Процедури ліквідації трьох вищих спеціалізованих судів – Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ та Верховного Суду України – неабияк затяглися
Як зазначає видання NGL.media, процес ліквідації цих судів стартував ще у 2017-2018 рр., але досі не завершено. Це означає, що вже шість років ці суди не працюють, проте держава продовжує витрачати сотні мільйонів гривень.
Крім суддів, які за цей час отримали майже 250 млн грн, не здійснюючи жодного правосуддя, держава сплачує зарплати та членам ліквідаційних комісій, які мали б провести процедуру закриття, як правило, це працівники апарату тих самих судів.
Всього за шість років 55 працівників ВГСУ, ВАСУ, ВССУ та ЗСУ були членами ліквідаційних комісій, і їхні зарплати вже обійшлися платникам податків у понад 70 млн грн.
Навіщо взагалі ліквідують найвищі суди?
2016 року в Україні стартувала реформа судової системи. Тоді Верховна Рада внесла зміни до Конституції щодо правосуддя та ухвалила закон «Про судоустрій та статус суддів», які передбачали передачу повноважень трьох вищих спеціалізованих судів новому Верховному Суду, створеному замість Верховного Суду України. Відповідно, ВГСУ, ВАСУ, ВССУ та ЗСУ підлягали ліквідації. Процес ліквідації вищих спеціалізованих судів розпочато наприкінці 2017 року, а Верховний Суд України трохи згодом — у середині 2018-го.
Водночас Державна судова адміністрація України створила ліквідаційні комісії, до яких перейшли усі повноваження щодо управління судами. Саме ці комісії відповідають за процедуру ліквідації. Вони готують юридичні особи судів до припинення, зокрема стягують заборгованості з дебіторів, розбираються з кредиторами, розраховуються з працівниками, інвентаризують майно та передають правонаступнику — Верховному Суду.
Перші ліквід.комісії всіх чотирьох судів налічували загалом 49 членів: від дев'яти до 17 осіб у кожній. Усі вони були штатними працівниками апарату цих судів. Головою ліквідаторів ВСУ та ВССУ призначили тодішнього виконувача обов'язків керівника апарату обох судів Валентина Сердюка, ліквідаторів ВГСУ очолила начальниця управління фінансового забезпечення та бюджетного планування, головний бухгалтер цього суду Любов Соловйова, а ВАСУ — керівник його апарату Олександр Шевченко.
«У той час, з огляду на те, що питань, які треба було вирішити під час процедури ліквідації, від самого її початку, було багато, було кілька ліквідаційних комісій […], — згадує Олександр Шевченко, — Тоді ми передали майно, передали приміщення, передали кошти та кошти, усі, які були у Вищого адміністративного суду, до Верховного суду […]. І коли керівництво Державної судової адміністрації та Верховного Суду побачило, що левову частку всієї роботи виконано, вирішили призначити одного-єдиного голову ліквідаційної комісії трьох вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України. Головою всіх судів, що ліквідуються, стала Соловйова Любов Володимирівна […]. Я тоді із голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України став її членом».
Заміна ліквідаторів
Основну роботу з підготовки до припинення судів ліквідатори фактично зробили за перші півроку своєї діяльності, тому кількість членів комісій у 2019 році також сильно зменшилась. 2022 року.
Для тодішніх ліквідаторів їхня заміна стала несподіванкою, зокрема, і для голови ліквідкомісій чотирьох судів Любові Соловйової.
«Так вирішило керівництво Верховного Суду, можливо, захотіло нових осіб, зручніше працювати з новими [членами комісій]. Для мене це також було дивно. Вони це зробили [призначили новий склад комісій] без попередження, — розповідає Любов Соловйова, — Як тільки був наказ про новий склад ліквідаційних комісій, у січні 2023 року я звільнилася».
Державна судова адміністрація не відповіла на запитання NGL.media щодо причин зміни.
Олександр Шевченко також не потрапив до оновленого складу ліквідаційної комісії, але, на відміну від Соловйової, він не звільнився і продовжує обіймати посаду керівника апарату ВАСУ.
