Викрадення земель Академії аграрних наук. Кому дісталися ділянки та на кого вийшло слідство?

Особливо цінні землі перейшли у власність членів президії НААН, їхніх родичів, співробітників СБУ, Мінагрополітики.

Майже 140 особливо цінних земельних ділянок під Києвом незаконно опинилися у приватній власності низки посадових осіб Національної академії аграрних наук України (НААН), СБУ та Мінагрополітики.

Так стверджують у НАБУ та САП у рамках розслідування подій, які відбулися ще понад 10 років тому. Однак ми звернули увагу на цю справу навіть не через масштаб, а з іншої причини.

Цікаво, що ще до початку судового розгляду з-поміж фігурантів справи виключили п'ятьох топ-чиновників НААН. А саме вони, за первісною версією слідства, і ухвалили незаконні рішення, і завдяки їм цей злочин взагалі став можливим.

Чому так сталося, і як працювала угода?

Як працювала схема?

У ході розслідування детективи НАБУ з'ясували, що посадові особи НААН за межами своїх повноважень припинили право постійного користування дослідницьким господарством “Чабани” (організація в рамках структури НААН) на 144 земельні ділянки у Гатному, що під Києвом, з них уже 138 земельних ділянок переведено до приватну власність та ще шість на момент старту розслідування перебували у процесі переоформлення. Йдеться про понад 15 гектарів “особливо цінних” земель, призначених для проведення досліджень. Ці землі стали приватною власністю членів Президії НААН, їхніх близьких родичів, співробітників СБУ, Міністерства аграрної політики та інших осіб.

Ділянки, що фігурують у справі, входили до складу 330 га земель, які ще у 2003 році були передані у постійне користування дослідницького господарства Чабани Інституту землеробства НААН. Здійснив таку передачу голова Києво-Святошинської районної держадміністрації своїм розпорядженням із відповідним цільовим призначенням.

Тут важливо, що згідно з тодішніми нормами Земельного кодексу України припиняти право постійного користування можна було лише за згодою Верховної Ради. Те саме стосується зміни цільового призначення. Але НААН, за версією слідства, змогла ухвалити таке рішення без згоди парламенту. І формальним приводом стало те, що у вересні 2013 року працівники дослідного господарства Чабани звернулися з проханням виділити їм такі земельні ділянки для городництва.

Як частина злочинного плану до НААН надійшов лист від голови СБУ, однак без його підпису, мовляв, про необхідність припинити право постійного користування цими земельними ділянками досвідченим господарством “Чабани”, щоб передати ці землі Службі безпеки. Далі був другий лист із аналогічним змістом, проте підписаний уже заступником голови СБУ. Проте суттєвої різниці між обома листами насправді немає: у будь-якому разі такі звернення суперечили закону, адже ініціювати такі рішення може лише Кабмін.

Обвинувачений нині директор дослідного господарства тоді не заперечив виділити земельні ділянки працівникам. Не заперечував також інший обвинувачений – директор Інституту землеробства НААН.

Вже після цього листа СБУ разом з іншими матеріалами передали до президії НААН на розгляд, але “забули” додати довідку про особливу цінність зазначених земель. В результаті в результаті голосування НААН ухвалила відповідну постанову, в якій погодилася на вилучення 15,12 га землі із користування досвідченим господарством “Чабани”. Після цього директор господарства надіслав листа про припинення права постійного користування до Держземагентства Київської області. На його основі Держземагентство окремими наказами виділило ділянки заздалегідь визначеним людям, у тому числі родичам службовців президії Академії, які ухвалювали рішення про вилучення цієї землі.

Загалом новими “власниками” цих земель стали аж 138 осіб, і їх можна розділити на чотири великі групи:

• чиновники НААН, Інституту землеробства та пов'язані з ними особи. Наприклад, досі чинний президент НААН Ярослав Гадзало, його дочка та її чоловік, тодішній директор ДП “ДГ “Чабани” Олександр Іщук, його дружина, бабуся дружини його сина, сват директора Інституту землеробства Віктора Камінського, віце-президент НААН Анатолій Зарішняк та його дружина – суддя Апеляційного суду Києва, а також їхня дочка;
• Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ. Наприклад, керівництво цього управління, їхні родичі та взагалі особи, які не мали відношення ні до Академії, ні до СБУ, але, отримавши земельні ділянки, видали доручення на їхнє розпорядження близьким родичам тодішнього керівництва цього управління Служби безпеки;
• високопосадовці, зокрема особи, пов'язані з тодішнім заступником міністра аграрної політики та продовольства, з секретаріатом Кабінету міністрів України тощо;
• місцеві чиновники, серед яких чиновники Чабанівської селищної ради, особи, пов'язані з прокурором Києво-Святошинського району, особи, пов'язані з головою Києво-Святошинської районної державної адміністрації Юрієм Бондарем, їхніми родичами тощо.

