Скандали, інтриги, розслідування – останніми роками Українська асоціація футболу супроводжується не так гучними спортивними перемогами, як резонансними корупційними справами. І доки Андрій Павелко відсиджується в СІЗО, інші топові функціонери, зокрема колишня «права рука» керівника УАФ Вадим Костюченко, продовжують залишатися при владі та нарощувати власний стан. Чи змінить розташування сил можливе призначення нового глави?
Хто із колишньої команди Павелко прагне залишитися на провідних ролях? І якими справами відомий функціонер Вадим Костюченко?
Завищення вартості будівельних робіт, виведення грошей в офшори, змова з детективами НАБУ та перешкоджання законній діяльності журналістів – ось лише кілька задокументованих фактів із вітчизняних та міжнародних кримінальних справ, до яких причетні президент УАФ Андрій Павелко та члени його команди. Суми, що фігурують у цих виробництвах, вражають: від 6,4 до майже 100 млн. грн.
Однак, незважаючи на багаторічні розслідування, під слідством опинилися лише одиниці функціонерів. Інші ж, як заступник Павло Вадим Костюченко, не лише гуляють на волі і зберегли свої посади, а й продовжують багатіти під час війни.
Вибори нового президента УАФ мають відбутися вже 25 січня, але фахівці припускають, що при владі можуть залишитися ті самі функціонери, «засвічені» у корупційних скандалах.
«Я поспілкувався з усіма, з ким можна було поспілкуватися з цього приводу. Тому що все ж таки мовчать взагалі. Костюченко», – коментує футбольний експерт Михайло Смоловий.
Отже, до нової команди, схоже, мітить «сірий кардинал» нинішнього складу асоціації Вадим Костюченко. У широких футбольних колах відомий підробкою свого диплома та кримінальною справою як наслідок. Ще одна справа щодо нього порушена за підозрою у завищенні ціни при купівлі землі під будівництво заміської тренувальної бази для національних збірних.
За інсайдерською інформацією, мабуть, Костюченку особисто довірено займатися передачею владних повноважень новому президентові УАФ.
Роль Костюченка в УАФ справді складно недооцінити. Але як він її одержав?
«Контроль арбітрів, вплив на клуби, змови з місцевими федераціями – усі ці питання, як запевняють інсайдери, контролював пан Костюченко. Можливо тому колишні керівники регіональних федерацій футболу досить категорично ставляться до віце-президента УАФ», – зазначає Діана Ловська.
Відомо, що Вадим Костюченко приєднався до Української асоціації футболу (колишня федерація футболу України чи ФФУ) у березні 2015 року. Тобто, саме тоді, коли Андрія Павелка обрали президентом. А Костюченко одразу отримав одну із найвищих посад в організації – першого віце-президента. До 2015 року він хоч і не працював безпосередньо в асоціації, але мав значний досвід у спортивних питаннях та вів чиновницьку діяльність із 1999 року.
Ось найпомітніші посади Костюченка до ери УАФ: віце-президент ФК «Динамо» зі зв'язків із громадськістю, а потім віце-президент федерації футболу Києва; , молоді та спорту КМДА.
Як на цих позиціях функціонер заробив собі на дорогоцінний маєток під Києвом?
Як зафіксували розслідувачі СтопКору, елітний котедж Вадима Костюченка, розташований у селі Вишеньки Київської області, лише набирає обертів будівництва під час повномасштабного вторгнення.
На знятих репортерами кадрах можна побачити покинуту на дорозі техніку, а саме бетонозмішувальний апарат та лопати, які, ймовірно, залишили наймані працівники. І нещодавно тут проводилися роботи з оформлення фасаду. А ще варто звернути увагу на дорогу до маєтку: її нещодавно грейдерували, тобто готували до укладання асфальтного покриття.
Цікаво, що під час цих зйомок до нашої знімальної групи викликали бійців добровольчого формування територіальної громади. Втім, ті з'ясували, що журналісти нічого не порушили і пішли.
Скільки може коштувати така нерухомість?
Земельна ділянка під садибою сягає майже 28 соток. А площа будинку у стилі hi-tech – 460 квадратів. За даними сайтів із продажу нерухомості, удвічі менші будинки поблизу коштують від 10 мільйонів гривень.
Оскільки точна вартість котеджу невідома, можна порахувати приблизно скільки коштів було витрачено на будівництво на даний момент. Так, щоб залити бетоном площину для 2800 квадратних метрів, за актуальними даними сайтів виконавців будівельних робіт, може знадобитися майже 2,5 млн. грн.
Облаштування будинку в стилі хай-тек коштує приблизно 500 доларів за квадрат. У разі Вадима Костюченка їх аж 460 – виходить 230 тисяч доларів або 8,5 млн. грн. Отже, сумарно виходить близько 11 млн грн. І це лише те, що можна оцінити візуально.
