Чи хотів хтось обдурити Європейський суд з прав людини?
2015 року Європейський зобов'язав Україну відшкодувати компанії «Золотий мандарин ойл» 54 млн грн, які остання нібито п'ять років не могла отримати за рішенням українського суду. Це рішення проти України винесли за процедурою дружнього врегулювання суперечки, тобто Україна сама визнала свою провину.
Здавалося б, звичайне рішення Європейського суду, але для держави воно стало знаковим. У НАБУ запідозрили, що суддів ЄСПЛ ввели в оману люди, пов'язані з екс-нардепом Георгієм Логвінським.
Як фігуранти до ЄСПЛ зверталися і де НАБУ запідозрило обман — розповідаємо далі.
За що заборгували «Золотому Мандарину»?
Справа бере початок ще в далеких 2008-2009 роках, коли ТОВ «Золотий мандарин ойл» взяло 38 млн грн кредиту в державному «Родовід банку». За версією слідства компанію фактично контролював Фелікс Козаков. Запам'ятайте це прізвище, далі воно ще з'являтиметься в нашій розповіді.
За кредитні кошти компанія купила у держави мазут, який використали для виробництва електроенергії та тепла на ТЕЦ. Придбану за 54 млн. грн. сировину передали на зберігання в ТЕЦ-5 компанії «Київенерго». Остання за умовами договору могла користуватися мазутом, проте на вимогу мала повністю його повернути.
І от коли «Золотий мандарин» захотів мазут повернути, йому це зробити не вдалося — це і стало початком 15-річної історії судової справи. Компанія звернулася до суду і з того часу «Київенерго» стала її боржником.
Спочатку Господарський суд Києва у квітні 2009 року зобов'язав повернути мазут його законному власнику. Після 20 днів «ігнора» від «Київенерго» компанія подала новий позов, після чого їй мали вже не мазут, а його вартість — усі 54 млн грн.
Але й грошей «Золотий мандарин» не отримав, бо «Київенерго» — підприємство паливно-енергетичного комплексу, з якого через мораторій не можна примусово стягувати борги. Тоді, у жовтні 2009 року, це підтвердив Київський апеляційний господарський суд.
До речі, у 2012 році Конституційний Суд України дасть свій висновок, за яким лише належність до паливно-енергетичного комплексу не є підставою для зупинення виконавчого провадження. Тому цілком можливо, що виплата боргу тоді зірвалася через недосконале законодавство.
Тим часом суперечка «Золотого мандарина» з «Київенерго» тривала роками — енергопостачальник навіть просив відстрочити заборгованість на 30 років.
Не отримавши бажаного в Україні компанія пішла підкорювати Європейський суд з прав людини. А НАБУ почало підозрювати, що це було частиною плану з обману суддів ЄСПЛ та заволодіння державними коштами. Слідство вважає, що для його реалізації Козаков звернувся до нардепа Георгія Логвинського, який на той момент обіймав низку посад у державних та міжнародних установах. Зокрема, він був помічником нардепа Мустафи Джемілєва, а також мав дружину-суддю ЄСПЛ.
Як Логвинський та компанія до ЄСПЛ зверталися
Логвінський із уже згаданим вище Козаковим, на думку слідства, розробив план, за яким «Золотий мандарин» мав безпідставно звернутися до ЄСПЛ зі скаргою, що держава не виконала рішення 2009 року проти «Київенерго».
Далі до схеми Логвинського, як вважає слідство, приєдналася низка осіб. Серед них ключові ролі грали:
адвокат Олександра Володимирська, яка здійснювала представництво «Золотого мандарина» у судах,
менеджери Мін'юсту Наталія Бернацька (Севостьянова) та Борис Бабін, які лобіювали рішення про визнання скарги до ЄСПЛ,
бухгалтер Людмила Трубчанінова та помічниця Логвинського Марія Шевкопляс (Швець), які допомагали легалізувати отримані кошти.
Ряд осіб, на думку правоохоронців, не знали про злочинний план фігурантів.
