Війна змінила політичних лідерів у регіонах України: хто тепер у «головний» у Вінницькій області
Вінницька область.
Так, якщо регіональні розклади на Дніпропетровщині радикально змінилися після арешту бізнесмена Ігоря Коломойського та зосередження на своїх «вузьких» інтересах Ріната Ахметова та Віктора Пінчука, то на Вінниччині, можна сказати, все стабільно. Основні політичні гравці в регіоні залишилися колишніми – президент Петро Порошенко та останній прем'єр-міністр за Петра Олексійовича, Володимир Гройсман, причому вплив останнього, мабуть, навіть зміцнився.
Володимир Гройсман та його команда
Хоча свого часу саме Вінницька область вважалася опорною для Петра Порошенка – тут розташований його найвідоміший кондитерський бізнес — Вінницька кондитерська фабрика «Рошен», політичні позиції Володимира Гройсмана значно сильніші.
Так, у кріслі Вінницького міського голови з 2015 року сидить Сергій Моргунов, який є на 100% креатурою екс-прем'єра – під час перебування Володимира Гройсмана мером обласного центру саме Моргунов був секретарем міськради, а потім став в.о. о. мера до виборів у 2015-му році. З того часу Сергій Анатолійович двічі перемагав на виборах градоначальника у 2015 та 2020 роках.
Відомості про спроби «зіграти у свою гру» з боку мера Вінниці не виявлено. Втім, останнє важко зробити, якщо з 53 депутатів міськради 33 належать до партії «Українська стратегія Гройсмана», тож будь-яка спроба самостійності мера приведе його до гострої конфронтації з власною міськрадою.
Як всеукраїнський політичний проект «Українська стратегія Гройсмана» не злетів, але на Вінниччині він має по суті політичну монополію. Так, крім 33 крісел у міськраді, у партії екс-прем'єра 38 із 81 крісел у Вінницькій обласній раді, до того ж голова облради та 3 із 4 її заступників – також члени «Української стратегії Гройсмана». Це робить колишнього прем'єр-міністра потужним регіональним гравцем, з яким у політичній сфері регіону змушені як мінімум серйозно зважати.
Незважаючи на таку політичну вагу, восени 2023 року Володимира Гройсмана спіймали на активному піарі з передачі 5 позашляховиків для мобільних груп боротьби з дронами, хоча авто було куплено за рахунок коштів міськбюджету – понад 6 млн грн.
У якомусь сенсі «допомогла» екс-прем'єру навіть Росія, чий суд 2 липня оголосив його заочно у розшук, що лише дасть йому привід заявити про себе та свою патріотичну позицію. В економічному сенсі офіційний сімейний бізнес екс-прем'єра володіє його дружина Олена, на яку записані чотири фірми, а сама вона є зареєстрованим ФОПом.
Влада на Вінниччині Володимир Гройсман фактично «узурпував» ще до початку 2023 року і з того часу свою хватку не послаблює.
Петро Порошенко втрачає вплив
Для колишнього президента України Вінницька область завжди була особливою. І справа не лише в географічному розташуванні його основного бізнесу – кондитерської фабрики «Рошен», цукрових заводів в області, комбінату хлібопродуктів та низки агрофірм, які займаються вирощуванням цукрових буряків, пшениці та кукурудзи. Саме тут у березні 2014 року він заявив про своє балотування у президенти та у підсумку переміг.
Проте, з того часу в регіоні багато що змінилося, і найочевиднішим свідченням цього стали парламентські вибори 2019 року, коли Петру Порошенку не вдалося провести у ВР жодного представника своєї «Євросолідарності» у всіх 8 мажоритарних округах. Навіть «сімейний» округ №12, у якому мандат нардепа отримував сам Порошенко 2012-го, та його син Олексій 2014-го, 5 років тому взяв представник «Слуги народу» Анатолій Драбовський. Що казати, якщо навіть Українська народна партія спромоглася провести свого єдиного представника до парламенту по одному з мажоритарних округів Вінницької області, а Порошенко не зміг.
Втім, на місцевих виборах 2020 року «Європейська солідарність» здобула по 11 місць у міськраді Вінниці та обласній раді, посівши тверде друге місце у регіоні. Але все ж таки для колишнього президента лише «срібло» у власному опорному регіоні говорить швидше про послаблення впливу.
Загалом Петро Порошенко намагається підтримувати свій вплив на національному рівні, переважно через допомогу ЗСУ. Не втрачає нагоди і покритикувати владу, наприклад, за зростання акцизів. Добре йдуть і його фінансові справи, з 2021 року його особистий дохід зріс у 9 разів - зі 162 млн. грн. до 1,44 млрд. грн. за підсумками 2023 року. При цьому основний бізнес президент переписав на старшого сина Олексія, а це, за даними аналітичного сервісу YouControl, понад 60 комерційних структур.
