Перелічити всі схеми, якими можуть скористатися шахраї, досить складно. І справа не лише у фантазії аферистів, а й у роботі держустанов, так чи інакше пов'язаних із неохайною діяльністю. Найкращою ілюстрацією до цієї тези є діяльність широко відомого у вузьких колах харківського афериста Роберта Мкртчяна.
Як зазначає видання, Роберт Мкрчян — це типовий представник покоління перших пострадянських “мажорів”, які самі з себе нічого не уявляють і нічого не досягли б у житті, якби не їхні батьки.
Багато однолітків Мкртчяна і перші харківські бізнесмени не могли навіть мріяти про таких видатних родичів, зв'язки і можливості, але навіть при такому заступництві Роберт примудрився стати тим, ким він став... Аферистом, провінційним «вирішальним» і нічим не примітним комерсантом – наголошують журналісти видання.
Як і майже кожній кар'єрі досвідченого ділка, був у житті Роберта Мкртчяна період, коли він намагався займатися суспільно-політичною діяльністю і намагався стати публічною персоною в політиці. Закінчилося це, як завжди, нічим. Максимум чого вдалося досягти на цій ниві — стати депутатом міськради від СДПУ(О), втершись у довіру до людей Медведчука.
Як пише харківське видання Status quo, спроба балотуватися до парламенту від СДПУ (О) виявилася безуспішною, так само як і похід до парламенту від проросійського блоку «Не Так» декількома роками пізніше. Однак, на думку журналістів "Версій", сепаратистськими переконаннями Роберт перейнявся всерйоз і надовго. У 2014 році, мабуть у рамках підготовки до регіонального сепаратистського шабашу, Мкртчян заснував під егідою СДПУ(О) «Соціал-демократичну асоціацію депутатів та голів місцевих рад Харківської області», керівником якої числиться до сьогоднішнього дня, досі очікуючи, напевно, "своїх".
У 2015 році він був помічений у сприянні сепаратистці, фігурантці бази «Миротворець» Тетяні Монтян та у перешкоджанні проведенню зустрічі журналістів «Громадського телебачення» з переселенцями з Донбасу, про що писали місцеві ЗМІ.
Бізнес-діяльність Мкртчяна виявилася не такою яскравою, але від цього не менш скандальною. Видання "Інсайдер" писало про те, що Мкртчян був серед фігурантів справи про розкрадання коштів недержавного пенсійного фонду Нацбанку через біржу "Перспектива".
У борги перед цим пенсійним фондом виявився штучно загнаний і харківський ТРЦ «Французький бульвар», у якому співзасновником на 8% є сам Мкртчян і який уже кілька років намагаються віджати в інвесторів за допомогою лжеадвокатів і суддів-корупціонерів.
У пресі також можна знайти інформацію, як за схемою «партнерства на довірі» з наступним обманом, вимиванням коштів та захопленням контролю над бізнесом Мкртчян постійно обкрадає своїх партнерів. Одне з таких кримінальних проваджень за номером 120200000000000153 частина 5, стаття 191 КК (присвоєння, заволодіння та розтрата чужого майна, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою), розслідується досі.
Загалом, за інформацією з відкритих джерел, Мкртчян як бізнесмен є директором або засновником 33 комерційних підприємств. Також має 18 записів про борги, 5 записів про податкові заборгованості у Харківській та Кіровоградській областях, 13 записів у Реєстрі боржників, виступає стороною у 23 різних судових справах. Одним словом, веде бізнес досить конфліктно, часто мабуть за межею закону, з обов'язковими скандальними наслідками та неминучими фінансовими претензіями з боку колишніх довірливих партнерів.
Журналісти "Версій" відзначають, що нібито обдуривши інвесторів і маючи мізерний відсоток у частці статутного капіталу ТРЦ "Французький бульвар", Мкртчян, проте, перетворив його на "дійну корову" та об'єкт численних зловживань. Адміністрація цього торговельного центру, нібито вже багато років ухиляється від сплати податків, легального обліку торгових площ та коштів, що надходять, фальсифікуючи бухгалтерську звітність, ігноруючи дотримання норм пожежної безпеки та ін. Основна частина орендарів торгових площ у цьому ТРЦ оформлена на афілійовані компанії-прокладки, які занижують податки та генерують невраховану готівку, яка надалі переводиться у валюту та виводиться із легальної економіки. Інженерні комунікації та маршрути спроектовані з порушенням норм архітектурного та протипожежного контролю, не кажучи вже про те, що абсолютно не придатні для використання в умовах воєнного часу.
