Київська влада потрапила до чергового корупційного скандалу, намагаючись зробити добру справу для військових.
2023 року міський голова оголосив про ремонт київського госпіталю ветеранів у Пущі для сучасного реабілітаційного центру. Але актуальний проект вилився у зловживання на закупівлях, відміну тендерів та затягування робіт більш ніж на рік від заявленої дати здачі.
«Ми маємо створити центр із комплексом медичних послуг, із застосуванням інноваційних технологій, забезпеченням умов комфортного перебування для пацієнтів. Тому що ми розуміємо, що допомоги потребують і потребуватимуть багато наших захисників», — анонсував ініціативу київський міський голова Віталій Кличко влітку минулого року.
На практиці оновлення вилилося в капремонт приміщень, фасадів, покрівлі головного корпусу, приміщень укриття та благоустрій. На закупівлю цих робіт пішло 1,1 млрд грн. Це дуже велика сума — фактично міська влада віддала мільярд на плитку у санвузлах, нові вікна, фасади, вентиляцію тощо.
З таким трактуванням не погоджується головний лікар госпіталю ветеранів Борис Борисов. «Завдяки ремонту ми створимо нові, зручніші умови доступу до відділень закладу для маломобільних груп населення», — запевняє він LB.ua. Справді, у 2021 році набули чинності нові ДСП, і тепер хоч будівництво, хоч ремонт, хоч реставрація приміщень обов'язково має відбуватися з дотриманням стандартів інклюзивності. Але чи потрібний на це цілий мільярд?
Ми ще повернемося до ремонту, а поки що варто пояснити згадану вартість ремонту в контексті. Усі медичні установи Києва, що належать громаді, є самостійними некомерційними установами. Вони отримують кошти за послуги згідно з контрактами з НСЗУ, але бюджет громади поки що майже повністю забезпечує всі ремонти в цих установах, а також закуповує певні позиції препаратів та обладнання, передбачені міськими програмами.
Головна з них, у рамках якої фінансується медична сфера, це «Здоров'я киян». І, наприклад, у 2022 та 2023 роках розмір її фінансування був близько 7 млрд грн на рік. У цю суму входять майже всі витрати, які ви можете подати: від памперсів до спеціалізованих відділень, окремих груп препаратів та щеплень (не передбачених НСЗУ) до функціонування швидкої допомоги та всіх видів ремонтів медустанов.
У рік департамент охорони здоров'я планує капремонти, реставрації та реконструкції для переліку із 25-30 установ. І, наприклад, 2023-го на будівництво, реконструкцію та реставрацію установ пішло близько 400 млн грн. На рядок «капремонти» направили 1,849 млрд. грн. (на 1 млрд. грн. більше, ніж у попередньому році). І ось із цих 2,29 млрд грн «на будівництво» майже половина — 1,1 млрд — пішла лише на госпіталь ветеранів у Пущі.
Інше порівняння: майже таку суму, 1,09 млрд. грн., Київрада збиралася витратити на програму «Захисник Києва» станом на червень минулого року. Але потім почалися акції «Гроші на ЗСУ» — і під тиском громадськості місцева влада суттєво збільшила витрати на оборону.
Що у шпиталі зараз
Госпіталь розташований далеко від центру Києва, довкола ліс та повітря. Це велика будівля (12 поверхів, 34 тис. кв. м) 1980-х років: погані опалення та вентиляція, відсутність зручностей для маломобільних груп. В останні роки у закладі часто змінювалися керівники, були проблеми із заповненням ліжок.
У шпиталі є реабілітаційне, неврологічне, ортопедичне, хірургічне та паліативне відділення. Як запевнив нас головний лікар, реабілітація відбувається за всіма сучасними напрямками, що підтверджено контрактом із НСЗУ. Заклад також є клінічною базою для двох кафедр Академії ім. П.Л. Шупика - терапії та геріатрії та кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та спортивної медицини.
Наразі контракт із НСЗУ передбачає реабілітацію на 120 ліжках, після ремонту ліжковий фонд збільшиться до 350 місць. Скільки це буде хворих на рік, керівник установи оцінити не береться. «Ви ж розумієте, що різні випадки вимагають дуже різного часу реабілітації та, відповідно, перебування у шпиталі. Плюс у нас працює амбулаторна форма лікування. Тому ліжко-днями на рік ми пацієнтів не вимірюємо», — зазначив Борис Борисов.
На запитання LB.ua, яким саме був план оновлення госпіталю, чи існує якась концепція, яка зумовлює саме такий рівень витрат на капремонт, головний лікар розмито зазначив, що, звичайно, був медичний план, проте не запропонував ознайомитися з ним.
