Що там у Вітюка?

Пам'ятаєте історію про кібер-генерала СБУ Вітюка? Спочатку журналісти виявили у нього елітну нерухомість на мільйони доларів, потім він організував переслідування журналіста-викривача через підконтрольний ТЦК, все це було знято і оприлюднено, а після гучного скандалу Голова СБУ, Малюк повідомив, що Вітюка спочатку відсторонили, а потім зняли з посади начальника управління кіберрозвідки СБУ і «відправили на фронт».

А тепер подивіться на фото, де саме «фронт» Вітюка: у Києві, на конференції в Генштабі. Тобто Генштаб показово демонструє «рукостискання» скандального генерала.

На цій конференції відомі люди не цураються фотографуватися з Вітюком. У тому числі заступник Головнокомандувача Збройних Сил України. Ну, подумайте тільки – він корупціонер, що в цьому поганого? Але він патріот. Вкрав мільйон, а віддав трутням аж десять копійок. Йому просто не пощастило, його спіймали кляті журналісти. Саме так це виглядає з нашого боку екрана.

Впевнений, що десь «воює» і колишній голова Держспецзв’язку бригадний генерал Щиголь, якого НАБУ офіційно підозрювало в корупції. А його спільник і заступник Жора – він взагалі розкуто роздає інтерв’ю і навіть повернувся до Громадської ради при Держспецзв’язку. Щоб контролювати корупцію в цій установі, так.

Вони взагалі не бояться суду, абсолютно впевнені у виправдувальному вироку, а може й у подальшому поновленні на посадах.

Тобто всі спіймані на гарячому корупціонери демонстративно сміються в очах суспільства і вже навіть не ховаються. А деякі чиновники та «лідери громадської думки» все це терплять.

Ось чому в сучасній Україні так важко подолати корупцію.

Проблема не в поганих корупціонерах, а в тому середовищі, з якого вони вийшли.

Це середовище ніби проти корупції, але в глибині душі багато хто мріє посісти їх місце. Тому затяті викривачі корупції за часів Януковича стали мегакорупціонерами за часів Зеленського. І цьому поки що не видно кінця.

Рівень корупційної фобії в українському суспільстві залишається недостатнім, а черги на державні посади з відносно невеликими зарплатами – захмарними. Водночас багато справ розвалюється в судах, у тому числі через суддівську корупцію.

Про спійманих на гарячому всі знають, що вони корупціонери, але до них немає ні огиди, ні соціальної ізоляції, до них ставляться більше як до бізнесменів-невдах, дехто їх навіть шкодує. Коли до корупціонера ставляться, скажімо, як до педофіла, тоді можна говорити про перспективи перемоги над корупцією.

А поки щасливі фото разом.

PS: До речі, як вони ставляться до кримінальних проваджень щодо перешкоджання журналістській діяльності під Бігусом (ДЗНД СБУ) чи під Шульгатом (ДКІБ СБУ)? Тому що люди, які беруть участь, почуваються чудово, судячи з фото.