Як голова ГМС Києва та друг підсанкціонного олігарха Фукса В'ячеслав Гузь заробляє мільйони доларів на легалізацію росіян

В'ячеслав Гузь, керівник Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у Києві та Київській області, має доволі скромний дохід – до 60 тисяч гривень на місяць.

Однак йому вдається якимось чином їздити дорогими іномарками, проживати в елітних житлових комплексах столиці, возити свою подругу, фотомодель Інну Гудзь, подорожувати за кордон та відвідувати розкішні вечірки свого друга, російського олігарха Павла Фукса.

Ще за часів його роботи в ГМС на Харківщині Гузь зазнавав звинувачень у незаконному збагаченні при видачі закордонних паспортів, а сьогодні під його керівництвом столичне управління міграційної служби оформляє паспорти та види на проживання в Україні для російських кримінальних авторитетів.

Як Дмитро Лемеш, заступник В'ячеслава Гузя, попався на хабарі під час видачі українських документів росіянам

Влітку 2022 року Служба безпеки України на гарячому затримала 45-річного заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у Києві та Київській області Дмитра Лемеша у момент отримання ним хабара у 10 тисяч доларів. За даними слідства, чиновник систематично отримував незаконну грошову винагороду від росіян та громадян країн Близького Сходу та Центральної Азії за їхню легалізацію в Україні. У СБУ підозрювали, що ці люди, яким Лемеш продавав посвідки на проживання в Україні, могли бути завербовані спецслужбами Росії на провадження в Україні підривної діяльності.

Під час обшуків у Дмитра Лемеша вилучили понад 100 тисяч доларів та майже 13 тисяч євро готівки. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2,5 млн грн, які Лемеш, чиновник із зарплатою в кілька тисяч грн на місяць, з легкістю заплатив, вийшовши на період слідства на волю. Однак у результаті ніхто його свободи не позбавив: через два роки прокуратура закрила кримінальне провадження проти Лемеша у зв'язку із закінченням терміну досудового розслідування. Іншими словами, СБУ з якихось причин не довела справу до суду, який у фіналі повернув чиновнику сплачені ним як заставу 2,5 млн грн. Тож Дмитро Лемеш, який, ймовірно, міг сприяти спецслужбам Росії під час її повномасштабної війни проти України, залишився неушкодженим – він сьогодні продовжує працювати заступником начальника управління ГМС у Києві та Київській області.

Назріває логічне питання, навіть два. Хто допоміг вирішити питання свободи Дмитра Лемеша? І чи міг він, будучи заступником начальника київського управління ГМС, брати хабарі без відома свого керівника?

В'ячеслав Гузь продає українські паспорти російським кримінальним авторитетам?

Начальником Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у Києві та Київській області є В'ячеслав Гузь. Із Дмитром Лемешем вони обоє – вихідці з Харкова. До 2018 року В'ячеслав Гузь очолював Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області, а Дмитро Лемеш був його заступником – начальником управління у справах іноземців та осіб без громадянства. Коли 2018 року Гузь перебрався до Києва, то одразу «забрав» Лемеша із собою. Тобто можна сміливо констатувати, що вони добре «спрацювалися» у Харкові, і що Лемеш для Гузя зовсім не випадковий колега.

Ще в Харкові Дмитро Лемеш потрапляв у поле зору антикорупціонерів, коли за своєї зарплати у 150 тисяч гривень на рік купував собі нову Toyota Camry за 1 млн грн, цінний годинник Romain Jerome, криптовалюту та отримував грошові подарунки у 300 тисяч грн.

Чи не відставав і сам В'ячеслав Гузь. Він очолив міграційну службу Харківщини у бурхливому 2014 році, коли ще був депутатом Харківської міської ради від партії Юлії Тимошенко «Батьківщина». Можливо, саме приналежність до цієї політсили та близькість до її лідера, яку Гузь зустрічав із білими трояндами під лікарнею, і стали причиною його призначення.

