У Карпатах продовжуються масові вирубки лісів, з яких значна частина незаконно вивозиться до Європи. Незважаючи на мораторій на експорт лісу-кругляка, запровадженого ще 2015 року, корупціонери знаходять способи обійти закон.
Зокрема, деревину вивозять під виглядом дров чи контрабандою за підробленими сертифікатами. Це призводить до збільшення масштабів вирубок.
фіктивна реформа, що нічого не змінила
У вересні 2022 року уряд оголосив про реформу лісової галузі. Натомість 158 самостійних лісових господарств було створено одне державне підприємство «Ліси України», а замість 24 обласних управлінь — 9 регіональних офісів. Тим часом, Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію з розслідування дій Державного лісового агентства, якому підпорядковується новостворене підприємство. За висновками комісії, лісова галузь недоотримує сотні мільярдів гривень, тоді як її потенційний річний дохід міг би становити до 880 млрд грн, а 2022 року він становив лише 23,3 млрд грн.
Юрій Болоховець – від звільнення до нового призначення
Відповідальність за ці втрати поклали на голову Держлісагенства Юрія Болохівця, якого звільнили з посади у 2021 році. Проте вже 4 травня 2023 року Болохівця призначили директором ДП «Ліси України». Таким чином, він продовжує керувати тими ж лісгоспами, але тепер як директор знов підприємства. Ця «реформа» лише змінила назву його посади, залишивши суть незмінною.
Біографія Юрія Болохівця
Юрій Болоховець народився 1982 року в селі Івангород Чернігівської області. У 2005 році закінчив Національний аграрний університет та отримав кваліфікацію інженера лісового господарства. Працював на різних посадах у Мінекології та лісових господарствах, зокрема директорами ДП «Прилуцьке лісове господарство» та ДП «Ніжинське лісове господарство». 2020 року Болоховець став начальником Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, а потім заступником голови Держлісагентства. У лютому 2021 року він очолив Держлісагентство.
Декларації та розбіжності
Згідно з деклараціями Болохівця, його доходи значно відстають від витрат. Наприклад, у 2016 році його зарплата на посаді директора ДП «Ніжинське лісове господарство» склала 186 тисяч грн, тоді як витрати на нерухомість та ремонт перевищили 2 млн грн.
«Тоді з об'єктів нерухомості Юрій Болоховець задекларував лише нежитлове приміщення 216 квадратних метрів у рідному Івангороді Чернігівської області, оформлене на дружину Людмилу Болоховець, та об'єкт незавершеного будівництва – квартиру 90 квадратів у Ніжині. Автомобіль – Shkoda Octavia 2013 року, – «невідомо». Оформлено також на дружину», - з'ясували розслідувачі.
У наступні роки він задекларував нову квартиру в Києві та значні заощадження, які не співвідносилися з його офіційними доходами.
Болоховець також орендує квартиру в елітному київському ЖК «Бульвар фонтанів» фактично безплатно у свого бізнес-партнера Андрія Реви. Орендна плата за подібне житло становить близько 160 тисяч грн на місяць, що майже дорівнює його місячній зарплаті. Така оренда виглядає як прихована форма винагороди, що може бути корупційною схемою.
У декларації за 2018 рік ще одна цікава історія – у родині Болоховець у їхньому рідному селі Івангород з'являється земельна ділянка у 2500 квадратних метрів та житловий будинок у 64 квадратні метри вартістю всього 25 тисяч грн. Дата отримання права власності на ділянку та будинок вказана 30 та 31 жовтня 2014 року. І оформлені вони на доньку ніжинського лісника Софію Болоховець, яка народилася 2009 року, тобто на момент набуття права власності їй було 5 років, а на момент заповнення декларації Болоховцем — 10 років.
При цьому і земельна ділянка, і будинок, придбані у власність дитиною Болохівця у 2014 році, були відсутні у деклараціях за 2016 та 2017 рік. А 2018-го різко з'явилися. Тобто людина свідомо приховувала майно від НАЗК, за що має бути покарана кримінальним провадженням. Але на приховане майно та приховані джерела доходів Болохівця чомусь роками ніхто не звертав уваги.
Сімейний бізнес та тіньові доходи
Юрій Болоховець разом зі своєю родиною та партнерами накопичив значні земельні активи у Чернігівській області. Незважаючи на офіційно скромні доходи, Болоховець та його родичі володіють сотнями гектарів землі.
Після призначення Болохівця директором у 2012 році його мати заснувала фермерське господарство «Івангородське», яке зараз володіє та орендує 475 гектарів землі, зокрема державної власності. У 2015 році дружина Болохівця разом із партнером створила ТОВ «Івангородське», що володіє 1424 гектарами землі в Ічнянському та Борзнянському районах.
Значні земельні надбання викликають питання щодо можливого сприяння чиновників Держгеокадастру. Один із прикладів — у 2018 році 35 гектарів державної землі перейшли до ТОВ «Івангородське» в обхід законодавства про охорону культурної спадщини.
Крім того, Болоховець є співзасновником ТОВ «Мисливсько-рибальське підприємство «Єгер», що володіє понад 20 тисяч гектарів землі. Це підприємство отримало лісові угіддя від Чернігівської облради на 25 років завдяки впливу Бориса Шиянова, колишнього заступника міністра транспорту.
Місцеві жителі неодноразово протестували проти закриття доступу до лісів, якими керує «Єгер», але ці протести не мали результату. У 2011 році Болоховець та його партнер Рева були звинувачені у побитті місцевих мисливців, які втратили свого пса на території Єгера.