Якщо поглянути на послужний список самого Борисова, то помітно, що його досвід стосується переважно керівництва санаторними установами. Зокрема, за його плечима керування міськими санаторіями «Ялинка» та «Салют» у Пущі (у стані припинення) та обласним санаторієм «Поляна». Ще 2020 року Борисов пропонував програму розвитку санаторію «Салют», а вже на початку 2022-го очолив шпиталь ветеранів.
Як віддати мільярд «кому треба»
То чому оновлення саме госпіталю ветеранів стало таким безпрецедентно дорогим для міського бюджету? Рецепт такий: один «надійний» постачальник послуг на всі десять тендерів шпиталю (дані на інфографіці), неоприлюднення кошторисної документації у матеріалах тендеру, торги з одним учасником, який ставав переможцем.
Коли тепер, після скандалу, головного лікаря госпіталю Борисова запитують, чому закупівлі такі дорогі і чому відбувалися саме так, той лише розводить руками: «До чого тут я, всі питання до системи Prozorro».
Таблиця всіх тендерів на ремонт шпиталю:
Аналітики проекту «Наші гроші», які першими звернули увагу на підозрілі тендери, мають зрозуміліше пояснення закупівельних аномалій цього замовника.
«Спочатку госпіталь найняв ТОВ «Інжинірингбуд ЛТД» на виготовлення проектної документації без відкритих торгів. Раніше ця фірма називалася «Абсолют сервіс ЛТД» та її співвласником був В'ячеслав Березовський.
Тому не дивно, коли на відкриті торги по ремонту шпиталю заявилася єдина фірма — «Абсолют-клімат» того самого Березовського. При цьому госпіталь у тендерній документації не оприлюднив своєї проектно-кошторисної документації, на основі якої будівельні організації могли б розробити свої пропозиції.
Її замовник обіцяв показати лише переможцю тендеру лише за п'ять днів після укладання договору», — розповіли журналісти на початку жовтня минулого року.
Дізнатися кошторисні ціни конкретних позицій витратних матеріалів із тендерної документації (як це буває зазвичай) було неможливо, опису закупівлі на сайті замовника також немає. Сам замовник пояснював цей факт у відповіді Держаудитслужбі тим, що КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» не є бюджетною установою і не розпорядником бюджетних коштів, тому не належить до суб'єктів, які зобов'язані оприлюднити на офіційному сайті обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.
Це така досить віртуозна казуїстика, бо комунальне некомерційне підприємство справді не бюджетна установа, це автономний заклад. Проте гроші, які витрачає на ремонт КНП, якраз повністю бюджетні та мають витрачатися прозоро.
Аналітики змогли дізнатися кошторис проекту капремонту лише на запит від народного депутата — цифри вразили їх: за даними НГ, вартість будматеріалів на ремонт госпіталю завищили в 2,4 рази. А на будматеріали припадає 629 млн. грн. зі всієї вартості проекту.
Як так сталося, що торги на такий ласий кусок бюджету відбулися взагалі з одним-єдиним учасником, без конкуренції? Виявляється, війна допомагає: під час дії воєнного стану основною процедурою закупівлі є відкриті торги з особливостями. Вони швидше, простіше і проходять навіть із одним учасником, пояснили нам у проекті моніторингу держзакупівель Dozorro.
Саме торги з одним учасником були на всіх тендерах шпиталю ветеранів. Крім того, замовник мав деякі специфічні вимоги до учасника торгів: «Вимагала низка сертифікатів ISO у сфері екології, охорони праці, протидії корупції та сертифікації інженерів, які можуть обмежувати конкуренцію. Це не є порушенням, але може бути причиною, чому на тендер не подалися інші учасники. Загалом коли такі вимоги комусь із учасників не підходять, їх можна оскаржити в АМКУ», — пояснив аналітик Dozorro Ярослав Пилипенко.
Відсутність кошторису у відкритому доступі, певні вимоги до документів підрядника — ці та інші речі закупівлі позначають терміном заточення: створення умов, щоб виграв конкретний учасник. У нашому випадку це вже був перевірений підрядник департаменту охорони здоров'я КМДА — ТОВ «Абсолют-клімат». Фірма, яка у 2018-2020 роках вигравала тендери на скромні 160-200 млн грн на рік, 2023-го вийшла на рівень 1,6 млрд грн отриманих підрядів - і все в рамках проектів департаменту охорони здоров'я міста Києва.
Окрім шпиталю ветеранів, фірма виграла ще капремонт лікарень швидкої допомоги на Богатирській та Братиславській, Центру медицини катастроф та Центру нефрології та діалізу. Тобто всі 1,8 млрд грн, яку департамент охорони здоров'я заклав на капбудівництво у 2023 році, безальтернативно пішли єдиному «перевіреному» підряднику «Абсолют-клімат».
