Газовий бізнес завдає російському «Газпрому» величезних збитків, які через рік-два можуть зрости до 1 трильйона рублів. Це не ІПСО та не дані, отримані західними розвідками, а інформація, яку розповсюджують представники російської влади. «Апостроф» з'ясовував, що стало причиною таких серйозних проблем компанії, яку Кремль довго і цілком успішно використав як політичну та економічну зброю, і якою буде її найближче майбутнє.
Російський «Газпром» стрімко втрачає прибуток, при цьому власне газовий бізнес компанії взагалі завдає збитків.
За даними, опублікованими монополістом, його чистий прибуток за перші дев'ять місяців 2023 року обвалився на 44% у річному вираженні, з 779,8 мільярда рублів до 446,1 мільярда рублів (за поточним обмінним курсом - з 8,46 мільярда доларів до 4, 84 мільярди доларів).
За вказаний період виторг «Газпрому» скоротився в 1,6 разу, до 3,96 трильйона рублів (43 мільярди доларів).
При цьому продаж газу завдав компанії збитків на 107,23 мільярда рублів (1,16 мільярда доларів). Що стосується прибутку, то він фактично формується за рахунок продажу нафти (через дочірню компанію «Газпром-нафта»).
Основна причина виникнення збитку – суттєве скорочення постачання газу до Європи на тлі не менш істотного падіння цін на газ (якщо наприкінці літа 2022 року ціни сягали 3000 доларів і більше за 1 тисячу кубометрів, то зараз вони становлять приблизно 500 доларів за 1 тисячу кубометрів) .
Через слабкі фінансові показники «Газпром» поточного року зменшив інвестиції на 334 мільярди рублів (3,62 мільярда доларів), до 1,97 трильйона рублів (21 мільярд доларів).
Падіння експорту також змушує монополіста скорочувати газовидобуток. За підсумками першого півріччя 2023 року вона становила 179,45 мільярда кубометрів, що на 25% менше, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому порівняно з довоєнним періодом видобуток обвалився майже на третину (у першому півріччі 2021 року видобуток монополіста був на рівні 260,8 мільярда кубометрів).
"Сила розуму-2"
Все це не заважає голові "Газпрому" Олексію Міллеру озвучувати фантастичні плани на майбутнє компанії. Так, у жовтні він заявив, що вже найближчим часом трубопровідні постачання газу до Китаю стануть порівнянними з довоєнними обсягами експорту до Європи.
Чесно кажучи, навіть нефахівцю очевидно, що реалізація подібних планів, як мінімум, спірна. Так, наприклад, не найкращий для монополіста 2021 рік експорт склав 140 мільярдів кубів. 2022 року він обвалився до 85 мільярдів кубів, а цього року, як очікується, «Газпром» може поставити до європейських країн до 25 мільярдів кубометрів газу.
Що стосується Китаю, то 2023 року російський газовий експорт має становити 22 мільярди кубометрів, а на 2024 рік заплановано постачання обсягом 30 мільярдів кубів.
Це при тому, що проектна експортна потужність газопроводу «Сила Сибіру», яким переважно здійснюються постачання газу з Росії до КНР, становить 38 мільярдів кубометрів на рік.
Можливо, Олексій Міллер має на увазі використання газопроводу «Сила Сибіру-2», який поки що тільки проектується, і далеко не факт, що буде запущено в експлуатацію принаймні найближчим часом. Але навіть якщо «Силу Сибіру-2» добудують, і ним піде газ до Піднебесної, це буде не більше 50 мільярдів кубів на рік, оскільки такою є проектна потужність цього газопроводу.
Втім, не виключено, що глава "Газпрому" орієнтувався на дані 2022 року, коли, нагадаємо, експорт газу до Європи склав 85 мільярдів кубометрів. У цьому випадку, дійсно, логіка в словах Міллера є, але тоді, очевидно, ні про який «розворот на Схід» не може бути й мови.
При цьому, як не дивно, у Росії є ще люди, здатні мислити тверезо.
Так голова комітету Державної думи РФ з енергетики Павло Завальний, ознайомившись з прогнозом Інституту енергетичних досліджень Російської академії наук, заявив, що «Газпром» впевнено рухається до катастрофи.
«В умовах різкого зниження виручки, зростання видобутку газу плюс додаткове податкове навантаження виходить, що в цих умовах «Газпром» заганяють у збитки, яких досягнуть у 2025 році близько 1 трильйона рублів», — сказав Завальний.