«Виходить так, що певна група осіб прийшла до ліквідаційних комісій, не я їх обирав, я не можу коментувати, чому саме їх призначили. Я не знаю, чесно, — запевняє Шевченко, — Але ту роботу, той функціонал, який я виконував, я продовжую його виконувати, зокрема, щодо ліквідаційних заходів Вищого адміністративного суду».
Нестача спеціалістів
Щорічно офіційний штат апарату судів у процесі ліквідації скорочується і, що логічно, враховуючи зменшення обсягу роботи у непрацюючих судах.
За даними Рахункової палати у 2021 році в апараті ЗСУ, ВГСУ, ВАСУ та ВССУ налічувалося 83 працівники. Наразі, за словами нинішнього голови ліквідаційних комісій Ігоря Романківа, в апараті трьох вищих спеціалізованих судів залишилося шість осіб
До оновлених ліквідаційних комісій трьох вищих спеціалізованих судів та ЗСУ входять практично одні й ті самі люди, розбіжність лише в кількості членів: від семи до дев'яти осіб, четверо з яких не є працівниками апарату судів.
Наприклад, Олексій Косенко – начальник відділу безпеки та охорони праці управління організації розпорядження державним майном Верховного Суду, а Андрій Ващенко – головний спеціаліст управління з питань об'єктів державної власності відділу адміністрування нерухомого майна Державної судової адміністрації України.
Наразі у штаті апарату трьох вищих спеціалізованих судів у стані ліквідації залишилося лише шість працівників, і п'ятеро з них (крім керівника апарату ВАСУ Олександра Шевченка) потрапили до складу їхніх ліквідаційних комісій.
Залучення працівників інших судових структур до процесу ліквідації нинішній голова всіх чотирьох ліквідаційних комісій Ігор Романків пояснює нестачею відповідних фахівців. «Якщо винести за дужки Верховний Суд України, який не хотів робити процедуру ліквідації та різними шляхами чинив опір, то три інші суди: Вищий господарський, Вищий адміністративний, Вищий спеціалізований — вони фактично виконували план ліквідації та дійшли до того, що там, якщо не помиляюсь , залишилося шість працівників на всі три суди, які фактично доробляють цю роботу. Враховуючи мінімальну кількість працівників та досить великий обсяг роботи, ми залучаємо для консультацій інших фахівців», — каже Романків.
Члени та гроші
Ігор Романків — нова особа у судовій системі. З 2010 року він працював у ПАТ «Укрзалізниця», зокрема, 2016-го його призначили директором з пасажирських перевезень та сервісу, щоправда, 2018-го звільнили через завершення трудової угоди. Однак Романков у суді намагався визнати це рішення неправомірним, але не зміг.
До роботи в «Укрзалізниці» Романков очолював Контрольно-ревізійне управління у Тернопільській області та був депутатом Тернопільської облради. На запитання NGL.media, як і чому він потрапив до судової системи, Романков відповідає обтічно — запропонували.
У листопаді 2022 року Державна судова адміністрація призначила Ігоря Романківа тимчасово виконувачем обов'язків керівника апарату Вищого суду з питань інтелектуальної власності та одночасно головою ліквідаційних комісій ЗСУ, ВГСУ, ВАСУ та ВССУ. Створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності передбачала та сама судова реформа 2016 року, проте він досі існує лише на папері, адже судді туди не призначені.
«Щодо початку роботи цього суду: ми всі підготували. А поки він не заробив повноцінно, я маю достатньо часу, щоб займатися іншою роботою, яку мені доручили голова Державної судової адміністрації та голова Верховного Суду», — пояснює Ігор Романків своє керівництво відразу п'ятьма судами, хай і непрацюючими.
Формально, як розповів Романків, для всіх членів ліквідаційних комісій ця робота — це додаткове навантаження, яке окремо не оплачується. Усі вони отримують зарплати лише за основним місцем роботи. Як тимчасово виконувачу обов'язків керівника апарату Вищого суду з питань інтелектуальної власності Ігоря Романківа у 2023 році нараховували в середньому 46 тис. грн на місяць. Загалом же за 12,5 місяців роботи у непрацюючих судах його зарплата становила близько 640 тис. грн — це вчетверо менше за зарплату попередньої глави ліквідкомісій чотирьох судів.
