Цемент – на вагу золота: будматеріали подорожчають удвічі через монополізацію ринку?

Війна та обстріл – в апогеї, відновлення житла – вчасно, але ресурсів – мало?

За даними «Укрпромзовнішекспертизи», в Україні під час відновлення не вистачає певних видів будматеріалів. Можливі перебої з їхньою поставкою та неконтрольовані стрибки прайсів на фоні дефіциту.

Зокрема, ціна цементу вже збільшилася, і, як стверджують забудовники, це вплинуло і на собівартість похідної продукції та будівництва.

З чим насправді пов'язане подорожчання будматеріалів, чи справді в Україні можуть діяти цементні «картелі» і чому Антимонопольний комітет досі не зміг надати ґрунтовної відповіді щодо цього? Але хто ж генерує надприбутки на відновленні країни?

Повномасштабна війна в Україні триває вже третій рік: за даними Київської школи економіки, загальна сума збитків для інфраструктури досягла майже 155 млрд. доларів і продовжує зростати. Сума та обсяги робіт колосальні, тож без великого відновлення не обійтися. Однак, як попереджає керівник держпідприємства «Укрпромзовнішекспертиза», яке проводило масштабне дослідження щодо відновлення, вже через кілька років галузь імовірно відчує дефіцит деяких будматеріалів. А це негативно впливатиме на швидкість, ефективність та витратність післявоєнного відновлення.

«Однією із цілей цієї роботи було подивитися, наскільки ми готові. Ми розрахували кількість та потребу будівельних матеріалів, які необхідні для того, щоб відновити зруйноване. Загалом ми розраховували потребу у 31 ключовому будматеріалі, з якого зводяться будинки. Тобто цегла, бетон, цемент тощо», – коментує директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк.

Згідно з оприлюдненими даними «Укрпромзовнішекспертизи», через майбутнє зростання попиту в Україні очікується нестача цементу, бетону, профілю ПВХ, мінеральної вати та скла. Лише одного цементу для відновлення, за розрахунками на листопад 2022 року, необхідно понад 35 млн тонн. Саме він є компонентом багатьох похідних, необхідних для будівництва матеріалів, таких як бетон (якого потрібно не менше 50 млн. тонн), асфальтобетонна суміш (майже 18 млн. тонн), газобетон, штукатурка та інші.

Потенційний дефіцит оцінюється приблизно 14%.

Серед головних наслідків нестачі цементу – можливі проблеми із постачанням, затримки термінів відновлення та подорожчання будматеріалів. Ще один, не менш важливий фактор – ймовірне погіршення якості матеріалів. Як стверджує директор ДП "Український науково-дослідний інститут будматеріалів" Андрій Скрипник, вже сьогодні клієнти скаржаться на велику кількість фальсифікату цементу.

«Ринковий нагляд дозволяє у цій галузі боротися з величезним обсягом фальсифікату будівельних матеріалів та виробів, який особливо відчутний у сфері в'язких, таких як цемент. Ми, спілкуючись у цій галузі, отримуємо подібну інформацію. Звісно, ​​неофіційно, але звернення йдуть постійні. І зволікати з цим питанням не можна», – зазначає він.

Експерти переконують: збільшення вартості цементу неминуче з кількох причин.

По-перше, закономірності економіки в умовах шаленого попиту та дефіциту. По-друге, подорожчання собівартості виробництва цементу. І, нарешті, по-третє, обмеження конкуренції, адже імпортного цементу в Україні немає. До того ж, одні заводи з виготовлення в'яжучих сьогодні не працюють через війну, інші намагаються перекупити активи своїх конкурентів, щоб збільшити частку на ринку.

Відтак відбувається монополізація цементного ринку, що, за словами екс-керівника Антимонопольного комітету Олександра Мельниченка, може мати негативні наслідки.

«Посилення монопольного становища – це погано. Держава від імені антимонопольного відомства має старанно стежити, чи немає зловживання монопольним становищем. Якщо хтось встановлює монопольну ціну або запобігає укладенню угод для суб'єктів господарювання, які працюють на цьому ринку, то за такі речі існує жорстка відповідальність у вигляді 10% річного обороту компанії – штрафи», – наголошує він.

Хто впливає на обмеження конкуренції та монополізацію цементного ринку України?

