Громадська увага до будівництва фортифікацій спочатку підігріла травневий наступ росіян на Харківщині. Коли вперше з'ясувалося, що деякі зміцнення існують лише на папері, а держава вже витратила на фортифікації 38 млрд. гривень і значна частина цих коштів пішла на рахунки свіжостворених фірм із ознаками фіктивності.
Тепер росіяни активно просуваються на Донеччині і звідти мчать аналогічні нарікання на «повну показуху та імітацію діяльності» під час будівництва фортифікацій. У виданні «БізнесЦензор» розбиралися, хто відповідальний за будівництво, чому у нас засекречені всі кошториси. А підрядники є фігурантами кримінальних проваджень за підозрами у розтраті 20 млрд грн.
На тлі скандалів із відсутніми укріпленнями на Харківщині ще у травні парламентарі створили Тимчасову спеціальну комісію з цільового використання коштів на будівництво фортифікацій та закупівлю дронів.
Головою комісії було призначено депутата партії «Слуга народу» Миколу Задорожного, в минулому шоумена та організатора свят, який працював в івент-агентстві «Квартал 95». А нещодавно отримав підозру від НАБУ у здирництві 3,4 млн грн хабара за «за неперешкоду у проведенні ремонтних робіт» на Сумщині.
Його заступником став Михайло Цимбалюк із фракції «Батьківщина». До складу комісії ще увійшли 13 нардепів.
Зокрема, секретарем комісії став депутат фракції «Європейська солідарність» Михайло Бондар.
На початку діяльності комісії Бондар розповідав, як напередодні вторгнення до Харківської області Володимир Зеленський та депутати приїжджали на той самий об'єкт фортифікації, який було зроблено місцевою владою «як показовий». На інших місцях щось будували нашвидкуруч, щоб відзвітувати, а десь взагалі нічого не робили.
«Хлопці розповідали, що коли треба було дійти до лінії, де нібито мала бути фортифікація, потрапляли на ями, або відразу починали щось копати, бо було голе місце», — говорив Бондар.
Тоді ж він пообіцяв, що якщо знайдуть зловживання, члени комісії від опозиційних груп наполягатимуть на переході спеціальної комісії до слідчої.
За його словами, у травні влада погодилася лише на створення спеціальної комісії. І через цей невизначений статус її діяльність значно обмежена. Висновки спеціальної комісії матимуть рекомендаційний характер, вона може напрацювати пропозиції для уряду, водночас має обмежений доступ до певних документів.
З моменту створення Тимчасова спеціальна комісія провела три засідання, але до конкретики — контрактів та підрядників щодо будівництва вкраплень — так і не дісталася.
На засідання ТСК долучалися «не перші» особи обладміністрацій, а інші співробітники, які не могли відповісти на запитання ні щодо закупівель з будівництва фортифікацій, ні щодо підрядників.
Засідання, яке мало відбутися 19 липня, голова ТСК Микола Задорожний скасував без пояснення причини.
Крім того, нібито через безпеку на всі матеріали кримінальних проваджень та контракти на закупівлю укріплень, які досліджують ТСК, наклали гриф «таємно» або «тільки для службового використання». Тому формально члени комісії не можуть оприлюднити інформацію з цих матеріалів, зокрема й для ЗМІ, навіть якщо факти зловживань там були зафіксовані, розповів «БізнесЦензору» Михайло Бондар.
За його словами, навряд чи комісія з фортифікацій збереться раніше, ніж 20 серпня, коли відбудеться наступне пленарне засідання Верховної Ради.
«Голові ТСК дали команду нічого не робити і затягувати процес. Всі повідомлення у групі ТСК у WhatsApp Микола Задорожний зараз просто ігнорує», - розповів Бондар.
Будівництво укріплень: як це працює в Україні?
Наприкінці квітня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що з початку 2024 року було виділено на зміцнення майже 38 млрд грн. І що «шляхом перерозподілу видатків державного бюджету» уряд виділив ще понад 8 млрд грн на будівництво фортифікаційних споруд. Тобто загальний бюджет фортифікацій зараз майже 46 млрд грн.
За словами Михайла Бондаря, основні розпорядники коштів на будівництво укріплень в Україні – структури Міністерства оборони, обласні адміністрації та Держагентство з відновлення та розвитку інфраструктури зі своєю регіональною мережею.
Першою лінією зміцнення займається виключно Міністерство оборони. Частково другою та третьою лінією — обласні військові адміністрації.
У разі, коли адміністрація області, на території якої потрібно будувати зміцнення, не вистачає коштів для фортифікацій, будувати їх залучають іншу обладміністацію, яка має таке фінансування і яка проводить закупівлі для іншої області і залучає туди підрядників. «Вони домовляються між собою хтось що будує, на якій ділянці. Хто за що відповідає», – розповідає Михайло Бондар.