Щоправда, того ж таки 2023-го департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА звернув увагу на найбільший проект, який робила фірма «Абсолют-клімат» у 2019-2022 роках — ремонт Центру нефрології та діалізу, і знайшов там значні порушення.
Аудитори виявили втрату бюджетних коштів на 9 млн грн і неефективного використання коштів на 14 млн грн. У цьому проекті "Абсолют-клімат" працював також у парі з проектною організацією "Інжинірингбуд ЛТД", як і в госпіталі ветеранів. Але кого лякають порушення — замовники від департаменту охорони здоров'я знову і знову віддають підряди «перевіреним та надійним» виконавцям.
У нашій історії зі шпиталем ці підрядники все ще виконують роботи з ремонту поверхів за всіма тендерами, а найбільшу угоду — на 504 млн грн, ремонт фасадів та покрівлі головного корпусу — у січні 2024 року розірвали за згодою сторін. Щоправда, «згоді сторін» передував моніторинг Держаудитслужби, яка виявила порушення тендерних процедур та зобов'язала замовника розірвати угоду.
І як знайти цей мільярд
У цій, на жаль, типовій історії хитромудрих та непрозорих бюджетних закупівель є ще одна туманна сторона. А саме: звідки узявся взагалі зайвий мільярд гривень на такий ремонт із шиком? Тому що будь-яка бюджетна витрата проходить багато кіл проектування, закладення в програми, узгодження комісій та різних департаментів. У ситуації із коштами на шпиталь це явно був якийсь «бонусний мільярд», бо ніхто не називає його походження.
У департаменті охорони здоров'я КМДА, куди ми звернулися з питанням, спершу взагалі сміливо вказали на госпіталь — мовляв, це ж незалежна установа, ви що, не знаєте про реформу? У них усі доходи – до них і питання. Але доходів у шпиталю, звичайно, немає, і він ледве виходить на нуль останніми роками. А якби доходи й були, то установа збирала б цей мільярд, напевно, кілька сотень років (і тоді, напевно, раціональніше витрачала б його).
Оскільки сам департамент у відповіді на запит не прокоментував механізм бюджетування капремонту госпіталю, ми можемо лише констатувати, що на початку 2023 року у програмі «Здоров'я киян» рядок «Капремонти» мав фінансування 0,84 млрд, а у жовтні 2023-го цифра цього рядка виріс рівно на мільярд — той самий.
Віталій Кличко у першому своєму анонсі зазначив, що у 2023 році для київського клінічного госпіталю ветеранів війни виділили майже 750 млн грн зі спеціального фонду міського бюджету. І поки що це єдина офіційна інформація про походження коштів. Особливість спецфонду бюджету в тому, що наповнюють його певними особливими видами місцевих податків і зборів і витрачають на конкретні цільові напрями. Але влітку 2022 року в умовах війни ухвалили закон, який дозволив громадам вільніше використовувати кошти спеціального фонду до загального, щоб закрити нагальні потреби під час дії військового стану.
Що це означає для нас як для громади? Що у розпорядника коштів — міської влади — виник ще один доступний інструмент вирішувати критичні питання. Але у випадку зі шпиталем це означало також, що проект та сума бюджету капремонту потрапили до рядка цільової програми «на ходу», наприкінці року. Результат і вартість промовисті.
Насправді дивно серед війни та постійного зростання витрат на оборону розбирати такий приголомшливий кейс. Стара улюблена мантра товариства «Крадіть, але щось роблять» виглядає шкода на тлі іншого визначення — «наживаються на війні». Крім того, що бюджет робить ремонт госпіталю за максимальними цінами, це вже супроводжується кримінальним провадженням та затримкою термінів виконання. Замість заявленої Клички здачі об'єкта восени 2023 року головлікар називає тепер як умовну дату кінець 2024 року.
На щастя, шпиталь працює. Паралельно з гуркотом будівельників, заміною вікон та вентиляції в установі відновлюють своє здоров'я захисники та… дякують медикам. «Після поранення майже весь 2023 рік я провів у реабілітаційних установах по всій Україні.
З усіх п'яти, де я був, сподобалося лише у київському шпиталі, — розповідає військовослужбовець В'ячеслав, який не захотів називати прізвище. — Був тут двічі, все роблять безкоштовно, умови прийнятні, на відремонтованих поверхах значно кращі. А найголовніше – фахівці. Дякую реабілітологові Сергію, який фактично поставив мене на ноги, зараз я повернувся до служби».
