Як "Енергоатом" петляє від в'язниці

Представники “Енергоатому” не підтвердили своїх слів про зниження цін у закупівлях, де виявили завищену вартість будматеріалів. І виставили у поганому світлі державну компанію, яка не вміє визначити, що їй треба – будівництво необхідних для роботи об'єктів чи освоєння корупційної маржі у кошторисах.

Це сталося 9 листопада на засіданні Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих порушень законодавства при здійсненні публічних закупівель під час війни.

ТСК під керівництвом Володимира Цабаля вимагала від керівництва “Енергоатому” дати пояснення щодо 27 закупівель 2022 та 2023 років. Керівник держкомпанії Петро Котін не прийшов до парламенту, бо поїхав на Хмельницьку АЕС вирішувати раптові проблеми із якістю захисних споруд. Надіслані замість нього представники повідомили, що розірвали договори за результатами шести закупівель. Договори ще щодо 16 закупівель виконуються, з них з чотирьох зменшено суму договору. Одна закупівля скасована, по одній продовжується розгляд пропозицій, за трьома “вживаються заходи щодо встановлення обставин”.

Замість одного тендеру за 355 млн. маємо два звіти на 174 млн.

У лютому атомники замовили фірмі "Енергопромбуд" роботи на Енергоблоці №3 Південноукраїнської АЕС вартістю 335 млн. грн. Кошторисні ціни кабелів виявилися в 2,6 рази вищими за тодішні ринкові ціни. Через день після публікації "Наших грошей" договір розірвали, пославшись на дефіцит виробників цих кабелів. "Енергоатом" прокоментував для ТСК, що доцільність закупівлі переглянули та розірвали договір "після проведення додаткового аналізу та з метою економії коштів компанії".

Після того "Атомпроектінжиніринг" провів дві окремі закупівлі з енергоблоку №3 на модернізацію СВРК (81 млн грн) та заміну КРУ (93 млн грн). Сумарна вартість закупівель 174 млн грн удвічі нижча за ціну розірваної угоди 335 млн грн. Але варто зазначити, що нові закупівлі проведені без використання електронної системи, тож кошторису не оприлюднено, і ми нічого не знаємо про ринковість нових цін у безтендерних закупівлях.

Турецькі електробуси впоперек української збірки

У червні “Енергоатом” замовив фірмі “Авто-Регіон” турецьких електроавтобусів та зарядних станцій для підвезення працівників на атомні електростанції за 235 млн. грн. Закупівлю оголошували тричі, і щоразу львівський “Завод “Електронмаш” пропонував зібрані у Львові електроавтобуси дешевші за турецькі, але його з різних причин відхиляли. На третіх торгах пропозиція "Електронмашу" була на чверть нижча - 174 млн грн. Його відхилили через те, що завод під час першого року вторгнення не мав бажаних оборотів атомників, вся українська економіка встала. І звичайно що мало якийсь муніципалітет у 2022 році думав про придбання нового електротранспорту. Тобто Енергоатом свідомо дискримінував українського виробника. Але, зрештою, після втручання нардепа Ярослава Железняка договір розірвали “у зв'язку з відсутністю реального фінансування витрат Покупця”.

Бетон Х2 на ХАЕС

У серпні фірма "Атоммонтажсервіс" отримала поспіль "Енергоатому" на будівництво комплексу з переробки радіоактивних відходів на Хмельницькій АЕС за 168 млн. грн. У кошторисах найбільші суми припадали позиції з невідомими характеристиками. Однак були і зрозумілі матеріали, наприклад, бетон вдвічі дорожчий за ринок. Крім того, сталь була дорожчою за кошторис “Укренерго”. Як замовник відповів ТСК, цей договір також розірвали "після проведення додаткового аналізу та з метою економії коштів компанії". Але у системі “Прозорро” підтвердження цьому немає, станом на 15 листопада він відображається як чинний.

Будівництво канатного цеху було потрібно лише для освоєння маржі?

У жовтні "Енергоатом" замовив фірмі "Альянс" будівництво цеху з виготовлення арматурних канатів та елементів трубопроводів у Южноукраїнську за 89 млн грн. Сталь врахували в 1,5-2 рази дорожче цін у інших замовників, а бетон - на 40-45% дорожче цін виробників. Через день після публікації "Наших грошей" на сайті "Енергоатому" вийшла публікація, що викладена інформація не відповідає дійсності. Потім "Наші гроші" докладніше розповіли про завищення цін. І за кілька днів договір розірвали, а публікація на сайті “Енергоатому” зникла.

"Енергоатом" повідомив ТСК, що "закупівля проводилася з метою забезпечення першочергових та критичних потреб ВП АЕС внаслідок військової агресії РФ та тимчасової окупації виробничих потужностей ВП "Атоменергомаш" в Енергодарі".

Тобто на окупованій території залишився цех з виробництва канатів, необхідний підтримки роботи “Енергоатому”. Тому й виникла потреба у його будівництві.

Але офіційне пояснення атомників на ТСК доводить, що атомникам швидше потрібний не просто цех, а будівництво цеху за завищеними цінами:

"За результатами додаткового опрацювання доцільності проведення закупівлі, а також необхідності проведення додаткового маркетингового дослідження вартості матеріалів, які будуть використовуватись під час виконання зазначених робіт".

З того часу минуло два тижні, але нові торги на будівництво цеху, незважаючи на першочергові та критичні потреби, “Енергоатом” не оголошував.

Біг-біги Х5

Ще по двох із дев'яти закупівель представники "Енергоатому" повідомили ТСК, що "передбачається ретельна перевірка вартості продукції підрядника при закритті актів виконаних робіт, можливе зменшення вартості робіт".

Мова про влаштування тимчасових захисних споруд на Південноукраїнській АЕС на 31 млн грн, де “Наші гроші” виявили біг-беги за дивною ціною 3 029 грн за штуку, тоді як на ринку порожні біг-беги різних видів були принаймні вп'ятеро дешевшими . А також про реконструкцію повітряної лінії до Хмельницької АЕС за 16 млн грн, де ціни кабелів КВВГЕнг знову виявилися завищеними у 2-2,5 рази порівняно з ринком та “Укренерго”. У “Прозорро” немає свідчень зменшення вартості робіт за цими договорами. А представники Енергоатому не потрудилися пред'явити народним депутатам документальні підтвердження своїх слів. Так само, як раніше, міністр оборони Олексій Резніков відмовлявся показувати депутатам накладні, в яких фігурували яйця по 17 гривень.

Заперечення

У решті трьох випадків “Енергоатом” заперечував усе викладене у публікаціях. Йшлося про закупівлю маслоочисного обладнання Рівненської АЕС на 318 тис євро (“вартість фільтрувальних елементів є ринковою, договір виконано та оплачено”), послуг з оцінки необоротних активів “Енергоатому” на 36 млн грн (“виконання договору триває”) та дизпалива на 13 млн грн (за словами замовника, в новини взято неправильну щільність палива, тому ціна становить не 49,75 грн/л, а 49,44 грн/л і є ринковою).