Хапуги, ймовірно під прикриттям ВП, провернули велику аферу щодо фактичного захоплення державних обленерго

Як люди міністра енергетики Галущенко під носом міжнародних структур тупо підмінили державу в наглядових радах низки обленерго із загальним річним доходом 14 млрд грн та ще й влаштовувати руками «татарівців» кримінальне переслідування викривача цієї афери.

У грудні 2023 року шість обленерго, де основним акціонером є держкомпанія «Українські розподільчі мережі» (УРС), змінили склад наглядових рад (НС). Більшість членів у п'яти обленерго (за винятком «Миколаївобленерго») було обрано з подачі міноритарних акціонерів

Державний мажоритарний власник УРМ, підконтрольний міністру енергетики Герману Галущенку, завжди проголосував за передачу влади міноритаріям. Йдеться про чималий шматок пирога — 2022 року сукупний дохід шести державних обленерго становив 14 млрд грн. Більше було лише у групи Ріната Ахметова – 22 млрд грн. Суркіси, Григоришин, Коломойський та інші заробляли значно менше.

Енергетичний заступник голови офісу президента Ростислав Шурма публічно вже відхрестився від цієї угоди Галущенком. А ринок наповнився чутками про можливі бенефіціари «реприватизації» обленерго.

Приватні міноритарії, які захопили владу у наглядових радах державних обленерго, — переважно працівники самих обленерго, які володіють незначною кількістю акцій на рівні 0,00001%. Це, найімовірніше, ті акції, які у 90-х роках минулого століття роздавали людям під час ваучерної приватизації. Але ці міноритарії делегували непростих кандидатів.

Так, рядовий інженер «Тернопільобленерго» запропонувала до складу наглядової ради своєї компанії людей, які раніше представляли інших акціонерів до обленерго Миколаєва та Черкас. Корпоративний секретар «Черкасиобленерго» номінував у НС представника «Енергоатому». Клерк «Хмельницькобленерго» запропонував обрати в СР свого підприємства двох членів наглядової ради «Харківобленерго».

В чому сенс? Тепер новообрані наглядові ради мають повне право призначати голів правлінь обленерго, які вже й розпоряджаються оперативною діяльністю природних монополістів. Саме від них залежить, з якими приватними структурами працюватиме обленерго за підключеннями клієнтів і кому замовлятиме ремонти ліній електропередачі на десятки та сотні мільйонів гривень (ось приклад, як державне обленерго б'є рекорди приватних обленерго).

Це найбільші грошові потоки обленерго, через які власники компаній зазвичай виводять кошти. Той гравець ринку, який хоче отримати під контроль потоки того чи іншого обленерго, має правильно знайти центр ухвалення рішень, у якому й отримати дозвіл на призначення бажаного голови правління. Тобто пройти так званий процес зцілення в центральній касі.

Наразі державними обленерго управляє незрима мережа рядових працівників-міноритаріїв. Саме вони мають давати вказівки своїм членам наглядової ради, як голосувати за призначення голів правління. Однак через їхній підлеглий статус найманих працівників на зарплаті складається враження, що вони виконують зовнішні вказівки.

З огляду на призначений міноритаріями склад НР є підстави вважати, що центр ухвалення рішень, ймовірно, перебуває у Міністерстві енергетики під керівництвом Германа Галущенка. Чимало запропонованих міноритаріями кандидатур представляють Енергоатом, з якого Галущенко і прийшов до міністерства. Серед них і колишній перший заступник голови Фонду держмайна України Дмитро Парфененко, котрий нині є радником керівника «Енергоатому» Петра Котіна з команди Галущенка.

