НБУ має намір вживати заходів проти «чорного експорту» та боротися з експортерами, які не повертають валютний виторг. Одним із способів досягнення цієї мети є розвиток співпраці з Податковою та Митною службами.
Про це голова НБУ Андрій Пишний заявив на щорічному форумі корпоративних директорів Професійної асоціації корпоративного управління.
"Ми будемо робити все для того, щоб експортна виручка поверталася в Україну. Сьогодні її неповернення досягає $8 млрд, якщо не більше? Де вони?"
Він уточнив, що поки що скорочення термінів повернення валютної виручки торкнулося лише аграрного експорту, і Нацбанк і надалі підтримуватиме уряд у цьому питанні з огляду на важливість «зернового» коридору, зокрема для платіжного балансу України.
Він навів дані Бюро економічної безпеки, яке оцінило експорт зерна невідомого узгодження у 134 млрд грн з початку року, що означає його закупівлю за готівку на сірому ринку без сплати податків.
З огляду на це глава Нацбанку закликав корпоративних директорів до побудови внутрішньої системи контролю, яка б унеможливила такі операції компаніями.
«Національний банк бачить усі операції і бачитиме ще більше. Ми разом із запровадженими обмеженнями зараз вибудовуємо нову систему комунікації з Державною митною службою та Державною податковою службою. Все це робиться заради однієї мети: експортна виручка, золотовалютні резерви», - наголосив Пишний.
За його словами, Нацбанк готовий до такої, «можливо, некомфортної, але дуже корисної, чесної, відвертої» дискусії та вислуховування потреб бізнесу.
Як повідомлялося, з 11 листопада Національний банк зменшив зі 180 до 90 календарних днів граничні терміни розрахунків щодо операцій з експорту аграрних товарів.
Це стосується товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (рапс), 1 соняшнику), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 1514 (олія рапсова), 2306 (макуха), здійснених з 11 листопада 2023 року.
