Генпрокуратура позбавить Андрія Мельниченка від зайвих активів

Позов стосується компанії СІБЕКО, яку структури Мельниченка купили 2018-го. Її вимагають стягнути у доход держави, вважаючи угоду корупційною. Це четвертий позов щодо вилучення приватних активів на користь держави за літо 2023 року.

Генеральна прокуратура 17 серпня подала позов проти підприємця Андрія Мельниченка, попереднє судове засідання щодо нього призначено на 7 вересня, випливає із документів Свердловського районного суду Красноярська. Статки Мельниченка — $25,2 млрд, він разом із сім'єю перебуває на першому місці серед усіх російських бізнесменів за оцінкою Forbes.

Позивачем у цих матеріалах заявлено заступника генерального прокурора без вказівки прізвища. Відповідачами виступають сам Андрій Мельниченко, Хакаська сервісно-ремонтна компанія та Кузбаське акціонерне товариство енергетики та електрифікації (Кузбасенерго). Як третя особа Генпрокуратура вимагає залучити до процесу АТ «Сибірська енергетична компанія» (СДК).

Знайоме зі змістом претензій до Мельниченка джерело повідомило РБК, що позов Генпрокуратури стосується енергетичних активів, які, за твердженням прокуратури, купили у структури екс-міністра у справах Відкритого уряду Михайла Абизова. Представник бізнесмена підтвердив "Ведомостям" отримання позову.

За даними телеграм-каналу «Рада БезРинку», позивач вимагає стягнути у власність держави акції Сибірської енергетичної компанії (СІБЕКО). Вимогу Генпрокуратура обґрунтовує тим, що при здійсненні нагляду за розслідуванням справи «співучасників Михайла Абизова» отримала відомості «про порушення громадянином Мельниченка та підконтрольними йому юридичними особами законодавства про протидію корупції при скоєнні угод щодо придбання акцій СІБЕКО, зазначено у матеріалах позову, які опублікував ».

За даними Генпрокуратури, «для реалізації задуманого та приховування своєї участі у реалізації акцій СІБЕКО Абизів, підтримуючи неформальні дружні відносини з Мельниченком, запропонував йому придбати названий майновий актив». 7 лютого 2018 року між Мельниченком та Абизовим на Кіпрі було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, йдеться у матеріалах позову.

Генпрокуратура робить висновок, що в угоді є ознаки «добування переваги з недобросовісної поведінки» і тому виникають підстави для стягнення в дохід держави «всього отриманого сторонами щодо антисоціальних угод».

Це четвертий позов прокуратури щодо вилучення приватних активів на користь держави за літо 2023 року. Раніше Генпрокуратура подала позов до суду у зв'язку із «незаконною приватизацією» у 1990-х одного з найбільших виробників метанолу та формаліну в Росії «Метафракс Кемікалс» і вимагала вилучити акції компанії у нинішніх власників. У липні було витребовано рибопромисловий холдинг «Тефіда» та Пермський порт.

У судових актах витребування майна пояснюється інтересами держави й переходом підприємств під контроль іноземних осіб чи громадян, які проживають там. На початку серпня позов було подано до компаній «СибМір» та «ІсНів» (входять до холдингу РАТМ). Він стосувався вилучення Ростовського оптико-механічного заводу (РОМЗ), який займається виробництвом оптико-механічних та оптико-електронних приладів денного та нічного бачення для систем управління вогнем бронетанкової військової техніки, у тому числі для танків «Армата».

«По суті бізнесу має бути зрозумілим вектор, на який орієнтується держава. Ми бачимо, що досить багато зараз проводять дії, пов'язані з націоналізацією. Але ми практично не бачимо заходів щодо підтримки інвестиційного клімату», — сказав РБК завідувач лабораторії аналізу інституту фінансових ринків ІПЕД РАНХіГС Олександр Абрамов.

СІБЕКО (Сибірська енергетична компанія) - основний постачальник електроенергії в Сибіру, ​​вона займається генерацією теплової та електричної енергії. ФАС дозволила СДК придбати СІБЕКО на початку 2018 року під час виконання низки умов, серед яких — відмова від «значного підвищення цін на оптовому ринку електроенергії» протягом трьох років. Новосибірський губернатор Андрій Травніков вважав тоді, що угода «сприятливо позначатиметься на надійності теплопостачання міста та області, на темпах індексації тарифів на тепло для населення». Гендиректор СІБЕКО Руслан Власов розповідав, що переговори про залучення інвесторів тривали кілька років, і що для споживача продаж чи купівля акцій компанії «є як мінімум непомітним процесом».

Експерти, опитані "Комерсантом", у 2018 році оцінювали вартість угоди в 18-24 млрд руб. Виручка СІБЕКО в 2016 році становила 28,2 млрд руб., Чистий прибуток - 1 млрд руб. У 2022 році, за даними системи "СПАРК", виручка компанії становила вже 38,3 млрд руб., Чистий прибуток - 4,8 млрд руб.

У жовтні 2020 року суд звернув до доходу держави 32,54 млрд руб., що належали Абизову, - до приходу в уряд він був одним із найбагатших бізнесменів.

Звинувачення за двома останніми статтями проти Абизова пов'язані з СІБЕКО, яка, за версією Слідчого комітету, була передана довірчому управлінню лише номінально. У 2018 році, поки Абизов був держслужбовцем, компанію було продано, і це рішення всупереч закону приймав особисто він, вважає СКР.

Вилучення коштів вимагав у 2020 році заступник генпрокурора Віктор Грін. Позиція відомства полягала в тому, що Абизов із 2012-го приховував володіння п'ятьма кіпрськими офшорами, через які він, будучи міністром, незаконно керував СІБЕКО. У результаті Абизов продав її, порушивши заборону підприємницької діяльності для чиновників, вважала Генпрокуратура.

«Рішення є претензійним поглядом слідства на деякі довільно обрані обставини справи без верифікації та перевірки цих поглядів незалежним і неупередженим судом», — заявив в апеляції адвокат колишнього міністра Юлій Тай. Він засумнівався, що суддя самостійно написала рішення, припустивши: «його виробником була третя особа, яка має більшу широту знань».

Андрій Мельниченко станом на кінець 2021 року разом із сім'єю побічно належало 92,2% акцій Сибірської вугільної енергетичної компанії (СУЕК). Однак він перестав бути бенефіціаром СУЕК та «Єврохім» 8 березня 2022 року — за день до того, як Євросоюз ввів проти нього санкції, розповідало близьке до «Єврохіму» джерело РБК. Мельниченко був бенефіціаром трасту, який контролює обидві компанії, пояснив співрозмовник РБК. За його словами, ще до запровадження санкцій, 8 березня, бізнесмен відмовився від цієї ролі, бенефіціаром автоматично стала його дружина.