Звичайно, за два місяці після обрання наглядової ради ринок наповнився чутками про охочих отримати те чи інше обленерго. Наразі не викликає сумнівів лише доля «Харківобленерго». Його відносять до сфери впливу безпосередньо заступника голови офісу президента Олега Татарова, тому ні про які зміни потоків не йдеться. «Тернопільобленерго» може бути цікавим групі Суркісов, «Миколаїв-» та «Запоріжжяобленерго» — можливо оточенню Давида Арахамії. Однак зазначимо, що це лише чутки про можливий інтерес певних людей, які самі на себе можуть перебирати чужий статус.

А ось те, що чутками не є. Ідеологом передачі шести державних обленерго в управління УРМ був заступник голови офісу президента Ростислав Шурма. Однак цими днями його радник заявив «Форбсу», що Шурма не має відношення до того, що робить зараз міністерство Галущенка.

Першим цей процес 2023 року відзначив відомий експерт енергоринку Олександр Візир. За часів Порошенка-Кононенка він працював у Фонді держмайна та Київській міськраді. 2021 року з'явилася інформація, що президент Володимир Зеленський доручив управління державними обленерго «Енергоатому».

На той момент Олександр Візир був помічником голови «Енергоатому» та радником міністра енергетики. Однак згодом Галущенко змінив усі процеси та звільнив восени 2022-го вже непотрібного радника. Відтак Візир пішов на вільні хліби і з грудня 2022 року працює в ГО «Асоціація енергоефективності та енергозбереження», а з квітня по грудень 2023-го — до «Черкасиобленерго». За його словами, він займався закриттям провадження у справі про банкрутство «Черкасиобленерго» (банкрутство закрили).

Олександр Візир вдарив на сполох «тіньової приватизації» обленерго у грудні 2023 року, оприлюднивши у себе у Фейсбуці інформацію про призначення до наглядової ради. І отримав за цю кримінальну справу. За що? Тому що влаштувався на роботу, отримав зарплату і витратив її на власний розсуд (див. скан).

Пряма мова викривача:

«Після публікації мною посту у ФБ мені одразу почали передавати «привіти» через знайомих у галузі. Перед Новим роком мене навіть набрав керівник АТ «УРМ» Артем Мартинюк і сказав, що його змушують до Міненерго написати стосовно мене заяву до прокуратури і запропонував якось помиритися з міністром. Я сказав, що це в принципі неможливо, тому що я з ним не сварився, а лише висвітлив об'єктивну реальність

За фактом цієї заяви 01.01.2024 було відкрито кримінальне провадження (поки що фактове), хоча на той момент я вже звільнився з ПАТ «Черкасиобленерго».

Міненерго в перших числах 2024 року почало розганяти новину про той факт, що я ухилист, і що за фактом цього проводяться перевірки та порушено кримінальну справу. "неналежної" роботи.

27.02.2024 мене вже викликали на допит у цій справі. Я не вірю в його перспективність, як мінімум тому, що всі необхідні робочі завдання я виконав, а отримані кошти перерахував на потреби ЗСУ та все це було зроблено до відповідної заяви АТ «УРМ». На мою думку, основне завдання цих «заходів» — залякати мене. Через мою позицію про необхідність зміни менеджменту АТ «Харківобленерго» через жахливі результати фінансової діяльності цього підприємства (зараз перебуває під контролем Олега Татарова) слідчі ДБР 16.08.2022 року провели у мене в квартирі обшук (причому постанову про обшук було видано Личаковським районним судом міста Львова, а живу та зареєстрований я у Вишгороді), вилучили комп'ютерну техніку, телефон, документи та кошти. Після цього ГБР жодного разу мене не викликало і не проводило щодо мене жодних дій.

09.05.2023 року я скасував арешт, накладений на моє майно, але 15.06.2023 ГБР через Печерський районний суд Києва повторно наклало на моє майно арешт.

06.03.2024 року я повторно скасував арешт і звернувся до ГБР щодо повернення мого майна. У січні 2024 року я також подав заяву до Європейського суду з прав людини про порушення моїх прав за розпорядженням майна, яке мені належить».

Отже, висновки є такими.

