Минулого тижня так звані «військові губернатори» (або ж начальники ОВА) провели низку зустрічей одна з одною потай від Офісу президента та його всевидячого голови Андрія Єрмака.
Тема губернаторських «сходок» була воістину актуальною – майбутні відставки і наступні за ними можливі кримінальні справи, а також у зв'язку з цим розробка «плану Б».
Зокрема, збиралися «військові губернатори» у Кропивницькому, де голова Кіровоградської ОВ Андрій Райкович приймав одразу кількох колег, у тому числі — голів Луганської та Донецької ОВ Артема Лисогора та Вадима Філашкіна.
Останній, до речі, як кажуть злі мови, фігурує у списку Зеленського — Єрмака під номером 1 на роль «крайнього», яким буде скинуто вину за провал фронту в Донецькій області.
Власне, це не дивно, оскільки саме Філашкін відповідав і поки що відповідає в області за будівництво фортифікаційних споруд, а також ремонт укриттів та доріг. І саме під його відповідальність на область було кинуто мільярди гривень, які необхідно було витратити на вищезгадані потреби.
У зв'язку з цим Філашкін все зробив правильно (як і раніше його попередник Павло Кириленко) – гроші на ремонт та будівництво завів через тендери на «правильні фірми» (про це писало «ОРД»), відкати куди і кому треба, з урахуванням інтересів ВП перекинув , і начебто турбуватися нема про що.
Але проблема в тому, що фронт на Донбасі сиплеться, а захисних фортифікацій як не було, так і немає, а народні гроші витрачені. Тим більше «сумна» доля «малинового губернатора» Кириленка змусила Філашкіна занепокоїтися – усі люди робили правильно, з усіма ділилися, а все одно зробили крайнім, і справу ще «пошили» за корупцію.
Справа ще в тому, що всі нинішні «військові губернатори» тісно пов'язані між собою одними корупційними схемами та планами здачі відкату «нагору».
Контролює цей процес відомий колишній заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко, який офіційно пішов у тінь, а неофіційно продовжує курирувати всі схеми та відкати від імені Андрія Єрмака.
Саме до Тимошенко скочуються всі відкати, які потім чарівним чином виводяться на офшорні рахунки в ОАЕ та переводяться потім у крипту – улюблений формат української нинішньої «еліти».
Злі мови кажуть, що подібним чином з українського бюджету вже виведено мільярди доларів США, і схема, як і раніше, продовжує діяти.
Особливі стосунки
Читачі напевно пам'ятають нещодавній «феєричний» приїзд президента Зеленського у Волинську область, якому місцева влада демонструвала якісь зачатки фортифікаційних споруд (щоправда, що в кадрі виглядали непогано).
Багато військових тоді обурилися цим фактом, бо не розуміли, чому на Волині президент піариться на фортифікаціях, а на Донбасі, де вони найбільше потрібні, укріплення існують лише на папері.
Справа в тому, що Волинська область – область «особлива» для чинної влади.
Голова Волинської ОВА непотоплюваний Юрій Погуляйко – товариш, який особливо близько наближений до Кирила Тимошенко, а також до президента Зеленського, близькою дружбою з яким дуже любить хвалитись у вузьких колах.
Погуляйка не змістили свого часу навіть після оприлюднення даних про його особняк в Італії за 35 мільйонів євро, а наближені до Кирила Тимошенко ЗМІ та Телеграм-канали тоді посилено вичищали цю інформацію, оголосивши її фейком.
Юрій Погуляйко сьогодні – одна з ключових персон у схемі Кирила Тимошенко. Через Волинську область сьогодні прокачуються величезні кошти на всілякі «будівлі» — у тому числі фортифікації та житло для переселенців.
Однак будівництво житла для переселенців існує лише на папері, переселенцям рекомендується писати заяви на чергу, а поки що здебільшого вони туляться, де доведеться і живуть по 2-3 сім'ї в одній кімнаті.
