Хтось виробляє ліки для українців, але намагається триматися в тіні.
Фармацевтичний ринок України зараз належить низці найбільших компаній, які виробляють та продають ліки. Але незважаючи на свою "вагу", їх не можна назвати монополістами, тому що у цій сфері працюють не менше 100 фірм.
"Юрія-Фарм" - мільярди на держтендерах
Безсумнівно, найбільш важливий гравець “другого” ряду фармринку, який нехай увійшов до ТОП-3 лідерів галузі, але явно не нижчий від ТОП-5 – компанія “Юрія-Фарм”. Виникла 1990-го року як мале підприємство “Медичний центр М.Т.К.”, “Юрія-Фарм” пройшла стандартний шлях вітчизняного бізнесу від надання послуг до виробництва власних препаратів сьогодні.
В результаті "Юрія-Фарм" сьогодні, за даними аналітичного сервісу YouControl, це група компаній з 18 фірм, які займаються виробництвом ліків та їх продажем. Якщо ви проходите лікування в державній лікарні, ймовірно, що розчин у крапельниці буде куплений саме у них.
Про себе сайт компанії повідомляє як про виробника 290 млн. одиниць ліків на рік (ще 33 млн. виробляються в Італії) на 48 виробничих лініях з часткою ринку в 3,3%, що з урахуванням великої кількості виробників, дуже респектабельно.
Юридично, робота "Юрія-Фарм" зосереджена в 2 найбільших компаніях:
- ТОВ "Юрія-Фарм", що займається виробництвом ліків;
- ТОВ "Медичний центр М.Т.К.", що продає ліки.
Фінансові показники обох компаній йдуть нагору. Так за підсумками 2023-го ТОВ “Юрія-Фарм” врятувало 4,8 млрд грн., що навіть більше, ніж у довоєнному 2021-му (4,56 млрд грн). ТОВ "Медичний центр М.Т.К." виручило 4,2 млрд і 4 млрд грн у 2023-му та 2021-му роках.
При цьому, за даними ЗМІ, “Медичний центр М.Т.К.” є постачальником ліків для держави №1. Так за час війни постачання становило 3,28 млрд грн. Загалом за даними сервісу clarity-project фірма виграла тендерів на 8 млрд грн.
Але є всі ці успіхи і темна сторона. Деякі вважають, що “Медичний центр М.Т.К.” "Домовляється" з окремими провінційними медустановами. Приміром, у Прилуках міська лікарня навіщось купила у компанії ліків на 170 тисяч гривень, хоча цього не було потреби.
І ТОВ "Юрія-Фарм", і ТОВ "Медичний центр М.Т.К.", проходять за кримінальним провадженням № 42021000000000031. За версією слідства, посадові особи компанії зареєстрували на території Сербії фірму, яка купуючи в Індії препарати по 12,5 євро за 1 кг, продавала їх "Юрія-Фарм" та "Медичний центр М.Т.К." за 30,5 євро. Тим самим українські компанії виводили кошти за кордон, уникаючи податків в Україні. Підсумок лише за 1 рік держбюджет не отримав 72 млн грн. І кримінальних проваджень з обох компаній у судових реєстрах набереться не одне.
Втім, навряд чи це переросте на щось більше, і побоюватися чогось власникам компанії не варто. До речі, “Юрія-Фарм” можна повною мірою назвати сімейним підприємством, адже її власниками є Микола Гуменюк, лікар вищої категорії, доктор медичних наук, професор, засновник компанії, його дружина Галина Гуменюк, дочка Наталія Деркач, та зять Дмитро Деркач.
Щоправда, в інтернеті можна знайти інформацію, що тіньовим співвласником Юрія-Фарм є відомий український пульмонолог, головний фтизіатр МОЗ, директор Інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМНУ академік Юрій Іванович Фещенко. Але судячи з успіхів компанії на ниві держтендерів, зв'язки фірми йдуть набагато вище.
Київський вітамінний завод – канадський бізнес в Україні
Понад 75 років історії, більше 120 видів препаратів, що випускаються, і постійне зростання виручки навіть під час війни – це ПрАТ “Київський вітамінний завод”, що належить канадському бізнесменові Максиму Мартіну.
