28-29 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідав Індію. Його візит уже можна вважати знаковим, бо подібних поїздок не було з 2017 року. На порядку денному поновлення довоєнних відносин, залучення Індії до Формули світу Зеленського, а також, що цілком логічно, російське питання.
Різні оцінки
За підсумками зустрічей Дмитро Кулеба вже заявив про зміни ставлення Індії до повномасштабної війни РФ проти України. За його словами, «можливо, нам в Україні хотілося б, щоб ці зміни були швидшими, яскравішими, але в Індії своя зовнішня політика, свої інтереси».
«Завдання номер один – повернути рівень співробітництва країн до довоєнного. Друге завдання – працювати над новими спільними проектами та програмами. Третє питання – це Формула миру», – зазначив Дмитро Кулеба.
У той же час його індійський візаві Субраманіям Джайшанкар був більш «сухий» у своїх оцінках.
«Наші дискусії були зосереджені на продовженні конфлікту та його ширших наслідках. Обмінювалися думками щодо різних ініціатив у цьому контексті. Говорили також про глобальні та регіональні питання, які становлять інтерес для нас обох», — написав Джайшанкар у соцмережі Х (колишній Twitter).
Саме політична складова взаємин здається ключовою на найближчу перспективу. Справа в тому, що Україна організує глобальний саміт світу влітку. Індія на ньому – один із важливих учасників, адже для Нью-Делі актуальні принаймні два пункти Української формули світу з десяти – екологічна та ядерна безпека.
«В принципі, вони (представники Індії – «Апостроф») брали участь у всіх зустрічах з обговоренням Формули світу, починаючи з Копенгагена минулого року. розумію, більш посередницька роль у цих переговорах не просто самим взяти участь, а показати приклад іншим країнам», — зазначає у розмові з "Апострофом" завідувач відділу нових викликів Національного інституту стратегічних досліджень Олена Бордиловська.
Посередництво як фактор під час виборів
Багато країн Азії, Африки та Латинської Америки можуть брати приклад з Індії та її позиції щодо Росії та України. До речі, так само українська дипломатія діє на Близькому Сході – через Саудівську Аравію.
«Дмитро Кулеба кілька разів так натякнув, що розраховує на посередницьку роль Індії у переговорах із Росією. Тобто, за фактом цього саміту можливо, щоб індійська сторона якось донесла до Росії важливі для нас меседжі», — каже Олена Бордиловська.
За її словами, інтерес нинішнього керівництва Індії – набути додаткового престижу, а також використати цей чинник на парламентських виборах, які триватимуть до літа цього року.
«В Індії такими кроками дуже пишаються, вони показують, що, бачите, ми маємо такі можливості – говорити і з тими, і з тими. Буквально за три тижні в Індії починаються вибори, на яких Нарендра Моді зі своєю партією збирається переобратися. І йому важливо показати, що має дуже успішну зовнішню політику. Що він зміг довести Індію до такої висоти, коли індійські дипломати спокійно розмовляють із американцями та росіянами», — наголошує Олена Бордиловська.
До речі, напередодні візиту Дмитра Куліби прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді телефоном спілкувався з президентом Володимиром Зеленським. І того ж дня Моді дзвонив Путіну, щоб привітати його з переобранням президента.
Українські танки як фактор образи
Інша мета, про яку заявив Дмитро Кулеба, – відновлення довоєнного рівня відносин. І саме тут спостерігається найбільше викликів.
З початку повномасштабного вторгнення Індія займала позицію стратегічного нейтралітету. Інакше й бути не могло. Останні 30 років українські дипломати мало уваги приділяли цьому напряму, хоча навчання індійських студентів у наших вишах проходило, аграрний та машинобудівний експорт із України поступово йшов.
Серйозним ударом у відносинах з Індією стали постачання 320 українських танків Пакистану 1996 року. Нагадаємо, з цією країною в Індії було 3 широкомасштабні війни за спірний регіон Кашмір.