Для порівняння, одне бетонне укриття на зупинці громадського транспорту, яке може врятувати людей від уламків під час російських обстрілів, коштує приблизно мільйон гривень. Отже, 11 таких сховищ дозволили б убезпечити цілий мікрорайон у Києві.
Але це не все. За даними медіа, на додаток до будинку перший віце-президент УАФ, ймовірно, «прихопив» ще кілька соток державного лісу – так само, як і його керівник Павелко.
Але відомим прізвище Костюченка стало завдяки конфліктам, пов'язаним із діяльністю УАФ.
Один із скандалів вибухнув під час чергового відбору футбольних клубів до Української Прем'єр-ліги у національних клубних змаганнях сезону. Тоді, як вважали експерти, три призові місця розіграли «поза грою».
«Я можу говорити, що циркулюють чутки, дуже серйозні чутки, що нібито до Прем'єр-ліги мають зайти за якихось дивних обставин три команди», – припустив спортивний журналіст Костянтин Андріюк.
Йдеться про Львівський ФК «Рух», ФК «Волинь» із Луцька та ФК «Мінай». Доказами цього є готовий документ, який можна побачити на екрані зі списками команд вищої ліги на наступний сезон. Саме цей папірець нібито лежав на столі Вадима Костюченка задовго до завершення відбору.
Ще у 2017-18 роках відбулися кардинальні зміни у низці регіональних федерацій футболу України. Тоді замість чинних організацій створювалися нові юридичні особи, які згодом включалися до колективних членів УАФ, а попередників звідти виключали.
Від гучних скандалів лихоманило і регіональні федерації.
Замість неї тоді створили Одеську обласну футбольну асоціацію, яку сьогодні очолює колишній міністр охорони здоров'я, а тоді – губернатор Одеської області Максим Степанов.
І судячи з офіційної сторінки цієї місцевої асоціації, пан Степанов залишається чинним керівником. Хоча, за даними НАБУ, пана Степанова заочно заарештували у справі про заволодіння коштами держпідприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» на понад 450 мільйонів гривень.
Аналогічно «реорганізували» і Федерацію футболу міста Києва та Полтави.
«Якщо вони бачили, що хтось має свою думку, критикує та не погоджується з тим, що вони творять. Усі вони за ніч могли зареєструвати в тому чи іншому регіоні іншу асоціацію там, яка нічого могла не проводити. наступного дня переламати людей, переходити туди колективні члени будь-якими послугами. перейти туди і все. Тобто вони розколювали регіональний футбол.
Не менш гучний скандал за участю Вадима Костюченка пов'язаний із будівництвом футбольних майданчиків.
Гроші на них виділяла УЄФА – 6 мільйонів євро щороку у рамках соціальної програми «Хет-трик». Але іноді кошти «зникали» у таємничих фінансових схемах.
«Я посварився із першим віце-президентом ФФУ Костюченком. Він відповідає за розподіл коштів за програмою «Хет-трик» спортивних майданчиків у регіонах. І кожен виконком, уже 2,5 роки за головування Павелка, я порушую це питання. Давайте чесно розподілимо ці майданчики. Ми вже знаходили місце, а нас продовжують годувати обіцянками. Відбувається нечесний розподіл цих майданчиків. Як з'ясувалося згодом, усе це робили для того, щоб використати ці майданчики у політичній боротьбі», – розповідає голова федерації футболу Тернопілля Володимир Мариновський.
У листопаді 2019 року Генпрокуратура повідомила, що проти президента УАФ Андрія Павелка порушено п'ять кримінальних справ. Усі вони пов'язані з підозрою у розкраданні коштів на будівництві футбольних полів. А вже у листопаді 2022-го Печерський суд ухвалив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до Павелка та генсека УАФ Юрія Записоцького на два місяці із заставою 9,88 млн грн.
А як же Костюченко? Чому його не притягнули до відповідальності?
Адже саме Вадим Костюченко був підписанцем договорів про купівлю земельних ділянок для бази національних збірних у Княжичах, де за договором сума була 8 млн грн, а FIFA на ці потреби просили 2,5 мільйона доларів.
Щоб поспілкуватись із героєм журналістського розслідування, команда СтопКора вирушила за місцем роботи Костюченка. Щоправда, відповідати на камеру він одразу відмовився. Редакція також надіслала офіційний запит, але з того часу відповіді ні від Костюченка, ні від Української асоціації Футболу ми так і не отримали.
Тому чекаємо на вибори 25 січня, продовжуємо стежити за темою і вже готуємо нові матеріали за результатами розслідування.