Група Германа Галущенка у співпраці з правоохоронною вертикаллю Олега Татарова проводить чергову операцію щодо перерозподілу енергетичного ринку. Минулого року вони вже намагалися посунути державне Укренерго з потоків міжнародної фінансової допомоги. А зараз влаштували не надто елегантну приватизацію державних обленерго.

За реакцією Володимира Зеленського ми зрозуміємо, чи це було «партизанською вилазкою», яких у ВП не терплять ні під яким соусом, чи узгодженою операцією.

Також ця історія вкотре доводить недієвість найкращих із найкращих західних практик у наших широтах. Без дієвого і невідворотного покарання корумпантів усі ці перевірені роками західні рецепти легко трансформуються в схеми.

Важливо зазначити, що 5 березня 2024 року президент підписав проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» №5593-д, який розблокував Україною 1, 5 млрд євро макрофінансової допомоги Світового банку. Нормами цього закону якраз і є посилення корпоративного управління в держкомпаніях та розширення повноважень спостережних рад. Не дуже корелює з тим, що насправді держава допускає наявність у держкомпаніях наглядових рад, які

Нижче для допитливих читачів ми публікуємо списки членів наглядових рад, обраних підозрілим чином наприкінці 2023 року, та міноритаріїв, які висували цих членів до складу наглядових рад.

Наглядову раду «Тернопільобленерго» захопили представники Григоришина та рядової робітниці з обленерго

Державний акціонер «Українські розподільчі мережі» отримав одного із семи членів НР, маючи 51% акцій. Офшор Bikontia enterprises limited з групи Григоришина при 25% акцій отримав трьох членів. І також трьох членів отримала інженер цього обленерго Галина Наумік, яка має 0,000001% акцій. За таке рішення проголосував мажоритарний акціонер – державне АТ «УРМ»

Наглядова рада «Черкасиобленерго» захопила міноритарій Горстка

Чотирьох із семи членів НС отримав власник 0,00006% акцій Василь Горстка, також відомий як корпоративний секретар «Черкасиобленерго». Ще двох членів отримала група Григоришина з 24% акцій. обленерго Проте привертає до себе увагу те, що фактично всі запропоновані жменькою члени так чи ні. інакше пов'язані з державним сектором.

Наглядову раду «Харківобленерго» захопили юристи-міноритарії з 0,0000…%

Із семи членів СР лише троє представляють УРМ із 65% акцій. Інші висунуті міноритаріями, які мають лише кілька акцій обленерго. Троє — від Ярослава Нечипоренка (ПІБ збігається з даними власника юркомпанії «Юридична допомога», Київ) та один — від Ганни Квіцинської (адвокат із таким ПІБ представляє «Харківобленерго» у судах).

Наглядова рада «Запоріжжяобленерго» захопила начальник служби охорони праці

Чотири із семи крісел у СР отримав начальник служби охорони праці «Запоріжжяобленерго» Василь Федорончак з 0,001% акцій. Ще двох отримали офшори приватних акціонерів. За такий розклад проголосувало державне АТ «УРМ» із 60% акцій, яке отримало лише одного представника.

Наглядова рада «Хмельницькобленерго» захопила клерк самого обленерго з 0,00026% акцій

Чотирьох із семи членів НС запропонував заслужений енергетик СНД Борис Кравець із 0,00026% акцій, який працює в апараті обленерго. Ще одним членом став міноритарій Євген Ситниченко із 0,2355% акцій, який висунув сам себе. І з таким розкладом погодилося державне АТ «УРМ», яке на свої 70% акцій отримало лише двох представників.

Наглядова рада «Миколаївобленерго» отримала держава

На тлі решти обленерго відзначилося миколаївське. Тут п'ять із семи членів представляють державне АТ «УРМ». Ще двоє – це представники міноритарного власника КУА «Реноме-2008», який раніше був пов'язаний із російськими екс-акціонерами українських обленерго VSE Бабакова-Воєводіна-Гінера.