«Десь до 2012 року ми не мали ні політичних, ні економічних відносин. Навіть міжурядові комісії не проводились. Я якраз працював у Міністерстві економічного розвитку, у торговельно-економічному департаменті, і я отримав завдання відновити ці відносини. І лише за 9 років нам вдалося провести міжурядову комісію. Так ось, Індія перед комісією казала нам: «Ви продали танки нашим ворогам і ми з вами не хочемо мати жодних стосунків. А росіяни нас підтримували завжди, ми з росіянами і спиратимемося на них», — описує ситуацію у розмові з «Апострофом» експерт-міжнародник Руслан Осипенко.
І хоча про поновлення засідань комісії домовилися, остання подібна зустріч пройшла ще 2018 року.
До повномасштабного нападу Росії основу нашої торгівлі становила машинобудівна та аграрна продукція. Обсяги були надто малі, щоб впливати на політичну позицію Індії. І ще більше впали вони зараз.
«Я сам вів переговори з Індією. Вони нам пропонують шкури буйволів, свій чай, такі речі. А ми їм – високотехнологічну продукцію, наприклад двигуни «Мотор Січі». "Хартрон" щось пропонував. А зброю ми не могли продавати, бо раніше постачали Пакистан», — ділиться досвідом Руслан Осипенко.
Росія активно використовувала культурні сентименти з радянських часів та продавала Індії свою зброю. Від вертольотів та літаків до військових кораблів та підводних човнів. Саме цей фактор досить важливий. За даними SIPRI, протягом останніх двох десятиліть Росія постачала 65% зброї, закупленої Індією.
Мати російську зброю означає постійно залежати від Москви в комплектуючих, обслуговуванні і т.д. Тому не дивно, що 2022 року країна утримувалася від критики Кремля. А ще збільшила експорт сирої нафти з Росії, хоч і з вигідними для себе знижками.
Тим не менш, Індія відправила в Україну понад 10 партій гуманітарної допомоги. І це разом із візитом Кулеби дає певні підстави розраховувати на зміни у відносинах.
Зміна позицій
Останніми роками позиція Індії дещо змінюється. Не так завдяки Україні, а більше через дії наших союзників. США активно намагаються залучити Індію до альянсу проти Китаю. І це автоматично впливає на індійську позицію щодо союзника, тобто васала Китаю – Росії.
«Індії просто запропонували такі можливості, від яких вона просто не хотіла б відмовлятися стати країною номер один у Південно-Східній Азії. Щоб збалансувати Китай, Індію зараз будуть піднімати, скажімо так, економічно, політично і технологічно. та технології», – каже Руслан Осипенко.
Ще у 2022 році з'явилася ініціатива Великої сімки щодо вкладення протягом 5 років 600 млрд дол. в інфраструктуру країн Глобального Півдня.
«Фонд мав забезпечити менший вплив Китаю на країни, які перебувають на його зовнішньому контурі. Той самий В'єтнам, Таїланд та Індія. І ці гроші мали витратити на створення паралельного транспортного коридору, який буде паралельний китайському так званому шовковому шляху, який би брав початок в Індії», — наголошує експерт.
Однак зараз цей транспортний коридор поки що заблоковано через розпалювання конфліктів на Близькому Сході Росією та Іраном. Але від цих ідей, очевидно, ніхто відмовлятися не збирається.
Не в останню чергу завдяки США змінилася позиція Нью-Делі щодо російської нафти. З початку року майже всі індійські компанії перестали її купувати через побоювання санкцій. Наступного місяця до Індії прибуде близько 7,6 млн. барелів американської нафти, що є найвищим показником за останній рік.
Але важливішим на більш довгу перспективу є оборонна співпраця США з Індією. І тут також видно зміни. У червні минулого року прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді відвідав США. Серед іншого, дві країни погодилися спільно виробляти в Індії двигуни для американських винищувачів. Індія також дозволила ремонтувати кораблі ВМС США на індійських верфях і придбає дрони американського виробництва. І це надалі може зменшити залежність Індії від російської зброї. Понад те, відкриває додаткові можливості для України. Не безпосередньо, а за посередництва американських компаній, які співпрацюють як з Україною, так і з Індією.
Загалом, фактор США у відносинах України та Індії може бути важливішим, ніж здається. Якщо Вашингтон у своїх інтересах може впливати на Нью-Делі проти Росії, то чому б цим не скористатися. Разом з тим, повного розриву відносин Індії з Росією найближчими роками очікувати точно не варто: надто давні та масштабні відносини склалися між Нью-Делі та Москвою.
