Як війна в Україні змінила групи впливу на Дніпропетровщині. Хтось посунув з позиції лідера Ігоря Коломойського.
Коли ми писали про Дніпропетровщину у 2018 році, у регіоні виділялися 5 груп впливу, але зміни під час війни стали дуже помітними.
Ігор Коломойський – з лідера у СІЗО
Людина, з якою Дніпропетровська область багато в чому асоціювалася усі роки незалежності України, перебуває у СІЗО за цілою низкою звинувачень. Почалося все з підозри у розкраданні та виведенні з “Приватбанку” півмільярда гривень, а завершилося на даний момент звинуваченням в організації вбивства на замовлення.
Тим часом 2014-2015 роки, коли Ігор Коломойський був офіційним губернатором Дніпропетровщини, вважаються роками його найвищого тріумфу. Як писали “Коментарі”, навіть після офіційної відставки він контролював ситуацію в регіоні за рахунок членів своєї команди, які залишилися працювати за нового губернатора Валентини Резніченко.
На місцевому рівні свої позиції олігарх серйозно посилив у листопаді 2015 року, коли мером обласного центру було обрано члена його команди Бориса Філатова, який продовжує сидіти в цьому кріслі вже другий термін поспіль. Поступово відносини між мером і, як вважалося його "старшим партнером" Ігорем Коломойським, псувалися. Апофеозом стало жорстке інтерв'ю Філатова, де спростував вплив бізнесмена в Дніпрі. Згодом градоначальник неодноразово звинувачував свого екс-партнера у віданні “війни” проти нього.
Втім, на той час самого Ігоря Коломойського це мало хвилювало, адже за оцінками ЗМІ він контролював до 70 нардепів у Верховній Раді скликання, і вважався “сірим кардиналом” за президента Володимира Зеленського. Щоправда, згодом більша їх частина переорієнтувалася на президента та його офіс. Ймовірно, їх спонукала до цього доля їхнього колеги Олександра Дубинського, який пов'язується з олігархом і з листопада 2023 року перебуває у СІЗО за звинуваченням у держзраді.
Цікаво, що попередній голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко, очевидно, також налагодив непогані стосунки з бізнесменом, принаймні відомостей про їхній конфлікт не було. Але екс-глава ОДА залишив свою посаду в лютому 2023 року через скандал, пов'язаний із перемогами фірми його ймовірної коханки на мільярдних підрядах.
У Дніпропетровській обласній раді падіння впливу Ігоря Коломойського особливо наочно – у минулому його скликанні партія бізнесмена “УКРОП” отримала 25 мандатів та ще 10 мали “Відродження”, з якою також пов'язували олігарха. У нинішньому його складі обох фракцій немає, а люди, яких пов'язували з бізнесменом, наразі перебувають у зовсім інших політсилах.
Наприклад, директор департаменту економічного розвитку облдержадміністрації при губернаторі Коломойському та перший заступник голови ОДА у Валентина Резніченка Олег Кужман – сьогодні член депутатської фракції “Пропозиція”, що пов'язується з Борисом Філатовим.
Втім, не можна сказати, щоб у бізнесмена зовсім не залишилося важелів впливу, але їх лише два – телеканал "1+1" та гроші, обсяг яких невідомий. Лише одна “Укрнафта” не може одержати в олігарха паливо вартістю 5 млрд. грн.
Андрій Павелко
Втім, Ігор Коломойський може втішитися тим, що не лише він втратив свій вплив у регіоні та опинився у СІЗО – аналогічна доля чекала на екс-нардепа від БПП, і на екс-президента Української асоціації футболу Андрія Павелка.
Будучи представником команди п'ятого президента України, Павелко у 2018 році мав вагу, яка робила його не останнім гравцем у регіоні. До того ж він обзаводився і власними сімейними зв'язками. Наприклад, його син Микита одружився з дочкою впливового дніпровського бізнесмена Олександра Петровського. Підприємець вважається більш ніж впливовою фігурою, принаймні засвітився на врученні томосу ПЦУ. Щоправда, в інтернеті можна знайти інформацію, що сам він вважається кримінальним авторитетом на прізвисько Нарік.
Але як би там не було, з початком війни тесть Андрія Павелка покинув Україну, а ось сам екс-нардеп цього не зробив і внаслідок літа 2023 року був заарештований за підозрою у розкраданні коштів під час будівництва заводу з виробництва штучної трави для футбольних полів. На волю він вийшов через 8 місяців, у лютому 2024 року, але вплив схоже явно втратив і поводиться тихо.
Борис Філатов та Геннадій Корбан – на хвилі успіху
У публічному просторі градоначальник залишається більш-менш вірним собі – позиціонує себе як головного патріота регіону, що підтверджується закупівлями дронів, чесної людини, яка відмовилася від рекордного хабара. Хіба що мер став стриманішим, пообіцявши не вживати нецензурної лайки в соцмережах, що було його “фішкою”. При цьому Борис Філатов продовжує демонструвати свою незалежність, дозволяючи собі випади проти центральної влади – заклики прибрати "псів", що заважають йому працювати, вгамувати ТЦК, які забрали майже всіх водіїв громадського транспорту та інше.
У політичному сенсі Борис Філатов серйозно посилив свої позиції – партію “Пропозиція”, яку було створено за його участі у 2020-му році, має 22 голоси у міськраді Дніпра та 16 в обласній раді. А це відповідно 1 та 2 місця за кількістю депутатів. Тобто він може серйозно впливати і на обласному рівні, хоч і поступається тут “Слугам народу” з їхніми 30 “багнетами”.