У будь-якому разі замовником фортифікацій завжди виступає Генштаб, який має їх прийняти у підрядника. За словами Бондаря, іноді ці військові об'єкти не приймають через їхній незадовільний стан, тоді місцева влада, яка будівництво фінансувала, перекидає такі зміцнення на баланс своїм комунальним підприємствам. Для ТСК в обладміністраціях пояснюють ці факти нібито «нестачею коштів на утримання» укріплень у військових.
«Все це порожня показуха, не прив'язана до місцевості (…) позиції риються де зручно екскаваторникам», — розповідав днями про будівництво укріплень на найважчому нині Покровському напрямку головний редактор видання „Цензор.НЕТ“ Юрій Бутусов — «У відкритому полі. Іноді ставляться бетонні бліндажі, але вони не зариваються в землю, а ставляться як старовинні доти, на відкритій місцевості, які дуже добре видно, які не маскуються. Ці позиції не приховані від дронів. Усі ці позиції, які там риють, — повна показуха та імітація. Війська не займають ці позиції, тільки іноді їх займають ворожі штурмові групи, коли їм іноді треба рятуватися від нашого вогню, при черговому перекочуванні, коли вони йдуть в атаку. Це сумна реальність».
За словами Бондаря, в обласних адміністраціях парламентської комісії вже прозвітували, що всі фортифікації готові щонайменше на 85%. Інша інформація у співробітників Служби безпеки України, які відкрили 30 кримінальних проваджень за фактами зловживань на будівництві. У справах йдеться про ймовірну розтрату близько 20 млрд грн. Кошти витрачалися не за призначенням через закупівлю матеріалів за кратно завищеними цінами та будівництво об'єктів, які відбулися лише на папері. За договорами з ОВА понад 70-80% вартості будівництва фортифікацій зазвичай підрядники отримували авансом.
Справи зникають у Реєстрі, ціни залишаються завищеними
У лютому цього року Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження щодо завищення цін при закупівлі деревини для будівництва укріплень на Харківщині. До червня рішення у цій справі були у публічному доступі у Держреєстрі судових рішень, потім вони звідти зникли, зазначають у Харківському антикорупційному центрі.
Фабула зниклої справи була така: кілька підприємств-підрядників, «підконтрольних одній групі осіб», купували деревину у державних підприємств, зокрема ДП «Ізюмське лісове господарство» за ціною 970 грн за кубічний метр деревини хвойних порід (сосна) діаметром 15-19 см завдовжки 3-4 м-коду.
А реалізовували Департаменту Харківської ОДА, який займався будівництвом укріплень за ціною 4100 грн/м3.
Втрати від цієї схеми могли коштувати державному бюджету лише за січень–березень поточного року близько 150 млн. грн.
Однак, як показали нещодавні закупівлі в Prozorro, кримінальні провадження не зупиняють чиновників купувати деревину для фортифікацій через сумнівних посередників із величезними переплатами.
Наприклад, БізнесЦензор знайшов такі закупівлі лісоматеріалів на Донеччині, які були проведені у червні.
Очеретинська селищна військова адміністрація купила у ТОВ «Інвестінпром» лісоматеріали круглі хвойних порід обсягом 15-24 см, довжина 4 м за 6,5 тис грн/м3.
За аналогічною ціною купувала тоді ж лісоматеріали у «Інвестінпрому» Покровська міська рада на 12,89 млн грн.
Пиломатеріал обрізної хвойної породи (сосна) 25-30 довжина 3-4 м «ІнвестІнпром» продавав у Покровськ та район у квітні 2024 року по 11 тис грн/м3.
Загалом "Інвестінпром" поставив лісоматеріали до Донецької області майже на 26 млн грн. Хоча для цієї фірми це зовсім новий напрямок діяльності, минулого року «Інвестінпром» спеціалізувалася на оренді спецтехніки для Херсонської міськради.
ТОВ «Інвестінпром» було створено у Києві минулого року, записано спочатку на жителя Боярки Пєтухівського Володимира В'ячеславовича, який раніше притягувався до відповідальності за виготовлення наркотичних засобів. У квітні 2024 року фірму переписано на Тетяну Петрівну Сапегіну, також мешканку Київщини.
Якщо ж повернутися до закупівель деревини на Харківщині, то, за підрахунками БізнесЦензору, Департамент Харківської ОДА зафіксував в електронній системі закупівлі деревини для фортифікацій загалом понад 415 млн грн.
Із цього обсягу лише 30,6 млн. грн., або менше 10% від загальної суми закупівель Харківська ОДА замовляла безпосередньо у філії державного підприємства «Ліси України», левова частка закуповувалась через фірми-посередники з ознаками фіктивності.
Наприклад, фірма «Герц Індустрія», яка була створена рік тому, цього року продала деревини Харківської ОДА більше, ніж усі державні лісгоспи — на 52 млн. грн. У минулому фірма продала деревини на Харківщині на 57 млн грн.
Служба відновлення чи обладміністрація
Незважаючи на те, що нібито існують певні правила фінансування закупівель для будівництва укріплень, практично кожна область організовує їх по-своєму.
