7 листопада до Верховної Ради України внесли законопроект про зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо врегулювання обігу віртуальних активів (ВА).
Зокрема, він прописує оподаткування операцій із криптовалютами та передбачає оновлення закону «Про віртуальні активи». Нагадаємо, згідно з раніше прийнятою версією останнього, він не набуде чинності без внесення змін до Податкового кодексу.
Редакція Incrypted детально розібрала новий проект закону та запропоновані норми, його особливості та недоліки, а також розглянула альтернативні пропозиції щодо регулювання операцій із криптовалютами та їх оподаткування.
Ставки для фізосіб та податкові агенти
Одним із найбільш дискусійних положень є пропозиції щодо оподаткування для власників криптовалют. Згідно з представленим проектом закону, для фізосіб доходи від операцій з криптоактивами оподатковуються за ставкою 18% ПДФО та додатково 1,5% військового збору.
Як пояснив у розмові з Incrypted член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Юрій Бойко, фізична особа буде зобов'язана відображати у своїй річній декларації фінансовий результат від операцій із віртуальними активами.
Такий фінансовий результат (прибуток або збиток) від операцій з продажу або іншого відчуження ВА визначається документом як «сума доходів, отриманих від продажу або відчуження ВА, зменшених на вартість віртуальних активів».
Відповідно до цього, вартість таких активів для фізосіб визначається як:
- для придбаних ВА - сума документально підтверджених витрат на їх купівлю;
- для ВА, одержаних безоплатно, — сума документально підтверджених витрат, що безпосередньо пов'язані з отриманням таких активів;
- для ВА, придбаних у результаті обміну на інші віртуальні активи, є документально підтверджена вартість переданих платником податків віртуальних активів.
Базою оподаткування виступає позитивний фінансовий результат операцій із ВА.
Платники податків мають вести облік доходів та витрат від таких операцій окремо від аналогічного обліку з іншими своїми активами, зазначили юристи Juscutum.
"При цьому список переліку видатків, які можуть враховуватися в річний фінансовий результат від операцій з віртуальними активами, винесено на окреме затвердження НКЦПФР та НБУ в межах їх повноважень у майбутньому", - додали експерти.
Інвестиційний прибуток визначається на момент продажу віртуальних активів платником податків. Юристи зазначили, що документ містить критерії визначення суми прибутку «на різні випадки»: операції з емісії віртуальних активів, придбання, подарованих та успадкованих ВА.
«Для кожної із категорій важливо мати документальне підтвердження операції. Що саме є цим документальним підтвердженням – не визначається. Найімовірніше, це хеші транзакцій, які містять необхідну для обліку інформацію», - сказали Incrypted у Juscutum.
Податковими агентами виступають:
- для фізосіб – постачальники послуг, пов'язані з обігом віртуальних активів. Саме вони мають утримувати податки з кожної транзакції користувача та перераховувати до державного бюджету;
- для юросіб (їх філій, відділень, представництв іноземних компаній, самозайнятих осіб) - самі юридичні особи.
Порядок обліку таких операцій, зміст та обсяги документальних підтверджень також віднесено на майбутнє регулювання від НКЦПФР та НБУ в межах їх повноважень, зазначили у Juscutum.
Юрій Бойко підкреслив, що при цьому утримання податку податковим агентом не звільнятиме фізособу від необхідності подання річної декларації.
CEO та засновниця юридичної фірми Manimama Legal & Growth Agency Ганна Воєводіна вказала, що у нинішній редакції законодавці дозволили переносити річний інвестиційний збиток на наступні роки, зменшуючи загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами наступних років до повного погашення. У минулих ітераціях податкових норм такого права платники податків не мали, наголосила вона.
