Національна стратегія доходів до 2030 року скасовує спрощену систему оподаткування бізнесу та вимагає розкриття доходів як юридичних, так і фізичних осіб з метою боротьби з ухиленням від податків. Зміни набудуть чинності з 2024 року, щоб забезпечити більш прозору та справедливу систему оподаткування.
27 грудня 2023 року Кабмін погодив розроблену Мінфіном "Національну стратегію доходів" до 2030 року.
Дорожню карту реформування фіскальної системи Мінфін почав розробляти наприкінці березня 2023 року. Це була умова Меморандуму з МВФ щодо економічної та фінансової політики щодо нової програми розширеного фінансування для України. Чотирирічна програма передбачає фінансування у розмірі близько $15,6 млрд.
2024 року допомога від МВФ становитиме $3,6 млрд. Загалом бюджет України на 50% залежить від фінансової допомоги партнерів.
Доходи державного бюджету на 2024 рік встановили на рівні 1,8 трлн. грн., видатки – 3,4 трлн. грн.
На оборону буде спрямовано майже всю доходну частину – 1,7 трлн грн. Окремо передбачено витрати на оборонно-промисловий комплекс: по 43 млрд грн на виробництво БПЛА та виробництво боєприпасів та зброї.
“Ми запровадимо систему адміністрування, яка є у Євросоюзі. В нас немає альтернатив. І, чесно кажучи, ми не маємо бажання захищати цю систему – крім одного бажання, щоб не було дірки в бюджеті. Щоб ми могли фінансувати армію – це той основний інстинкт, який, власне, керує нами”, – пояснив реформу голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев 3 січня під час прес-конференції у Центрі економічної стратегії (ЦЕС).
У рамках Національної стратегії доходів, окрім гармонізації вітчизняного законодавства з європейськими нормами, Україна має зменшити частку тіньового сектору. Наразі МВФ оцінює тіньовий сектор у 30%.
БізнесЦензор з'ясував, що означає податкова євроінтеграція для бізнесу та найманих працівників, і чи є у Національній стратегії доходів корупційні ризики, які можуть призвести до протилежного результату – збільшення тіньового сектору економіки.
Що чекає на “спрощенців”
Одним із основних напрямів Національної стратегії доходів є реформування спрощеної системи оподаткування (УСН). Як зазначається, УСН використовує близько 1,7 мільйона платників податків, які генерували близько 0,9% ВВП у період 2020-2022 років.
У групах 1 та 2 більшість становлять представники роздрібної та оптової торгівлі, а також ФОП з ремонту автомобілів. Вони утворюють дві третини учасників та обсягу загалом.
Напрями реформування спрощеної системи оподаткування:
Для юридичних протягом 3 років ставка податку зросте до 18%. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону перебування на спрощеній системі оподаткування.
Для ФОПів, що знаходяться на 2 та 3 групах переведуть у єдину 2-у та введуть ставки – від 3% до 17% від доходу залежно від виду діяльності.
Перелік видів діяльності, дозволених для участі у 1 групі УСН, буде переглянуто з метою скорочення за рахунок високомаржинальних видів бізнесу.
Підхід до оподаткування також буде переглянуто: скасовано фіксований розмір податку та застосовано виключно податок із фактично одержаного доходу.
Для фермерських господарств (фізичних осіб), які залишаться в режимі четвертої групи УСН, база оподаткування буде розширена з року, в якому буде запроваджено оподаткування землі на основі її масової оцінки.
Усіх “спрощенців” зобов'яжуть користуватися РРО та вести облік походження товарів.
Представники "Ради міст ЗахистіФОП" зазначають, що Національна стратегія доходів спрямована на посилення контролю за мікробізнесом. Хоча найбільші втрати доходів бюджету відбуваються у оподаткуванні саме великого бізнесу, за рахунок використання ним УСН.
Бізнес обирає спрощену систему оподаткування через складність податкового законодавства та ризики ведення бізнесу на загальній системі оподаткування. Але замість спрощення загальної системи оподаткування стратегія ускладнює умови для УСН.
Підхід, на якому побудовано Національну стратегію доходів, є соціально небезпечним. Спрощена система оподаткування розглядається виключно як джерело доходів бюджету, а чи не зайнятості населення.
“Сумарна чисельність фізичних осіб-підприємців та найнятих ними працівників становить нині понад 2,5 млн осіб. Жодна галузь економіки не зможе абсорбувати таку кількість робочої сили”, – зазначає Борис Ємельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, член наглядової ради “Рада міст ЗахистФОП”.
Що буде з пільговим режимом для ІТ
У Національній стратегії доходів йдеться, що у 3 групі є галузевий зсув у бік ФОПів з надання ІТ та інших професійних послуг. Це пов'язано із спеціальним правовим режимом “Дія.City”, який було запропоновано ІТ-галузі 8 лютого 2022 року.