Вже у 2015 році місцеві харківські активісти з громадської організації «Всеукраїнська ліга юристів проти корупції» буквально «кричали» про засилля корупції у ГМС, яку «окупували» десятки фірм-посередників, які продавали за гроші послуги легкого оформлення закордонних паспортів, видів на проживання, громадянства та так далі. Один із активістів навіть подавав до суду на Гузя за те, що ГМС у Харкові відмовлялися робити йому закордонний паспорт за встановлену законом суму 170 гривень, нав'язуючи йому послуги посередників. І виграв: Гузя оштрафували на 12 тисяч 180 грн.

І це, погодьтеся, дуже смішне покарання за те, скільки Гузь заробив на тотальному та систематичному продажу міграційної служби з оформлення документів. Але це все, схоже — тільки вершина айсберга. На оформленні закордонних паспортів, звичайно, можна непогано заробляти, що, судячи з реального майнового стану В'ячеслава Гузя, він і робить. Але про це трохи згодом. А ось справді суттєвий «лівак» міграційники заробляють на легалізації іноземців. Дмитро Лемеш – яскравому тому підтвердження.

За даними ЗМІ, схема легалізації сьогодні має такий вигляд: спочатку ГМС відмовляє російським громадянам в отриманні українського паспорта, після чого заявники подають позови до суду проти міграційної служби, який, у свою чергу, визнає дії міграційників протиправними і зобов'язує видати паспорт. ГМС, у свою чергу, не поспішає з подачею апеляцій, внаслідок чого надає росіянам українське громадянство, ніби знімаючи з себе відповідальність — адже суд зобов'язав.

Саме за такою схемою український паспорт на ім'я Коваленка Андріана Михайловича отримав Андріан Родін, російський кримінальний авторитет на прізвисько «Напівзвір», член ростовського кримінального угрупування Діда Хасана (близького до Путіна), відомий тим, що, за даними bihus.info, у його будинку проживав заступник голови Національної поліції України Дмитро Тішлек. Саме за такою схемою сьогодні судиться з Державною міграційною службою ще один член цього угруповання – Асоян Нодарі.

Видання «Межа» у своєму розслідуванні опублікувало відеозапис розмови людини, дуже схожої на голову управління ГМС у Києві та Київській області В'ячеслава Гузя. На відео видно, що ця людина, ймовірно, вживає наркотичні речовини і каже:

«Я коли з Харкова до Києва працювати приїхав, мені «злодій» каже, що якщо якась х**ня буде, раптом так вийде, що мене посадять, на хаті від мене представлятимешся. Я їм стільки документів зробив, що якщо це десь з'явиться, я точно від нього представлятися буду… Якщо він готовий 150 (ймовірно, тисяч доларів, — Ред.), я йому зроблю підстави, ми зберемо його базу родичів, далі — по стандартної процедури, що подається через «хом'яка».

Тобто людина, схожа на В'ячеслава Гузя, ділиться тим, що за гроші надає якимсь «злодіям» українські документи. І проливає світло на саму схему, в якій також бере участь РАГС, який, ймовірно, вносить до своїх баз даних неіснуючих людей, яких потім видають за родичів заявників. Є родичі – є підстава видати посвідку на проживання чи навіть паспорт.

У єдиному реєстрі судових рішень є цілий перелік позовів проти столичного ГМС В'ячелова Гузя, в яких усі заявники стверджують, що хотіли б здати російський паспорт, але не можуть це зробити через те, що російське посольство в Україні не працює, а поїхати до Росії вони не можуть. Тому формально суди ухвалюють рішення, якими зобов'язують В'ячеслава Гузя видати росіянам документи.

