У столиці точаться суперечки навколо ділянки на Трухановому острові площею 1,16 га, яку ще у 2011 році фактично захопила районна громадська організація (РГО) «Клуб «Козак», що входить до орбіти одіозного екс-нардепа, звинуваченого в держзраді Віктора Медведчука (на колажі) ).
Так, нещодавно суд звільнив керівника цієї організації Яна Марченка від кримінальної відповідальності за самовільне зайняття цієї території без погодження з Київрадою – навіть незважаючи на те, що його дії спричинили шкоду державі на суму 4,7 млн гривень. Підставою при цьому послужило закінчення термінів давності з скоєння злочину. Водночас, столична прокуратура в судовому порядку намагається домогтися своєрідної компенсації для територіальної громади столиці – правоохоронці вимагають зареєструвати за нею право власності на розміщені на цій ділянці будівлі, які організація має знести відповідно до рішень судів. Правоохоронці вже виграли у суді першої інстанції, а юристи РГО поки що не мають успіхів у оскарженні такого рішення служителів Феміди.
Як стало відомо КВ, 13 березня 2024 року Дніпровський районний суд Києва звільнив керівника РГО «Клуб «Козак» Яна Марченка від кримінальної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки в зоні, що охороняється (ч.2 ст. 197-1 Кримінального кодексу (КК) України) .
Офіційною підставою цього стало закінчення терміну давності з скоєння злочину, для передбаченого зазначеної статтею злочину становить 3 року. При цьому суд закрив кримінальне провадження №42021102070000006 від 19 березня 2021 року, яке було відкрито відділом поліції в річковому порту Головного управління Нацполіції Києва і в рамках якого здійснювалося слідство за правопорушенням, яке інкримінується Яну Марченко.
Як встановили правоохоронці, вказана особа, будучи директором РГО «Клуб «Козак», за попередньою змовою із засновниками цієї організації, ще 2 грудня 2011 року здійснила самовільне зайняття земельної ділянки площею 1,16 га з обліковим кодом 66:438:0110, що розташована на території земель природно-заповідного фонду на Трухановому острові (берег річки Десенко) у Дніпровському районі столиці. Про факт самовільного зайняття цієї землі свідчить відсутність рішення Київради щодо її відведення у власність або користування зазначеною РГО. На переконання слідчих, Ян Марченко в цій історії мав корисливі мотиви – ділянка була захоплена для безоплатного користування ним, а також з метою організації діяльності спортивної бази та можливості фактичного використання самовільно збудованих будівель, споруд та об'єктів спортивного призначення у власних інтересах”. .
У ході розслідування правоохоронцям також стало відомо, що на зазначеній земельній ділянці було встановлено огорожу території до урізу води річки Десенка, чим обмежений вільний доступ до водойми (тобто йдеться про порушення конституційного права громадян на доступ до водойм. – KВ). При цьому, за інформацією Державної екологічної інспекції Московського округу від 28 квітня 2021 року, внаслідок незаконних дій Яна Марченка державі було завдано збитків на суму 4,7 млн. гривень. Таку суму було підтверджено результатами судової експертизи, проведеної у межах даного провадження.
Зазначимо, про підозру Яну Марченку було повідомлено 6 липня 2022 року, але в судових ухвалах з цього провадження не уточнюється, чи було йому вручено підозру особисто. Надалі, 13 липня 2022 року, Нацполіція оголосила його у розшук, а у зв'язку з тим, що правоохоронці не змогли встановити місцезнаходження Марченка, 7 листопада 2023 року слідство у цій справі було зупинено. 21 грудня 2023 р. Подільська окружна прокуратура відновила досудове розслідування, і незабаром після цього вже був готовий обвинувальний акт щодо керівника РГО «Клуб Козак». Чи знайшли його правоохоронці, у постановах також не вказується, але відомо, що безпосередньо сам Ян Марченко подав до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності.