Але говорячи про Бориса Філатова неможливо відокремити його від іншого екс-соратника Ігоря Коломойського, Геннадія Корбана. Мабуть, саме з нього почався відхід майбутнього мера обласного центру Коломойського. Свого часу Корбан, як голова партії “УКРОП”, затримувався правоохоронцями і провів чимало часу в СІЗО, що розцінив як зраду. Після виходу на волю він ще більше зблизився з Борисом Філатовим, і саме їм сьогодні і належить влада в Дніпрі – політична у мера, а економічна – у бізнесмена.
Саме фірми, які пов'язують із Геннадієм Корбаном, підозріло часто виграють держтендери у Дніпрі. Наприклад, станом на осінь 2023 року приблизно 12% (2,65 млрд грн) від суми всіх тендерів, проведених Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради, посідає ТОВ “Будівельно-виробнича фірма “Елітпроект”.
Рінат Ахметов – лідерство поступився, але позиції тримає
Чим свого часу Ігор Коломойський здорово допоміг тодішньому президенту Петру Порошенку на чолі області, то це різким зниженням впливу найбагатшого українця Ріната Ахметова. Перемога Бориса Філатова над ставлеником підприємця Олександром Вілкулом у боротьбі за крісло мера Дніпра ще більше послабила позиції Ахметова.
Втім, як і Ігор Коломойський, донбаський бізнесмен вважає за краще мати зв'язки на найвищому рівні, і за даними ЗМІ, на 70 осіб свого колеги з Дніпра міг відповісти приблизно 100 нардепами у ВР у сфері свого впливу.
Опорними структурами впливу бізнесмена в регіоні стали Кривий Ріг та Павлоград, що логічно, бо тут Ахметов володіє металургійними та вугільними активами, а керують містами вихідці з “Опозиційного блоку” – Юрій Вілкул та Анатолій Вершина відповідно. Причому контроль над Павлоградом для Ріната Ахметова, мабуть, навіть важливіший, ніж над Кривим Рогом. Принаймні 2022-го року ДТЕК “Павлоградвугілля” примудрилося майже вдвічі збільшити виторг – з 23 до 44 млрд грн, що в умовах кризи металургійної галузі особливо цінне.
Зауважимо, що і на обласному рівні позиції Ріната Ахметова як мінімум не слабші, ніж у Бориса Філатова. У всякому разі, іменний блок головної людини у регіональній владі Олександра Вілкула, “Блок Вілкула – Політична ініціатива” має 16 депутатів облради, як і партія мера Дніпра.
Віктор Пінчук – як Рінат Ахметов
Інший великий бізнесмен, бізнес-інтереси якого серйозно представлені на Дніпропетровщині – зять екс-президента Леоніда Кучми Віктор Пінчук. З найбагатшим українцем його ріднить загалом вищий статус, який дозволяє “вирішувати питання” скоріше через ВР, де, щоправда, його “група підтримки” була невеликою – близько 10 осіб.
Проте інтересам бізнесмена в опорних містах – Дніпрі, Нікополі та Новомосковську, де розташоване виробництво труб, явно нічого не загрожує. А трубний бізнес Віктора Пінчука після спаду 2022 знову пішов вгору. Так Нижньодніпровський та Нікопольський трубопрокатні заводи, наприклад, у 2023 році сукупно заробили близько 31 млрд грн, а Новомосковський – 2,7 млрд грн. При цьому якихось видимих важелів впливу в рамках усього регіону бізнесмен не проглядає, крім StarLightMedia з шістьма загальнонаціональними телеканалами.
Загід Краснов та “Слуги народу” – не змогли
Дві останні групи можна віднести до структур, які є і навіть мали добрі шанси посісти провідні позиції в регіоні, але з різних причин не змогли.
Так, група багаторічного кандидата в мери Дніпра та екс-секретаря міськради Загіда Краснова після його другої поразки на мерських виборах 2020 року якось пішла в тінь. Його партія “Громадська сила” має 8 депутатів у міськраді та 9 (у тому числі син бізнесмена Руслан, який служить у ЗСУ) в обласній раді, але особливо на політичній карті регіону непомітні.
Причиною тому – нечисленність обох фракцій – із 6 політсил у радах, “Громадська сила” посідає 4-5 місця за кількістю депутатів, що не дає можливості проводити потрібні їм рішення. Тим паче за умов значно сильніших позицій головного конкурента Краснова – мера Бориса Філатова та її “Пропозиції”.
Остання гучна поява Загіда Краснова – захист депутата міськради Дніпра Катерини Збарської, звинуваченої у нібито “зливі” інформації про ситуацію в місті “родича з ФСБ”. Втім, подібна інформація, поширена в анонімних Telegram-каналах, скоріше дозволила політику вкотре заявити про себе.
Цікава ситуація із президентською партією “Слуга народу”, яка має 30 депутатів в облраді (найбільша фракція) та губернатора Сергія Лисака. Але єдиної сили у регіоні вони так і не створили. Так, екс-глава СБУ на Дніпропетровщині Сергій Лисак нібито зайнявся вирішенням питань зростання власного добробуту. Принаймні таку інформацію можна зустріти на просторах інтернету. Втім, важко очікувати на створення власної стабільної групи впливу на базі губернатора, якого можуть зняти рішенням президента.
Найімовірнішим кандидатом на створення власного “клану” на базі “Слуг народу” Дніпропетровщини міг би стати народний депутат України, голова обласної організації партії Юрій Кисіль. Тим більше, що й у парламенті він обіймає посаду заступника голови фракції “СН” та керує Комітетом з питань транспорту.
Щоправда, як зазначали свого часу деякі регіональні ЗМІ, успіх Юрія Киселя нібито ґрунтувався на студентській дружбі із помічником Володимира Зеленського – Сергієм Шефіром. Після звільнення останнього позиції Юрія Киселя, ймовірно, не дозволяють йому боротися за вплив у рідному регіоні. Або він цього просто не хоче.