Начальнику управління фінансового забезпечення та бюджетного планування, головному бухгалтеру ВГСУ Любові Соловйовій за п'ять років головування у ліквідкомісіях нарахували 9,7 млн грн зарплати. Якщо у 2018 році це у середньому було по 128 тис. грн/міс., то 2021-го — вже по 195 тис. грн/міс. Це найвища нарахована зарплата за рік серед усіх членів ліквідкомісій за весь час їхнього існування.
На другому місці за розміром зарплати — колега Любові Соловйової, начальник фінансово-економічного управління ВГСУ та головний бухгалтер Світлана Комарчук. За 5 років та 9 місяців їй нарахували майже 7,7 млн грн. Починаючи з 2018 року, і досі вона залишається незмінним членом ліквідаційних комісій.
Якщо на початку роботи їй нараховували у середньому 66 тис. грн/міс., то 2020-го досягла максимуму — 161 тис. грн. грн/міс. Наступні роки нарахування для Комарчука повільно зменшувалася: 139 тис. грн/міс у 2021-му та 110 тис. грн. грн/міс 2022-го, а ось 2023 року, з приходом нового голови ліквідкомісій, впала до 75 тис. грн. грн/міс. Грошей поменшало, а ось роботи більше — вона залишилася єдиним бухгалтером на три вищі спеціалізовані суди.
«У мене за трьома судами є право другого підпису. Мене так гарно «нагородили», удостоїли честі за шість років: повісили все [по роботі], що тільки можна. Я [тепер] як універсальна людина: одна на всіх, — скаржиться Світлана Комарчук, — Раніше були люди, які виконували обов'язки [бухгалтерів у вищих спеціалізованих судах], а потім їх замінили і пішов хто куди».
Сьогодні весь апарат ВАСУ складається із двох працівників — бухгалтер Світлана Комарницька та керівник апарату Олександр Шевченко, про якого ми згадували раніше. Олександр Шевченко, як він розповів, працює у ВАСУ з моменту його заснування 2005 року — починав помічником судді, а 2015-го призначений керівником апарату. За п'ять років членства у ліквідаційній комісії його зарплата становила 6,7 млн грн — у середньому від 94,5 до 131 тис. грн. грн/міс.
«Я цю всю роботу знаю. Тому, можливо, зараз ніхто не шукає мені якоїсь заміни. Тому що це треба виділяти не однієї, а трьох-чотирьох людей, — пояснює Олександр Шевченко, — З огляду на те, що працівників фактично з кожним днем було все менше, я потихеньку забирав на себе їхній функціонал. Зараз я працюю за діловода, юриста, кадровика та архіваріуса».
Усього за шість років існування через ці ліквідаційні комісії пройшли 55 працівників судів і їхня робота вже обійшлася платникам податків у понад 70 млн грн. При цьому, незважаючи на значне скорочення чисельності апарату судів у процесі ліквідації, остаточно розпустити їх не можна, доки у штаті залишаються судді. Йдеться про 43 судді, які вже роками не розглядають справи, але продовжують отримувати непогані зарплати.
2020 року судді ВСУ оскаржили зміни до Конституції 2016 року. Тоді Конституційний Суд визнав ліквідацію ЗСУ неконституційною. Це означає, що судді ВСУ мають право вершити правосуддя так само, як і судді Верховного Суду, тому вони чекають переведення до новоствореного суду.
На переведення до апеляційних чи місцевих судів чекають і судді трьох вищих спеціалізованих судів. Відповідні рекомендації має надати Вища кваліфікаційна комісія суддів України, а Вища рада правосуддя ухвалити рішення. Проте за шість років із низки причин вони цього не зробили.
Вирішити питання ліквідації судів і подальшу долю суддів, які залишилися в їхніх штатах, має закон, ухвалений наприкінці листопада 2023 року Верховною Радою і вже підписаний президентом. Зокрема, цей закон, який набув чинності 27 грудня, передбачає, що Верховний Суд України буде перейменований на Верховний Суд, відповідно судді ВСУ автоматично стануть суддями ЗС.
Що стосується суддів вищих спеціалізованих судів, то вони протягом 30 днів після набрання чинності законом зможуть подати заяви на переведення без конкурсу до будь-якого апеляційного або місцевого суду, в якому буде вакансія. Ще 30 днів Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) матиме на те, щоб задовольнити ці заяви.
