Український фінансовий експерт Олексій Кущ поділився інформацією щодо роботи митниці. За його словами, не лише проблема із контрабандою при імпорті. Але й величезні обсяги фіктивного експорту.
Особливо це виявилося зараз на тлі проблем з логістикою в портах та втрати частини орних земель: чорний сегмент став помітнішим на тлі зниження офіціалу.
Про це стало відомо завдяки невеликій «розвідці» від фінансового експерта Олексія Куща
Олексій Кущ розповів, як це відбувається у сучасних реаліях.
Є три схеми:
1. Чистий фіктар (зустрічається рідко).
2. Схеми з податковими скручуваннями (максимально поширені).
3. Комбіновані схеми (також часто застосовуються).
Фіктор — це купити неіснуюче зерно та експортувати його, отримавши від держави відшкодування ПДВ.
Схема реалізується щодо невеликими партіями.
Купівля ПДВ. Це коли компанія купила зерно за готівку або у неплатників ПДВ, але при цьому отримати відшкодування ПДВ при експорті дуже хочеться.
Тоді просто купуються документи на офіційну партію зерна у фіктивного продавця, який «скручує» ПДВ, наприклад, у імпортера, у якого завис податковий кредит (імпортний товар був реалізований за готівку, а ПДВ на нього при ввезенні в Україну було сплачено).
Тут трансформація «чорного зерна» на «біле» та купівля неіснуючого податкового кредиту з ПДВ із подальшим отриманням відшкодування ПДВ від держави.
Комбінація — це коли 10 тис. тонн «чорного зерна» за допомогою купівлі доків перетворюється на 15 тис. тонн «білого зерна» і експортер отримує відшкодування ПДВ за 15 тис. тонн.
Зрозуміло, що без митниці реалізувати таку схему неможливо – митниця фіксує тоннаж. Але якщо в нас колись «підтоплювали» судна при завантаженні металом і залізною рудою в портах (тоннаж визначався з осідання судна), то що заважає «хімічити» зараз? Особливо коли маса згорілого в портах зерна визначається «на око».