“Прикривати все це та вирішувати питання з контролерами вдається виключно завдяки спритності Мкртчяна. Зазвичай, при виявленні порушень Мкртчян починає зображувати жертву обставин. Якщо цей номер не проходить, то в хід йде залякування своїми можливостями та зв'язками, або обіцянки вічної дружби та взаємодопомоги. Якщо і це не працює — у справу вступає підкуп. З грошима Робік Юрикович розлучатись ох як не любить і робить це тільки в крайніх випадках. Перевірки місцевих контролерів нерідко закінчуються «малою кров'ю», тобто. банкетами в місцевих ресторанах, спільними заміськими поїздками та приємним проведенням часу в саунах з дівчатами легкої поведінки. Правоохоронні органи могли б отримати масу видовищного доказового матеріалу, якби всерйоз зацікавилися діяльністю Мкртчяна з управління комерційною нерухомістю. – пише видання.
Свої здібності домовлятися з податківцями, пожежниками, санстанцією тощо, а точніше сказати, свої особисті корупційні напрацювання, Роберт Мкртчян не соромлячись пропонує як платну послугу іншим бізнесменам і діловим партнерам.
До початку повномасштабного вторгнення, Мкртчян показушно заявляв, що серед перших візьме автомат і піде захищати рідний Харків, але натомість з головою поринув у схеми з розподілу та розкрадання гуманітарної допомоги. При цьому Мкртчян прикриває свою лжеволонтерську діяльність статусом «чартерного президента» МВ «РОТАРІ-КЛУБ ХАРКІВ-СІТІ» (Код ЄДРПОУ 33480127), яку сам колись і заснував. Очевидно, саме у цьому благовидному статусі Мкртчян з початку війни незаконно виїжджав за межі України за програмою «Путь» для приватних туристичних поїздок до улюбленої ним Італії.
Надалі більшість отриманої з-за кордону гуманітарки зі складів Мкртчяна, як зазначають журналісти “Версій”, нібито потрапляла в нелегальний торговельний оборот на Центральному ринку та на «Барабашово». За попередньою домовленістю (на замовлення, через потрібних людей), там можна придбати все, від бронежилетів, квадрокоптерів, генераторів і тепловізорів — до продуктів та медикаментів. Дітям та знедоленим безкоштовно діставалися хіба що галети та прострочені консерви.
Вміло зображуючи благодійника, Мкртчян зумів втертися у довіру до чиновників, які допустили його до розподілу гігантських обсягів гуманітарної допомоги. Ні в кого не виникло запитань ні до його неблагонадійного минулого, ні до того, що очолювана ним благодійна організація з нібито 17-річною історією взагалі не публікує жодних звітів про виконану роботу. При тому, що інші «Ротарі-клуби» Харкова з скромнішими можливостями, таку звітність публікують регулярно та людям допомагають постійно.
Як зазначає видання, Мкртчан настільки поправив своє фінансове становище з початку повномасштабної війни, що вже з кінця 2022 року почав шукати нових партнерів по всій Україні та за її межами для купівлі великої нерухомості. При цьому серед варіантів оплати озвучувалася виплата своєї частки великими партіями готівки. Примітно, що харківські проекти чомусь не значилися серед новітніх комерційних пріоритетів Мкртчяна, мабуть через страх засвітити раптово зрослі на крадіжці гуманітарки фінансові можливості – припускають журналісти.
“Так образ страждальця, благодійника та хлібосольної тамади став улюбленою маскою цього персонажа у Харкові. Верхом цього цинізму стало використання Мкртчяном дітей та благодійної діяльності для вибивання податкових пільг та всіляких поблажок з боку влади для підконтрольної комерційної нерухомості. З цією метою під егідою свого кишенькового Ротарі-клубу в приміщенні ТРЦ «Французький бульвар» періодично почали проводитися «благодійні акції» для дітей, проспонсувати які пропонується харківському бізнесу та на відкриття яких запрошуються чиновники. За словами самого Мкртчяна, кошти на організацію подібних акцій і так збираються із членів іноземних ротарі-клубів по всьому світу у вигляді донатів. Скільки особистих грошей витрачає Мкртчян на гуманітарні проекти зі своєю участю та самопіаром, а також скільки пільг вдалося таким чином вибити для власного комерційного дітища та заробити на цьому досі залишається загадкою.
Цікаво, в якому скандалі чи навіть кримінальному виробництві наступного разу спливе цей лже-патріот Харкова?…” – резюмують своє дослідження харківських діл видання “Версії” .
