Суддя, яка прославилася своїми скандалами, мешкає в будинку, який вона придбала через довіреність, видану на території Російської Федерації.
Суддя із російським паспортом. Суддя бере хабарі. Суддя втручається у діяльність державних органів. Суддівський злочинний синдикат намагається захопити органи влади (справу суддів Київського апеляційного суду). І, нарешті, суддя – державний зрадник (справа судді Лариси Богомолової). Це звичайна практика суддівського корпусу України сьогодні.
Слово “суддя” сьогодні означає скоєння кваліфікованих злочинів – тобто які виділяються за рівнем суспільної небезпеки. В Україні є навіть суддівські організовано-злочинні угруповання! "Еталонні" приклади - "справа Київського окружного адміністративного суду", або справа судді Князєва; “справа суддів Київського адміністративного суду” тощо.
На цьому тлі те, що витворяє суддя Солом'янського суду столиці Козленка Галина Олександрівна, здається майже повсякденним. Вона "просто" привласнила чужу земельну ділянку. Навіщо скористалася своїм службовим становищем, зв'язками своєї “міліцейської” сім'ї. А також документом, виданим у Російській Федерації, яка на той момент перебувала вже у стані війни з Україною. Ймовірно, у цьому випадку йдеться і про отримання хабара суддею – під виглядом купівлі нерухомості.
Земля Чорнобрівкіної
Розповідає мешканка Києва Олена Григорівна Чорнобровкіна:
“Я пропрацювала все життя на державу: спочатку була вчителем, надалі працювала у Міністерстві оборони України. Зараз є пенсіонеркою та маю інвалідність третьої групи, яку мені було присвоєно у зв'язку з онкологічним захворюванням. У зв'язку з погіршенням фінансового стану сім'ї через моє лікування, реабілітацію та подальше обстеження, а також через операцію перенесену моїм чоловіком, виникла потреба у продажу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:279:0052), що знаходиться за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вулиця Янтарна, земельна ділянка 31, яка належала мені з права власності”, – розповідає жінка.
За словами Олени Григорівни, при купівлі даного земельного об'єкту він перебував у занедбаному стані – на території знаходився іржавий металобрухт, у результаті жодних споруд там збудовано не було.
“За час перебування ділянки у моїй власності, моя сім'я відвідувала ділянку лише кілька разів. Привести ділянку до ладу і прибрати металевий брухт все ніяк не доходили руки, а побудувати будинок моя сім'я була позбавлена можливості, оскільки через зазначені вище обставини кошти на будівництво були відсутні”, – каже Олена Григорівна.
Найцікавіше почалося після того, як перед продажем родина Чорнобровкіних вирішила трохи прибрати ділянку та вивезти брухт.
“22 лютого 2021 року було викликано службу для вивезення сміття. У той же день також було заплановано проведення угоди щодо купівлі-продажу ділянки. Але саме в цей момент, коли робітники прибирали сміття, до дільниці прибули співробітники Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції Києва”, – розповідає пенсіонерка.
Цікаво, що правоохоронці НЕЗАКОННО потрапили на закриту ділянку, огороджену парканом, що є приватною власністю. Як відомо, у таких випадках необхідна відповідна ухвала суду. У поліцейських його не було:
“Мені сказали таке: “Начальство наказало, ми приїхали”, ці слова, до речі, звучать на відеозаписі, який зробили члени моєї родини. Жодних дозволів, у вигляді відповідної ухвали суду, надано не було. Спочатку приїхали патрульні, потім слідчі. Потім протягом кількох годин до нашої ділянки приїжджало ще кілька нарядів. При цьому пояснити, навіщо вони це роблять, вони не могли”, – розповідає Олена Чорнобровкіна.
Не дивно, що угода про купівлю-продаж на тлі поліції, що курсує туди-сюди, зірвалася.
Недобрі сусіди
До цієї справи включився адвокат, який за допомогою запитів швидко дізнався, хто й навіщо викликав поліцію. Зокрема, у відповіді на один із запитів сплив телефонний номер 063-462-**-**, з якого здійснювалися дзвінки. Цікаво, що невідомий називав себе сусідом.
Однак тут і стало зрозуміло, хто ставив палиці в колеса пенсіонерці: за допомогою Інтернету та мобільного додатку “Getcontact” вдалося встановити, що вказаний номер використовує Максим Годун, якою працює в Солом'янському суді помічником судді Галини Козленко:
Телефонію Максима Годуна, помічника судді Козленка, вдалося вирахувати за допомогою мобільного додатка Getcontact
Згідно з виписками із суду, Годун протягом робочого часу перебував на робочому місці і не міг бути фізично на Жулянах. Висновок напрошується сам собою – Годун дзвонив із роботи. І за чиєюсь вказівкою – особистого профіту в нього тут немає. Ризикнемо припустити, що Годуна попросила поклопотати про виклики поліції реальна сусідка Чорнобровкіної – Галина Козленко.
Сьогодні Максим Годун є фігурантом кримінального провадження, ст. 383 ч.1 (завідомо неправдиве повідомлення про скоєння кримінального злочину). Але справа в поліції “мурижат” – слідчий досі не допитав заявника – Олену Чорнобровкіну. А сам М. Годун на допити не був.
