Пошкоджений після обстрілів енергетичний сектор України потребує відновлення, нових комплектуючих, можливостей для розподілу генерації та захисту. На цьому тлі до Міненерго та НАЕК «Енергоатом» через Кабмін до Верховної Ради було направлено улюблений проект «Енергоатома» про добудову третього та четвертого блоків Хмельницької АЕС
Сильно морочитися не стали, проштампувавши в проекті цифри добудови з 2018 року. Натомість чесно написали, що цифри розрахунків — повна туфта і потім будуть допиляні лобзиком (переформатовані). На які? Так і самі чиновники не мають уявлення. Враховуючи, що і ТЕО шестирічної давності на реалістичність не страждало (ціна була занижена мінімум удвічі), вийшов типовий продаж кота в мішку.
Подання проекту співпало з енергетичним терором, що відновився, тому пріоритетність документа викликала ще більше питань. Енергосистемі найближчими роками слабоманеврені потужності атомки не потрібні від слова «зовсім». Тим більше, що грошей на добудову немає і найближчими роками не передбачається. А це не означає, що не можна попиляти на імітації робіт.
Щоб хоч якось виправдатися, ініціатори прожекту, у найкращих традиціях барона Мюнхгаузена, нафантазували, що 2050-го в енергосистемі буде 100 млн кВт потужності, зокрема 23 мільйони від АЕС. Тут усе «нормально» — ці цифри забиті в так званій Енергостратегії, яка тріумфально провалилася у Лондоні, викликавши «нульовий інтерес» інвесторів.
І вся ця метушня відбувається в момент, коли системі потрібна розподілена генерація, а не занедбані руїни і гроші, що зависли на довгі роки.
Один із блоків Хмельницької АЕС, четвертий, взагалі можна оформлювати як оптичну ілюзію. Руїни його можна побачити і навіть доторкнутися, а щоб щось там «добудувати», треба хоча б очистити від них будмайданчик. Власне, будувати його, незважаючи на купу заяв, ніколи не збиралися, та й зараз мало що змінилося.
Ще упорядники, у найкращих традиціях 90-х, «кинули» місцеві районні ради. Відповідно до законодавства, їм треба виділити на соцзабезпечення в 30-кілометровій зоні навколо АЕС 10% вартості будівництва (згідно з попереднім ТЕО виходило понад сім мільярдів гривень). пропонує скоротити виплати у двадцять разів — до 0,5% вартості. До речі, в пояснювальній записці нову цифру уточнювати не стали, скромно написавши «до 10%», і правда ж — піввідсотка менше десяти.
Обґрунтування рівня «кому винен — усім прощаю». Написали, що коли «Енергоатом» несе велике соціальне навантаження на компенсацію тарифів населення, що найчистіша правда, отже, платити ще й місцевим не може. Тому (а чому ні) соціальне навантаження із НАЕК треба повністю перекласти на бюджет. Бінґо!
Втрачено невеликий нюанс. Коли місцеві ради раніше погоджували дозволи на будівництво, вони погоджувалися саме на соцпакет у 10%. Тільки по третьому блоку, будівництво якого все ж таки більш-менш реальне, зобов'язання перед Нетішинською (де, до речі, атомники і мешкають) та Ізяславською районними радами скорочуються з 3,7 млрд грн до менше 200 млн. Різниця помітна, тому кидок хочуть оформити окремим законом. Щоб НАЕК потім могла, скорботно закочуючи очі, відповідати, що це все не вони, а підступи парламенту.
Але якщо ця новація — «дрібне хуліганство», то низка пунктів тягне на більш серйозні статті.
Передбачається, що нові блоки працюватимуть аж 80 років — півстоліття основного терміну, а потім ще й 30 років продовженого. Загалом до початку 2100-х років.
Довідково, державна зрада, тобто. діяння, навмисне вчинене громадянином України на шкоду суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, обороноздатності, державної, економічної чи інформаційної безпеки України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі у провадженні підривної діяльності проти України; строком від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а в умовах військового становища,- караються позбавленням волі терміном п'ятнадцять років чи довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