За такою схемою, за даними ЗМІ, Гузь вже видав український паспорт Саліху Гасанову, члену кримінального угрупування Діда Хасана, внесеному до списку санкцій РНБО. Тепер його українське ім'я за новими документами – Артемов Олександр Мусолимович, і таким чином ця людина вже жодних проблем із РНБО не має. Крім того, українські документи від київської ГМС отримала і Євсєєва Ганна Володимирівна, внесена до бази «Миротворець» кримчанка, яка співпрацювала з російськими окупантами та допомагала їм проводити так звані «вибори». Ще один росіянин, якому Гузь допоміг легалізуватися в Україні, — Яшин Олександр Юрійович, який до цього мав прізвище Щипцов, учасник російського злочинного наркосиндикату. І це, мабуть, далеко не повний список.

Ми не можемо зі 100% упевненістю стверджувати, що опубліковане виданням «Межа» відео за участю людини, дуже схожої на В'ячеслава Гузя, достовірно. Але характерний факт: Гузь не став спростовувати чи хоча б заперечувати цю інформацію, хоча журналісти надавали йому таку можливість кілька разів, подаючи запити на інформацію до його управління ГМС. На жодний він не відповів. Схоже, що нічого на це сказати.

Як В'ячеславу Гузю вдається жити у найдорожчих ЖК Києва та їздити на елітних автомобілях

На підтвердження цього може бути і спосіб життя В'ячеслава Гузя, що зовсім не співвідноситься з його офіційним заробітком у Державній міграційній службі. Офіційно він — звичайний чиновник із досить скромною зарплатою, який володіє серед майна лише квартирою 113 квадратних метрів у Харкові. Його зарплата в період з 2018 року до сьогодні варіюється від 38 тисяч у 2018 році до 61 тисячі грн на місяць у 2023 році. Для життя не місцевої людини у Києві — зовсім невеликі гроші, бо на них, окрім своїх побутових витрат, треба ще орендувати житло.

Що Гузь, власне, і робить, орендуючи сьогодні квартиру у Києві площею 87 квадратних метрів у Пахомової Тетяни Вікторівни. За якою ціною Гузь у своїй декларації не вказує. І робить це, схоже, не так. Бо Пахомова Тетяна Вікторівна є його племінницею. Квартира, в якій мешкає начальник київського управління ГМС, розташована в елітному житловому комплексі Jack House на бульварі Лесі Українки, 7В. Враховуючи вартість квартир у цьому ЖК у середньому у 2000 доларів за квадратний метр, племінниці Гузя ця квартира могла коштувати 174 тисячі доларів США. Це при тому, що її батьки є звичайними лікарями. Мати Аліна Пахомова – доцент кафедри фундаментальних загальнонаукових дисциплін ХНМУ, лікар-офтальмолог та дитячий лікар-офтальмолог консультативно-діагностичної поліклініки університетської клініки ХНМУ, а отець Віктор Пахомов – лікар-травматолог та ортопед.

За даними журналістів, у 2018 році цю квартиру приймала не сама Тетяна, а її законний представник Стариков Володимир Миколайович, бо Тетяна Пахомова вже на той час проживала у Бостоні у США. Крім покупки квартири, Старіков виступав представником Пахомової і при покупці за 14 тисяч 250 доларів нежитлового приміщення площею 9,5 квадратних метрів у цьому ж ЖК Jack House.

А тепер зупинимося на цьому Володимирі Старикові. Його мобільний номер телефону в додатку GetContact асоційований з низкою підписів, що вказують на прямий зв'язок із В'ячеславом Гузем. А саме «Володимир водій Гузя», «Вова охорона Хар Міграціонка», «Вова водій Слави та Інни». З цих підписів номера Старикова в телефонних книгах абонентів випливає, що Володимир Стариков — водій В'ячеслава Гузя і, певно, був оформлений охоронцем у харківському управлінні ГМС.

Тобто яка виходить картина: дочка лікарів, яка навчається та працює в США, купує за майже 200 тисяч доларів квартиру в елітному ЖК у центрі Києва, але оформляє її водій її дядька В'ячеслава Гузя, який потім у цій квартирі і живе, ніби орендуючи її за невідому вартість. Погодьтеся, що дуже схоже на те, що В'ячеслав Гузь і є реальним власником цієї квартири, а його племінниця тут лише для відведення очей. Родичка з іншим прізвищем – як зручно.