Наприклад, експерт Ігор Караман, який складав та надсилав скарги до ЄСПЛ від імені компанії.
Перед поданням скарг адвокат Володимирська допомогла «Золотому мандарину» за 54 млн грн продати борг фіктивній компанії «Іссахар-Зевулон Імпорт-Експорт». Як кажуть у НАБУ, це зробили для того, щоб виграні в ЄСПЛ кошти не могли стягнути для погашення у «Родоводі» того самого кредиту, за який і купили мазут.
У вересні 2013 року "Золотий мандарин" подав скаргу на порушення ст. 6 та ст. 13 ЄКПЛ, а також ст. 1 Першого протоколу. А саме щодо тривалого невиконання рішення суду та позбавлення права на ефективний засіб правового захисту. У Європейському суді скарга пролежала ще два роки.
І тут слідство знайшло ще одну ознаку обману ЄСПЛ. Перед поданням скарги "Золотий мандарин" втратив судовий наказ, який зобов'язував "Київенерго" повернути кошти за мазут. Звернувшись до суду, "Золотий мандарин" отримав його дублікат. І хоча згодом апеляція скасувала рішення про видачу, це не завадило фігурантам використати напівлегальний документ для звернення до ЄСПЛ.
2014 року Логвінський отримав депутатський мандат, а до схеми потрапили люди з менеджменту Міністерства юстиції. Спочатку – Урядова уповноважена у справах ЄСПЛ та перший заступник міністра юстиції Бернацька, а потім її наступник на посаді Уповноваженого – Бабін.
Вони, як вважають правоохоронці, весь час у змові з організаторами злочину просували ідею визнати провину держави у ЄСПЛ та добровільно виплатити 54 млн грн «Золотому мандарину». І хоча на той момент заборгованість «Київенерго» нібито зменшилася до 38 млн грн, щойно призначений Бабін таки підписав і відправив долюносну декларацію до ЄСПЛ.
За даними від правоохоронців маємо таку ситуацію: ЄСПЛ отримав неповні відомості від «Золотого мандарина», а особи, що контролюються Логвинським у кабінетах Мін'юсту, забезпечили «капітуляцію» України в суді. 20 жовтня 2015 року ЄСПЛ винесла рішення проти України, яке вказувало на необхідність виконати судовий наказ 2009 року.
Це створило ще одну площину непорозумінь. Слідство стверджує, що Бернацька сприяла неправильному переведенню рішення ЄСПЛ: замість виплати 38 млн. грн. фактично Україна мала віддати «Золотому мандарину» всі 54 млн. грн. Таким чином, держава опинилася в ще більш невигідному становищі.
Нарешті, у 2016 році держава виплатила «Золотому мандарину» 54 млн грн, які перевели на рахунки згаданого раніше ТОВ «Іссахар-Зевулон Імпорт-Експорт» (компанії, якій продали право вимоги боргу). Потім Логвінський за допомогою бухгалтера Трубчанинової та своєї помічниці Шевкопляс (Швець) легалізували отримані кошти через фіктивні компанії.
У НАБУ впевнені: замість того, щоб терпляче дочекатися стягнення боргу з «Київенерго» в українських судах, Логвінський із поплічниками вирішив отримати гроші від держави через ЄСПЛ, частково обдуривши суд та лобіюючи власні інтереси у Мін'юсті.
Вручити підозру Логвинському за будь-яку ціну
На цьому епопея «Золотого мандарина» не закінчилася, адже 2020 року НАБУ-САП оголосили підозри всім фігурантам, крім одного — того самого нардепа Георгія Логвінського, який мав імунітет від дружини, тоді ще судді ЄСПЛ Анни Юдковської.
Незважаючи на спроби звинувачення зняти цей імунітет, все це було марно — ЄСПЛ відмовився і викрив раніше невідомі приголомшливі факти справи «Золотого мандарина».
