Скандали, амбіції та “законопроектні провокації” найскандальнішого парламентаря дев'ятого скликання
Мар'яна Безугла – одна з найсуперечливіших постатей нинішнього скликання Верховної Ради. Її кар'єра сповнена і законотворчих досягнень, і гучних скандалів.
Депутат, яка сама себе називає “драконіха за роком народження та зелена за покликанням”, відома не лише одіозними ініціативами, а й скандальними опитуваннями у соцмережах. Наприклад, вона цікавилася передплатниками, чи бажають вони смерті народним депутатам, чи бажають вони, щоб нардепи поточного скликання сиділи у в'язниці та інше.
Як заступник голови Комітету з питань нацбезпеки, Безугла намагається впроваджувати ініціативи, що викликають неоднозначну реакцію у суспільстві. Водночас, постанови колег-депутатів про відкликання Безуглої з посад у комітеті досі не виносять на голосування до сесійної зали.
Рух "Чесно" в рамках спецпроекту #ПортретНардепа спеціально для "Головкому" на основі даних із персональних сторінок нардепів на сайті парламенту демонструє, яким законотворцем є депутат, відповідальна за "комунікацію та нагляд", які запити вона надсилала, до яких законопроектів подавала правки, які теми порушувала найчастіше.
Тіньова особа політичних баталій
У 2019 році Мар'яну Безуглую обрали народним депутатом ІХ скликання у 217-му окрузі (Оболонський район міста Києва) від “Слуги народу” як безпартійну, цього ж року вона стала членом партії. Під час виборчої кампанії Безуглою фіксували “грецькосійство”, зокрема агітатори дарували футболки та кепки в обмін на передплату на Facebook-спільноти Безуглою.
У парламенті Безугла обіймає посаду заступника голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, а також очолює підкомітет з питань демократичного цивільного нагляду та контролю. Крім того, вона входить до кількох груп міжпарламентських зв'язків з різними країнами, а також міжпарламентської ради Україна – НАТО і є заступником голови постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО.
2021 року увага українського політикуму була прикута до скандалу зі справою “вагнерівців”. Тоді Безуглу обрали головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування зриву спецоперації із затримання російських найманців.
ТСК була створена у березні 2021 року терміном на один рік (№5243). Примітно, що заступником голови цієї ТСК був нардеп від проросійської партії ОПЗЖ Нестор Шуфрич, який зараз підозрюється у держзраді. Після одного із засідань ТСК Мар'яна Безугла посварилася з активістами, які намагалися отримати відповіді на незручні питання.
У результаті справа щодо “вагнерівців” у ТСК закінчилася досить неоднозначно. Після численних засідань та розслідувань ТСК під керівництвом Безуглої не змогла надати переконливих відповідей на ключові питання, що хвилювали громадськість. Офіційний звіт комісії вказував на відсутність доказів витоку інформації щодо проведення спецоперації з української сторони. Потім Верховна Рада підтримала проміжний звіт ТСК та речник Руслан Стефанчук повідомив, що звіт буде направлений до Офісу генпрокурора, СБУ та ГБР для відповідного реагування. Формально ТСК мала продовжувати працювати, адже це був лише проміжний звіт і роботу комісії не було офіційно завершено. Зрештою, справа “вагнерівців” залишила більше запитань, ніж відповідей.
Найбільшої уваги до своєї особи під час повномасштабного вторгнення Безугла досягла після критики головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. У листопаді 2023 року вона заявила, що Залужний має піти у відставку через відсутність плану на наступний рік. Пізніше звинувачувала Залужного в написанні статей на замовлення для The Economist.
Нещодавно депутат зробила подібне повідомлення і щодо чинного головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Його Безугла також закликала піти у відставку. А потім опублікувала повідомлення "Якби я стала міністром оборони".
Водночас депутат Безугла коментує не лише те, що стосується безпеки та оборони.
Так, у липні 2023 року вона потрапила у скандал через висловлювання про зовнішність директора Музею Голодомору-геноциду Лесі Гасіджак. На своїй сторінці у Facebook вона написала пост, де торкнулася теми “візуальних стандартів” для цієї посади.
У лютому 2023 року однопартієць Безуглой та голова підкомітету з держбезпеки та оборони Федір Вениславський запропонував виключити її з комітету. Згідно з пояснювальною запискою, Безугла 16 лютого надала комітету неправдиву інформацію про попереднє узгодження нею з ГУР Міноборони редакції законопроекту №4210, підготовленого до другого читання. Зазначений законопроект пропонує у період дії військового стану забезпечити можливість призначення міністром оборони України військового без його відставки зі служби. Документально вона підтвердити свої слова не спромоглася.
У свою чергу, голова Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що ГУР не підтримує законопроект №4210.
Запити, ініціативи, виправлення
За даними сайту Верховної Ради, за час роботи ІХ скликання Безугла зареєструвала 24 запити. Найбільше їх було подано до Кабміну – сім. Останні запити Безугла подала президенту та органам Верховної Ради.