Як розповів СтопКор у попередніх розслідуваннях, одна з найбільших цементних компаній в Україні, ірландська CRH, планує викупити українські активи свого італійського конкурента Дікергоффа (Buzzi). І якщо в АМКУ цій угоді дадуть «зелене світло», CRH стане власником найбільшої частки цементного ринку в державі і може зловживати монопольним становищем, що побоюється великих споживачів цементу.

Я вважаю, що це однозначно негативно вплине на концентрацію на ринку цементу. Це обмежить конкуренцію та створить додаткові ризики для споживачів щодо наявності продукції, доступу її та її вартості. Вартість цементу впливає на всю будівельну продукцію, яка вже трансформується в готові об'єкти. Чи це житлове будівництво, чи соціальна інфраструктура, чи транспортна», – зазначає гендиректор промислово-будівельної групи «Ковальська» Сергій Пилипенко.

Про ймовірні наміри цементного гігантів саме поглинути український ринок, а не просто вигідно придбати активи, що дешево продаються, може свідчити і факт планів купівлі-продажу потужностей «Кривий Ріг цементу». За даними деяких ЗМІ, це начебто планувала зробити саме компанія CRH. У коментарі Стопкору бенефіціар «Кривий Ріг цементу» Ігор Мазепа підтвердив, що йому пропонували продати підприємство, але хто саме – не уточнив, додавши, що, навпаки, планує інвестувати у існуючі потужності.

А як на такий перебіг подій реагують в Антимонопольному комітеті, який має відслідковувати всі спроби збудувати «картель»?

В АМКУ Стопкору ще в жовтні повідомили, що ретельно вивчать питання концентрації, розглядаючи угоду купівлі-продажу між компаніями CRH і Дікергофф, і нададуть офіційні висновки щодо дослідження ринку не пізніше трьох місяців. З того часу минуло вже п'ять місяців, але, як кажуть у новій відповіді на журналістський запит, розгляд справи про концентрацію комітет ще не завершив.

На думку економічного експерта, керівника інвестиційної компанії "William Invest Expert" Віктора Медвідя, АМКУ може навмисно затягувати цей процес.

«Наразі найбільша проблема у нас – це непрозорість роботи Антимонопольного комітету та досить тривалі терміни проведення антимонопольних розслідувань. Так, дуже багато разів Антимонопольний комітет заходив на перевірку цементних виробників і в минулі роки, але нормальних прозорих даних не було опубліковано. Наразі є величезна загроза збільшення концентрації на даному ринку», – наголошує він.

Чому ж комітет не вклався у термін розгляду справи, які власноручно вказав?

Чи може це бути пов'язано з тим, що CRH підтримували на найвищому державному рівні, що засвідчено на урядовому порталі? З цього приводу репортери звернулися по коментар до радника глави Офісу Президента Михайла Подоляка, який запевнив, що АМКУ у всьому розбереться.

«Ви чудово розумієте, що будь-яка монополія – це вкрай негативний процес як такий. Але ми маємо Антимонопольний комітет, і він дбатиме про те, щоб на ринку будівельних матеріалів була певна конкуренція. Якщо буде монополізація більше ніж 30%, ми розуміємо, що ціна залежатиме від адміністративних заохочень тієї чи іншої компанії», – прокоментував він.

Незважаючи на це, на цементному ринку України вже діє олігополія, якою, за даними економічних експертів, зловживають.

Сьогодні ринок розподілено між чотирма цементними групами, до яких входять заводи у різних регіонах України: це компанії Cemark, IFCem, Buzzi та Кривий Ріг цемент. Усі вони входять до асоціації виробників цементу «Укрцемент». І саме з їхньої ініціативи, як кажуть експерти, в Україні в попередні роки суттєво скоротили імпорт, запровадивши антидемпінгове мито на дешевший закордонний цемент із Молдови та Туреччини, щоб підтримати українських виробників.

Як запевняють виробники будматеріалів, обмеження імпортної конкуренції стало однією з причин стрімкого підвищення вартості в'язких матеріалів. Отже, про необґрунтоване та дуже стрімке зростання цін в один голос почали заявляти споживачі цементу та громадські активісти.

І ця динаміка продовжує набирати обертів, про що свідчить чергове стрімке подорожчання будматеріалів у лютому цього року.

Як зазначають підприємці, підвищення коливається в межах 10-15% залежно від обсягу замовлення та регіону доставки. Отже, очікується і зростання вартості бетону, штукатурки, залізобетону та інших матеріалів із цементу для будівництва та ремонту, кажуть підприємці. За словами голови асоціації виробників автоклавного газобетону Олега Сиротіна, про подорожчання їх попередили.