Підприємство видається досить нетиповим для України – навколо нього немає гучних скандалів та імен, компанія майже нічого не продає державі, а її прибутки зростають. Так, з 3 млрд 37 млн грн у 2021 році Київський вітамінний завод наростив свій дохід до 4,3 млрд грн. 2023-го. Ймовірно, вітаміни, які становлять до 90% продукції, що випускається підприємством, стали користуватися підвищеним попитом.
ТОВ “Біофарма плазма” – “кривавий” бізнес Василя Хмельницького
Фірма, що на 90% належить кіпрській компанії "Біофарма плазма лімітед", і на 10% закритому інвестиційному фонду "Індент", за даними YouControl знаходиться у власності групи UFuture колишнього народного депутата Василя Хмельницького.
На фармринку України компанія займається заготівлею плазми та виробництвом препаратів крові. І слід сказати, що в умовах війни такий специфічний бізнес зростає.
Так, у 2023-му році компанія виручила 2,22 млрд грн, що майже вдвічі більше ніж у 2022-му (1,18 млрд) та в 1,5 разу більше ніж у довоєнному 2021-му (1,55 млрд) ). При цьому за 2022-2023 роки Біофарма плазма поставил державі ліків на 734 млн грн, з них на 500 млн минулого року. А всього за компанією рахуються перемоги на загальну суму 1,48 млрд грн. Причому за даними ЗМІ, компанія для держави воліє продавати ліки за цінами, що швидко ростуть, які за рік можуть піднятися в 1,5 рази.
Також у 2021 році “Біофарма плазма” фігурувала у кримінальному провадженні про експорт препаратів на основі крові з України, які перевищували офіційні обсяги. Але довести щось слідство так і не змогло.
Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод – нарощує доходи та воює з Дарницею
1947-го року під Києвом розпочав роботу Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод та його історія була досить непростою – через 30 років він став частиною фармацевтичного об'єднання “Дарниця”. У 1990-х на його базі було створено СП, яке згодом розорилося.
Тяжка історія підприємства відбилася на його структурі власності – зараз 31,8% акцій належить фармгіганту “Дарниця” екс-нардепа Гліба Загорія. Інші власники приховані за розсипом офшорних компаній із Кіпру та Британських Віргінських островів. І, судячи з обвинувачень на офіційному сайті заводу, у спробі захоплення контролю над підприємством, адресовані “Дарниці”, справи у партнерів йдуть погано.
Як і інші фармацевтичні компанії Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод є фігурантом кримінальних проваджень, правда позиція самого підприємства – замовний характер звинувачень з боку Дарниці.
"Лекхім" - прибутковість впала втричі
Незважаючи на потрібність ліків у воєнний час, не всі компанії змогли відновити свої позиції. Навпаки, група компаній “Лекхім” значно погіршила свої позиції, за деякими показниками більш ніж утричі.
У компанію входять 6 фірм, 2 з яких перебувають закордоном, а на українських працювало понад 1000 співробітників. Головною структурою є ПрАТ “Лекхім”, що власне торгує ліками та керує основними фінансовими потоками. Якщо порівнювати показники щодо виручки компанії, то порівняно з 2021-м роком вони впали більш ніж утричі – до 1,75 млрд грн.
При цьому показники виробничої частини групи впали не так сильно - у ПрАТ "Лекхім-Харків" з 849 млн до 560 млн грн, у 2021 та 2023 рр. відповідно, а ПрАТ "Технолог" навіть наростив виручку з 633 до 710 млн грн за той же період.
З чим пов'язане таке різке падіння незрозуміло, адже власник компанії Валерій Печаєв найдосвідченіший управлінець, який пройшов шлях від пересічного співробітника ще часів СРСР до голови державного концерну “Укрмедбіопром”.
СП "Сперко Україна" - іспанський бізнес з кіпрським корінням
Ще один успішний представник іноземного капіталу в українському фармбізнесі цього разу іспанського. Щоправда, незважаючи на назву формально компанія повністю належить кіпрській фірмі “Люкс фарма партисипейшнс лтд”.