Через іншого представника, Гліба Ненька, тісно пов'язаного з Володимиром Стариковим, а отже — і з В'ячеславом Гузем, у 2021 році на Тетяну Пахомову планувалося також придбання ще однієї квартири в іншому елітному ЖК Taryan Towers у Печерському районі Києва. Але швидше за все в процесі покупки щось змінилося, і до угоди не дійшло. Однак наявність нотаріальної довіреності Пахомової на ім'я Гліба Ненька з формулюванням «на придбання квартири в ЖК Taryan Towers», вказує на те, що ще щонайменше 300 тисяч доларів планувалося легалізувати через нерухомість на дівчину, що, повторимося, в Києві та Україні не буває.

Історія з квартирою племінниці – далеко не єдина на рахунку головного міграційника Києва та області. І це не перша така орендована квартира. Як тільки Гузь переїхав до Києва в 2018 році, він почав орендувати немаленьку квартиру майже в 133 квадратні метри в ЖК «Смарагдовий» на вулиці Генерала Шаповала 2 у такої собі Ключко Юлії Сергіївни, співвласника інтернет-магазину одягу JUL & JUL. За документами, цю квартиру Юлія Ключко придбала у жовтні 2018 року, тобто В'ячеслав Гузь став її першим орендарем буквально одразу після придбання квартири. Вартість цієї квартири, згідно з цінами на квадратний метр у цьому ЖК на той час, може досягати 300 тисяч доларів США.

У Ключка головний міграціощник Києва орендував також автомобіль Audi A8 2012 року випуску вартістю близько 55 тисяч доларів. Придбала його дівчина у жовтні 2019 року. І одразу як тільки купила, відразу віддала в оренду В'ячеславу Гузю, адже в його декларації вона з'явилася саме у 2019 році. Цікаво, чи не так? Дівчина модельної зовнішності, що має малий бізнес, буквально за рік витрачає на придбання великої квартири в елітному ЖК і не менш елітного автомобіля близько 350 тисяч доларів, і все це одразу віддає в оренду В'ячеславу Гузю. Можете собі уявити, в яких це потрібно бути у відносинах орендодавцю та орендарю? Враховуючи, що саме у 2018 році Гузь розійшовся зі своєю громадянською дружиною Катериною Полежаєвою, ймовірно, Юлія Ключко на той час могла бути його дівчиною, на яку він оформлював своє майно, яке не могло офіційно «світити».

До Audi нібито Юлії Ключко начальник київського управління ГМС, за даними BlackBox OSINT, переміщався Mercedes-Benz GLE 250 2017 року випуску. Нею керував його водій Володимир Старіков, якого Гузь забрав із собою з Харкова. Цей автомобіль був куплений новим у салоні в 2017 році за 80 тисяч доларів і оформлений на 58-річну Гритчину Тетяну Іванівну, яка на той момент була зареєстрована як ФОП, яка займалася прибиранням будинків.

Тетяна Гритчина є матір'ю Гритчиною Вікторії Юріївни, яка з 2015 року працює заступником начальника відділу Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС України у Харківській області. Тобто була підлегла В'ячеслава Гузя. І, зважаючи на все, ще однією наближеною до нього особою, на яку він, ймовірно, оформляв своє майно.

Сама Вікторія Гритчина із зарплатою в 7600 грн на місяць на той момент користувалася автомобілем LEXUS NX300H 2015 випуску вартістю близько 50 тисяч доларів, що аналогічно було зареєстровано на її матір. Непоганий такий стан у матері чиновниці середньої ланки. Сама ж, напевно, пішки ходить, доки начальник управління ГМС та його підлегла безоплатно їздили на її іномарках. Ага.