Який мотив мав суддя Козленко так підставляти “під кримінал” свого помічника М.Годуна? І чим заважала пенсіонерка Чернобровкіна судді Солом'янського суду, яка обіймає цю посаду з 2011 року?
Це розкрилося пізніше – після того, як навесні продаж ділянки таки відбувся:
І новий власник землі – Марк Горбаченко – провів геодезичні роботи, за результатами яких виявилося, що частина будинку пані Козленко, що на сусідній ділянці вул. Янтарна, 33, насправді стоїть… прямо на придбаній ним території! З офіційного висновку геодезиста випливає, що "фактичні межі земельної ділянки № 31, її конфігурація і площа, на місцевості не збігаються з даними Державного земельного кадастру, поворотні точки кордону ділянки знаходяться за парканами, що захищають сусідні домоволодіння":
Офіційним власником суддівської земельної ділянки з жовтня 2017 року був пенсіонер Козленко Олександр Іванович – колишній начальник одного з департаментів МВС України. А після виходу на пенсію 2007 року і до загибелі в автокатастрофі 2021 року – голова профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ, дуже впливова людина. Фактично ж будинком площею 386 квадратних метрів та землею усі ці роки користується дочка відомого профспілкового голови – суддя Солом'янського районного суду міста Києва Козленка Галина Олександрівна. Яка цю дорогу купівлю, щоб не псувати собі декларацію, оформила на батька-пенсіонера.
Але головне в цій історії інше: будинок і земельну ділянку під ним придбані суддею в особи за довіреністю, яка була виписана в Московській області РФ ВЖЕ ПІД ЧАС ВІЙНИ:
Є всі підстави підозрювати суддю Галину Козленко у тому, що вона взяла хабар від ворога – держави Росії – у вигляді її будинку. І можливо, це ще одна причина того, що цю нерухомість у столиці було оформлено саме на батька – відомого міліціонера.
Чи могла суддя не розуміти, що це неприпустимо?
Питання риторичне.
Чи могла суддя перед покупкою будинку або відразу після неї зробити геодезію ділянки та виявити, що запропонований їй будинок стоїть на чужій ділянці? (Це стандартна процедура оформлення таких угод).
Питання також риторичне.
Але незважаючи на все це, одногрупниця сумно відомої екс-чиновника топ-рівня з Харківської юракадемії, Галина Козленко на цю операцію пішла.
А потім ще й хотіла забрати собі й решту ділянки Чорнобрівкіної, очевидно, знаючи нюанс із будинком, який “заліз” на чужу землю.
“За кілька місяців до історії з викликами поліції, через одного із сусідів, родина Козлянок усно передала пропозицію про купівлю моєї ділянки. Але ціну запропонувала вдвічі нижча за ринкову. Коли я їм відмовила, відповідь надійшла негайно – зустрінемося в суді. Тільки зараз стає зрозуміло, що Козленко вже тоді знала про те, що частина моєї ділянки знаходиться просто під їхнім будинком”, – каже Олена Григорівна.
Оскільки представники родини Козленка – далеко не останні фахівці в галузі права (про це – далі), складно повірити в те, що при купівлі будинку та земельної ділянки (окреме питання – за який рахунок?), ними не було проведено геодезичних робіт. Інакше б не було такого опору.
Суддя кримінального типу
Що ми маємо у сухому залишку?
По-перше, використання пані Козленка службового становища в особистих цілях.
По-друге, захоплення чужої нерухомості.
По-третє, відміна до протиправної діяльності свого підлеглого, який під примусом, як підлеглий, робив свідомо неправдиве повідомлення про скоєння кримінального злочину в поліцію.
На що слід було б звернути увагу правоохоронних органів та Вищої ради правосуддя. Тим більше, що власники землі зробили відповідний запит до ВСП та інших компетентних органів – і досі чекають реакції на беззаконня з боку судді Козленка:
Недобрі наміри судді Козленка щодо чужої землі стають очевидними, якщо нагадати кілька прикладів недобропорядності цієї судді.
Наприклад, скандальну історію її декларацій. ЗМІ, які уважно стежать за судовою владою, ще у 2015 році звернули увагу, що Г. Козленко любить маніпулювати нерухомістю -так, після чистої декларації 2014 року, в якій у неї – ні колу ні двору, у 2015 році вона раптом декларує 1059 кв. м нежитлової нерухомості у Харківській області, яка нібито перебуває у неї з 2006 року.
Або історію скандальну історію з кваліфікаційним оцінюванням судді Солом'янського районного суду міста Києва Козленка Галини Олександрівни на відповідність посаді. Під час співбесіди (квітень 2018 року) Комісією з оцінки було встановлено обставини, які “свідчили про порушення суддею Козленком Г.О. законодавства у сфері запобігання корупції”. У зв'язку з чим було ухвалено рішення повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про ці обставини, а кваліфікаційне оцінювання судді зупинено.
