Число парламентаріїв досягло історичного мінімуму через відсутність не лише відмовників, а й тих, хто перебуває за ґратами чи перебуває під слідством. Ймовірно, депутат продовжуватиметься.
Дмитро Шпенов вирішив позбутися мандату народного депутата. Він працював у парламенті чотирьох скликань. До нинішнього складу Верховної Ради обрано мажоритарним округом №37 (частина міста Кривий Ріг, Апостолівський, Криворізький, Софіївський та Широківський райони Дніпропетровщини). Тут Шпенов перемагав тричі. Як народний депутат найбільш відомий завдяки авторству закону про референдум, ухваленому за часів президентства Віктора Януковича. У квітні 2018 року Конституційний Суд визнав цей закон неконституційним. Як і вся фракція “регіоналів”, 16 січня 2014 р. голосував за диктаторські закони. Шпенова вважають соратником Олександра Вілкула і разом із ним фігурою, що входить до орбіти впливу Ріната Ахметова. У нинішній каденції цей народ був досить активним законодавцем. Однак, як і в попередніх каденціях, не є надто публічним.
Очевидно, депутат продовжуватиметься і далі. Причини складання повноважень народними обранцями зазначаються різні. Або, як у випадку Шпенова, взагалі не вказуються. Хтось вважає цей процес самоочищенням парламенту, адже за переважною більшістю відмовників тягнеться шлейф скандалів. До того ж це здебільшого колишні "регіонали". Інші резонно зауважують: від депутатства переважно відмовляються мажоритарники, які просто кидають своїх виборців під час війни. Оскільки довибори в округах проводити не можна, Верховна Рада має зупинити цю тенденцію та не затверджувати заяви про складання повноважень. Вибралися – нехай працюють.
Скільки депутатів парламенту склали мандати за час війни
Конституційний склад українського парламенту – 450 депутатів. Проте за результатами дострокових виборів 2019 року вакантними у Раді було 27 мандатів. Депутатів не обрали, оскільки території цих округів були під тимчасовою окупацією. Після початку повномасштабного російського вторгнення лави нардепів почали меліти.
Найбільше тих, хто склав повноваження за власним бажанням, друга за чисельністю група – позбавлені українського громадянства та, відповідно, статусу народного депутата. Двоє обранців померли: зрадника Олексія Ковальова, обраного від “слуг народу”, було ліквідовано на окупованій Херсонщині, а Андрій Іванчук, мажоритарник з Івано-Франківської області, пішов в інший світ, як повідомляли ЗМІ, внаслідок тромбу. Ще один депутат, Дмитро Лубинець, обраний у тимчасово окупованій з 2022 року Волновасі, отримав посаду омбудсмена.
Станом на кінець жовтня чисельність нардепів становила 404 особи. Проте у листопаді процес відмови від мандатів відновився. Спочатку заяву про складання повноважень написав Віталій Данилов із “Батьківщини”. Причин такого кроку не афішувалися. Втім, якщо на найближчому засіданні Ради колеги Данилова погодяться його відпустити, натомість мандат отримає хтось із списку партії Юлії Тимошенко. Тобто на чисельний склад Ради це не вплине. А ось звільнення згаданого вище Дмитра Шпенова та ще одного мажоритарника Максима Єфімова, який повідомив про намір відмовитися від депутатства 1 грудня, скоротить склад парламенту до 402 осіб. Єфімов, до речі, був фігурантом розслідування про "батальйон Монако". А у 2019 році став відомий завдяки придбанню (формально покупцем вказаної матері політики) конгресно-виставкового центру “Парковий” у столиці, де знаходиться вертолітний майданчик Януковича. І де свої збори проводила партія "Слуга народу".
Згадаймо коротко всіх, хто з тих чи інших причин втратив мандат після 24 лютого 2022 року. Внаслідок позбавлення українського громадянства вже не депутати шестеро: кум путіна Віктор Медведчук, затриманий, а згодом обмінений на українських полонених “азовців”, Вадим Рабинович, котрий ще до війни втік до Ізраїлю, соратник Медведчука Тарас Козак, Андрій Деркач, Ренат Кузьмін. Окрім цих одіозних проросійських діячів у списку ще Ігор Васильківський – “слуга”-мажоритарник із Одеської області (139-й виборчий округ). Частину з них отримали мандати за списком “Опозиційної платформи – За життя”. Діяльність цієї партії заборонена, тому вона не може завести до парламенту інших депутатів замість позбавлених мандатів.
Далі – повноваження, що добровільно склали. Більшість – колишні члени ОПЗЖ. Ці діячі переважно втекли з України на початок російського вторгнення. Першим із них втратив мандат Ілля Ківа. У перші дні березня 2022 року він отримав підозру у державній зраді, а в листопаді — 14 років в'язниці. Заочно, бо ховається у Росії.
У 2022 році мандати також склали Юлія Льовочкіна (пояснила це сімейними обставинами) та два мажоритарники – лобіст інтересів РПЦ в Україні Вадим Новинський (обраний у Маріуполі) та Дмитро Шенцев (обраний мешканців Чугуївщини Харківської області). Перший пояснив: вважає, що “в нових драматичних обставинах, що виникли після окупації Маріуполя”, буде ефективнішим не в політиці, а в гуманітарній та громадській сферах. Де зараз знаходиться Новинський, невідомо. У ЗМІ повідомляли, що його бачили і в Росії, і в Європі. Торік у грудні в Україні на нього наклали санкції, у квітні за рішенням суду заарештували частину майна. У СБУ він підозрюється за статтею 111-2 КК (пособництво державі-агресору). Що ж до Шенцева, то додавання мандата він пояснив "складними сімейними обставинами, що не дозволяють перебувати на робочому місці в парламенті".
