Справу Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ, яка розпочалася у 2018 році, називають однією з найскладніших в історії НАБУ та САП. Сьогодні матеріали слідства налічують понад 350 томів. Цікаво, що такий обсяг роботи правоохоронців пов'язаний із відсутністю одного важливого елементу складу злочину, що розслідується. І ця прогалина може бути використана проти України.
Тарифи та технології
Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні про заволодіння двома тепловими електростанціями природним газом НАК “Нафтогаз України”, що завдало матеріальних збитків у сумі 2.2 млрд. Оскільки підприємства пов'язують з чинним народним депутатом Ярославом Дубневичем, антикорупційники сьогодні засуджують його. . 191 (Привласнення, розтрата майна чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.
Протягом 2013-2017 років. електростанції на підставі укладених договорів отримували від Нафтогазу природний газ, який використовували у виробничо-технологічному процесі його спалювання за двома напрямками: для виробництва теплової енергії для населення та для виробництва електричної енергії, яку реалізує державне підприємство “Енергоринок”.
На думку правоохоронців, оскільки постачання газу здійснювалося за пільговим тарифом, він мав використовуватися лише для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. Адже для виробництва електричної енергії існує промисловий тариф, який є значно вищим. Саме через використання ТЕЦ частини газу не за призначенням Нафтогазу і було завдано збитків.
Але за своїми природними властивостями газ однаковий для виробництва як теплової, так і електричної енергії. І технологічні можливості для встановлення, з якого саме газу було вироблено ту чи іншу енергію, сьогодні відсутні. Також немає і методик розподілу газу за цільовим призначенням. То що виникає питання, як встановлювалися та розраховувалися збитки Нафтогазу? Адже у розумінні Кримінального кодексу саме вони є шкодою, від розміру якої залежить міра відповідальності. І саме тут починають виникати запитання.
Премії замість збитків
Для надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності будь-якого підприємства законодавством передбачено обов'язок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються саме на даних бухгалтерського обліку.
Законом “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фактично передбачено документування будь-якої інформації про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій на підприємстві, які можуть вплинути на прийняті на її основі рішення.
Підставою для обліку господарських операцій є первинні документи (договори, накладні, товарні чеки, акти виконаних робіт, бухгалтерські довідки, рахунки тощо). Інформація, що міститься в них, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. І саме на підставі даних бухгалтерського обліку підприємством складається та подається фінансова звітність.
Якщо підняти бухгалтерську та фінансову звітність Нафтогазу про результати роботи, виявиться, що жодних збитків від виконання угод з Новояворівською та Новороздільською ТЕЦ не було. Тож говорити про завдану шкоду також недоречно.
Між іншим, фінансові результати діяльності Нафтогазу вже були предметом дослідження засобів масової інформації, які оприлюднили загальні дані про збитки та прибутки підприємства у різні роки. Також постійний інтерес медіа викликав механізм формування адміністративних видатків відповідно до колективного договору (зарплати, премії, соціальні виплати) та преміювання керівництва підприємства за підсумками роботи.
Так, наприклад, 2016 рік (коли за версією слідства в Нафтогазі розкрадали газ ТЕЦ) підприємство завершило із прибутком 26,5 млрд гривень. При цьому члени правління за якісну роботу отримали 51 млн гривень винагороди.
Об'єктивна сторона
У кримінальному праві існує поняття складу злочину, у якого слідчі і судді кваліфікують ті чи інші діяння як протиправні.
Цей склад передбачає обов'язкове наявність чотирьох елементів: 1) об'єкт – цінності, куди посягає злочин; 2) об'єктивна сторона - сама подія; 3) суб'єкт – особа, яка звинувачує у скоєнні злочину та 4) суб'єктивна сторона – вина людини, намір чи необережність. І якщо хоч би один елемент складу відсутній, злочину немає!
І стаття 191 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, передбачає в об'єктивній стороні настання суспільно небезпечних наслідків як її обов'язкову ознаку. Юристи називають матеріальний склад злочину. Водночас, оскільки у газовій справі формально не задокументовано збитків, немає й об'єктивної сторони, тобто події самого злочину!
Якщо встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення чи події злочину, за правилами ст. 284 Кримінального процесуального кодексу (закон, що визначає правила розслідування та судового розгляду справ про злочини) провадження має бути закрите.
До зустрічі у Страсбурзі
Звідки ж правоохоронці завдали збитків? Вочевидь це окрема тема дослідження. Але зрозуміло, що при обчисленні збитків бухгалтерська та фінансова звітність Нафтогазу не враховувалася. І, можливо, саме тому справа складається з такої стопки томів паперів, які своєю кількістю покликані замістити якість роботи та її відповідність вимогам кодексів.
І ця прогалина, якщо її не врахує українська Феміда, то точно стане предметом особливої уваги в Європейському суді з прав людини, який у своїх рішеннях дотримується лише пріоритету прав та основних свобод. А це чергові мільйонні виплати із державного бюджету, тобто з кишені громадян.
Примітно, що антикорупційні органи України (Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд) настільки ретельно взялися за економічну справу. І корупцію вони шукають у відносинах між суб'єктами господарювання, а не в державному секторі. І, на думку практикуючих адвокатів, такий тренд у роботі сьогодні справді має місце. Для бізнесу, який обмірковує перспективи інвестування в економіку України, це навряд чи є добрим знаком.
