Ліси України можуть готувати до приватизації. На мою думку, підготовка ґрунту до цього рішення вже йде.
Після реформування Держлісагентства та колишніх лісгоспів у 2022 році, в нашій країні функціонує одне велике державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (одне з найбільших на території лісів у Європі). Як зазначається у них на сайті, "в управлінні підприємства знаходиться 6,6 млн га земель державного лісового фонду".
Реформування на створенні одного, можна сказати майже монопольного, держпідприємства, яке рубає на рік десь 15-18 мільйонів кубометрів деревини, не планує зупинятися. За інформацією з відкритих джерел, відомо, що далі планується зробити з цього держпідприємства акціонерне товариство. Вже розроблено відповідний законопроект.
Звісно, хочуть прописати, що 100% акцій належатиме державі.
Однак, чи доцільно це робити зараз за умов війни? І чи не «збанкрутує» потім новостворене акціонерне товариство, щоб держава змогла його «врятувати» та розпродати акції? Ці питання дедалі більше турбують суспільство. Такі обсяги деревини – ласий шматок для олігархів.
Можна спостерігати, як все частіше і більше уваги приділяється питанню саме заготівлі деревини, а простими словами рубкам лісів.
Одне із крайніх повідомлень на сторінці у Facebook Гендиректора ДП «Ліси України» Юрія Болоховця, на мою думку, може свідчити про те, що керівництво галузі хоче показати, як добре ведеться лісове господарство саме у приватних компаніях. тільки одна ця компанія в США заготовляє близько 28 млн. кубометрів деревини на рік. «Ліси України» також інвестують у закупівлю техніки для заготівлі».
Переймати досвід це, звичайно, добра справа. Але цей приклад може бути показовим. Юрій Болоховець, на мою думку, вже почав готувати лісову спільноту та громадську думку до приватизації держпідприємства «Ліси України».
Про можливу згубність чинної реформи говорять і екологи та екологічні організації.
Просто хочу процитувати одного відомого та професійного еколога Петра Тестова: «Але що до реформи, що після реформи — замість покарати хоча б одного лісівника за незаконні санітарні рубки (млинець, та хоч одного!!!), ДП «Ліси України» та Держлісагентство вирішили йти шляхом проштовхування скасування обмежень на санітарні рубки. Ну тому що завод на мільйон кубометрів щороку, який будує на Закарпатті олігарх Юрушев, сам себе деревиною не забезпечить…».
Чутки про те, що реформа лісового господарства щодо перетворення його з державного на приватне ходять уже давно. Як і прізвище олігарха, який може стояти за цією ідеєю. Чи будуть ці чутки реалізовані покаже час. Але мені особисто дуже не хочеться, щоби українські ліси стали приватною власністю невеликого кола людей.
Нагадую, стаття 13 Конституції України наголошує: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу». Ліси – це спільний актив, наша екосистема, яку ми маємо передати наступним поколінням українцям. Її треба оберігати та примножувати, а не винищувати для збагачення окремих олігархів та чиновників.