Втім, якщо вірити останнім опитуванням соціологів, Петро Порошенко продовжує залишатися надто токсичним для успішного походу до влади – йому не довіряють 75% опитаних респондентів, що є всеукраїнським антирекордом. А програш їм навіть свого опорного регіону колишньому підлеглому Володимиру Гройсману яскраво говорить про мізерні шанси Петра Порошенка на новий президентський термін.
Слуги народу свого шансу не використали
На тлі повного розвалу владної регіональної вертикалі Петра Порошенка у 2019 році саме «Слуга народу» могла взяти владу у Вінницькій області. Тоді з 8 мажоритарних округів «слуги» змогли взяти 3, а їхній кандидат у мери посів третє місце, щоправда набравши у 12 разів менше голосів, ніж переможець Сергій Моргунов.
Ймовірно, саме кадрова проблема, яка так явно потім ударила по «Слугах народу», і позбавила їх шансу відібрати регіон у Петра Порошенка і не віддати його до рук Володимира Гройсмана. Причиною цього став вибір голови облдержадміністрації – Сергія Борзова, того самого, вже в ранзі губернатора, який балотував у мери обласного центру, але став лише третім.
Борзова називали еталонним представником «Команда Кварталу» — виходець із КВК, був директором низки команд «Клубу веселих та кмітливих». Щоправда, який попрацював і навіть тимчасово очолював Державне управління справами. Але ймовірно досвіду тягатися з політичними зубрами Гройсманом та Порошенком у губернатора явно не вистачило. І це незважаючи на те, що одним із нардепів у мажоритарному окрузі №14 стала його дружина Ірина Борзова.
Також не зміг використати губернатор та «штики слуг народу» в обласній раді (8 депутатів) та міськраді Вінниці (6 осіб). Зрештою 2024-го року губернатор скоріше став використовувати свою владу в особистих цілях. У всякому разі про нього частіше говорили, коли, наприклад, Борзов хамив ЗМІ, які звинувачували його в носінні дорогого годинника. Але апофеозом став відеозапис на якому нібито губернатор у стані алкогольного сп'яніння після сварки на АЗС із компанією хлопців нацькував на них ТЦК, які роздали всім повістки.
Хоча офіційно автентичність відео не було визнано, за кілька днів після цього Сергій Борзов за власною заявою залишив свою посаду, що в обласній раді безпосередньо пов'язали зі скандалом.
У результаті всі сподівання на те, що владі вдасться таки відсунути команду Володимира Гройсмана від вирішення головних питань в області, покладаються на нового губернатора Вінницької області, але охочих обійняти цю посаду чомусь немає. На даний момент виконує обов'язки голови ОВ Наталія Заболотна, яка понад 20 років працює в обласній держадміністрації і є яскраво вираженим чиновником, але ніяк не політиком, необхідним для бою за владу з командою екс-прем'єра часів Петра Порошенка.
Батьківщина – потенціал був, але «сплив»
Ще одна політсила, яка мала непогані шанси на серйозну роль у регіоні, – партія «Батьківщина». Найяскравіший її представник Людмила Щербаковська у 2015-му році вийшла до другого туру мерських виборів, склавши конкуренцію Сергію Моргунову. Напередодні місцевих виборів 2015 року Щербаковська таки домоглася відставки губернатора Олійника, розповідала, як їй особисто погрожував Порошенко, а на Гройсмана навіть написала заяву до Генпрокуратури про те, як той, нібито, «возив на Євромайдан тітоньок з Вінниці».
Словом, це був один із найскандальніших політиків Вінниці, однак згодом уклав певне перемир'я з командою президента. «Нагородою» стала посада першого заступника голови облради, а згодом і заступника голови ОДА.
Зрештою, їй це вийшло боком — у виборах мера у 2020-му році Щербаковська не брала участі, а нині займає лише крісло одного з депутатів облради.
У регіоні «Батьківщина» зробила ставку на народного депутата Олега Мейдича – переможця виборів до ВР у одному з мажоритарних округів Вінницької області. Цікаво, що самому нардепу встигли приписати кримінальне минуле – нібито він був авторитетом на прізвисько Монгол.
З іншого боку, джерелом цього повідомлення був телеканал «Прямий» Петра Порошенка, для якого «Батьківщина» є прямим конкурентом, адже фракції останньої та «Євросолідарності» в облраді рівні за чисельністю.
Словом, якщо хтось і може змінити усталені владні розклади у Вінницькій області, то це скоріше новий губернатор, який зуміє згуртувати поки що розрізнених «слуг народу» і, ймовірно, укласти союз із «Батьківщиною». Утім, поки що такої людини на горизонті немає, і чи є вона у президентській команді невідомо. Та й завжди може залишитись варіант зближення Володимира Гройсмана та Петра Порошенка, щоб відстояти важливий для обох регіон.