Контекст історії
24 травня 2001 року Київрада рішенням №324/1300 погодила для РГО «Клуб «Козак» місце розташування спортивно-оздоровчого комплексу на Трухановому острові (берег р. Десенка) у Дніпровському районі на ділянці орієнтовною площею 1,17 га. Фактично це означало «резервування» землі – тобто організації «пообіцяли» відвести її у користування чи власність у майбутньому під час виконання певних умов.
Надалі, 6 грудня 2001 року, між РГО «Клуб «Козак» та Київрадою було укладено договір резервування вказаної ділянки строком на 3 роки. Відповідно до цієї угоди, організація мала право переважного отримання документів, що засвідчують право власності чи користування зарезервованою ділянкою». При цьому на РГО «Клуб «Козак» було покладено й певні зобов'язання, наприклад – замовити архітектурно-планувальне завдання, розробити проект будівництва та звернутися до Київради з клопотанням про відведення чи продаж цієї землі.
У жовтні 2019 року столична прокуратура подала позов до Господарського суду Києва про повернення зазначеної ділянки до комунальної власності столичного товариства та її приведення «у придатний для використання стан шляхом звільнення від розміщеного на ньому майна, у тому числі будівель та споруд». Головним аргументом правоохоронців було те, що Київрада не ухвалювала рішень щодо передачі цієї землі у власність чи користування РГО «Клуб «Козак». При цьому, за інформацією позивачів, організація протягом 2016-2019 років не сплачувала податок на землю за цю ділянку.
Також у прокуратурі вказали на «відсутність на цій ділянці нерухомого майна, що належить РГО «Клуб «Козак», права на які в установленому законом порядку було зареєстровано за ним». Йшлося саме про те, що право власності на розміщені на цій ділянці споруди загальною площею 496,8 кв. – чотири громадські будинки та льох – не було зареєстровано за РГО «Клуб «Козак», хоча, очевидно, це могло б бути «виправдальною» причиною знаходження організації на цій території. Водночас у судових матеріалах у цій справі наголошувалося, що профільні державні органи не видавали дозволу на будівництво та введення в експлуатацію цих об'єктів нерухомості.
Правоохоронцям вдалося виграти суд першої інстанції, після чого РГО «Клуб «Козак» спромоглося оскаржити це рішення в апеляційному порядку. Втім, остаточна перемога у цій справі все ж таки була за прокуратурою – відповідне рішення 2 червня 2021 року ухвалив Вищий господарський суд.
У червні 2023 року столична прокуратура направила до Господарського суду Києва ще один позов щодо визнання за Київрадою права власності на зазначені будівлі. Це було пов'язано з тим, що РГО «Клуб «Козак» станом на момент підготовки позову не звільнило ділянку від споруд, як це було передбачено рішеннями судів у вищезгаданій судовій справі, а тому правоохоронці вирішили захистити інтереси столичного товариства шляхом запису на неї». право власності на дані будинки. Тобто, схоже, йдеться про своєрідну компенсацію за використання землі без документів, що встановлюють право. При цьому однією з підстав для такого «захисту» було зазначено те, що, згідно з Цивільним кодексом України, можливе визнання права власності на самовільно збудовані споруди за власником земельної ділянки, на якій вони розташовані.
У РГО «Клуб Козак» заперечували проти задоволення таких вимог правоохоронців. Зокрема, в організації зазначили, що наразі триває виконання рішення судів у вищезазначеній судовій справі. При цьому відповідачі зазначили, що суди не можуть “видавати дозволи на будівництво та погоджувати забудови, а визнання права власності на об'єкт будівництва, який не прийнято в експлуатацію, за відсутності відомостей щодо його відповідності державним будівельним нормам, не передбачено нормами чинного законодавства”.
8 листопада 2023 року столичний госпсуд повністю задовольнив вимоги правоохоронців. РГО «Клуб Козак» подала апеляційну скаргу на це рішення суду до Північного апеляційного господарського суду, але 19 грудня минулого року служителі Феміди залишили її без руху. Причиною цього, зокрема, стало те, що організація не має свого електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЕСІТС).