У вересні 2023 року, незважаючи на громадський резонанс, Чернігівська облрада передала ТОВ «МРБ Єгер» ще 4622 га землі терміном на 49 років, викликавши обурення місцевих жителів. Юрій Болоховець офіційно вийшов зі складу засновників «Єгеря» у 2017 році, проте його дружина Людмила залишалася підписувачем підприємства до 2023 року.
Активи та доходи Людмили Болоховець
З 2020 року Людмила Болоховець, дружина Юрія Болоховця, почала отримувати значні прибутки від земельних володінь та підприємницької діяльності. Перші дивіденди від ТОВ «Івангородське» склали 330 тисяч гривень у 2020 році, коли дохід компанії зріс з 17 до 50 мільйонів гривень, а чистий прибуток становив 13 мільйонів гривень. У наступні роки її дивіденди збільшувалися: 2021 року – 660 тисяч гривень, 2022 року – 330 тисяч гривень, а 2023 року – 722 тисячі гривень.
2021 року Людмила Болоховець відкрила власне підприємство, що займається вантажними перевезеннями. Вже в перший рік діяльності її дохід становив 451 тисячу 675 гривень, у 2022 році – 696 тисяч гривень, а у 2023 році – 1 мільйон 535 тисяч гривень. Ці доходи вона отримувала від компаній, які належать бізнес-партнерам її чоловіка – Михайлу та Андрію Ревам.
З 2020 по 2023 роки Людмила Болоховець розпочала активно скуповувати земельні ділянки у Чернігівській області. За цей період вона придбала 13 земельних ділянок загальною площею 36 га за суму близько 1,1 мільйона гривень. Угоди оформлялися на Тамару Третьяк, яка діяла за дорученням Людмили Болоховець.
Тамара Третяк, односельчанка Болоховців, з 2016 року почала вигравати тендери на постачання лісоматеріалів для ДП «Ніжинське лісове господарство», яким керував Юрій Болоховець. З 2017 до 2022 року вона виграла тендерів на суму близько 33 мільйонів гривень, з яких майже 14 мільйонів — за часів керівництва Болохівця.
Такі фінансові успіхи викликають питання про можливі корупційні схеми та розкрадання державних коштів.
Незаконне будівництво Юрія Болохівця на захоплених лісових землях
Родина Юрія Болоховця зіткнулася з новими звинуваченнями щодо незаконного захоплення земель та будівництва приватного будинку на території державного лісу. Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження проти Болохівця 14 листопада 2023 р. за фактом зловживання владою.
Мати Юрія Болохівця, Ганна Болоховець також є активним учасником земельних угод сім'ї. Колишня вчителька, вона володіє трьома земельними наділами, загальною площею понад 9 гектарів, що здаються в оренду ТОВ «Івангородське», власницею якого є невістка. Крім того, вона орендує ще 73 гектари комунальної землі.
Розслідування виявило, що Юрій Болоховець та його родина самовільно захопили земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Ліси України». На цій ділянці було збудовано будинок, який не задекларовано офіційно. Земельна ділянка межує з іншою, що належить матері Болохівця, призначеної для ведення фермерського господарства. Однак сім'я створила на цій ділянці штучне водоймище і встановила тимчасові будівлі для відпочинку, фактично перетворивши її на приватну базу відпочинку.
Для забезпечення зокрема, ці землі, разом з іншими 15 ділянками, були огороджені суцільним парканом, що унеможливлює доступ сторонніх осіб. Ці підозрілі дії підпадають під статтю 209 ККУ «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом».
Докази свідчать, що Юрій Болоховець, ймовірно, спрямовував незаконно отримані кошти на закордонні рахунки своєї дружини у юрисдикціях Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії. Суд надав дозвіл на доступ до цих рахунків.
Це не єдине звинувачення, висунуте проти Болохівця. Його діяльність на посаді керівника лісового агентства викликає питання корупційних схем та покриття посадових осіб, які обвинувачуються у зловживаннях. Так, незважаючи на численні корупційні скандали, Болоховець залишив на посадах таких осіб, як Юрій Сойм, Василь Іванина, Руслан Содолінський та Вікторія Білоусова, які були причетні до корупційних схем.
Ці факти викликають сумніви щодо здатності Юрія Болоховця ефективно керувати лісовою галуззю, боротися з корупцією та забезпечувати прозорість та законність у своїй діяльності.
Хто «кришує» Юрія Болоховця
Як можна було в здоровому глузді, маючи всю цю інформацію, в рамках «реформи» лісової галузі призначити керівником усіх лісгоспів країни Юрія Болоховця, і досі його не звільнити? у лісовій галузі», — кажуть розслідувачі.
ДП «Ліси України» та Держлісагентство підпорядковуються Кабміну через Міністерство екології та природних ресурсів, яке очолює Руслан Стрілець. Юрія Болоховця, керівника ДП «Ліси України», було призначено на свою посаду в липні 2020 року, одночасно з призначенням Стрільця заступником міністра екології.
Руслан Стрілець, ініціатор створення «Лісів України», призначив Болоховця керівником, незважаючи на численні критики та звинувачення у корупції. Болоховця звинувачують у тіньових схемах, через які державний бюджет втрачає мільярди гривень.
Антикорупційні органи можуть взятися за цю справу, оскільки Стрілець поки що не здійснює реальних реформ і не звільняє Болохівця, що викликає підозри щодо його зацікавленості у збереженні корупційних схем.
