В умовах повномасштабної війни держава змусила гральний бізнес розпочати сплачувати податки. Однак прибутки операторів онлайн-казино зростають, зокрема завдяки військовослужбовцям, а десятки мільярдів гривень все ще залишаються «в тіні» і не доходять до держбюджету.
Продовжуємо цикл матеріалів про тіньові схеми, через які бюджет недоотримує сотні мільярдів гривень. Попередні матеріали про те, чому ніхто не може знайти виробників нелегальних цигарок, де заховано три річні бюджети на виробництво дронів, та про схеми з експортом «чорного зерна» на мільярди доларів США читайте за посиланням.
Минулого місяця стрімке поширення азартних ігор, насамперед серед військових, стало предметом занепокоєння Офісу президента. Президент Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію окреме рішення РНБО, яке покликане заборонити військовим доступ до онлайн-казино та обмежити рекламу азартних ігор.
Легальні гравці азартного ринку стверджують, що сплачують податки.
Справді, на третій рік після легалізації азартних ігор, що була однією з передвиборних обіцянок Зеленського, держбюджет таки почав отримувати суттєві надходження від цього рішення.
За даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАЇЛ), за 2023 рік гральний бізнес сплатив до державного бюджету 10,4 млрд грн податків, не рахуючи плати за ліцензії. Це у 14 разів більше, ніж у 2022 році. Однак це в сім разів менше, ніж мав би.
Як недоплачували податки легальні гравці?
На початку другого року повномасштабної війни легальному гральному бізнесу довелося частково вийти із тіні. На початку лютого 2023 року Володимир Зеленський підписав закон, яким скасував ухвалену ще у квітні 2022 року норму, яка дозволила гральному бізнесу використовувати спрощену систему оподаткування, сплачуючи лише 2% єдиного податку.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев визнавав, що через запровадження на початку російської агресії податкових пільг для грального бізнесу держава втратила мільярди гривень. Водночас, ключова проблема грального бізнесу, на думку Гетьманцева, полягала навіть не в пільгах, якими він користувався майже рік, у системному ухиленні від оподаткування за допомогою електронних технологій розрахунків.
Удар за цими схемами у березні 2023 року завдав Нацбанк, позбавивши ліцензій низка фінансових компаній та «Айбокс-банк» через причетність до злочинної схеми ухилення від сплати податків гральним бізнесом.
У причетності до таких схем підозрювали і державний «Укргазбанк», однак у цьому випадку Нацбанк обмежився суттєвим штрафом, а голова банку Андрій Кравець одразу ж після оприлюднення цієї інформації звільнився.
За даними ТСК Верховної Ради з питань економічної безпеки, завдяки залученню банків до схем з «міскодингом» (підміною призначення платежів), гральний бізнес під час війни зміг вивести «в тінь» близько 10 мільярдів гривень обороту на місяць.
Як писав БізнесЦензор, десятки мільярдів гривень, з яких не сплачено податки, гральний бізнес виводив за кордон під час війни через операції з експорту «чорного» зерна або криптовалюту.
Після того, як державі вдалося суттєво обмежити ці можливості, сплата податків представниками легального грального бізнесу різко зросла.
Однак вона мала б бути значно більшою.
Скільки податків мав би сплатити легальний гральний бізнес?
Які податки мають сплачувати легальні гравці
- Податок з доходу
- Податок на прибуток
- ПДФО та військовий збір з виграшів
- ПДФО та військовий збір із зарплат працівників
Згідно з податковим кодексом, крім податку на прибуток, легальні гравці повинні сплачувати 18% від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор (для організаторів азартних ігор у залах гральних автоматів встановлено ставку 10%), зменшеного на суму виплачених виплат гравцям.
Водночас організатор азартних ігор має утримувати та перераховувати до держбюджету 18% податку на дохід фізичних осіб та 1,5% військового збору з виграшів гравців.
За даними Нацбанку, оприлюдненими головою Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетьманцевим, обсяг безготівкових операцій у легальному сегменті азартних ігор у 2023 році зріс 83 млрд. грн., а загальний оборот збільшився до 207 млрд. грн.
«Ці дані відображають обсяги, які були представлені постачальниками платіжних послуг, які обслуговували ліцензованих операторів азартних ігор та лотерей, і включають як безготівковий обіг коштів за кодом 7995 (транзакції, пов'язані з азартними іграми, лотереями та букмекерами – ред.), так і ред. готівкові операції», – пояснили у Нацбанку на запит БізнесЦензору.
Тобто 207 млрд грн – це загальний оборот лише легальних гравців грального ринку. Отже, з урахуванням податку на дохід та податків з виграшів, організатори азартних ігор мали перерахувати до держбюджету не менше 18% від загальної суми обороту – 37,3 млрд грн. Крім того, гральний бізнес та букмекери мали сплатити податок на прибуток і зарплату та утримати 1,5% військового збору з виграшів.
Проте надійшло до державного бюджету від грального бізнесу навіть з урахуванням інших податків лише 10,4 млрд грн або на 26,9 млрд грн менше, зазначала колега Гетьманцева з податкового комітету Ніна Южаніна. З урахуванням військового збору, який мав би утримуватися з виграшів, ця сума мала б бути ще більшою.