Скріншот рішення суду від 8 листопада 2023 року
15 січня 2024 р. той самий суд повернув організації її скаргу – у зв'язку з тим, що скаржник не усунув вищезгаданий недолік. Надалі РГО «Клуб «Козак» подала касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 15 січня, але 21 лютого 2024 року цей суд відмовився приймати її. Підставою для цього став той факт, що адвокат громадської організації не підтвердив наявність у нього повноважень на представництво інтересів скаржника.
Слід Медведчука
Як повідомлялося вище, її керівником є Ян Марченко. У свою чергу засновниками цієї організації вказані жителі Києва Олександра Шевельова, Юрія Палія та Олександра Литвинова.
За даними ЗМІ, РГО «Клуб «Козак» входить в орбіту одіозного Віктора Медведчука – екс-нардепа та одного з керівників нині забороненої партії «Опозиційна платформа – За життя» («ОПЗЖ»), який звинувачується у державній зраді та знаходиться на території Росії .
Так, за інформацією порталу «Наші Гроші», вищезгаданий Юрій Палій є колишнім працівником ТОВ «Інвестиційна компанія «Укркапітал» – одного із найстаріших та найвідоміших активів родини Віктора Медведчука. У свою чергу Олександр Литвинов є екс-помічником давнього бізнес-партнера Медведчука, а нині його однопартійця з ОПЗЖ – нардепа Григорія Суркіса. Крім того, Ян Марченко є колишнім помічником ще одного соратника Медведчука із зазначеної політсили та бізнесу – народного депутата Тараса Козака, також підозрюваного у держзраді. Крім того, керівник РГО «Клуб «Козак» був директором кількох агрокомпаній, частиною яких у 2017 році почала володіти дружина Медведчука – відома ведуча Оксана Марченко.
Також на зв'язок між вказаною громадською організацією та оточенням Віктора Медведчука вказує той факт, що ще у 2019 році журналісти Bihus.info зафіксували, що на вищезгаданій ділянці на Трухановому острові функціонує база охоронного агентства «Шторм». Останнє займається охороною родини Медведчука і цілого ряду об'єктів нерухомості, що належать їй, по всій країні. За інформацією журналістів, дане агентство належить соратникам Медведчука щодо його політичного руху «Український вибір» Івана Бойченка та Віктора Чорного. Останній також є нардепом – до Верховної Ради він обирався від тієї ж ОПЗЖ.
При цьому, як повідомляв “Bihus.info”, “Клуб “Козак” допоміг Медведчуку на початку 2000-х отримати близько 10 га заповідної зони на березі Дніпра – саме цій організації ще у 2001 році Київоблрада передала частину території Білоозерського національного парку у Переяславі. Хмельницькому під свою статутну діяльність. За свідченням журналістів, надалі десятки тисяч «квадратів» природоохоронного значення опинилися у користуванні ТОВ «Інвестиційна компанія Терра-Інвест», яке належить Медведчуку. Потім ця компанія перепродала землю компанії екс-міністра-втікача доходів і зборів Олександра Клименка «Голдвейн». Згодом там з'явився маєток Хантер Хаус з готелем, вертолітним майданчиком, власним храмом та приватним зоопарком.
Варто зазначити, що довкола цієї землі також тривають судові суперечки – їх ініціювала Київська обласна прокуратура, яка намагається повернути цю ділянку до власності держави. Правоохоронці вже мають проміжні успіхи – 8 лютого 2024 року Північний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Голдвейн» на програшне для цієї компанії рішення суду першої інстанції.
Як повідомляла KВ, оточення Віктора Медведчука мало і має значні бізнес-інтереси на території Києва. 4,6, 8 (Шевченківський район).
За збереження цих споруд бореться столична громадськість, яка звинувачує вказану ТОВ у руйнуванні цих об'єктів та вимагає від місцевої влади взяти їх під охорону. Втім, поки що на Хрещатику, 36 палець об палець не вдарили, щоб задовольнити такі вимоги. Більше того – 29 лютого 2024 року Київрада відновила «Динамо-Атлантику» договір оренди землі за вказаною адресою, що фактично розв'язує цій компанії руки на будівництво там офісного центру.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пеліх. Раніше, з 27 липня 2018 року до 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та займається у Києві земельними та містобудівними питаннями.