Під час прес-конференції у ЦЕС Міністр фінансів Сергій Марченко запевнив, що програму для ІТ-сектору не буде скорочено. "Ми маємо бути послідовними: якщо вже запровадили певні податкові режими, треба дати їм час реалізуватися", - сказав Марченко.
Компанії-резиденти “Дія.City”, які сплачують податок на прибуток на загальних підставах – 18%, мають ліміт доходу 40 млн грн на рік.
З 2024 року витрати резидентів “Дія.City”, які сплачують єдиний податок, не повинні перевищувати 50%, а з 2025 року – 20%.
Як зміниться модель оподаткування доходів фізосіб
На думку авторів Національної стратегії доходів, реформа спрощеної системи оподаткування стане основою наступної реформи – з оподаткування доходів фізичних осіб. Поступова відмова від спрощеної системи змінить існуючі умови, коли компаніям вигідніше наймати ФОП зі ставкою оподаткування у 5%, ніж укладати трудові договори зі ставкою оподаткування ПДФО у 18% та військовим збором у 1,5%.
Національна стратегія доходів запроваджує дві ключові новації у сфері ПДФО. Перша – це прогресивна шкала оподаткування для осіб, доходи яких перевищують встановлений рівень, та перегляд пільг з ПДФО.
Друга стосується можливого оподаткування надходжень на карти фізосіб. Це викликало найбільш широке обговорення у соціальних мережах. Після розголосу Мінфін пояснив, що заходів щодо оподаткування надходжень на картку фізичної особи відсутні у тексті Національної стратегії доходів.
Дійсно, у пункті 4.3.1 Стратегії йдеться лише про те, що “всі доходи фізосіб, одержані поза підприємницькою діяльністю, крім тих, що прямо передбачені Податковим кодексом, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою податку на доходи фізосіб”. Це означає стандартні 19,5% – ставку ПДФО у 18% та військовий збір у 1,5%.
Але про те, що податківці мають намір отримати доступ до банківських рахунків прямо говорить пункт 4.2.3(b): “Впровадження заходів, спрямованих на безпеку використання даних та доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках”. Під безпекою мається на увазі деперсоніфікація даних, коли податківці не бачитимуть, яка особа стоїть за податковим номером.
Під час прес-конференції у ЦЕС Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що захист персональних даних є основним елементом Національної стратегії доходів.
“До моменту, поки не буде введено захист та безпеку даних, деперсоніфікація роботи фіскальних органів, жодних заходів щодо спрощеної системи та податку з доходів фізичних осіб ми вводити не збираємося. Тому що це підірве довіру до цієї Стратегії, підірве довіру до наших планів”, – наголосив Сергій Марченко.
Задекларована детінізація доходів фізичних осіб є важливою для економіки, вважає колишній заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Ігор Дядюра.
“Але мені не подобається знищення банківської таємниці, – заявив Ігор Дядюра на обговорення Стратегії у ЦЕС, – Я працював у банку у захисті. Дивлюся на те, що було з Київстаром, де найкраща команда. Тож у захист даних не дуже вірю”. На його думку, треба йти конституційним шляхом.
У Податковому кодексі України прописано, що доходи, з яких за нарахування ПДФО не утримувався, треба обов'язково декларувати. Але штраф за неподання декларації є формальним – 340 грн. Тому кількість поданих декларацій незначна: у 2022 році показник становив лише 190 тис.
Ігор Дядюра вважає, що варто підняти суму штрафу та надати банківським установам доступ до перевірки декларацій. Потрібно дозволити банкам працювати зі своїми клієнтами. Друг! У тебе тут мільйон знайшов, а ти навіть декларацію не подав. Це можна зробити вже зараз”, – зазначає експерт.
Чи можуть залишити банківську таємницю
Під час обговорення Стратегії заступник Міністра фінансів Світлана Воробей наголосила, що надання банкам статусу податкових агентів є одним із варіантів рішення. Українські банки вже мають такий досвід у рамках проекту е-резидент. Статус зобов'язує банківські установи фактично виконувати функції бухгалтера та звітувати перед державою за нерезидента України, який вирішив зареєструвати ФОП із будь-якої точки світу.
Проте нагадаємо, що Міністерство цифрової трансформації розпочало закрите бета-тестування програми електронного резидентства “е-Резидент” лише наприкінці грудня 2023 року. Тому даних, як працює цей пільговий податковий режим, і чи ефективно виконують банки функції податкових агентів, ще немає.
Водночас Світлана Воробей зазначає, що в Європі немає банківської таємниці. “Для податкових органів існує питання захисту інформації та професійного ставлення до інформації, тобто недопущення використання доступу до інформації для створення необґрунтованого тиску на бізнес. Я намагаюся висловлюватись толерантно, але ви розумієте, про що я говорю”, – натякнула на корупційний ризик заступник Міністра фінансів.
Безпосередньо передача даних із банківських рахунків після деперсоніфікації виглядає як вирішене питання. Згідно з Національною стратегією доходів, адміністрування податків планується перенести до Мінфіну, де буде створено окрему IT-структуру. Адміністратора ІТ-платформи буде визначено протягом 2024 року.