Втім, у перші місяці минулого року платити менше податків гральному бізнесу дозволила сама держава, затягуючи відміну можливості сплачувати тільки єдиний податок у розмірі 2% від доходу. Крім того, лише у серпні 2023 року Верховна Рада повернула податок на валовий ігровий дохід для онлайн-казино (так званий податок GGR) на рівні 18%. До цього неточне формулювання у Податковому кодексі дозволяло їм ухилятися від сплати цього податку.
Що не так із оподаткуванням виграшів?
Голова КРАЇЛ Іван Рудий запевняє, що 70-80% отриманих від гравців коштів організатори азартних ігор повертають у вигляді виграшів, які мають оподатковуватись.
Але перевірити це неможливо, адже досі не створено Державну систему онлайн-моніторингу, передбачену законом «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Ця система мала б забезпечити контроль інформації про всі ставки і сплачені виграші в режимі реального часу.
КРАЇЛ лише 17 квітня цього року оголосила тендер на розробку технічної та проектної документації на створення системи онлайн-моніторингу, коли вона запрацює – наразі невідомо. Глава регулятора Іван Рудий пояснював, що коштів на створення самої системи поки що не передбачено через війну.
Проблеми з оподаткуванням виграшів підтверджує Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке підозрює одного із найбільших гравців ринку азартних ігор – компанію «Космолот» в ухилянні від сплати податків.
За даними слідства, компанія виплатила гравцям 4,5 млрд. виграшів, з яких не сплатила податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на загальну суму 1,1 млрд. грн. Ускладнює розслідування справи те, що без системи онлайн-моніторингу детективам доводиться аналізувати понад 5 млн. банківських транзакцій оператора азартних ігор.
Крім того, ГБР розслідує справу проти операторів онлайн-казино Pin-Up та Vbet. Серед іншого їх також звинувачують у ухиленні від сплати податків та відмиванні грошей.
Усі три вказані компанії входили до п'ятірки найбільших компаній у сфері азартних ігор в Україні за підсумками 2023 року.
Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай зазначає, що у 2024 році легальний сегмент грального бізнесу продовжує зростати, а податкові надходження від нього сягнули 1,7 млрд грн на місяць. Водночас обсяг утриманих операторами податків із виграшів навпаки – падає.
"Зростання відбувається за рахунок сплати податку з gross gaming revenue, при цьому ПДФО з виплачених виграшів стагнує після піку рік тому і зовсім не відповідає реальним обсягам ринку", - констатує експерт.
Скільки втрачає бюджет через нелегальний гральний ринок?
За словами голови КРАЇЛ Івана Рудого, легальний ринок азартних ігор – це 13 юридичних осіб, які працюють на «землі» та 17 – у мережі інтернет.
«Нелегальний ринок азартних ігор – це понад 600 сайтів (це тільки ті, про які відомо КРАЇЛ і за якими спільно з правоохоронцями ми ведемо роботу із блокування доступу на території України)», – зазначає чиновник.
До оприлюдненого КРАЇЛ переліку нелегальних сайтів станом на 16 травня внесено 264 домени, власникам яких направлено вимоги щодо обмеження доступу на території України. Проте значна частина з них продовжує працювати. Лише 15 травня Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій (НКЕК), рекомендувала провайдерам електронних комунікаційних мереж заблокувати 242 сайти з азартними іграми зі списку КРАЇЛ.
За оцінкою об'єднання легальних гравців грального ринку Ukrainian Gambling Council, кількість нелегальних сайтів із азартними іграми ще більша – понад 1200, серед них не менше 300-400 мають зв'язки з РФ.
Підрахунки легальних гравців ринку та Центру економічних стратегій свідчать, що за підсумками минулого року «в тіні» залишалося близько 50% грального бізнесу. Тобто через нелегальні букмекери та онлайн-казино держбюджет втрачає орієнтовно ще 37 млрд грн.
З урахуванням того, що легальний бізнес також мав би заплатити майже на 27 млрд грн більше, загалом потенційні втрати держбюджету від несплачених податків у сфері грального бізнесу можна орієнтовно оцінити у 64 мільярди гривень.
Для порівняння, на закупівлю дронів у держбюджеті на 2024 рік передбачено 44 млрд грн, за цю суму попередньо планують придбати для Сил оборони 1 мільйон БПЛА. При цьому Україна могла б виробляти вдвічі більше безпілотників, але на їхнє придбання не вистачає коштів, визнавав віце-прем'єр Михайло Федоров. Якби держава спромоглася зібрати податки з грального бізнесу, фінансування закупівлі БПЛА можна було б збільшити в 2,5 рази, завантаживши потужності українських виробників.
За словами голови Податкового Комітету Верховної Ради Данила Гетьманцева, принаймні частково цю проблему має вирішити законопроект N9256, який планують розглянути в парламенті найближчим часом. Серед іншого їм пропонується посилити контроль за діяльністю легальних операторів азартних ігор, а також суттєво розширити механізм блокування нелегальних гральних сайтів. Крім того, планують запровадити обмеження для гравців та заборонити спонсорство та рекламу азартних ігор.
Однак поки що державне регулювання не встигає за бурхливим розвитком грального бізнесу, а держбюджет втрачає десятки мільярдів гривень потенційних податкових надходжень під час війни.
