Кабінет міністрів своїм законопроектом про посилення мобілізації пропонує запровадити новий механізм уточнення військово-облікових даних військовозобов'язаних українців – навіть для тих, хто мешкає зараз за кордоном. При цьому у разі ігнорування вимог ТЦК консульські дії для українських громадян, які перебувають за кордоном, віком від 18 до 60 років можуть бути заблоковані. Крім того, також можливий арешт їхніх рахунків. Наскільки ці норми законопроекту можна здійснити.
Не прийдуть – не впізнають
Згідно із законопроектом №10449 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", українські громадяни, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня опублікування закону уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку , адреси електронної пошти та інші військово-облікові дані. Тобто їм необхідно оновити особисті дані у ТЦК.
У разі перебування військовозобов'язаного за кордоном він повинен зв'язатися зі своїм ТЦК (за місцем перебування на військовому обліку) за телефоном або електронною поштою. Або в електронному кабінеті призовника/військовозобов'язаного/резервіста. Або з'явитися до дипломатичної установи України в країні перебування для уточнення даних.
Якщо військовозобов'язаний цього не зробить, керівник ТЦК протягом п'яти днів повинен надіслати громадянину вимогу про виконання обов'язку захисту Батьківщини, знову ж таки в електронний кабінет, або у паперовій формі (поштою). Ну а якщо військовозобов'язаний і далі не відгукнеться протягом 10 днів, то все – санкції.
“Я взагалі не уявляю, як можна реалізувати ці норми, щодо повідомлення військовозобов'язаного. А якщо людина не має електронного кабінету, далі що? Поштою до консульства? По-перше, це треба, щоб людина стояла там на обліку, і в ТЦК про цю людину знали. А по-друге, ви уявляєте собі роботу “Укрпошти”? Це, якщо що, повідомлення треба лише надсилати дипломатичною поштою. Взагалі пропонувати чоловікам повертатися, коли у Києві просто Лас-Вегас: як кажуть, “кіно, вино та доміно”, а в райцентрах усіх поспіль лопатою гребуть – думка, на мій погляд, трохи незвична”, – каже “Апострофу” луганець Олег Шаповалов , який проживає зараз в Ірландії.
Потрібно зазначити – якщо людина не стоїть на консульському обліку, то її фактично (точніше – юридично) для дипломатичної установи не існує.
“Прийде людина – про неї дізнаються, що є такою. Не прийде – не впізнають. Загалом на консульський облік громадянин України просто так стати не може – лише у випадку, якщо він навчається, лікується чи постійно проживає. Тих, хто за кордоном проживає тимчасово – а це всі переселенці, які після 24 лютого 2022 року отримали статус тимчасового захисту – на консульський облік просто так не ставлять”, – розповідає “Апострофу” голова комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, колишній генеральний консул України в Единбурзі та Стамбулі Богдан Яременко.
Сумнівна відмова
Якщо винести за дужки проблематичність отримання повідомлення ТЦК нашими закордонно-українськими громадянами, то самі санкції – можливість обмеження для військовозобов'язаних консульських послуг та блокування рахунків – можуть бути досить болючими.
“Рано чи пізно настає момент, коли допомога консульства буде тобі просто необхідна. Новий закордонний паспорт (термін дії старого закінчився). Відкрити рахунок в банку. Отримати посвідчення водія. Поїздка до іншої країни. Якісь консультації... Ніхто спеціально морочитися, шукати тебе не буде. Але як тільки сам з'явишся – одразу можуть взяти в обіг. Щодо блокування рахунків – це, мабуть, просто. Ті самі виплати соціальної допомоги як біженцю: знімуть там галочку у базі даних – і немає допомоги. І все. Що ти робитимеш, на що жити? Повертатися додому. Якщо є кудись повертатися. Так, існує варіант - причаїтися, жити, умовно кажучи, в якомусь "чайна-тауні". Але це не життя”, – каже “Апострофу” Євген Колотов, колишній мешканець харківського району Північна Салтівка, який зараз перебуває в Канаді.
Блокування рахунків виплати допомоги – річ, безумовно, дуже дієва і навіть базові права громадян порушує. Але ось відмова у консульській допомозі – це з погляду української Конституції річ уже сумнівна.
“За Конституцією консульство, яке є частиною України за кордоном, має захищати права своїх громадян. Ми допомагаємо навіть тим, хто вчинив за кордоном якийсь злочин. А тут пропонується обмежити права громадян, які фактично нічого не порушили. Тут навіть парадокс – може людина сама вже захотіла уточнити свої дані, стати на облік. Але прийшов надто пізно, і йому відмовляють у цій допомозі. Я за таку норму точно голосувати не буду, – каже Богдан Яременко.
І справді, дана норма законопроекту не враховує багато об'єктивних чинників. Наприклад, військовозобов'язаний з України, який перебуває за кордоном, дивом виїхав із окупованої території – і він просто фізично не може виконати вимог ТЦК.
“От біг у 2022 році з Маріуполя людина, виїхала тільки із закордонним паспортом, добиралася до Європи через росію. І ось він закінчує термін дії документа. Він приходить у консульство, яке – захисник прав своїх громадян. А йому скажуть – ні, давай військовий квиток. А його немає, і жодної бази немає. І де взяти необхідні документи, де стати на облік? У консульстві на військовий облік не ставлять і військово-лікарські комісії при ньому не передбачені. І що тепер людині робити?”, – каже адвокат Микола Гольбін.
Одним словом, якщо норма з блокуванням рахунків для виплати допомоги цілком здійсненна (більше того, на Заході в цьому самі зацікавлені – не можна вічно допомагати тим, хто не працює), то з іншими рахунками, особистими, вже питання. Як правило, вони розміщуються у приватних банках, які прохання української сторони виконувати не зобов'язані. А ось щодо норми із зупиненням консульської допомоги – її виконання, звісно, реальне. Але сама норма – сумнівна.
“Ми наче хочемо, щоб українці поверталися на батьківщину, чи не так? Але ця норма лише підштовхує до того, щоб наші чоловіки, які перебувають за кордоном, відмовлялися від українського громадянства та набували громадянства іншої країни”, – резюмує чинний нардеп та колишній дипломат Богдан Яременко.