У січні цього року заяви про складання повноважень написали четверо: Наталія Королевська та її чоловік Юрій Солод, Олег Волошин, також підозрюваний у держзраді. Четвертим у цій компанії став Андрій Аксьонов. У цього діяча задовго до війни знайшли російський паспорт, було відомо і про сепаратистські настрої Аксьонова, проте відповідні органи допустили його балотування до Верховної Ради на довиборах округу №50. До речі, другим із значним відривом до фінішу прийшов висуванець “Партії Шарію” Валентин Рибін, третьою стала кандидатка від “Євросолідарності” Юлія Кузьменко, підозрювана у нібито причетності до замаху на журналіста Шеремета.
У лютому склали мандат харків'янин Ігор Абрамович (його називали одним із ініціаторів освіти у Верховній Раді депутатської групи “Відновлення України”, кістяк якої склали колишні члени забороненої ОПЗЖ) та скандально відомий “слуга народу” Олександр Трухін. У липні відмовилася від повноважень Тетяна Плачкова, ще одна представниця ОПЗЖ. Офіційно – за сімейними обставинами. Після цього депутатів і стало 404. Через число, яке означає “сторінку не знайдено”, дотепники навіть глузували з нардепів.
Не лише втрачали мандати, а й отримували…
Але не завжди відмова нардепів від тягаря влади зменшувала їхню чисельність – замість одних до Ради увійшли ті, хто, напевно, навіть не сподівався колись отримати мандат. Окрім згаданих депутатів за час повномасштабного вторгнення з Верховної Ради добровільно пішли "слуги народу" Микола Сольський (став міністром агрополітики), Андрій Костін (призначений Генпрокурором), Ольга Совгиря (перейшла на роботу до Конституційного суду), Андрій Холодов та Юрій Аристов. Про Холодова відомо, що він виїхав за кордон ще до війни і не повернувся. Цей діяч був фігурантом кількох антикорупційних розслідувань. Що ж до Аристова, він втратив мандат добровільно-примусово після того, як відпочив на Мальдівах. Замість Холодова у депутатське крісло сів адвокат, пов'язаний із “Кварталом 95”, Микола Тарарін, замість Арістова – Наталія Лактіонова. Її у ЗМІ називають сестрою помічниці президента Марії Левченко. Також замість генерала Михайла Забродського, який відмовився від мандата народного депутата і пішов працювати до Генштабу, до парламенту за списком Євролідарності зайшла Ірина Нікорак, яка до цього була депутаткою Київради. А у “Голосі” замість нинішнього міністра оброни, а на той час голови Фонду держмайна Рустема Умерова у жовтні 2022-го мандат отримав Максим Хлапук.
Таким чином, за майже два роки війни мандат депутата Верховної Ради з різних причин втратили 28 осіб, а якщо у вільне плавання відпустять Данилова, Єфімова та Шпенова, таких буде 31. І якщо додавання мандатів мажоритарниками, яких не можна замінити, продовжуватиметься, Рада скоро перетне кордон у 400 “штиків”.
Хто ще може залишитися без крісла у Раді
У СІЗО за підозрою у державній зраді перебувають Нестор Шуфрич , Олександр Дубинський та Олександр Пономарьов . Поки що вони залишаються народними депутатами. Статті, які їм інкримінуються, важкі, і якщо слідство має вагомі докази, із судовими засіданнями не тягнути. У разі засудження повноважень їх позбавлять. Крім перебувають у слідчому ізоляторі, ще ціла група народних обранців потрапила в поле зору слідчих органів і спецслужб. Це Віктор Мялик, Ярослав Дубневич, Сергій Лабазюк, Дмитро Ісаєнко, Вадим Столар, діючі “слуги” Сергій Нагорняк, Сергій Кузьміних, колишні Олександр Юрченко, Анатолій Гунько , Андрій Одарченко. Здебільшого це мажоритарники чи колишні члени ОПЗЖ.
Втім, навіть якщо з різних причин вони залишать парламент, це не стане критичним для нинішнього депутатського складу. До трьохсот, тобто конституційної більшості, ще ой як далеко. До того ж, монобільшість, нехай і формально, існує. Навряд чи вищі сили допустять обмелення її лав до непристойності. Єдиним значним ризиком залишається припинення існування депутатських груп, які є опорою слуг. Їх мінімальний склад має становити 17 осіб. Нині на волосині висять гурти “Довіра”, “За майбутнє”, “Відновлення України”. Особливо дві останні. Так, після офіційного оформлення відходу співголови “Відновлення України” Єфімова група зникне. Або туди для порятунку одного "милиці" монобільшовиків переведеться хтось із позафракційних. Або черговий вигнанець із президентської фракції. Але загалом навіть у стані напіврозпаду нинішній склад Ради до кінця доживе. Адже для переважної більшості нинішніх носіїв мандатів це остання каденція. Точні терміни завершення якої через війну ніхто спрогнозувати не може.