«Чергове подорожчання для нашої галузі сталося у лютому. Вартість цементу зросла приблизно на 450 грн. на одній тоні. Звісно, ​​подорожчання вартості цементу призвело до підвищення собівартості виробництва блоків із автоклавного газобетону. Але виробники автоклавного газобетону поки що не піднімали відпускні ціни на свою продукцію», – стверджує Сиротін.

Про підвищення цін на цемент каже й керівник «Хмельницького залізобетонного заводу» Валерій Корбут. За його словами, через подорожчання основної сировини вони вже запланували підвищення вартості залізобетону.

Якщо ще на початку року, за словами виробників будматеріалів, цемент коштував близько 4200 грн. за тонну, то у лютому вартість зросла приблизно на 500 грн. І, як зазначають підприємці, їх уже попередили, що ціна надалі зростатиме щомісяця. Тож відповідно подорожчають ремонт та нове житло, кажуть провідні українські девелопери Борис Голденштейн, засновник та CEO «ZEZMAN HOLDING», та Ігор Гуда, засновник «Креатор-Буд».

То чому ж такими шаленими темпами дорожчає цемент?

Як пояснює Павло Качур, голова асоціації виробників цементу «Укрцемент», підвищення ціни – вимушене через зростання собівартості.

«Електроенергія з 2020 до 2023 року – зростання 200%, вугілля з 2020 до 2023 року – зростання 283%. Перевезення з 2020 до 2023 року – зростання 317%. А перевезення та енергоносії – це 72 відсотки нашої собівартості… Я також хочу дешевого цементу», – коментує він.

Однак, на думку ірландського бізнесмена Шеймуса Мея, який займався бетонним бізнесом, реальна причина подорожчання цементу в Україні не так у подорожчанні собівартості, як у прагненні до надприбутків.

«Звичайно, ці великі компанії скажуть, що подорожчання відбувається через підвищення цін на ресурси, тому вони виправдовують підвищення цін. Але насправді вони використовують подорожчання собівартості як прикриття підвищення вартості цементу. Я маю на увазі, що всі ці люди прагнуть максимізувати прибуток. Зрозумійте, що можливо 20-30% і пов'язане із збільшенням витрат, але все криється у захопленні ринку та надприбутках», – зазначає ірландець.

Щоб покращити конкуренцію на цементному ринку та уникнути ймовірного необґрунтованого підвищення цін, потрібно створювати в Україні нові потужності, кажуть експерти.

Як пояснила у коментарі СтопКору народний депутат, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, будівництво нових цементних заводів – це і поповнення Держбюджету на мільярди доларів, і створення понад сотні нових робочих місць та надходження до Пенсійного фонду.

«Цемент в Україні – це наше будівельне золото. Цемент перебуватиме поряд з тим самим склом або з профілем ПВХ у категорії матеріалів, які будуть у дефіциті. Тому вже зараз треба й планувати свої потужності. Ми маємо створити такі умови для розвитку будівельної галузі, цементної сфери, яка працюватиме, з одного боку, за ринковими умовами, а з іншого – матиме конкурентоспроможну продукцію», – зазначає Шуляк.

Як додала заступник міністра економіки України Надія Бігун, в Україні будівельна техніка та матеріали становитимуть особливу потребу, бо, крім відновлення, заплановано також і будівництво фортифікаційних споруд. Отже, проводиться активна робота із залучення коштів для інвестицій у створення нових потужностей, у тому числі з виробництва будматеріалів. За її словами, у бюджеті закладено понад 40 млрд. для стимулювання бізнесу, у тому числі на кредитування за держпрограмою «Доступні кредити 5-7-9%».

Але що робити сьогодні, поки нові потужності – лише у планах та проектах?

Поки що в Україні лише планують будувати нові потужності та розширювати існуючі, щоб уникнути дефіциту ключових для відновлення будматеріалів контролюючим державним органам слід зосередити увагу на питанні конкурентного становища, зазначають експерти. Адже зловживання монополією та неконтрольоване зростання цін так чи інакше позначаться на вартості та ефективності нашого відновлення.

Нагадаємо, якщо компанії CRH вдасться викупити українські активи свого конкурента Dickerhoff, холдинг стане власником найбільшої частки ринку та зможе диктувати власні умови та ціни. Слід зазначити, що CRH вже має за плечима багатий досвід поглинання ринків у різних країнах. Зокрема у себе на батьківщині, в Ірландії, а також у Сполучених Штатах.