Цими днями з'явилася інформація, що перші літаки F-16 Україна можуть отримати не в березні, а влітку цього року. Однак за оптимістичними прогнозами ми все ж таки можемо отримати якісь літаки навесні. На що слід розраховувати Україні, яка ситуація з підготовкою пілотів і як ми можемо використовувати ці літаки на фронті – в ефірі Апостроф TV пояснив екс-інженер із випробувань конструкторського бюро «Антонов», авіаційний експерт Костянтин Криволап.
Судячи з останніх заяв, до літа чи осені 2024 року ми отримаємо десь дві ескадрильї F-16. Може бути трохи більше, але беремо стандартну ескадрилью – 12 літаків. І це 12 пілотів. Плюс потрібно мати запас пілотів – близько 30 пілотів.
Тепер беремо скільки наших пілотів навчалися. Були повідомлення щонайменше про три групи наших пілотів, а можливо, була четверта. Але початок навчань затягнувся, оскільки затвердження американської програми навчань відбулося лише у серпні минулого року. Відповідно стандартна програма навчань для пілотів F-16 складає від 9 до 12 місяців, плюс є програми на півтора роки, але це вже для супер асів. Так ось, була розроблена програма, затверджена на 6 місяців, в якій було сформульовано мету підготовки і було зрозуміліше, як усе проходитиме. Потім була затяжка з вивченням англійської мови – ну, вивчили.
Далі перший етап – це загальна льотна підготовка без бойового застосування. Другий етап – це безпосередньо бойове застосування. І спочатку пілоти літають у спарці, щоб освоїти роботу з озброєнням і не відволікатися на пілотування, хоча у F-16 багато автоматизованих програм. Третій етап – це самостійне бойове застосування. І спочатку це польоти в умовах нормальної видимості, а потім нічні польоти приладами, що є вищим пілотажем.
Однак ще при розробці програми було вирішено, що ми не проходитимемо всі місії, а вивчатимемо лише ті, які нам потрібні для роботи в нашому повітряному просторі. І ці групи, які були на навчаннях, цим займалися. Але ми розуміємо, що ми матимемо не дві ескадрильї, а набагато більше літаків. Треба дивитися на виробництво F-35, яких у рік виробляють 140-142, а хочуть вийти на 158. Ця цифра опосередковано означає, що країни, що мають у своєму розпорядженні F-16, їх виводитимуть. І це є ресурс для поповнення наших повітряних сил.
За термінами передачі F-16. За оптимістичним прогнозом ми все ж таки можемо перші літаки отримати в березні. Але тут головне не швидко, а добре. Щоб ми мали правильну модифікацію, правильне обладнання. І нехай наші пілоти налітають більше бойового застосування і просто пілотажу – це буде краще, ніж будь-які додаткові ризики.
Щодо впливу цих літаків на фронт – то тут не варто чогось очікувати. Перелом буде тоді, коли буде велика кількість ракет і після них пройдуть F-16. Все інше це нісенітниця. F-16 насамперед – це додатковий захист нашого неба як засобу ППО. Тобто спочатку артилерією та ракетами ми знищуємо все, що на передньому краї, знищуємо другу-третю лінію, а потім логістику. Вже потім ідуть літаки, зачищаючи територію, де щось залишилося. Тільки за таких умов F-16 будуть ефективні на фронті. Якщо пустити спочатку літаки, хай і з хорошими ракетами, то вони можуть бути мішенями у цьому процесі.