Наприклад, на Донеччині БізнесЦензор знайшов тендери місцевої Служби відновлення та розвитку інфраструктури, яка займалася будівництвом опорних пунктів і провела в березні — квітні цього року закупівлю на майже 474 млн грн, не вказуючи кошторису та підрядника робіт.
А Департамент Донецької ОДА закуповував лише окремі матеріали для цих оборонних споруд. Тамтешній Департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи закуповував зокрема спіральний бар'єр безпеки на кшталт «Єгоза», або колючий дріт на майже 360 млн грн у умовної групи «Укрбудінвест», яка пов'язана з родиною колишнього начальника поліції. окупованому Донецьку Максима Кіріндясова.
Паралельно на Донеччині проводили тендери із закупівлі матеріалів для зміцнень окремі селищні ради. Наприклад, Гродівський ОДА у Покровському районі та Іллінівська сільрада у Краматорському районі закуповували загороджувальні піраміди ПЗ-1 у ТОВ «Торговий дім С.К.С.М.» харківського підприємця та екс-нардепа Анатолія Денисенка. По 1790 - 1960 грн / штука (Покровський район закуповував дорожче).
Водночас, на Харківщині місцева Служба з відновлення та розвитку інфраструктури у питання зміцнень взагалі не залучалася. Найбільші її тендери стосувалися експлуатаційного утримання доріг, які коштували загалом 8,66 млрд грн очікуваної вартості та поділилися між дорожніми фаворитами часів Великого будівництва – ТОВ «Автомагістраль-Південь», ТОВ «Група компаній Автострада» та ТОВ «Ростдорбуд».
У Харківській області централізовано закупівлями на зміцнення займався Департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської ОДА, який за незрозумілою логікою спочатку не засекретив своїх підрядників на фортифікаціях, проте засекретив усі кошториси.
Наприклад, у січні Департамент Харківської ОДА провів через Prozorro закупівлю деревини у ТОВ «Епіцентр К» (у договорі Департамент навіть вказав фактичне розташування підприємства та замовлення деревини поставляється для укріплень на першій лінії) на 36,22 млн грн (у специфікації на 38 млн грн ). Департамент засекретив, за що саме заплатив такі кошти, тобто предмет закупівлі та вартість одиниці товару.
Якщо не брати до уваги досить великий контракт із «Епіцентром» у закупівлях матеріалів для будівництва укріплень на Харківщині засилля фірм з ознаками фіктивності.
Інша ситуація на закупівлі «будівництва фортифікацій», де Департамент Харківської ОДА в електронній системі зафіксував видатків на 6,4 млрд грн.
У системі Prozorro вказані підрядники на всі об'єкти фортифікацій у регіоні, що дозволило БізнесЦензору порахувати ТОП-10 найбільших отримувачів коштів за зміцнення у цьому регіоні.
Рейтинг найбільших підрядників Харківщини
- На першому місці – ПрАТ «Трест Житлобуд-1» Олександра Харченка, який є членом виконкому Харківської міськради – 996,80 млн грн;
- На другому — ТОВ «Тех-Інком» пов'язане із звільненим у квітні 2024 року багаторічним заступником мера Харкова Андрієм Руденком, відповідальним за питання оборони — 545,71 млн грн;
- На третьому – ТОВ «Буд ЮА» Вікторії Дідик з Дніпра – 375,26 млн грн;
- На четвертому – ПП «Будівельна фірма „ПРОМТЕКС“, пов'язана з колишнім нардепом з Харкова Анатолієм Денисенком – 333,30 млн грн;
- На п'ятому — ТОВ «Житлобуд-3» харків'ян Юрія Мельника та Олександра Малєєва — 303,57 млн грн;
- На шостому – ТОВ «Проектний Альянс», один із власників – Андрій Колос, колишній директор Департаменту економіки та міжнародних відносин Харківської ОДА, екс-нардеп міськради від партії «Наш край», член виконкому Харківської міськради –266,39 млн грн;
- На сьомому – ТОВ «Бізнес Проект» Віталія Кравченка з Чугуївського району – 237,49 млн грн;
- На восьмому – ТОВ «Ремтехналадка» з Полтави, належить місцевому підприємцю, представнику б'юті-індустрії Євгенії Корнбергу. До вересня 2020 року власником був Олександр Яровенко. Протягом січня-листопада 2021 року компанією керував Володимир Медяник – колишній депутат Полтавської міської ради – 177,68 млн грн;
- На дев'ятому — ТОВ «Будівельна компанія „Альянс-Трансбудсервіс“, фірма з Черкас, яка була створена у 2023 році, записана на Віталія Полювання, крім фортифікацій на Харківщині, встигла виграти тендери на будівництво укриттів у Шевченківському районі міста Києва — 149,98 млн грн ;
- На десятому — ТОВ «РОСТДОРБУД», відома з часів Великого будівництва, фірма екс-депутата Одеської міськради Юрія Шумахера та Євгена Коновалова — 142,37 млн грн.