НАБУ оцінило, що службовці своїми діями завдали державі понад 42 млн. грн. збитків.

Як керівництво НААН зникло зі списку фігурантів справи

У січні 2020 року про підозру додатково повідомили п'ятьох топ-чиновників Академії.

А саме:

• президенту НААН (на момент скоєння злочину – віце-президент) Ярославу Гадзалу;
• директору Інституту садівництва НААН (на момент скоєння злочину – перший віце-президент НААН) Ігор Гриник;
• першому проректору Національного університету біоресурсів та природокористування України (на час скоєння злочину – віце-президент НААН) Ігорю Ібатулліну;
• віце-президенту, головному вченому секретареві НААН (на час скоєння злочину – академік-секретар відділення НААН) Анатолію Зарішняку;
• директору Національного наукового центру "Інститут виноградарства та виноробства" ім. В.Є. Таїрова НААН В'ячеславу Власову.

Як стверджувало слідство, ці п'ять осіб як члени президії НААН проголосували за виділення земельних ділянок із числа особливо цінних, а потім переоформили їх на себе та близьких родичів.

Однак у травні 2020-го керівник САП закрив провадження щодо “верхівки НААН”, бо не вистачило доказів, щоб довести корисливі мотиви фігурантів під час голосування.

У квітні 2021 року генеральний прокурор Ірина Венедиктова скасувала цю ухвалу керівника САП, тому що, на її думку, у САП не зробили все можливе, щоб перевірити причетність керівництва НААН до цієї схеми. Але у травні 2022 року прокурор САП закрив провадження проти “топів” НААН повторно.

Чи були ці люди штучно виведені зі справи? КПК справді зобов'язує закривати виробництво, якщо доказів для доказу провини недостатньо і немає можливості їх отримати.

Коли НАБУ оголошувало про нові підозри, то в Бюро були впевнені, що керівництво НААН переоформило земельні ділянки на себе та близьких родичів. Але потім слідство з невідомих причин відмовилося від думки, що верхівка НААН діяла з корисливих спонукань. При цьому думка правоохоронців не змінилася щодо решти фігурантів, яким ще раніше інкримінували такі самі дії. І цю справу вже давно слухають у ВАКС.

До переліку актуальних фігурантів входять:

• Роман Кучер – екс-начальник управління державного земельного кадастру головного управління Держземагентства у Київській області;
• Станіслав Губін – екс-заступник начальника головного управління Держземагентства у Київській області;
• Іван Шевченко – екс-завідувач відділу ННЦ Інститут землеробства НААН;
• Олександр Іщук – екс-директор держпідприємства “ОХ “Чабани”;
• Віктор Камінський – директор ННЦ Інститут землеробства НААН;
• Ануш Балян – віце-президент НААН;
• Світлана Ковтун – екс-головний вчений секретар НААН;
• Віталій Оборський – співробітник СБУ;
• Василь Петриченко – екс-президент НААН.

Всім цим людям інкримінують присвоєння, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а додатково незакінчений замах на такі дії. Максимально суд може призначити фігурантам позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна. Але виникає питання: у чому різниця між діями цих осіб та п'ятьох із топ-керівництва Академії?

Коли буде розв'язування?

У грудні 2019 року САП направила обвинувальний акт до суду. З того часу в Антикорсуді проходять судові засідання щодо розгляду цієї справи – зараз сторона захисту виступає у судових дебатах.

Надалі обвинувачені матимуть змогу скористатися правом останнього слова. Зважаючи на те, що їх багато, процес триватиме ще деякий час. У той самий час всі докази вже досліджували, тому більшість процесуальних процедур позаду.

Земля у Гатному зараз під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року Солом'янським райсудом Києва. У квітні 2018 року Київський апеляційний суд залишив це рішення без змін. Якщо вину фігурантів визнає суд, земельні ділянки як предмет злочину можуть зазнати спеціальної конфіскації.

Transparency International Ukraine продовжує відслідковувати цю справу, бо, як бачимо, вироку в ній чекатиме вже недовго, а питань залишається чимало. І головне – чи справді всі винуватці цієї земельної оборудки таки будуть покарані? Адже, зрештою, саме такі відповіді мають лежати в основі справді якісного правосуддя.