У рамках ІТ-платформи передбачається навіть скасування інституту реєстрації фізичної особи-підприємця. Статус фізичної особи-підприємця набуватиме фізична особа автоматично з відкриття банківського рахунку зі статусом “для ведення підприємницької діяльності”. Із закриттям рахунку його власник автоматично втрачатиме статус підприємця.
Як визначатимуть ризикових платників податків
Запуск автоматизованої системи управління ризиками (СУР) є основою системи контролю, яку декларує Національна стратегія доходів. СУР буде інтегровано до ІТ-платформи Мінфіну.
Система має вивчати поведінку платників податків та на основі цього встановлювати рівень ризикованості кожного. Але якими саме будуть критерії ризикованості платників податків – поки що невідомо.
Це той ризикоорієнтований підхід про який говорили всі, але який не був реалізований ніколи. Так от, саме цей підхід, він уже реалізується протягом 2023 року в органах державної податкової служби, частково в органах митної служби”, – каже Данило Гетьманцев.
1 жовтня 2023 року було відновлено документальні перевірки для виробників підакцизної продукції, грального бізнесу та фінкомпаній. А з 1 грудня – у списку опинилися платники, які за підсумками 2021 року, відповідають, наприклад, таким критеріям як: рівень сплати податку на прибуток більш ніж на 50% менший, ніж у галузі, а рівень сплати ПДВ більш ніж на 50% менший , ніж рівень сплати галузі; дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж 2 разу.
“Податковий контроль для платників податків, які мають позитивну податкову історію, має бути одним, а для ризикових він має бути жорстким. Перевірки всіх платників податків від літери А та до обіду мають відійти у минуле”, – пояснює логіку Данило Гетьманцев.
За тією ж логікою працює автоматизована система моніторингу відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків – СМКОР. БізнесЦензор писав, що 2023 року СМКОР щомісяця блокує податкові накладні близько 25 тис. українських компаній, тобто кожен десятий бізнес. У грудні 2023 року кількість компаній, яким було заблоковано податкові накладні, перевищила 29 тис.
Ніна Южаніна, народний депутат, член Комітету ВР з фінансів, податкової та митної політики, порівняла СУР та СМКОР.
“Мета СУР – посилення добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства, що вже насторожує.
Очолює СУР експертна комісія ДПС – колегіальний орган, який керуватиме процесом управління ризиками, підзвітний голові ДПС (вам ця комісія нічого не нагадує?).
Основа СУР – це працівники податкової на всіх рівнях, які генеруватимуть та аналізуватимуть на місцях напрацьовані ризики (а це людський фактор і, звичайно, корупція)”, – зазначає Ніна Южаніна.
Також Южаніна зазначає, що створення автоматизованої системи управління податковими ризиками розглядається лише як допоміжний інструмент у роботі СУР. Повна автоматизація процесів як запобіжник корупції навіть не декларується.
Які корупційні ризики має Національна стратегія доходів
У Національній стратегії доходів для “посилення доброчесності” податкової планується чимало заходів. Наприклад, виконання Антикорупційної програми ДПС.
Звіт Антикорупційної програми за перше півріччя 2023-го свідчить, що із 42 зазначених пунктів щодо запобігання корупційним ризикам 37 ДПС успішно виконала.
Наприклад, було здійснено заходи контролю територіальних органів ДПС шляхом проведення перевірок, зокрема щодо виявлення приватного інтересу посадових осіб. Хоча саме на територіальні комісії є багато нарікань із боку платників ПДВ.
У звіті Національного агентства щодо запобігання корупції (НАЗК) за 2023 рік зазначається, що попередні спроби відкоригувати порядок блокування ПДВ-накладних не принесли дієвих результатів і не вирішили проблем із реєстрацією накладних для бізнесу, залишаючи при цьому можливість застосування корупційних практик з боку податківців.
Мирослав Лаба, експерт аналітичного центру Спілки українських підприємців зазначає, що багато пунктів Стратегії – це невиконані завдання попередніх заходів, концепцій, стратегій тощо. А реформа ДПС та ГТС, яка розпочалася ще у 2010 році, це лише зміна структури, назв підрозділів, але не зміна якості роботи цих двох служб.
“Перед тим, як давати митникам та податківцям додаткові повноваження ці служби мають перейти на якісно нові методи роботи, які унеможливлюють некомпетентність та корупцію”, – каже Мирослав Лаба.
Саме через корупцію тіньовий ринок цигарок наприкінці 2023 року зріс до 25% за наявності обов'язкового обліку товарів та продажу. Тому лише після реформування податкових та митних органів та залучення до оподаткування нелегального сектору доцільно запроваджувати заходи щодо збільшення податкового навантаження на легальний бізнес.
Протягом 2024 року буде складено довгостроковий План цифрового розвитку ДПС до 2030 року відповідно до Національної стратегії доходів.
Задекларований результат реалізації шестирічної Стратегії – зростання ВВП на 27%.