Пам'ятаєте приказку про «один раз – випадковість, два – збіг, а три – закономірність»? Отже, закономірність полягає в тому, що всю свою кар'єру в ГМС України В'ячеслав Гузь, ніби офіційно нічого не маючи, постійно орендує житло та автомобілі, жодного разу не вказавши розміру своїх витрат на них. Враховуючи розмір його офіційних доходів, він мав їх усе «спускати» лише на це. А то й більше. І щоразу оренда цього майна викликає безліч питань взагалі щодо її справжності.

У 2020 році Гузь орендував ще одне авто Audi A8 2012 випуску у Токаренка Віктора Вікторовича. У 2023 році він змінив її на Subaru Outback 2008 року випуску, і орендодавцем виступив знову ж таки Віктор Вікторович Токаренко. Пряма людина-автосалон.

Але це не все. У декларацію за 2022 рік Гузь вніс автомобіль Toyota Land Cruiser 200 2008 року випуску та вказав, яким він безоплатно користується. Хто ж цей благодійник? Автомобіль належить громадській організації «Захисник 2022». Головою цієї громадської організації з дня її заснування 6 вересня 2022 року до лютого 2024 року був… правильно, В'ячеслав Гузь. Цей автомобіль, за нашими даними, був завезений в Україну за спрощеною формою без розмитнення, ймовірно, як гуманітарна допомога для військових цілей та зареєстрований 13 вересня 2022 року. Тобто через тиждень, як Гузь зареєстрував ГО, він завіз в Україну авто під виглядом гуманітарної допомоги, якій допоміг… сам собі. Примітно, що жодної інформації про якусь громадську діяльність цієї організації у відкритому доступі знайти не вдалося, що може вказувати на фіктивність її створення лише для прокручування таких схем — ввезення автомобілів під виглядом «гуманітарки» чи чогось подібного.

Загалом картина виходить така: В'ячеслав Гузь рік у рік живе в дорогих квартирах в елітних столичних житлових комплексах і роз'їжджає на дорогих іномарках загальною вартістю в мільйони доларів США, що, враховуючи все вищевикладене, дуже схоже на схему легалізації тіньових надприбутків. Які, як ми зрозуміли, в міграційній службі отримувати зовсім нескладно.

Оточення В'ячеслава Гузя за час його перебування на посаді начальника ЦМУ ГМС у Києві та Київській області обзавелося 5 дорогими автомобілями та трьома квартирами в елітних ЖК Києва – цим усім у результаті користується сам Гузь. Інфографіка BlackBox OSINT

Як стосунки з Гузем сприяли матеріальному успіху фотомоделі Інни Гудзь

Показовим у цьому контексті є матеріальне зростання нової громадянської дружини В'ячеслава Гузя — української моделі Інни Гудзь, з якою він у близьких відносинах приблизно з 2020 року. За нашими даними, до повномасштабного вторгнення Росії до України, вони разом кілька разів відпочивали за кордоном: новий 2021 рік Гузь та Гудзь разом зустрічали в Домініканській Республіці, травневі свята — у Дубаї в ОАЕ, у серпні 2021 року їздили на 2 тижні до Бодруму. Туреччини, а у вересні подорожували Францією та Швейцарією. Усе це — на зарплату в 43 тисячі гривень на місяць, яку отримував того року Гузь. Або катала по морях і океанах його модель за свої гонорари за зйомки.

Мабуть, ті ж гонорари Інні Гудзь принесли і квартиру в 55 квадратних метрів в елітному ЖК «Бульвар Фонтанів» на вулиці Саперне Поле 5 у Печерському районі Києва, яку вона придбала якраз після початку стосунків із В'ячеславом Гузем 9 листопада 2020 року за не менш ніж 230 тисяч доларів. Через рік, 2021 року, Гудзь стала володаркою нового Volkswagen Passat 2021 року випуску, який коштує 45 тисяч доларів. А вже 2022 року громадянська дружина головного міграційника Києва отримала у власність ще й паркомісце у тому ж ЖК «Бульвар Фонтанів», яке коштує від 28 до 45 тисяч доларів.

