання, які безпосередньо впливають на здатність країни чинити опір агресору.

Підтримка євроінтеграційних законопроектів під час голосувань у сесійній залі відображається і в цих голосуваннях серед усіх фракцій та груп, які мають у середньому 62% голосів «за».

Водночас, варто зауважити, що більший рівень підтримки серед депутатських груп, які утворилися після розпуску забороненої проросійської партії ОПЗЖ, не означає, що вони змінили прапор Митного союзу, який вони раніше активно підтримували, і тепер щиро підтримують інтеграцію України до ЄС. Їхня підтримка цього блоку законопроектів йде у загальному руслі зміни поведінки голосування після повномасштабного вторгнення, і нинішні рішення в Раді не проходять без системної підтримки депутатських груп із колишньої ОПЗЖ.

Рух «Чесно» раніше писав, що з початку роботи ВРУ 9-го скликання ці депутати найменше брали участь у голосуваннях та найбільше були відсутні. Однак після повномасштабної агресії Росії вони почали голосувати за, кількість голосів проти різко пішла на спад і сягнула мінімуму, одночасно значно збільшився відсоток «відсутніх» депутатів під час голосувань.

Натомість позиція «утримуватися» серед депутатів інших опозиційних фракцій та груп під час розгляду євроінтеграційних ініціатив переважно пов'язана із конструктивною критикою та застереженнями.

Голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС Іванна Клімпуш-Цинцадзе наголошує, що не всі законопроекти з позначкою щодо євроінтеграційності автоматично означають, що це якісна ініціатива.

«Коли біля законопроекту стоїть прапорець ЄС, це не означає, що він є ідеальним. Це означає, що предмет регулювання цього законопроекту безпосередньо стосується наших міжнародних правових зобов'язань. Ми бачимо багато випадків, коли тексти таких ініціатив виписані далеко не ідеально, навіть коли законопроект внесений Кабміном», — зазначає Клімпуш-Цинцадзе.

Нардепи наголошують, що порівняно з парламентом Кабінет міністрів України має у рази більшу здатність для підготовки законопроектів, їх перевірки на відповідність директивам чи регламенту Європейського Союзу.

Водночас, у парламенті позитивно оцінюють те, що Комітету ВРУ з питань євроінтеграції надали можливість робити експертизу законопроектів до другого читання, перш ніж вони з'являються в залі.