11 червня стало відомо про законопроект голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи та інших депутатів щодо запровадження в Україні так званого економічного бронювання. Воно передбачає можливість для роботодавців зберігати важливих спеціалістів у складні для країни часи, але при сплаті підвищеного військового збору.
Моделі та критерії економічного бронювання
Запропоновані моделі економічного бронювання варіюються за умовами. Згідно з основним законопроектом, бронювання фахівців передбачає сплату військового збору у розмірі 20,4 тис. грн. на місяць за кожного працівника. Альтернативні документи пропонують інші варіанти: у першому випадку бронювання дозволяється за умови виплати працівникові зарплати понад 36 336 грн, у другому – комбінація високої зарплати або сплати військового збору для ФОП.
Щоб скористатися механізмом бронювання, компанія має відповідати певним вимогам, встановленим Мінекономіки, які включають рівень зарплат, відсутність заборгованості за єдиним соціальним вкладом (ЕСВ) та певний рівень валютної виручки.
Вплив на бізнес та працівників
Наслідки такої політики можуть бути значними як для бізнесу, так і для працівників. З одного боку, це дозволяє підприємствам зберегти ключових фахівців, проте з іншого – фінансове навантаження компанії росте. Для бізнесу, особливо для малого та середнього, такі умови можуть виявитися значним викликом.
Поки що ініціатива ще тільки обговорюється і потребує детального аналізу її потенційного впливу на українську економіку. Очікується, що економічне бронювання допоможе зменшити соціальні ризики втрати робочих місць у критичний період країни, а також забезпечить додаткові надходження до державного бюджету.
Однак для досягнення цієї мети важливо знайти баланс між необхідністю підтримки українського бізнесу та забезпеченням соціального захисту працівників. Розробка чітких критеріїв бронювання та гнучких механізмів компенсації для компаній стане ключовим фактором успіху цієї ініціативи.
Кого та як бронюють підприємства
Станом на травень 2023 року кількість заброньованих працівників в Україні сягнула 700 тисяч осіб, як повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Приблизно третина з них – це фахівці енергетичного сектора, які відіграють ключову роль у підтримці стабільності країни за умов кризи. Однак більш докладні дані про спеціалізацію заброньованих фахівців залишаються недоступними для широкого кола осіб через непублічний характер цієї інформації.
Впровадження механізму економічного бронювання відкриває бізнесу можливість зберегти цінний кадровий потенціал за умов непростої економічної ситуації. На платформі з працевлаштування work.ua вже з'явився розділ з вакансіями, де роботодавці вказують на можливість бронювання працівників. Зараз на сайті доступно 6,8 тисяч таких позицій з понад 100 тисяч наявних оголошень.
Найчастіше опція бронювання пропонується для робочих спеціальностей та виробництва, зокрема в енергетичній галузі. Однак, якщо порівнювати із загальною кількістю оголошень, то вакансії у логістиці та зовнішньоекономічній діяльності також мають значну частину броньованих позицій, де кожна десята вакансія доступна для бронювання.
Найменша кількість вакансій із бронюванням спостерігається в області дизайну та краси, де частка таких оголошень не перевищує 1%. Однак навіть у цих секторах можна зустріти оголошення про вакансії, які включають можливість бронювання, наприклад, для комірників відділу прийому товару або флористів.
Економічне бронювання: як малі міста стають лідерами за кількістю броньованих вакансій
Ініціатива економічного бронювання в Україні, спрямована на забезпечення стабільності ринку праці в умовах війни, виявилася особливо актуальною не лише для великих міст, а й для менших населених пунктів. За даними, опублікованими в березні 2023 року, лише 3,5% нових вакансій у Києві були з можливістю бронювання, тоді як у малих містах цей показник був значно вищим.
Одним із яскравих прикладів стало містечко Буськ у Львівській області, де кілька десятків вакансій було доступно з можливістю бронювання. Це стало можливим завдяки розширенню потужностей великих місцевих роботодавців, таких як переробна компанія Feednova та Український аграрний холдинг. Так, Буск демонструє, що малі міста можуть стати атрактивними для фахівців, які шукають стабільність та гарантії зайнятості.
Виклики та можливості для релокованих підприємств
Проблема дефіциту кваліфікованих працівників стала особливо актуальною для підприємств, змушених релоцюватись на захід країни внаслідок війни. Це змусило багато активніше залучати робочу силу, зокрема через механізм економічного бронювання. Релоковані компанії стикаються з викликом адаптації до нових умов та конкуренції за співробітників на місцевому ринку праці.
Дані свідчать, що на рівні областей більше вакансій із бронюванням щодо населення доступні у західних регіонах України. Це може вказувати на формування нових економічних вузлів та центрів працевлаштування, що створює додаткові можливості розвитку місцевих громад.
Економічне бронювання: розкол суспільства чи захист бізнесу?
Запровадження економічного бронювання в Україні викликало неоднозначну реакцію громадськості та експертів. Ініціатива, спрямована на забезпечення стабільності та збереження ключових фахівців на підприємствах в умовах воєнного стану, породила дискусії про соціальну справедливість та рівність перед законом.
Олег Симороз, ветеран російсько-української війни, різко розкритикував ідею економічного бронювання, розглядаючи її як дискримінацію щодо майнового цензу. Його невдоволення зосереджено на тому, що така політика поділяє суспільство на тих, хто може дозволити собі уникнути військової служби через високий прибуток чи позицію в бізнесі, і на тих, хто змушений виконувати свій обов'язок перед країною без винятків.
«Що хочуть зробити зараз – в армії служить дурень, який не може заробити, сплатити собі економічне бронювання, тобто бідні, скупі служать у ЗСУ, а успішні «чоловіки» в армії не служать, бо це не комільфо. хто досі цього здогадався, люди, настільки відірвані від реалій, від суспільства.
Введення критеріїв економічного бронювання, таких як рівень заробітної плати або валютний виторг, дозволяє великим компаніям у малих містах зберегти своїх фахівців. Однак це створює нерівні умови для різних категорій населення, особливо в умовах, коли більшість працівників отримує зарплату, яка не дозволяє скористатися такою можливістю.
Симороз пропонує знайти інші способи наповнення економіки, наприклад, через оподаткування великого бізнесу та вилучення майна проросійських політиків. Такі заходи, на його думку, дозволили б знизити фіскальний тиск на середній та малий бізнес, а також забезпечили справедливіший розподіл обов'язків серед усіх громадян.
Ветеран наголошує на важливості сприйняття військової служби як честі та обов'язку перед країною для всіх без винятку. Ініціатива, яка передбачає можливість уникнути служби за кошти, створює ризики для ідеї національної єдності та спільної боротьби за незалежність та суверенітет України.
Механізм економічного бронювання відкриває перед компаніями нові можливості залучення та утримання цінних працівників. Така опція може бути додатковим стимулом для претендентів, які розглядають пропозиції роботи, забезпечуючи їм додаткові гарантії зайнятості в невизначені часи.
З іншого боку, дискусія навколо економічного бронювання порушує важливі питання щодо соціальної справедливості, рівності та загальної відповідальності у воєнний час. Важливо знайти рішення, яке зміцнить суспільство, забезпечить ефективну підтримку держави та не створить додаткових розколів між її громадянами.
