На тлі затримки з виділенням додаткової допомоги від Сполучених Штатів в Україні все частіше почали говорити про важливість пошуку внутрішніх ресурсів, які б дозволяли стабільно фінансувати сектор оборони та безпеки, незважаючи на будь-які внутрішньополітичні процеси в країнах-партнерах.
Треба визнати, що для війни питання грошей так само важливе, як і питання соціальної справедливості. Нова мобілізація тисяч українців вимагатиме значних ресурсів на зброю та амуніцію, і якщо кошти на це не знайдуть, найімовірніше, що це не просто не вирішить проблем, а навпаки, їх загострить.
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, для того, щоб утримувати одного солдата на фронті, необхідно вісім осіб у тилу, які працюють і сплачують податки. Тому у владній команді зараз шукають механізми, що дозволяють стабілізувати економіку та зібрати суттєву суму коштів. Одним із таких шляхів наповнення українського бюджету розглядається економічне бронювання від мобілізації.
Які варіанти економічної «броні» розглядають
Ідеї впровадження економічної «броні» вже лунали від представників Кабміну, Офісу президента та навіть окремих депутатів парламенту. Вони переважно ґрунтуються на тому, що підприємства отримують можливість забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених до бюджету.
«Середня зарплата, рівень зарплати, рівень сплати податків як людиною, так і компанією – усі ці речі сьогодні опрацьовуються комплексно. І вплив підприємства чи галузі на економіку – це рамки майбутньої системи бронювання, над якою ми працюємо», – заявляв на початку березня глава уряду Денис Шмигаль.
За його словами, для того, щоб отримати «бронь» сума податків і офіційна зарплата мають бути середньою або вищою за середню по галузі.
«Критичні для економіки підприємства збережуть пріоритет у бронюванні, але додаткові можливості отримають підприємства, які наповнюють державний бюджет… Наприклад, податкове навантаження вище за середнє по галузі. Ми дивимося, працюємо над тим, як ці речі ввести до законодавчої площини», – пояснював глава Кабміну.
Згодом народний депутат Олексій Гончаренко докладніше розповів про ініціативу Шмигаля. За його словами, бронювання від мобілізації можуть отримати ті військовозобов'язані, які мають зарплату від 35 тис. гривень на місяць або сплачують Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі від 6,3 тис. гривень та Єдиний соціальний внесок (ЕСВ) від 7 ,7 тис. грн. Щодо працівників ІТ-сфери, то вони теж можуть бути заброньовані, але для цього потрібно бути резидентом «Дія сіті» та сплачувати ПДФО від 6,3 тис. гривень.
Дещо схожа модель бронювання пропонується і заступником глави Офісу президента Ростиславом Шурмою. Бронювання від мобілізації може отримати військовозобов'язаний, який має зарплату від 30-35 тис. гривень та з якої сплачуються всі податки.
«І бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий та зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували лише тих, хто реально працює «у білу», і тому їх видно. А щоб усі розуміли, що зараз такий час: чи ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, чи ти служиш в армії, третього не дано. Наразі є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння та грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму видатків на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 осіб мають щодня працювати, щоб забезпечити бюджет ці гроші», – коментував Ростислав Шурма.
Водночас, голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха просуває законопроект, в якому буде прописано, що роботодавці зможуть платити окремий військовий збір у розмірі 20 тис. гривень за свого працівника-військовозобов'язаного, щоб його не мобілізували.
«З одного боку, 20 тис. гривень – це середня заробітна плата по країні, згідно з Держстатом. З іншого боку, сайти з вакансіями призводять до середньої зарплати 19 тис. гривень. Мінімальне грошове забезпечення військовослужбовця, який не виконує бойових розпоряджень, — 20 100 грн. Тож ці три цифри в середньому дають 20 тисяч. Це військове збирання», – каже Наталуха.
Цей законопроект ще обговорюється, і у квітні його можуть подати до Верховної Ради.
Економіка чи соціальна справедливість
У коментарі RegioNews координатор експертної групи економічно-експертної платформи, член наглядової ради Української ради бізнесу Олег Гетьман зазначив, що у бізнес-колах підтримують запровадження так званого економічного бронювання.
«Зараз стратегічні підприємства можуть бронювати від мобілізації своїх працівників із будь-якими зарплатами. Але бізнес вважає, що додатково до цієї норми має бути розроблений якийсь механізм для бронювання певних військовозобов'язаних категорій і паралельно це дозволить додатково наповнювати державний бюджет. Є навіть підрахунки, що у разі запровадження, наприклад, сплати підприємствами за кожного їхнього військовозобов'язаного працівника по 20 тис. грн. гривень на місяць, це принесе додатково 200 млрд. гривень на рік. Ця сума була б дуже доречною для потреб армії», – каже Олег Гетьман.
На запитання, чи багато в Україні компаній, які зможуть платити по 20 тис. гривень за свого працівника чи встановити йому зарплату 30-35 тис. гривень, експерт стверджує, що таких підприємств справді достатньо.
«Зараз величезна частина зарплат виплачується у конвертах. Якщо зважати на те, що середня заробітна плата в Україні становить близько 16 тис. гривень, то насправді до цих зарплат потрібно додати ще 30-40%, і тоді вони будуть справді реальними. Близько 300-400 млрд гривень виплачується за допомогою конвертів: або мінімальна зарплата плюс конверт, або повністю конверт. Тому це економічне бронювання стимулюватиме більшість підприємств до виведення конвертів з тіні. Це найголовніший ефект, який ми можемо побачити від цієї ініціативи», – каже Гетьман.
Водночас військовий експерт Олег Жданов негативно оцінює ідеї запровадження «броні» за податки та бачить у цьому певні суспільні ризики.
«У нас фактично і залишилися непризваними до армії ті, хто може заплатити. Більшість людей із нижчим рівнем статку вже перебувають на фронті. У будь-якому випадку таке економічне бронювання створить соціальну нерівність, що може спричинити суттєвий соціальний опір з боку суспільства. У мирний час ще можна було б говорити про фактично офіційний відкуп від проходження служби в армії, але у воєнний час, коли в Конституції записано, що обов'язком громадянина є захист держави, фактично офіційний відкуп – це погане явище», – зазначив Жданов.