У липні 2018 року НАПК надіслало Комісії листа “Про ненадання матеріалів на підтвердження недостовірності відомостей в електронних деклараціях судді Козленка Г.А. та необґрунтування невідповідності таких відомостей”. Простою мовою – Комісія з оцінки “забула” надіслати до НАЗК фактаж про виявлену брехню у деклараціях судді Г. Козленка. А раз “забула” надіслати, то НАЗК і не було що перевіряти. У зв'язку з цим “кваліфікаційне оцінювання судді Козленка Г.А. було відновлено”, і вона його успішно пройшла – “відповідає займаній посаді”! Щоб таке сталося, треба було мати вплив як мінімум на голову комісії та більшість її членів.
І це незважаючи на те, що 16 вересня 2016 року Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила догану судді Галині Козленко. Претензії до судді виникли через неналежне виконання Галиною Козленко своїх обов'язків. У 2013-2016 pp. суддя порушила термін виготовлення повного тексту 576 рішень, а у 351 випадку Галина Козленко не внесла рішення до реєстру.
Також мало місце затягування із направленням матеріалів на експертизу. Таке затягування мало місце терміном від двох місяців до року. Несвоєчасно суддя передавала матеріали до архіву. Крім цього, на суддю надійшло 72 скарги, що досить багато. Справа дійшла до того, що суддею зацікавились у СБУ, яка й звернулася до ВККС.
Можливо, ситуація із придбанням будинку в Києві за дорученням із російської федерації також приверне увагу до судді Козленка з боку СБУ ще раз.
Але є одне "але", яке робить притягнення судді Галини Козленко до адміністративної, а також до кримінальної відповідальності за вчинене.
Непорядний брат
Це “але” – рідний брат скандально відомої судді Козленка Олександра Олександровича. Керівник територіального управління ДБР у Миколаївській, Кіровоградській та Одеській областях.
З 2000 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 2004 – 2013 – у БЕЗ, а з 2015 до 2020 року працював у міліції-нацполіції, Харкові та області. За результатами нібито відкритого конкурсу (усі знають про цей самий “конкурс” у ГБР “імені Олега Татарова”!) у травні 2020 року розпочав службу у Державному бюро розслідувань. І, як довірена особа Татарова, брав участь у імітації знаменитого “конкурсу” посаду голови ГБР. Але навіть під час цього “конкурсу” – цитата – “…залишилися питання у членів комісії та до Олександра Козленка, зокрема, через неточності у декларації та купівлі авто нижче за ринкову вартість” (джерело). Як результат – Олександр Козленко перевірку на доброчесність не пройшов. Але це не завадило йому продовжити службу на керівних посадах у ГБР!
За далекий уже 2017 рік, коли суддя Галина Козленко за безцінь купила будинок у Києві на чужій землі за дорученням із російської федерації, її брат тоді ще підполковник поліції Козленко Олександр задекларував 176,642 гривень доходу. Дохід становила його зарплата (136,642 гривень) та дохід від продажу рухомого майна (40 тисяч гривень). Грошових активів у родини Козленка того року не було.
А було таке.
Транспорт:
Mercedes-Benz ML 350 та Lexus LX 470, вартість яких не вказана. Обидва позашляховики належать Олександру Козленку.
Також, Козленко мав недобудовану “господарську споруду” у Безлюдівці. Площу споруди ще не вказано.
"Об `єкти нерухомості":
квартира у Харкові 69,21 м², вартість за останньою оцінкою – 57,240 гривень;
земельну ділянку у Золочеві 47612 м² (елітне селище під Києвом – А.);
офіс у Харкові 62,41 м² (власник дружина Юлія Козленко);
гараж у Харкові 25,91 м² (власник дружина Юлія Козленко);
земельну ділянку у Безлюдівці 1500 м² (власник дружина Юлія Козленко);
земельну ділянку у Золочеві 48644 м² (майже п'ять гектарів “золотої” столичної землі – А!), власник дружина Юлія Козленко);
квартира у Харкові 69,91 м² (власник дружина Юлія Козленко);
житловий будинок у Харкові, придбаний у травні 2017 року за 50 тисяч гривень, 151 кв.
гараж у Харкові 48,31 м²;
лазня у Харкові 58,81 м²;
земельна ділянка у Харкові, придбана у травні 2017 року за 50 тисяч гривень, 1000 м².
Недарма за підсумками 2017 року місцеве видання зарахувало О. Козленка до ТОП-13 найбагатших поліцейських Харкова.
Цікаво буде досліджувати декларації брата та сестри Козленка за рік 2023-й. Що ми обов'язково зробимо.
PS Коли готувалася стаття, стало відомо, що 8 листопада Вища рада правосуддя розписала скаргу на дії судді Галини Козленко на доповідача. Тому розгляд цієї справи очікується найближчими тижнями.
До того ж, останніми днями до Вищої ради правосуддя надійшли ще дві скарги на суддю Г.Козленка – від інших громадян, які постраждали від її свавілля. А станом на 6 січня 2024 року 25 (двадцять п'ять!) скарг на суддю Г.Козленка очікують на розгляд до ВСП.
Впевнені: наявної інформації про злочини судді Г. Козленка є достатньою для її звільнення.