Справи у компанії йдуть у гору, після спаду у 2022 році виручка “Сперко Україна” у 2023 році перевищила довоєнні показники – 1,25 млрд грн. проти 984 млн. грн. 2021-го. А загалом в Україні компанія працює вже понад 20 років.
Цікаво, що компанія проходить в одному з кримінальних проваджень про втечу чоловіків призовного віку з України – працівники підприємства могли залишати Україну, виїжджаючи у службове відрядження.
"Лубнифарм" полтавського банкіра Олександра Некрасова - доходи зростають
Власник "Полтава-банку" Олександр Некрасов досить успішно поєднує відразу кілька видів бізнесу в рідному регіоні, і серед них фармакологічний. До його групи входять 3 підприємства: виробництво на заводі “Лубнифарм”, що працює з 1932 року, оптова торгівля – “Полтавфармхолдинг” та роздрібна – ТОВ “Ліки Полтавщини”.
Як порахували “Коментарі”, ці 3 компанії за 2023 рік виручили близько 713,4 млн грн, з яких 560 млн припало на АТ “Лубнифарм”. Втім, не виключено, що успіх фармбізнесу банкіра пояснюється тим фактом, що фактично ним займаються його сини Костянтин та Леонід – на них записано 84% підприємства.
Сам підприємець свого часу мав політичні амбіції і двічі намагався потрапити до ВР на виборах 2002 та 2006 років, але обидва рази безуспішно. З того часу Некрасов-старший та його сини поводяться тихо, і уваги ЗМІ не привертають.
"Юніфарма" - сотні мільйонів на антисептиках та аерозолях
Медичний холдинг "Юніфарма" належить маловідомим бізнесменам Аркадію Поляновському та Ігорю Барковському. Холдинг, що виник у 1992-му році, на сьогоднішній день представлений виробництвом ліків на 2 заводах – “Тернофарм” (Тернопіль) та “Мікрофарм” (Харків), мережа аптек та приватна клініка.
За підсумками 2023 року "Тернофарм" та "Мікрофарм" заробили більше ніж до війни - 338,5 млн грн і 196,3 млн грн. проти 266,2 та 134,4 млн грн. у 2021-му.
Завод “Червона зірка” – фармбізнес харківського депутата Сергія Куценка
Харківський хіміко-фармацевтичний завод “Червона зірка” не втратив своєї назви в рамках декомунізації, і незважаючи на прифронтовий статус міста, нарощує прибутковість – 348,4 млн грн за підсумками 2023-го (313,1 млн грн у 2021-му).
Власником заводу є екс-депутат Харківської міськради Сергій Куценко, чия група “Фіто-лек” займається фармацевтикою та нерухомістю. Але для самого бізнесмена фармацея явно ближча, адже освіта у нього медична, а на “Червоній зірці” він працював 5 років, перш ніж піти у бізнес і повернутися на підприємство вже його власником. У цьому заняття фармацевтикою практично він чергує з теорією, будучи автором низки наукових праць.
Як і Олександр Некрасов із Полтави, Куценко не далекий від політики, але куди успішніше, бо був депутатом міськради в рідному Харкові від “Євросолідарності”. Щоправда, у 2019-му році ледь не втратив мандат через те, що підтримав розгляд питання про повернення у Харкові назви проспекту “маршала Жукова”. Пізніше він сам склав свої повноваження, зосередившись на бізнесі.
Як неважко помітити, фармацевтичний бізнес в Україні має низку рис:
– на ньому немає єдиного монополіста, навіть групи з кількох компаній. Існує маса незалежних гравців, здатних заробляти та відстоювати свої інтереси;
– у своїй фармбізнес обходиться без гучних скандалів, що навіть дивно для таких великих грошей;
– усі скільки-небудь великі гравці воліють не тільки виробляти, а й продавати ліки, створюючи цілі фінансові ланцюжки, тому зрозуміти реальні доходи фармбізнесменів дуже важко.