Декларувати все це В'ячеслав Гузь не став, хоча зобов'язаний за законом, бо з Інною Гудзь, на якій він хоч і не одружений офіційно, але має спільний побут, а тому має вносити до своєї декларації дані та її майнове становище. Але не «псувати» цим цим таку «приблизну» декларацію звичайного чиновника, у якого нічого немає, а все — в оренді на одну лише невелику зарплату.

Дружба з олігархом Павлом Фуксом Чи пов'язаний Гузь із його діяльністю проти України?

Невідомо, коли та за яких обставин вони стали друзями, але не виключено, що на темі легалізації Фукса нашій країні. Фукс переїхав до України у 2014 році, коли Гузь очолював харківське управління Державної міграційної служби. Враховуючи, що уродженець Харкова Павло Фукс був близьким другом мера Харкова Геннадія Кернеса, не виключено, що зв'язок міг бути налагоджений саме через нього.

В'ячеслав Гузь разом з Інною Гудзь були гостями дня народження підсанкційного Фукса ще до війни у ​​жовтні 2021 року, коли Фукс із розмахом святкував його у селищі Козин під Києвом, куди з Москви розважати олігарха та його гостей прилітали російські виконавці Артур Пірожков та Світло. Тоді начальник столичної міграційної служби, явно у стані сильного алкогольного сп'яніння, зізнавався журналісту Михайлу Ткачу, що він перебуває у дружніх стосунках із Фуксом.

Невідомо, коли та за яких обставин вони стали друзями, але не виключено, що на темі легалізації Фукса нашій країні. Фукс переїхав до України у 2014 році, коли Гузь очолював харківське управління Державної міграційної служби. Враховуючи, що уродженець Харкова Павло Фукс був близьким другом мера Харкова Геннадія Кернеса, не виключено, що зв'язок міг бути налагоджений саме через нього.

Західні медіа, з посиланням на свої джерела в американській розвідці, повідомляли про те, що Павло Фукс перед початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну організовував диверсію в Харкові: за даними видання Rolling Stone, Фукс через посередників платив мешканцям Харкова від $500 до $1500 нанесення на будинках нацистських графіті, що мало створити для Росії перед її вторгненням в Україну «правильне» інформаційне тло про «нацифікованість» України. Нібито, Фукс не мав вибору, щоб не погодитися на цю пропозицію ФСБ, яка поставила перед олігархом умову — або співпрацюєш, або втратиш усі свої активи в регіоні після захоплення України. Про діяльність Павла Фукса на користь Кремля повідомлялося і раніше, коли його звинувачували у схемах виведення з України грошей оточенням Віктора Януковича. Більше того, за даними журналістів програми «Схеми», Фукс досі має бізнес-інтереси в Росії, пов'язані з сім'єю ще одного одіозного в Україні персонажа – Андрія Портнова, проти якого введено санкції США.

У контексті легалізації громадян Росії та російських кримінальних авторитетів в Україні київською міграційною службою чи може зв'язок Гузя з Фуксом бути не лише дружнім, а й «професійним»? Чи може бути В'ячеслав Гузь одним із елементів співпраці Фукса із російськими спецслужбами, в якому він допомагає легалізувати в Україні агентів Кремля? Хотілося б, щоби на ці запитання відповіла Служба безпеки України. Але на запитання, чи В'ячеслав Гузь заробляє тіньові надприбутки на продажу послуг міграційної служби та на легалізації іноземців в Україні, відповідь, здається, очевидна.

Як післямова, ми можемо лише додати скріншот коментарів В'ячеслава Гузя під однією з публікацій у соціальній мережі Telegram про його діяльність з продажу паспортів російському криміналу, який може бути задіяний у роботі спецслужб країни-агресора. Гузь знову не заперечує поширену інформацію, яка явно його дуже сильно чіпляє, тому він вдається лише до нецензурної лайки та погроз. Дуже характерно.