Росія восени може знову розпочати обстрілювати енергетику. Чи є у агресора можливості для масованих атак, скільки РФ виробляє ракет та "шахедів" - нижче в матеріалі РБК-Україна.
Представники влади все частіше припускають, що росіяни восени знову почнуть бити по енергетиці. Попередня спроба занурити українців у пітьму та холод за великим рахунком провалилася. Після пікового періоду атак у грудні минулого року світла у наших будинках ставало дедалі більше, незважаючи на продовження обстрілів. Зрештою, у березні росіяни залишили цю ідею – його арсенал ракетного озброєння був на межі виснаження.
На два місяці масований обстріл припинився. Проте вже у травні ворог розпочав нову повітряну кампанію, обравши за пріоритетну мету розташування військових та техніки, призначених для українського наступу. За перший місяць, як підрахувало РБК-Україна, росіяни атакували Україну 198 ракет. А з середини липня взялися системно знищувати портову інфраструктуру.
Схоже, що черговий план не є дуже ефективним – на перебіг бойових дій він сильно не впливає. Тому після невдач на фронті ворог, мабуть, може спробувати повторити торішній план, аби придушити опір українців.
Запаси та виробництво російських ракет
За даними, які навів РБК-Україна представник ГУР генерал-майор Вадим Скибицький, зараз у Москви залишається близько 585 ракет, які стріляють на відстань понад 500 кілометрів і якими ворог найчастіше атакує різні регіони України. Це приблизно 270 одиниць балістичних і крилатих ракет "Іскандер", близько 75 "Кинджалів", орієнтовно 140 "Калібрів", а також близько 100 ракет Х-101, Х-555 та Х-55 з бойовою частиною. Крім того, агресор може мати в запасах ще орієнтовно 150 старих ракет Х-22.
Незважаючи на очікування українців, Росія з початку весни змогла не просто зайнятися накопиченням ракет, а й нарощуванням їхнього виробництва. Станом на середину літа цього року противнику вже вдалося виробляти в рази більше ракетного озброєння, ніж у довоєнний період. У серпні росіяни хочуть випустити загалом 118 ракет "Кинжал", "Іскандер-М", "Іскандер-К", "Калібр", Х-101 та модифікованих Х-22 (Х-32).
“Крім шести “Кинджалів”, росіяни загалом запланували провести в серпні 30 балістичних ракет “Іскандер-М”, 12 крилатих “Іскандер-К”, 20 “Калібрів”, близько 40 Х-101. Крім того, вони удосконалюють крилаті ракети Х-22, перероблені зразки мають новий індекс - Х-32. За нашими даними, росіяни можуть постачати не більше ніж 10 одиниць таких модернізованих ракет щомісяця”, – сказав Скибицький. Однак він уточнив, що фактичний випуск деяких моделей ракет відстає від їхніх планів.
Наявні обсяги виробництва все одно не дозволяють росіянам підтримувати таку ж інтенсивність атак, як це було в травні, і випускати по 200 ракет кілька місяців поспіль. Рано чи пізно їхній власний арсенал дійде до нуля. Через обмеженість запасів та виробництво певних видів ракет противник був змушений відкоригувати тактику обстрілів, каже Скибицький. Це і чергування різного класу ракет, і ретельніший вибір цілей, і набагато уважніше визначення маршрутів прольоту ракет і БПЛА для обходу нашої системи ППО. І плюс агресор став швидше приймати рішення про завдання ударів.
Скибицький пояснює: коли ворог отримує інформацію про необхідність термінової поразки мети, тоді застосовуються точніші швидкісні ракети, які нашим підрозділам протиповітряної оборони складніше збити – як це, наприклад, було 19 серпня у Чернігові. Тоді агресор ударив крилатою ракетою "Іскандер-К" по центру міста, де на той час проходила виставка дронів.
“Ракетні бригади “Іскандерів” розташовані вздовж усього кордону – у Ростовській, Курській, Білгородській областях, а також на наших окупованих територіях, зокрема у Криму. Відповідно, під загрозою знаходяться ті наші області та райони, які ближчі до лінії фронту та українсько-російського кордону, адже час підльоту цих ракет до мети – лічені хвилини. Швидко відреагувати на їхнє застосування дуже складно”, – уточнив Скибицький.
З тих же причин агресор з травня почав частіше використовувати "Кинджали" - коли потрібно або раптово, або з більш високою ймовірністю вразити важливий для Москви об'єкт. Щоправда, практика показує: навіть якщо цю “гордість” російського ВПК не збивають у польоті, вона все одно не гарантує точного влучення у певну мету.
Ще одна відмінна риса літніх атак - відносно менше застосування Х-101. Це пояснюється насамперед економією, каже Скибицький: росіянам складно виконувати план із виробництва цих ракет – 40 одиниць на місяць – через дефіцит іноземних комплектуючих, а їх запаси і так досить малі. Друга причина – агресор намагається зробити запаси цих ракет, оскільки вони вважаються більш точними та ефективними, якщо порівнювати, наприклад, із крилатими ракетами Х-555, Х-22 або навіть “Калібрами”, які ми успішно збиваємо.
Зрештою, всі ці тенденції в сумі можуть вказувати не лише на економію ворогом ракет, а й на спробу накопичити їх для наступної повітряної кампанії, під прицілом якої може бути наша енергетика. Початок цих атак може припасти на кінець вересня чи жовтень.