Депутатський запит до президента стосувався надання 40-й бригаді тактичної авіації почесної назви “Привид Києва”. А запит до органів Верховної Ради – вжиття заходів щодо належної організації роботи Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп), забезпечення прозорості та відкритості її роботи.
Крім того, за час роботи парламенту цього скликання Безугла мала 85 виступів (з місця – 12, з трибуни – 73).
Як законотворець Безугла за час цієї каденції парламенту подала низку законопроектів та постанов, переважно це ініціативи щодо нацбезпеки та оборони. Як автор чи співавтор Безугла загалом зареєструвала 425 ініціатив, з яких лише 178 стали чинними (прохідність 42%).
Мар'яна Безугла відома, зокрема, своєю активною участю у законодавчих ініціативах щодо нацбезпеки та оборони країни. Одним із найрезонансніших законопроектів, який подала Безугла в парламенті, була ініціатива щодо реформування СБУ (№3196-д). Законопроект замість реального очищення спецслужби від непорядних співробітників пропонує лише формальну переатестацію. У січні 2021 року Рада ухвалила його у першому читанні, але через повномасштабне вторгнення законопроект так і не розглянули у другому читанні. Зазначимо, що низка правозахисників виступає проти цього законопроекту.
Примітно, що законодавчі ініціативи, зареєстровані після початку повномасштабного вторгнення, набули суспільного резонансу і викликали хвилю обурення у бік Безуглої.
Так, наприклад, ще на початку травня 2022 року було зареєстровано законопроект про зміни до статті 22-1 Статуту внутрішньої служби ЗСУ щодо забезпечення можливості припинення кримінальних правопорушень в умовах особливого періоду (№7351).
В ініціативі пропонувалося прибрати із законодавства рядок, який передбачає застосування зброї проти порушників статуту, “не призводячи до смерті військовослужбовця”. Йдеться про непокору солдата, опір чи загрозу командиру, застосування армійцем насильства та дезертирство. Потім проект було відкликано.
Окремо слід згадати ще один скандальний законопроект співавторства Мар'яни Безуглої та Галини Третьякової про присвоєння функцій держави, зокрема подання України на міжнародні заходи (№11104). Ініціатива серед іншого передбачала за “присвоєння державних функцій” під час воєнного стану арешт на 15 років або довічно та конфіскацію майна.
Громадські активісти, журналісти, юристи та громадяни висловлювали стурбованість щодо можливих наслідків ухвалення цього закону. Вони закликали депутатів не підтримувати ініціативу, вказуючи на її недоліки та потенційну небезпеку для громадянських прав. На тлі критики та численних негативних відгуків автори відкликали законопроект, а Безугла у своїх соцмережах назвала ініціативу “законопроектною провокацією”.
Щодо поправок, то за час скликання Безугла подала до 12 законопроектів 896 своїх пропозицій, з яких лише 28 було відхилено, решта врахували повністю, частково чи редакційно. Найбільша кількість правок (466) Безугла подала до законопроекту про оборонні закупівлі (№2398-д).
Скандальна фігура
Висловлювання та дії Мар'яни Безуглої часто стають об'єктом жвавих обговорень та цитуються не лише прихильниками, а й ворогами. Політична кар'єра Безуглой сповнена резонансних моментів, які вже стали невід'ємною частиною її публічного образу.
Крім того, існує підозра, що Офіс президента використовує Безуглую для промацування суспільних настроїв та перевірки реакції на різні політичні ініціативи та висловлювання. Досить часто депутат потрапляє до центру уваги саме через різкі заяви чи незвичайні пропозиції чи дії, що викликають як підтримку, так і критику в різних політичних таборах.
Наприклад, її повідомлення про Сирське та розповіді про те, що і як сталося на засіданні Комітету Ради з питань нацбезпеки, зараз активно цитується ворогом.
Згадаймо, як Безугла проводила публічні опитування серед своїх передплатників щодо того, чи бажають вони народним депутатам смерті, бажають, щоб нардепи поточного скликання сиділи у в'язниці тощо.
Цитування Мар'яни Безуглої ворогами може мати серйозні наслідки для національної безпеки та інформаційної стабільності України. Адже висловлювання народного депутата України можуть підривати довіру до державних інституцій, викликати сумніви щодо здатності влади ефективно керувати країною і тим самим інформаційно тиснути на суспільство.
Все це створює умови для дестабілізації ситуації у державі та посилення внутрішніх конфліктів. Крім того, маніпулюючи її словами, вороги можуть утворювати негативний міжнародний імідж України, що впливає на підтримку країни з боку міжнародних партнерів.
Водночас риторичним залишається питання, чому, незважаючи на низку скандалів та одіозних заяв, постанови про звільнення нардепа Мар'яни Безуглої з посади заступника голови комітету з питань оборони досі не розглянуті парламентом.