А тим часом кошти на це виділялися і виділяються з бюджетів областей, але опиняються на офшорах в ОАЕ і потім перетворюються на криптовалюту в руках чиновників.
У цьому зв'язку, до речі, цікаво, що у Волинській ОВА Погуляйко та наближені до нього офіційно підняли собі зарплату (близько 60 тисяч гривень) у сім разів більше, ніж у рядових клерків, але це поки що теж не збентежило ні Мін'юст, ні антикорупційні органи.
Власне, на сьогоднішній день кожен із чиновників, які очолюють обласні військові адміністрації (ОВА), тісно зав'язаний на корупційних схемах і відкатах за погодженням з верхівкою влади.
У цих процесах між губернаторами та оточенням Зеленського була тісно зав'язана і тепер уже екс-віце-прем'єр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. Кажуть, тепер вона «реінтегруватиме» процеси вже в Офісі президента України.
І тепер після переведення Верещук ближче до Єрмака, а також після масового чищення Кабміну та звільнення 6 міністрів голови ОВА виявилися наступними кандидатами на глобальне чищення.
Злі мови стверджують, що найближчим часом одразу проти кількох губернаторів, які особливо завзято «проявили себе» у відкатах і освоюванні обласних бюджетів, будуть направлені перевірки з подальшим оприлюдненням даних.
Після чого запуститься серія гучних відставок глав ОВА і суспільство отримає інформацію, скільки саме «військові губернатори» витратили бюджетні кошти на всілякі «будівництва» за завищеними цінами. До речі, багато будівель так і залишилися тільки на папері.
Після історії зі збагаченим на «малині» екс-головою Донецької ОВА Павлом Кириленком стало зрозуміло, що недоторканних більше немає, і тепер кожного «військового губернатора» можуть зробити крайнім «боси» з оточення Зеленського. І тому «військові губернатори» збираються на «сходняки», щоб зрозуміти, що робити далі і чи не час «робити ноги».
«Тонше треба працювати, тонше»
Голови ОВА свої дії особливо не приховували, оскільки щиро вірили в те, що їх «відмажуть» друзі, за вказівкою яких і виводилися бюджетні кошти. Тому й «палилися» часто на зовсім явних «мутняках», почуваючи себе повністю безкарними.
Наприклад, запорізький губернатор Іван Федоров (про «фортифікаційні» справи якого вже писало «ОРД») протендерив підряди на будівництво укриттів у школах на 610 мільйонів гривень.
Замовлення віддали «рідним» фірмам Федорова з окупованого Мелітополя, з якими він мав справу під час перебування мером міста. Але кошторису учасники чомусь вирішили не оприлюднити, і просто «послали» журналістів, які звернулися із запитом із цього приводу. Тобто, куди поділися 610 мільйонів, Федоров так і не відповів.
Перестав «тихаритися» та «улюбленець президента» губернатор Миколаївської області Віталій Кім, який вирішив взяти приклад зі свого харківського колеги Олега Синегубова.
Останнього, до речі, нещодавно дуже лаяли за Вовчанськ і відсутність укріплювальних споруд у Харківській області, незважаючи на виділені на них мільярди бюджетних коштів. Синегубов тоді ледве всидів у губернаторському кріслі (хоча гойдається воно під ним і досі).
А Віталій Кім вирішив, що вже Синьогубов залишився на посаді, то можна сміливо грати у такі самі ігри. У результаті вийшло так, що Кім Синегубова таки перевершив за масштабами крадіжки на оборонних спорудах.
Міркуйте самі – чистий прибуток Віталія Кіма на колодах для зміцнення систем бліндажів вийшов аж 700 (!)%. На Сумщині такі колоди йдуть у кошторисах з будівництва фортифікацій по 1752 грн/куб – у Миколаївській по 11 400 грн/куб + доставка 720 грн з ПДВ.
І тут будь-який підрядник скаже, що нормою відкату під час будівельних робіт є 10-12% кошторису. При земляних роботах – до 30%, і це колись розкопати і перевірити неможливо.