Ворог готується до осені
На користь цієї версії може свідчити той факт, що росіяни вже розвідують наші енергооб'єкти. За словами Скибицького, ворог зараз шукає їхні вразливі місця та розташування систем ППО, щоб скласти оптимальні маршрути для пусків.
Щось схоже ми бачили під час атаки з суботи на неділю 27 серпня: пуск кількох ракет, які облетіли майже всю країну, був, скоріш за все, призначений для того, щоб вивчити майбутні маршрути.
У ГУР припускають, що тактика і підхід противника під час обстрілу енергетики залежатимуть від того, наскільки правильно він визначить критичні нам об'єкти. Це може бути як 1-3 удари, спрямовані на один об'єкт, щоб його остаточно знищити. Так і масований удар різними видами озброєння – безпілотниками та ракетами.
“Однак таких масованих обстрілів, як це було у жовтні, листопаді, грудні, коли вони випускали по 70-100 ракет одночасно – найімовірніше, вже не буде. Росіяни усвідомлюють, що вони можуть не досягти своєї мети, а лише виснажать свої запаси, як це було минулого року”, – додав Скібіцький.
Ще однією ймовірною схемою обстрілів може бути комбінований залп - пуск 10-30 різних ракет плюс значно більша кількість "шахедів". Одна з атак, яку противник організував у серпні, показує, що така тактика, на жаль, дозволяє деяким ворожим об'єктам оминати нашу ППО. Минулого сезону від дронів найбільше страждали підстанції – критичний елемент енергосистеми. Спікер Командування Повітряних сил полковник Юрій Ігнат також вважає, що у разі обстрілів енергетики ворог робитиме акцент на “шахедах”.
“Нам відомо, що росіяни нарощують виробництво ракет. Однак цього все одно недостатньо, щоб підтримувати таку ж інтенсивність ударів, як це було минулої осені та взимку – щотижня кожні 10-14 днів по 70-100 ракет протягом п'яти місяців. Тому, на мою думку, у разі нових обстрілів енергетики ворог більше застосовуватиме ударні БПЛА”, – сказав Ігнат.
Агресор уже почав працювати над тим, щоб налагодити потужне виробництво таких дронів. У червні Білий дім повідомив, що за допомогою Ірану Росія хоче побудувати в Татарстані завод із випуску "шахедів", який має запрацювати на початку наступного року. Однак, за даними нашої військової розвідки, Москва вже застосовує проти України дрони-камікадзе, зібрані в Росії.
“Після останніх атак “шахедів” ми виявили в них елементи, що вказують на те, що фінальний етап збирання цих БПЛА відбувається вже на території Росії. Про це, зокрема, свідчить збільшення кількості російських деталей у дронах. І крім того, ми маємо плани агресора, якими передбачено нарощування виробництва “шахедів” на території РФ. Водночас, під час однієї з російських виставок ВПК було заявлено, що Москва хоче освоїти приблизно 60 БПЛА різних модифікацій до 2030 року”, – розповів Скибицький.
Попередні дані ГУР свідчать, що противник запланував у другому півріччі цього року виготовити 1300 одиниць так званих "Герань-2", тобто "шахедів". Їх планується використовувати комплектуючі як іноземного, і власного виробництва. Проте насправді Росія на сьогоднішній день не здатна виробляти таку кількість БПЛА, зазначив Скибицький. За його словами, зараз ГУР збирає дані про те, якою є фактична потужність розгорнутого ворогом виробництва, де саме вони збирають ці дрони і які підприємства на території держави-агресора беруть участь у постачанні деталей.
У військовій розвідці кажуть, що успішність планів ворога залежатиме від ефективності санкцій та “кінетичного впливу” на об'єкти, що беруть участь у виробництві “шахедів” у РФ.
***
Зараз в експертних колах вже точаться дискусії про те, яким буде цей опалювальний сезон – складніше, простіше або таким самим, як минулого року. Однозначної відповіді наразі немає.
Нашу енергосистему намагалися активно відновлювати восени та влітку. Однак, ймовірно, через завдані їй руйнування вона все одно матиме на початку опалювального сезону менше потужності, ніж на старті попереднього. З іншого боку, наші енергетики вже мають небажаний, але успішний досвід того, як робити неймовірне та ремонтувати пошкодження в екстремальних умовах.
Інший важливий чинник: із витоку документів Пентагону стало відомо про поступове виснаження зенітних ракет до С-300 та БУК-М1 – основних комплексів ППО, що закривають українське небо. Однак їм на заміну надходять сучасніші західні комплекси, частина з них взагалі передається непублічно. Командувач Повітряних сил Микола Олещук сказав, що один NASAMS з 5-12 пускових установок може замінити п'ять ЗРК С-300.
Західні партнери також оголосили про передачу Україні низки систем, які за тактико-технічними характеристиками можуть стати непоганою альтернативою БУКам (зокрема, IRIS-T SLS). До того ж, ще на початку року з'явилася інформація про те, що Україна планує (або вже почала) адаптувати ці радянські комплекси для використання з іноземними зенітними ракетами. Тобто так чи інакше наша ППО буде більш підготовлена до потенційних масованих атак.
