Пам'ятаєте історію про кібер-генерала СБУ Вітюка? Спочатку журналісти виявили у нього елітну нерухомість на мільйони доларів, потім він організував переслідування журналіста-викривача через підконтрольний ТЦК, все це було знято і оприлюднено, а після гучного скандалу Голова СБУ, Малюк повідомив, що Вітюка спочатку відсторонили, а потім зняли з посади начальника управління кіберрозвідки СБУ і «відправили на фронт».
А тепер подивіться на фото, де саме «фронт» Вітюка: у Києві, на конференції в Генштабі. Тобто Генштаб показово демонструє «рукостискання» скандального генерала.
На цій конференції відомі особи не цураються фотографуватись із Вітюком. У тому числі заступник Головнокомандувача ЗСУ. Ну, подумаєш — корупціонер, що тут такого? Натомість він патріот. Вкрав на мільйон, але передав на дрони аж десять копійок. Просто йому не пощастило, його спіймали прокляті журналюги. Саме це виглядає з нашого боку екрану.
Я впевнений, що десь так само «воює» і колишній Голова Держспецзв'язку бригадний генерал Щиголь, якому НАБУ офіційно висунула підозру в корупції. А його поплічник і заступник Жора — то той взагалі на розслабончику роздає інтерв'ю і навіть повернувся до Громадської ради при Держспецзв'язку. Щоб контролювати корупцію у цій установі, ага.
Вони взагалі не бояться суду, абсолютно впевнені у виправдувальному вироку, а може й у подальшому поновленні на посадах.
Тобто всі спіймані на гарячому корупціонери демонстративно сміються в очах суспільства і вже навіть не ховаються. А деякі чиновники та «лідери громадської думки» все це терплять.
Ось чому в сучасній Україні так важко подолати корупцію.
Проблема ж не в поганих корупціонерах — а в середовищі, з якого вони вийшли.
Це середовище ніби проти корупції, але в глибині душі багато хто мріє посісти їх місце. Тому затяті викривачі корупції за часів Януковича стали мегакорупціонерами за часів Зеленського. І цьому поки що не видно кінця.
Рівень корупціофобії в українському суспільстві залишається недостатнім, а черги на державні посади щодо невеликих зарплат — захмарні. При цьому багато справ розвалюється в судах, зокрема через суддівську корупцію.
Про спійманих на місці злочину всі знають, що вони корупціонери, але немає відрази до них, соціальної ізоляції, ставлення швидше як до невдах-бізнесменів, навіть шкодують деякі. От коли до корупціонера буде ставлення як, скажімо, до педофіла — ось тоді можна говорити про перспективи перемоги над корупцією.
А поки щасливі фото разом.
PS: До речі, як вони ставляться до кримінальних проваджень щодо перешкоджання журналістській діяльності під Бігусом (ДЗНД СБУ) чи під Шульгатом (ДКІБ СБУ)? Тому що люди, які беруть участь, почуваються чудово, судячи з фото.
