Справа «Імексбанку» не завершена, бо 14 млрд грн Україні так і не повернули: історія махінацій

Колишній народний депутат, соратник Януковича, одеський бізнесмен і власник збанкрутілого акціонерного товариства «Імексбанк» Леонід Климов повинен виплатити 309 млн грн на користь Національного банку за рішенням Верховного суду від 12 червня 2024 року.

При цьому загальна заборгованість його фінансової установи з 2015 року перед кредиторами та вкладниками становить 12 млрд гривень. Тобто майже 10 років, як вкрадені гроші рухаються за рахунками Климова, а він досі вільно пересувається Одесою. До того ж, у 2022 році в його планах було стати гауляйтером Одеси у разі захоплення міста російськими військовими.

Початок схеми

Для Леоніда Клімова період із 2010 по 2014 роки стали золотою житловою, саме коли він був позаштатним радником Януковича. Близько 2011 року почала працювати довгограюча схема з крадіжки грошей та свідоме доведення банку до банкрутства.

"Імексбанк", який мав кредитний портфель у розмірі 12 млрд гривень, видавав високоліквідні кредити, грошима звичайних вкладників, низці юридичних осіб, бенефіціаром яких був сам Леонід Клімов. Ці гроші забезпечувалися майном одеського стадіону "Чорноморець". І ця оцінка сильно завищена, тому що у травні 2017 року Фонд гарантування оцінив стадіон менш ніж у 1,5 млрд грн. Але кількість кредитних договорів протягом трьох років зростала у геометричній прогресії. Тому що, за даними «Економічної правди», у 2011 році стадіон забезпечував один кредитний договір на 70 млн грн, а вже з грудня 2014 року – 41 кредитний договір на 8,3 млрд грн. Наглядова рада заплющувала очі руками, бо очолювала його дружина Климова.

«Фіктивні фірми іноді виконували свої зобов'язання щодо кредитів. Це забезпечувало ілюзію та замкнутий цикл перекредитування. Але якось, як і планувалося, фінансова піраміда розвалилася», - зазначає адвокат Ігор Курилко. В останні місяці 2014 року вивели активи та високоліквідні застави, а деякі позичальники змінили склад засновників та перереєструвалися в інші області. Керівництво банку заявило про мільярдні збитки - за фактом непогашені заборгованості власних фірм. Зрозуміло, що Революція гідності підкосила вплив та активи «регіонала» Клімова. Однак після анексії Криму він намагався зберегти та побудувати банківський бізнес уже на окупованій території. «Імексбанк» видавав кредити під об'єкти застави в Криму, а після анексії почали продавати довідки про розрахунок з банком. Від його махінацій постраждали не лише рядові вкладники, чесний бізнес, а й НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

2015 року Нацбанк визнав «Імексбанк» неплатоспроможним і ввів там тимчасову адміністрацію, а Фонд гарантування запустив процедуру ліквідації установи. Пізніше Фонд виплатив вкладникам 4,3 мільярда гривень і виставив на продаж головну будівлю збанкрутілого «Імексбанку» – «Вежу Клімова» на проспекті Гагаріна. Непогашені вимоги становлять 8,4 мільярда гривень. Усього було подано 170 заяв про скоєння кримінальних правопорушень.

У 2017 році був оголошений у розшук Юрій Граматика – голова правління банку як підозрюваний у зловживанні владою та привласненні майна в особливо великих розмірах. Але в обвинувальному акті зникла стаття про розкрадання в особливо великому розмірі, а про збитки у 14 млрд. грн. і не згадали. А що з Климовим?

Потрібно враховувати його зв'язки з місцевою владою та правоохоронними органами на державному рівні. Ще 2014 року справу вело підрозділ СБУ в Одесі. Справа відкривалася-закривалася і пов'язують це із впливом Служби з Києва. Не обійшлось і без Генеральної прокуратури. Це досить велике коло контактів, яке враховує і судову вертикаль.

Суди за «Чорноморець»

Повернемось до стадіону. Після банкрутства Імексбанку власником Чорноморця став Фонд гарантування вкладів, який з 2018 року неодноразово намагався його продати протягом двох років. Торги на «Проззоро» не давали результатів, навіть коли стартова ціна трохи більше 1 млрд грн падала до 200 млн. Придбала його американська компанія на американському майданчику за суму в 194 млн грн (згадуємо, що банк забезпечував цим майно кредитний портфель у 12 млрд грн). Але щось пішло не так, точніше Генпрокуратура та СБУ заблокували передачу через низку кримінальних проваджень. Справу стадіону правоохоронці не чіпали протягом трьох років, а після успішних торгів виникла справа з арештом. Хоча згідно із законом України заарештовувати майно неплатоспроможного банку заборонено. Тим не менш, це рішення суду є і воно було потрібне, щоб заблокувати процес купівлі-продажу. Фонд гарантій виграв апеляцію, але київська прокуратура знову почала нову справу. Стадіон заарештували двічі та передали Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА)

300 млн або 14 млрд

Окрема справа – це 300 мільйонів. У листопаді 2014 року, допоки Климов ще був власником банку, він уклав з НБУ договір поруки про погашення стабілізаційного кредиту у 300 млн грн на підтримку ліквідності. І ймовірно, що з цих грошей він дав 500 млн грн російському Ощадбанку за відкат. Погашення заборгованості перед Нацбанком він узяв на себе. За рік НБУ поінформував Клімова вимогою сплатити борг, але він цього не зробив. Тому у 2016 році НБУ звернувся до суду. Позов задовольнили, апеляційний суд рішення скасував і так було довго: у 2017, 2018, 2020 роках. Частину суми хотіли повернути через продаж спортивного комплексу «Люстдорф» понад 187 млн ​​грн. У травні 2024 року комплекс висували на продаж уже вчетверте. Вже у червні 2024 року Верховний Суд підтвердив обов'язок погасити заборгованість банку на суму 309 млн. грн. перед Національним банком.

До речі, як зазначало видання Лівий берег, у 2017 році Леонід Клімов був у двадцятці українських бізнесменів-боржників. І на той рік сума їхніх боргів перед державою була в рази більша, ніж ті гроші, які Україна планувала отримати у позику від Міжнародного валютного фонду. Виходить досить абсурдний ланцюг із боргів. І хоча Нацбанк на своєму сайті пише, що Велика Палата Верховного Суду своїм рішенням нарешті поставила крапку у тривалій суперечці, це кінець лише однієї пропозиції, а не лише тексту Леоніда Клімова.