«Чужих посадять, своїх відмажуть»: до чого приведе пропозиція Зеленського прирівняти корупцію до держзради

Антикорупційна структура під ударом: робота НАБУ може скоротитися до мінімуму, водночас збільшиться політичний авторитаризм Офісу президента. Саме про такі ризики говорять експерти, розглядаючи пропозицію Володимира Зеленського прирівняти корупцію до держзради.

Володимир Зеленський має намір запропонувати депутатам Верховної Ради прирівняти корупцію до державної зради під час воєнного стану. Президент вважає, що це продемонструє системну боротьбу України із хабарництвом.

Фокус попросив експертів пояснити, що варто за пропозицією Зеленського посилити покарання корупціонерам і чому це може зруйнувати антикорупційну структуру.

Під грифом секретності

«Відповідальність за корупцію під час війни справді має бути невідворотною без жодних винятків. Однак така заява президента – це однозначний перший небезпечний крок у можливості закласти юридичну основу для політичного авторитаризму з боку ВП на воєнний час і зруйнувати антикорупційну інфраструктуру, яка так не подобається Кремлю. Саме про наші антикорупційні інститути і, зокрема, НАБУ, говорив у своєму зверненні Путін перед нападом на Україну», — каже Фокусу засновниця Інституту законодавчих ідей Мартіна Богуславець.

За словами експерта, якщо корупційні справи прирівнюють до держзради, покарання за скоєння злочину під час дії воєнного стану буде від 15 років до довічного ув'язнення з конфіскацією майна. При цьому розслідуванням справ зможе займатись СБУ, як це передбачає стаття 216 КПК України, що зведе до мінімуму роботу НАБУ.

«Прийняття таких пропозицій до закону дозволить передавати справи про корупцію топ-чиновників у СБУ. Це дозволить спецслужбам повністю контролювати розслідування цих справ та зведе до мінімуму юрисдикцію та незалежність НАБУ, що призведе до антикорупційного колапсу, — каже Богуславець.

Експерт також додає, що якщо справами топ-чиновників, яких підозрюють у корупції, займатимуться спецслужби, слідство засекретять державною таємницею, а отже, у громадськості не буде можливості стежити за процесом.

«Зараз, на відміну від СБУ, НАБУ має працювати в рамках КПК публічно. У нас з вами не буде можливості стежити за розслідуваннями та протидіяти зловживанням правоохоронних органів. Це дозволить ВП через підконтрольну СБУ садити політичних опонентів, при цьому звільняючи від відповідальності «своїх» ще й закрито», — зазначає Богуславець.

Порушення прав людини

Поки тексту законопроекту немає, експерти лише припускають, які пропозиції щодо посилення покарання для корупціонерів будуть з Офісу президента. Одним із ключових моментів, за інформацією ЗМІ, може стати скасування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, що, за словами юриста Ростислава Кравця, буде порушенням прав людини.

«Є велика кількість рішень Європейського суду з прав людини, де зазначено, що відсутність безальтернативного запобіжного заходу — порушення прав людини. Я вважаю, що це призведе до корупції у правоохоронних органах. Ми знаємо, як вони працюють: закриватимуть людину, триматимуть півроку в нелюдських умовах, а потім отримають зізнання, що підозрюваний корупціонер і держзрадник», — продовжує Кравець.

За словами Богуславець, є дві реальні умови, виконання яких призвели б до невідворотного покарання за злочини, зокрема корупційні: доведення до логічного завершення судової реформи та запуск реформи правоохоронних органів.

«Особливо під час війни, оскільки показує практика з так званою «реформою» та очищенням прокуратури та поліції, якого насправді не відбулося, часу для затягування таких змін ми вже просто не маємо. І саме про недовіру до цих інституцій говорять останні незалежні опитування українців», — додає експерт.

На Заході можуть не оцінити

Політичний задум Володимира Зеленського зрозумілий, каже політичний аналітик Фокусу Олег Постернак. Українці чекають від влади конкретної ініціативи: бажано швидкої та ефективної. Президенту треба усунути від численних скандальних історій, пов'язаних із корупцією, які стали надбанням громадськості під час війни. Однак замість того, щоб посилити незалежність антикорупційних органів, як НАБУ і САП, влада обирає простий спосіб — посилити покарання за скоєння злочинів.

«Сама ініціатива знайде відгук у душах утомленого від війни виборця. Зрозуміло, вона зафіксує образ президента як людини, яка не готова миритися з корупційними спалахами під час війни, що б'є з національної безпеки країни та мотивації військовослужбовців, їхнього ставлення до влади. Тож політичний задум зрозумілий — влада реагує на тривогу електорату і водночас показує західними партнерами, що ми боремося з корупцією», — каже Фокусу Постернак.

За словами аналітика, раніше президент не міг дозволити собі великої антикорупційної війни, оскільки це створювало основу для різних опозиційних рухів, що загрожувало його владі. Якби він активно вів боротьбу з корупціонерами, йому довелося б посадити багатьох лояльних ВП чиновників і політиків. Тому президент вибирав тактику балансування, і лише часом створював осередки великої антикорупційної боротьби, при цьому не чіпаючи людей, які загрожують його владі.

«Зараз ситуація змінилася. Президенту доводиться бути радикальнішим, сміливішим і ефективнішим. Тому влада шукає рішення, які б дозволили громадянам та європейським партнерам сказати: «так, влада щось робить», — додає експерт.

Однак, таке рішення навряд чи стане по-справжньому ефективним, особливо в очах західних партнерів. Так званий закон про деолігархізацію та реєстр олігархів викликав шок і не розуміння з боку європейських інституцій. Те саме може статися з пропозицією прирівняти корупцію до держзради, зазначає Постернак.