Тобто, вищезгаданий Синегубов досяг межі прибутку на 300 %. а його миколаївський колега Віталій Кім досяг рекорду 700% чистого прибутку. І це у воюючій країні...
Тут, до речі, слід згадати, що Синегубов і побудував укріплень 7 разів менше, ніж було заплановано, і велике питання, куди поділася решта грошей.
До речі, дружина голови Харківської ОВА Синегубова Ганна Журавльова приблизно в момент «великого харківського будівництва» купила в Дубаї елітну нерухомість (зазначимо, що у бізнесі пані Журавльова не помічено, а працює скромним доцентом).
Все це далеко не повний перелік як глав ОВА, та та їх «славних справ» під час війни. З іншого боку – всі ці громадяни пов'язані між собою тісною круговою порукою з циклу «рука руку миє», і є лише гвинтиками в налагодженій товаришами з оточення Зеленського схемою.
Всі гвинтики мають свій гешефт, і всі мають свої зобов'язання перед вищими партнерами. Відмив тендер, переказав кошти через підконтрольні «свої» фірми, пустив далі на обвал чи крипту, і вгору ланцюжком. Усі ситі, і все у шоколаді. Але це до певного часу, поки комусь вгорі не захочеться гвинтики замінити…
Козицький та «нежданчик»
І тепер панове губернатори в паніці – хто наступний?
Злі мови кажуть, що перші претенденти на роль викинутих гвинтиків – пан Філашкін з Донецької ОВА (на нього можна цілком зіпхнути невдачі на фронті через недобудовані фортифікації та укріплення), пан Синегубов (цей голова ОВА давно дратує Главу ВП Єрмака, який вважає хар "токсичним").
Досить міцно поки що стоїть на ногах Олег Кіпер з Одеської ОВА — цей товариш дуже хоче стати генпрокурором і заручився підтримкою Єрмака, але поки що він потрібен ВП «на землі»).
Віталій Кім (Миколаївська ОВА) та Іван Федоров (Запорізька ОВА) поки що теж можуть бути відносно спокійні за своє майбутнє, але цей той випадок, коли все може змінитися будь-якої миті, і тоді шкодувати їх ніхто не буде.
Як, наприклад, стався «нежданчик» у голови Львівської ОВ пана Козицького, який витратив 25 млн гривень з обласного бюджету на дорогу, яка прямує до готельного комплексу його батька.
У цьому зв'язку цікаво, що ця історія спливла тільки зараз — подейкують, що хтось із ВП спеціально підкинув цю інформацію журналістам саме напередодні «великого чищення» губернаторів.
І тепер маємо ще одного свіжого кандидата «на виліт» із губернаторської колоди (кажуть у Єрмака вже є кому замінити пана Козицького, який намагається грати «на всі боки»).
Тим більше, що сам Козицький визнав, що дорога проходить поряд з оздоровчим комплексом, співвласником якого є його батько, наголосивши, що реконструкцію дороги розпочали 2021 року, а підготовчі роботи до будівництва оздоровчого комплексу — лише у травні 2022 року (тобто, ще при «Великому будівництві» Кирила Тимошенко).
Загалом, ненадійним виявився цей Козицький – теми став «зливати», та й взагалі – «токсичний» (улюблене слово Андрія Єрмака, до речі).
Нещодавно один відомий блогер згадав фразу, яку, за його словами, вимовила реальна людина із провладної верхівки. «Війна один раз, треба відтяпати своє»…
Саме за таким принципом зараз працює державна система і всі її гвинтики «на місцях».
І, звичайно ж, заміна одних гвинтиків на інші не змінить самої ситуації, а самі викинуті з системи сядуть в інші теплі крісла, поки їх не висмикнуть звідти теж (як екс-губернатора Донецької ОВ Кириленко), бо знадобиться знову «крайній».
Ну а ми далі спостерігатимемо, як одних упирів замінять інші, більш голодні доти, поки ця система не зжере сама себе. І це теж може статися будь-якої миті…