Одним словом, догосподарювалися.
Старою колією
Щоправда, наскільки такий прогноз є вірним, сказати досить складно, оскільки особливої довіри до публікованих «Газпромом» даних немає.
Однак те, що «Газпром» має проблеми, — це й раніше було, — сказав у коментарі «Апострофу» президент центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар. — По суті, Газпром назовні давав одну бухгалтерію, а всередині вона була зовсім іншою. Особливо в період низьких цін, зокрема у 2020 році. І з огляду на те, що вони практично втратили європейський газовий ринок, який для «Газпрому» був традиційно найбільш прибутковим, то, в принципі, зрозуміло, що він має збитки. Китайський ринок їх не покриє навіть коли (а, точніше, якщо) запустять «Силу Сибіру-2».
Що буде з монополістом далі, теж поки що незрозуміло.
Одним із варіантів є його переорієнтація на внутрішній російський ринок, вважає керівник спеціальних проектів науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев.
За його словами, насправді внутрішній газовий ринок РФ є досить великим, і на ньому цілком можна було б розгорнути бурхливу діяльність, наприклад, щодо газифікації Сибіру та Далекого Сходу.
«Внутрішніми споживачами ніхто не займався, і за Уралом взагалі нічого не газифіковано. Весь розвиток компанії було зосереджено на збільшенні експорту та створенні надлишку трубопровідних потужностей для того, щоб використовувати газ як важіль політичного тиску. І це не ховалося. Тому те, що зараз відбувається, є закономірністю, яка полягає в тому, що Міллер складав усі яйця в один кошик, і тепер цей кошик схуднув», — сказав Рябцев у розмові з виданням.
Інша річ, що з внутрішнього ринку неможливо отримувати надприбутки, які раніше мали «Газпром».
«Чи погодиться Міллер пересісти з Bentley чи Rolls Royce, чи що там у нього є, на китайський «Москвич» чи «Ладу Калину»? Швидше, він викинеться з вікна свого хмарочоса в Пітері (штаб-квартира "Газпрому" знаходиться в "Лахта-центрі" в Санкт-Петербурзі - "Апостроф")", - додав експерт.
Тим більше, що «Газпром» продовжує діяти за старою схемою, тільки тепер замість Європи він хоче «прив'язати» Китай.
«А Китай вдає, що він не чує, що йому кричить Росія. Ось була зустріч Путіна та Сі, і взагалі ні слова не було сказано про газ. І всі ці вигадки про будівництво «Сили Сибіру-2» просто незрозуміло, на що вони розраховують? Це свідчить про те, що жодного політичного рішення про переорієнтацію «Газпрому» на внутрішній ринок не ухвалено, і навряд чи воно найближчим часом буде ухвалено», — резюмував Рябцев.
Потрібен санкційний пакет
Тому, швидше за все, жодних принципових змін у найближчому майбутньому не відбудеться.
"Газпром" зможуть підтримувати скільки потрібно буде. Збитковий стан не означає, що припиниться операційна діяльність. У крайньому випадку йому дадуть якісь гроші, хоча зрозуміло, що зараз пріоритет номер один – це бюджет війни», — пояснює Михайло Гончар.
За словами експерта, «Газпром» завжди був потрібен Кремлю як політичний інструмент, а тому ставлення до нього відповідне.
При цьому зараз на тлі обвалу постачання трубопровідного газу стрімко нарощується експорт зрідженого газу до Європи, який переважно здійснює недержавна компанія НОВАТЕК: «Був «Газпром» інструментом, тепер він не такий потужний. Є тепер і інший інструмент – НОВАТЕК, і це – друзі Путіна – (Геннадій) Тимченко та (Леонід) Міхельсон».
Збільшення закупівель ЗПГ у Росії не особливо сприяє зниженню залежності Європи від російського газу. А тому ЄС слід прийняти газовий санкційний пакет на кшталт того, що діє щодо російської нафти, незважаючи на його недосконалість, переконаний Михайло Гончар.
Експорт газу приносить Росії значно менше коштів, ніж торгівля нафтою, але було б правильним кроком позбавити країну-агресора десятків мільярдів доларів, які вона спрямовує на війну проти України, навіть незважаючи на згасання колись могутнього газового монополіста.