Європейський суд зазначив, що НАБУ могло тиснути на учасників судового процесу, а їхні дії щодо Логвінського суперечать імунітету та ризикують підірвати цілісність процедури зняття недоторканності Судом. Крім того, ЄСПЛ звернув увагу, що немає жодних гарантій, що НАБУ не використатиме незаконно зібрані докази проти Логвинського для доказу його провини.
А все тому, що Бюро нібито змусило адвоката Володимирську записувати їх із Логвинським розмови. Тому Логвінський та інші фігуранти у 2021 році подали заяви до ЄСПЛ щодо порушення Україною ст. 8 (Право на повагу до приватного та сімейного життя), ч. 2 ст. 6 (Презумпції невинності), ст. 18 (Межі застосування обмежень прав) Європейської конвенції.
Крім того, Логвінський поскаржився в ЄСПЛ на те, що НАБУ розпочало кримінальне переслідування для погіршення його репутації та створення позитивного іміджу Нацбюро. А ще держава, мовляв, організувала проти нього цілу медіакампанію, чим здійснила напад на її приватне життя.
Зрештою Логвинському таки оголосили про підозру заочно. Сталося це за рік, коли його дружина пішла у відставку з посади судді ЄСПЛ. Зараз екс-нардеп перебуває у міжнародному розшуку, а запобіжний захід йому обирають уже кілька місяців, і також заочно.
То чи була афера?
Справа «Золотого мандарина» є унікально безпрецедентним твердженням правоохоронців, що ЄСПЛ «ввели в оману». Але так вважають не всі, зокрема, проти виступили правозахисники.
Харківська правозахисна група (ХПГ) стала на захист Логвинського і дала контроверсійний висновок щодо махінацій, які йому інкримінуються. В організації вважають, що звернення «Золотого мандарина» до Європейського суду було правомірним, а Урядовий уповноважений згідно із законом мав право підписувати Декларацію про дружнє врегулювання спору. Тому ХПГ та екс-нардеп Мустафа Джемільов одразу після повідомлення підозри Логвинському закликали НАБУ закрити кримінальне провадження, вважаючи його політично обумовленим.
Ще одним наріжним каменем справи є 54 млн грн. На відміну від правоохоронців НАБУ Мін'юст не вважає, що виплата коштів «Золотому мандарину» відбулася незаконно. Більше того, у Міністерстві вважають, що держава зі свого боку правомірно визнала порушення прав «Золотого мандарина», а також правильно сплатила кошти у розмірі саме 54 млн грн, а не 38. Мовляв, це було ще й вигідно, адже інакше Україна мала додатково віддати з бюджету 150 млн грн на штрафи та компенсації.
До того ж, є реальний шанс повернути гроші назад в українську скарбницю. Наразі йдуть суди щодо стягнення 54 млн грн за регресним позовом від держави до «Київенерго». Адже за енергопостачальника заплатила держава, а після приватизації Рінатом Ахметовим «Київенерго» ще й пішло на процедуру банкрутства із мільярдними боргами. Про успіхи у поверненні до бюджету ймовірно виведених Логвінським коштів уже повідомляв Мін'юст.
Цікаво, що, за словами захисту Логвінського, правоохоронці в ході розслідування намагалися через Мін'юст ініціювати перегляд рішення ЄСПЛ щодо «Золотого мандарина», проте інформація про це поки що засекречена.
Вже цьому етапі можна констатувати, що справа досить суперечлива. Це підтверджував і слідчий суддя ВАКС, який обирав підозрюваний запобіжний захід. Він констатував, що зараз недостатньо доказів, які б підтверджували, що всі фігуранти за версією НАБУ та САП були у злочинній змові. Тому чи справді держбюджет зазнав мільйонних збитків, а чи справді Логвінський і компанія ввели в оману ЄСПЛ — встановить лише судовий вирок.
Наразі у справі ще збирають докази. Весь процес затягнувся на шість років через те, що прокурори САП зупиняли кримінальне провадження — деякі з підозрюваних за кордоном, а отже, інформацію звідти отримати важче.
